Хай ти пʼєш флетвайт на кокосовому молоці й замовляєш додому суші � та якщо в грудях твоїх тріпоче українське серце, у тебе хоч-не-хоч виникне потреба зварити справжній борщ. Саме так сталося з Андрієм, простим хлопцем, який гідно прийняв борщовиклик. Цю книжку можна було б назвати «Одіссея борщу», якби Одіссей у своїх мандрівках ніколи не виїжджав за межі Київської області, а відповіді на фундаментальні питання життя і смерті шукав у капустяних базарних рядах. Чи відкриється Андрію таємниця справжнього борщу? Ходіть подивіться. Він старався.
Шкода цього хлопця, який вирішив приготувати борщ))) Але загалом дуже мило і пізнавально! Треба якось і собі зварити борщ по цьому рецепту, щоб зрозуміти що в мами все рівно буде найкращий))
Від Євгенії Кузнєцової я іншого й не чекала. Ще один шедевр. Настільки влучно, щемко, дотепно, смішно! А як це смачно намальовано🤤 ОБЕРЕЖНО під час читання у вас можете виникнути непоборне бажання з'їсти борщу.
Який прекрасний комікс!!! Я закохалася 🥰 і тааак насміялася! Його треба перекладати всіма мовами світу і просувати український борщ. Круто, інформативно і з прекрасним почуттям гумору 😍💓💙💛
«але вона все одно сумуватиме за своїм дитинством, а ти - за своїм. бо ви ніколи не будете вже дітьми. тож сум не за борщем, а за домом, у якому ти маленький і ні за що не відповідальний»
Авторці вдалось неможливе - розповісти про те, що таке борщ в принципі, що таке борщ для українців і навіть про те, яким має бути борщ. В книзі є трохи про історію, трохи про кулінарію і багато про любов та наше сприйняття борщу. Лаконічно, інформативно, з гумором. Ілюстрації фантастичні - створюють потрібну атмосферу і після прочитання останньої сторінки кличуть погортати книгу з самого початку. Єдина претензія до всієї серії «Коротка історія…� - мало) хочеться ще
Попри помилку на палітурці (сподіваюся, що буде перевидання без неї і в мене буде раритетний унікальний примірник) це дуже мила, затишна та борщова історія. Шкода, що і ця тепла історія теж стала міні-меморіалом російсько-української війни. Вічна пам’ят� Андрію Гудимі.
Це дуже мило і смішно) але якщо коротко, то нічого нового ви не дізнаєтесь, бо нема універсального рецепту борщу, кожен сумує за ✨ти� самим� борщем з дитинства, просто тому, що це комфорт фуд, коли ти була маленька і не було оцих дорослих клопотів))
Як на мене, назва досить клікбейтна, бо коли пишуть "коротка історія чогось" я очікую хоч і короткої, але ґрунтовної історичної викладки. Тут же ми маємо зовсім інше, я б назвала це "короткою історією про український борщ".
Але це було смачно і весело!
Рекомендую всім, кому сподобалося, також глянути на "Готуємо в журбі" від авторки - є і мальопис, і авторська озвучка на Абук.
Чудовий мальопис, який розраджує, розповідає цікаві факти й при цьому не перевантажує інформацією. Те що треба, щоб відпочити й отримати задоволення. Веселий, лагідний, викликає багато приємних емоцій.
Даний скарб має бути на полиці кожного. Пізнавальна, щемка та життєва історія. Памʼятаю свій перший борщ - разом з Валентином варили - особливий по смаку, кольору та неповторності - зʼїли все та всі!!! Борщ - це особлива тема)
Неймовірний мальопис, який правдиво описує всю суть приготування українського борщу) Ілюстрації дуже красиві. Було б класно, якби ще і англійською він був. Це був би ідеальний подарунок іноземцям. Обов'язково купіть та прочитайте.
О, борщ! Це до стобіса правдива історія. Запевняю вас, що ви будете посміхатися на кожній сторінці � десь впізнаючи себе, а десь кепкуючи з героїв. Мене ще й вразила ця книга аналогією уподобань певного виду борщу з консерватизмом і лібералізмом. Як ще зрозуміти і запам'ятати, яка у мене політична орієнтація і погляди на життя.
Сенс борщу не в тому чи він квасний чи він на помідорах чи не винограді чи є там грушка чи сливки чи яблука чи гриби риба мед сало копчені ребра чи огірковий розсіл. Сенс борщу в його ритуальності.
Сенс борщу в його ритуальності, і ті краї, де певна страва виконує ритуальну функцію, можуть претендувати на те, аби називати цю страву своєю
🔷Про сюжет
Киянин Андрій, бажаючи підкорити серце Іванни, намагається відкрити таємницю приготування справжнього борщу🍽�
Чи приготує він ідеальний борщ для своєї дівчини?🧐
🔷Про враження
Реально смачна історія🥰
Ось вам МІЙ РЕЦЕПТ АТМОСФЕРНОГО ЧИТАННЯ цього МАЛЬОПИСУ😅🫣 ➡️ БЕРЕТЕ «Коротку історію українського борщу» і РОЗГЛЯДАЄТЕ обкладинку (із особистого досвіду скажу, що вам точно захочеться посмакувати борщиком) 📖 ➡️ ЗБИРАЄТЕ інгредієнти (звичайно, усі ті, які є ідеальними для ВАШОГО борщу) 🛒 ➡️ ЧИТАЄТЕ 1️⃣ частину мальопису 📖 ➡️ ПОЧИНАЄТЕ ВАРИТИ борщ 🥘 ➡️ поки борщик кипить, ви ДОЧИТУЄТЕ комікс 📖 ➡️ потім НАСИПАЄТЕ/НАЛИВАЄТЕ/НАКЛАДАЄТЕ (не важливо, як саме борщ опиниться у вашій тарілці😅) гарячий «український комфорт-фуд», заправляєте/не заправляєте сметаною і СМАКУЄТЕ (із/без цибулі/сала) 🍽� ➡️ за бажанням ФОТОГРАФУЄТЕ мальопис на фоні вашого справжнього борщу 📸
Упродовж 72 сторінок книги ви не лише поринете в «борщознавство» (дізнаєтеся, як правильно обирати капусту, які існують різновиди буряків 🫣), а й задумаєтеся про «борщоідентичність»😍
Ви також згадаєте про маму та бабусю (про тих, хто дуууже смачно готує цю страву), але й усвідомите, що зараз «того самого» борщу вже нема, бо він залишився десь там, у спогадах дитинства😌
«Історія борщу - це не історія страви, а історія родини. Замовляючи борщ, людина водночас замовляє кухонний затишок, спогади. Вона хоче відчути себе вдома»
Прекрасна історія☺️ Смачна. Затишна. Не без гумору. І дуже важлива! Адже борщ - це наша 💙💛 страва!!
P.S. У мальописі зазначено, що «ця книжка підготовлена й надрукована під час війни з росією». Як на мене, то це не випадково. Цей мальопис є черговою заявою українців про те, що належить нам!!! 💙💛