What do you think?
Rate this book
Таємна пригода� Антологія української еротичної прози порубіжжя ХІХ–Х� ст.
Порубіжжя ХІХ–Х� ст. принесло чимало змін у світову філософію, політику, мистецтво. На зміну віталізму прийшов декаданс, замість реалізму постав модерн, закінчився fin de siecle, і почалося відродження. В українській літературі воно стало кривавим і «розстріляним». Та попри це наші митці намагалися не лише крокувати в ногу із закордонними, неколонізованими, колегами, а й дуже часто становили авангард розвитку світових процесів.
Свідченням цього є, зокрема, й твори еротичного (sic!) змісту, які вийшли з-під пера класиків і світочів української літератури. В. Винниченко, О. Кобилянська, Н. Кобринська, Г. Косинка, М. Коцюбинський, А. Кримський, А. Крушельницький, С. Левинський, А. Любченко, Г. Михайличенко, М. Могилянський, С. Пилипенко, В. Підмогильний, В. Поліщук, К. Поліщук, О. Стороженко, І. Франко, Г. Хоткевич, М. Черемшина, М. Чернявський � як вони кохалися 100 років тому? Точніше, як вони про це писали � попри гніт і поярмлення! Вони творили чуттєву й відверту, почасти інтимну й еротичну прозу. Найрафінованіші твори українських класиків про пристрасть і бажання увійшли до антології «Таємна пригода».
Свідченням цього є, зокрема, й твори еротичного (sic!) змісту, які вийшли з-під пера класиків і світочів української літератури. В. Винниченко, О. Кобилянська, Н. Кобринська, Г. Косинка, М. Коцюбинський, А. Кримський, А. Крушельницький, С. Левинський, А. Любченко, Г. Михайличенко, М. Могилянський, С. Пилипенко, В. Підмогильний, В. Поліщук, К. Поліщук, О. Стороженко, І. Франко, Г. Хоткевич, М. Черемшина, М. Чернявський � як вони кохалися 100 років тому? Точніше, як вони про це писали � попри гніт і поярмлення! Вони творили чуттєву й відверту, почасти інтимну й еротичну прозу. Найрафінованіші твори українських класиків про пристрасть і бажання увійшли до антології «Таємна пригода».
576 pages, Hardcover
Published January 1, 2023
36 people are currently reading
186 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
July 16, 2023
мої проблеми з цією збіркою розпочалися з передмови, у якій Галина Пагутяк душнить про те, що нині популярна розкомплексованість, і як її люблять "не обдаровані читацькою ерудицією та естетичним смаком читачі". з огляду на те, що у нас зараз судять за нюдси, це все звучить доволі смішно. але більшою мірою мене це дратує: оця піднесеність, оце вивищення себе за рахунок інших - це фу.
можете уявити, як у мені закипіла жовч, коли виявилось, що левова частка збірки складається з творів про чоловічі походеньки до проституток :) no shade секс-працівницям, але ці тексти явно не були "пронизані чуттєвістю", як нам обіцяли. натомість у них панували сексизм та мізогінія, нормалізація насильства над жінкою, вторгнення у її особистий простір, об'єктивація.
візьмемо, наприклад, оповідання "Сніг" Чернявського. Пагутяк пише: "...між ними відбувається ЦЕ. Наче й не зґвалтування, але близьке до того. Пара розбігається ... усвідомлюючи, що вони вчинили гріх". хто ці вони? у творі описане не якесь абстрактне ЦЕ, чоловік вчинив насилля проти жінки. тут не йдеться про спільний гріх і точно не йдеться про насолоду від сексу.
я не виступаю проти зображення таких епізодів у літературі. для цього вона нам і потрібна: щоб піднімати складні питання, не відводити погляд. але нормалізація та возведення подібного в категорію еротичного, а не проблематичного - корінь зла і причина процвітання культури зґвалтування.
найгіршим твором для мене став "За мачуху молоденьку" Черемшини. це був майже кінець книги, та я зупинилась в шокові і не могла взяти її до рук декілька днів. старий дід одружується з дитиною, підглядає за нею через отвір у стіні, ґвалтує, бо вона ж його "ґаздиня, слюбна жінка". знову-таки, існування цього твору, зображення проблеми сексуалізації підлітків, яка гостро постає і у сучасному світі, це не погано. а от присутність його у антології "еротичної" прози - жахливо. у чому тут еротика? у чому чуттєвість?
так, мені не сподобалась ця антологія. однак багато творів, які до неї увійшли, були варті уваги. лише дві жінки включено до переліку авторів: Ольга Кобилянська та Наталія Кобринська (і це теж недобре). твір "Природа" Кобилянської якраз один із тих, від яких я отримала задоволення. "Сон" Коцюбинського, "Блакитний роман" Михайличенка, "Вуалька" Поліщука(я сміялась), "Закоханий чорт" Стороженка - це мої фаворити. о, а Винниченкова "Таємна пригода", яка дала назву збірці, має цікавий plot twist, хоч Винниченко, схоже, зовсім не мій автор.
чекатиму подібних антологій з більш жіночою оптикою.
можете уявити, як у мені закипіла жовч, коли виявилось, що левова частка збірки складається з творів про чоловічі походеньки до проституток :) no shade секс-працівницям, але ці тексти явно не були "пронизані чуттєвістю", як нам обіцяли. натомість у них панували сексизм та мізогінія, нормалізація насильства над жінкою, вторгнення у її особистий простір, об'єктивація.
візьмемо, наприклад, оповідання "Сніг" Чернявського. Пагутяк пише: "...між ними відбувається ЦЕ. Наче й не зґвалтування, але близьке до того. Пара розбігається ... усвідомлюючи, що вони вчинили гріх". хто ці вони? у творі описане не якесь абстрактне ЦЕ, чоловік вчинив насилля проти жінки. тут не йдеться про спільний гріх і точно не йдеться про насолоду від сексу.
я не виступаю проти зображення таких епізодів у літературі. для цього вона нам і потрібна: щоб піднімати складні питання, не відводити погляд. але нормалізація та возведення подібного в категорію еротичного, а не проблематичного - корінь зла і причина процвітання культури зґвалтування.
найгіршим твором для мене став "За мачуху молоденьку" Черемшини. це був майже кінець книги, та я зупинилась в шокові і не могла взяти її до рук декілька днів. старий дід одружується з дитиною, підглядає за нею через отвір у стіні, ґвалтує, бо вона ж його "ґаздиня, слюбна жінка". знову-таки, існування цього твору, зображення проблеми сексуалізації підлітків, яка гостро постає і у сучасному світі, це не погано. а от присутність його у антології "еротичної" прози - жахливо. у чому тут еротика? у чому чуттєвість?
так, мені не сподобалась ця антологія. однак багато творів, які до неї увійшли, були варті уваги. лише дві жінки включено до переліку авторів: Ольга Кобилянська та Наталія Кобринська (і це теж недобре). твір "Природа" Кобилянської якраз один із тих, від яких я отримала задоволення. "Сон" Коцюбинського, "Блакитний роман" Михайличенка, "Вуалька" Поліщука(я сміялась), "Закоханий чорт" Стороженка - це мої фаворити. о, а Винниченкова "Таємна пригода", яка дала назву збірці, має цікавий plot twist, хоч Винниченко, схоже, зовсім не мій автор.
чекатиму подібних антологій з більш жіночою оптикою.
January 15, 2024
2.5
Є питаннячка до того, що роблять деякі оповідання в збірці еротичної прози, яка обіцяє тексти про чуттєвість, красу та справжній Ерос. Не бачу жодної чуттєвості в мужланських походеньках, ґвалтуванні та у відсутності поваги до жіноцтва в цілому. А саме про це була половина оповідань, що стало розчаруванням, бо передмова в цій книзі дає зрозуміти, що на читача чекає щось інтимне, піднесене і естетичне. Нажаль. Дійсно сподобалися мені тільки 5 творів, що мабуть є третиною (якщо не меньше) всієї збірки. З іншого боку, позитивною рисою подібних збірок є можливість познайомитися з багатьма письменниками і хоча б трошки зрозуміти їх стиль написання, що дозволяє вирішити чи братися найближчим часом за інші твори якогось автора.
Є питаннячка до того, що роблять деякі оповідання в збірці еротичної прози, яка обіцяє тексти про чуттєвість, красу та справжній Ерос. Не бачу жодної чуттєвості в мужланських походеньках, ґвалтуванні та у відсутності поваги до жіноцтва в цілому. А саме про це була половина оповідань, що стало розчаруванням, бо передмова в цій книзі дає зрозуміти, що на читача чекає щось інтимне, піднесене і естетичне. Нажаль. Дійсно сподобалися мені тільки 5 творів, що мабуть є третиною (якщо не меньше) всієї збірки. З іншого боку, позитивною рисою подібних збірок є можливість познайомитися з багатьма письменниками і хоча б трошки зрозуміти їх стиль написання, що дозволяє вирішити чи братися найближчим часом за інші твори якогось автора.
June 12, 2023
Жанр антології схожий на тіндер. Адже перед читачем з'являєтся низка авторів із короткими текстами (вважайте це аналогом розділу "про себе"). Не усі вони можуть сподобатися - та й не мають це робити. Бо призначення антології в тому, щоб відкрити для себе нові імена та отримати загальне уявлення про тему.
"Таємна пригода" чіпляє саме цією панорамністю: тут не тільки добре відомі ще зі шкільної програми (звичайно, з більш "цнотливими" текстами) Володимир Винниченко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський та Іван Франко. Наприклад, "Закоханий чорт" Олекси Стороженко здивував мене по-гоголівськи смачною і яскравою оповідкою із нотками демонічності. А Миколі Чернявському у повісті "Варвари" вдалося розгорнути досить типовий міський сюжет зі звабленням інститутки так свіжо, що читаєш його ніби вперше.
Окрім цього, "Таємна пригода" (як і тіндер) - це мозаїка локацій, сюжетів, діалектів. До прикладу, через тексти гуцула Марка Черемшини часом треба продиратися, бо "пави 'д ньому сонце приклакають, бовтиці дорогу розвеселюють, прошивка з-під тварі весну розмітує". Із оповідання Винниченка "Рабині Справжнього" я дізналася, що значить "хотіти мерзлого в петрівку" - і тепер теж цього хочу😃 А в тексті Григорія Косинки натрапила на веселий топонім: "Гола спекулянтка - шлях від Києва до Обухова, назва революційна й правдива, бо тим шляхом іде до города дрібна спекуляція".
Сподіваюсь, у вас, як і в мене, теж буде багато метчів із авторами "Таємної пригоди"💛
"Таємна пригода" чіпляє саме цією панорамністю: тут не тільки добре відомі ще зі шкільної програми (звичайно, з більш "цнотливими" текстами) Володимир Винниченко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський та Іван Франко. Наприклад, "Закоханий чорт" Олекси Стороженко здивував мене по-гоголівськи смачною і яскравою оповідкою із нотками демонічності. А Миколі Чернявському у повісті "Варвари" вдалося розгорнути досить типовий міський сюжет зі звабленням інститутки так свіжо, що читаєш його ніби вперше.
Окрім цього, "Таємна пригода" (як і тіндер) - це мозаїка локацій, сюжетів, діалектів. До прикладу, через тексти гуцула Марка Черемшини часом треба продиратися, бо "пави 'д ньому сонце приклакають, бовтиці дорогу розвеселюють, прошивка з-під тварі весну розмітує". Із оповідання Винниченка "Рабині Справжнього" я дізналася, що значить "хотіти мерзлого в петрівку" - і тепер теж цього хочу😃 А в тексті Григорія Косинки натрапила на веселий топонім: "Гола спекулянтка - шлях від Києва до Обухова, назва революційна й правдива, бо тим шляхом іде до города дрібна спекуляція".
Сподіваюсь, у вас, як і в мене, теж буде багато метчів із авторами "Таємної пригоди"💛
Read
December 26, 2023До збірки багато питань, хотілося б більше бачити авторок, та й з передмовою геть біда
February 7, 2024
Збірка, яка трохи ширше розкриває українську літературу. Ні, це еротика з прутнями, розкішнийями та їх взаємодією. Тут скоріше про тілесні бажання у романтичних стосунках. Роздуми про зраду, моногамію, полігамію. Радість від кохання та смертельні муки від відсутності взаємних почуттів.
У багатьох історіях згадуються послуги повій. Особливо здивувала історія про кав'ярню з нічною дамською обмлугою від Івана Франка. На жаль у багатьох історіях до жінок не дуже гарне відношення. Але не все так погано, в противагу цьому є оповідання, де жінки ведуть свою гру і роблять свій вибір.
Серед найцікавіших виділив для себе оповідання «Дияволиця» Гната Хоткевича і повість «Варвари» Миколи Чернявського.
«Дияволиця» круте тим, що тут майже уся історія відбувається у голові немолодого пана, який вподобав собі нову покоївку. Не може викинути її з голови. То принижує її в думках, щоб травмувати своє захоплення, то хвилюється чи не буде виглядати дурнем перед нею. Шукає в її поведінці знаки прихильності. Переконує себе, що піде до неї вночі, потім це заперечує. Виправдовує має бажання, потім його засуджує і продовжує мучитись поки не прийме рішення.
А от «Варвари» це вже довша історія. Сюжет простий � викладач гімназії зустрічається зі студентками. Але він мудилко, який прикриває свою втечу від відповідальності філософією індивідуалізму.
Цікава ще тема піднята в цій повісті � порнографія. На вечірці в голови громади жінки замикаються у кімнаті щоб роздивитись порнографічні картинки, які у своєму кабінеті зберігає голова. Потім цю тему обговорюють деякі гості за столом. Це цікава тема, хто і як до такого ставиться у той час, бо жінка священника дуже завзято береться за розглядання такого матеріалу і розповідає цікавих історій про інших священиків.
Дуже гарно описане місто в якому відбувається історія. Мальовниче, комфортне, романтичне � з річкою, лісом, пагорбами і широкими садибами з садами та верандами. Міське життя зображено у богемному та заможному антуражі � клуби з азартними іграми, більярдом та алкоголем. Вечірки у садибах до самого ранку, з пивом і піснями на верандах, споглядаючи схід сонця. Краса.
У багатьох історіях згадуються послуги повій. Особливо здивувала історія про кав'ярню з нічною дамською обмлугою від Івана Франка. На жаль у багатьох історіях до жінок не дуже гарне відношення. Але не все так погано, в противагу цьому є оповідання, де жінки ведуть свою гру і роблять свій вибір.
Серед найцікавіших виділив для себе оповідання «Дияволиця» Гната Хоткевича і повість «Варвари» Миколи Чернявського.
«Дияволиця» круте тим, що тут майже уся історія відбувається у голові немолодого пана, який вподобав собі нову покоївку. Не може викинути її з голови. То принижує її в думках, щоб травмувати своє захоплення, то хвилюється чи не буде виглядати дурнем перед нею. Шукає в її поведінці знаки прихильності. Переконує себе, що піде до неї вночі, потім це заперечує. Виправдовує має бажання, потім його засуджує і продовжує мучитись поки не прийме рішення.
А от «Варвари» це вже довша історія. Сюжет простий � викладач гімназії зустрічається зі студентками. Але він мудилко, який прикриває свою втечу від відповідальності філософією індивідуалізму.
Цікава ще тема піднята в цій повісті � порнографія. На вечірці в голови громади жінки замикаються у кімнаті щоб роздивитись порнографічні картинки, які у своєму кабінеті зберігає голова. Потім цю тему обговорюють деякі гості за столом. Це цікава тема, хто і як до такого ставиться у той час, бо жінка священника дуже завзято береться за розглядання такого матеріалу і розповідає цікавих історій про інших священиків.
Дуже гарно описане місто в якому відбувається історія. Мальовниче, комфортне, романтичне � з річкою, лісом, пагорбами і широкими садибами з садами та верандами. Міське життя зображено у богемному та заможному антуражі � клуби з азартними іграми, більярдом та алкоголем. Вечірки у садибах до самого ранку, з пивом і піснями на верандах, споглядаючи схід сонця. Краса.
May 3, 2024
"Справжній Ерос не може існувати без уяви, фантазій. Без них він втрачає силу. Кінчик черевика з-під довгої сукні, кучерик, що вибився з-під чепця, густа вуаль чи карнавальна маска збуджують значно більше, ніж оголена натурниця, яку малюють художники. А картинки чи фільми порно - до уяви не мають жодного стосунку. Це - сурогат, імітація, привід помастурбувати. У сучасній літературі повно сексуальних сцен, але вони не мають нічого спільного і з мистецтвом, і з Еросом."
Саме так пише авторка передмови до "Таємної пригоди", книги, яка пронизана сексизмом і романтизацією зґвалтування, не зрозуміло тільки, як ця антологія пов’язан� з мистецтвом і Еросом? навіть якщо в творі ґвалтівник засуджується, що такий текст робить в "еротичній прозі"? і чому упорядник дозволяє собі об’єднуват� під такою назвою, твори, більшість з яких варто замінити кримінальним кодексом? можливо, я б виділила той дріб’язо�: кілька текстів, які мені не були огидними - та вони потонули під враженням від загального бруду, і щось мені здається, що це наврядчи розріз еротичного в епóсі; в часі, коли творили Леся Українка і Ольга Кобилянська, можна знайти достатньо еротичних! текстів лише в них, а ще ж є й окремі тексти инших авторів.
Єдине, що варто уваги: оформлення книги і стаття Майка Йогансена, яка є одночасно й знятком післясмаку цієї "еротики", що його можна поширити чи не на всю книгу: "Досить тільки подивитись на численні еротичні його поезії, щоби відразу побачити, що він дивиться на жінку як на "знаряддя для насолоди і продукції"...Не казати вже про просто-таки дитинячу наївність основної думки, що онанізм є протестом свобідної волі проти сліпої природи (а не просто наслідком деяких соціальних протиріч буржуазного ладу - саме гетеризму для одного класу і примусового целібату для іншого, або в крайньому разі просто патологічним з’явище�), саме розроблення теми дає враження просто-таки ганебного змішування другого сортика ніцшеанства з революційністю."
Саме так пише авторка передмови до "Таємної пригоди", книги, яка пронизана сексизмом і романтизацією зґвалтування, не зрозуміло тільки, як ця антологія пов’язан� з мистецтвом і Еросом? навіть якщо в творі ґвалтівник засуджується, що такий текст робить в "еротичній прозі"? і чому упорядник дозволяє собі об’єднуват� під такою назвою, твори, більшість з яких варто замінити кримінальним кодексом? можливо, я б виділила той дріб’язо�: кілька текстів, які мені не були огидними - та вони потонули під враженням від загального бруду, і щось мені здається, що це наврядчи розріз еротичного в епóсі; в часі, коли творили Леся Українка і Ольга Кобилянська, можна знайти достатньо еротичних! текстів лише в них, а ще ж є й окремі тексти инших авторів.
Єдине, що варто уваги: оформлення книги і стаття Майка Йогансена, яка є одночасно й знятком післясмаку цієї "еротики", що його можна поширити чи не на всю книгу: "Досить тільки подивитись на численні еротичні його поезії, щоби відразу побачити, що він дивиться на жінку як на "знаряддя для насолоди і продукції"...Не казати вже про просто-таки дитинячу наївність основної думки, що онанізм є протестом свобідної волі проти сліпої природи (а не просто наслідком деяких соціальних протиріч буржуазного ладу - саме гетеризму для одного класу і примусового целібату для іншого, або в крайньому разі просто патологічним з’явище�), саме розроблення теми дає враження просто-таки ганебного змішування другого сортика ніцшеанства з революційністю."
Read
September 13, 2023Я дозволила собі не дочитати три автори, але я до них повернуся, коли роздуплюся з навчанням. Поки вважаю цю книгу для себе завершеною.
Найбільш еротичними творами були "Варвари" Миколи Чернявського, "Кров" Антіна Крушельницького та "Стріл" Михайла Могилянського. Звісно, не порнослів'я, але самі ці тексти відрізнялися певною відвертістю
Найбільш еротичними творами були "Варвари" Миколи Чернявського, "Кров" Антіна Крушельницького та "Стріл" Михайла Могилянського. Звісно, не порнослів'я, але самі ці тексти відрізнялися певною відвертістю
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.