📖 Збірка поезій 59 сучасних українських поетів і поеток. Поміж них є й чинні військові: Анатолій Дністровий, Ярина Чорногуз, Борис Гуменюк, Павло Вишебаба, Ігор Мітров, Артур Дронь.
Це було важко. Кожен вірш пронизаний болем і щемом. Війна, втрата близьких, загибель військових, переселення в інше місто чи навіть країну, знищення домівок, страх і смерть, нерозуміння й тривожність, невизначеність, що буде далі, як будувати життя... Але найбільше відчуваєш - біль-біль-біль. Суцільний біль у різних проявах... Рекомендую придбати й читати по віршу в день, хоча б. Щоб пам'ятати, щоб відчувати, щоб мати сили боротися далі, допомагати й донатити!
🥺 Особливо боляче було читати вірші загиблих: Вікторії Амеліної, Максима Кривцова. Після прочитання вірша Вікторії Амеліної «Тривога», написала такі рядки:
як важко читати слова тих, кого вже немає в живих, хто вже ніколи не обійме близьких, не поцілує сина, не зробить вдих.
Збірка потужна, вона однозначно варта уваги. Кажуть, найшвидше на якісь страшні й важливі події - реагує поезія. Оце саме той випадок. Також, якщо вам зараз важко читати романи, історії, мемуари, репортажі про війну, тоді вірші для вас! Незважаючи на те, що поезія - це обмежена форма, однак за наповненням, цілком повноцінна, а подекуди набагато влучніша, ніж розлогі тексти.
«Szukam pokoju», � пише дівчина в групі з оренди нерухомості в Польщі.
А соцмережа перекладає: «Шукаю миру».
В’ячесла� Левицький «Оголошення»
У цій збірці � найважливіші рефлексії українських поетів на війну. Від Жадана, Калитко, Вишебаби, Андрусяка, та інших зірок до таких імен, які варто для себе відкрити.
Ви помічали, як література допомагає нам осмислити події і почуття? За теперішнього ритму життя та потоку інформації, гора неосмисленого росте щодня. Ця книга дуже допомагає навести лад, розставити по полицях свої думки, емоції, нові знання та досвід.
"Мені шкода, що поезія не вбиває" Дуже різностороння збірка віршів про війну і її аспекти. Боляче від рефлексій, але ще більше боляче від того, що деяких авторів зі збірки вже немає.