Заради додаткового прибутку Бен Річардс погоджується взяти участь у реаліті-шоу. Правила прості: гравець повинен протриматися в живих 30 днів, маючи змогу переміщуватися в будь-яку точку США. Головний приз � один мільярд доларів. У чому ж підступ? Його переслідуватимуть Мисливці та правоохоронці, а кожен цивільний отримає від держави грошову винагороду, якщо повідомить місцеперебування гравця. Отож гра на життя і смерть починається.
А що, коли ти успішний адвокат із безліччю зв’язкі�? То, навіть збивши насмерть людину, думаєш, що можеш уникнути покарання. Принаймні так деякий час вважав Біллі Геллек� допоки не почав безконтрольно худнути. Виявляється, не так просто позбутися циганського прокляття� Чи існує взагалі протидія? Та на що піде безпринципний адвокат, аби врятувати своє життя?
Stephen Edwin King was born the second son of Donald and Nellie Ruth Pillsbury King. After his father left them when Stephen was two, he and his older brother, David, were raised by his mother. Parts of his childhood were spent in Fort Wayne, Indiana, where his father's family was at the time, and in Stratford, Connecticut. When Stephen was eleven, his mother brought her children back to Durham, Maine, for good. Her parents, Guy and Nellie Pillsbury, had become incapacitated with old age, and Ruth King was persuaded by her sisters to take over the physical care of them. Other family members provided a small house in Durham and financial support. After Stephen's grandparents passed away, Mrs. King found work in the kitchens of Pineland, a nearby residential facility for the mentally challenged.
Stephen attended the grammar school in Durham and Lisbon Falls High School, graduating in 1966. From his sophomore year at the University of Maine at Orono, he wrote a weekly column for the school newspaper, THE MAINE CAMPUS. He was also active in student politics, serving as a member of the Student Senate. He came to support the anti-war movement on the Orono campus, arriving at his stance from a conservative view that the war in Vietnam was unconstitutional. He graduated in 1970, with a B.A. in English and qualified to teach on the high school level. A draft board examination immediately post-graduation found him 4-F on grounds of high blood pressure, limited vision, flat feet, and punctured eardrums.
He met Tabitha Spruce in the stacks of the Fogler Library at the University, where they both worked as students; they married in January of 1971. As Stephen was unable to find placement as a teacher immediately, the Kings lived on his earnings as a laborer at an industrial laundry, and her student loan and savings, with an occasional boost from a short story sale to men's magazines.
Stephen made his first professional short story sale ("The Glass Floor") to Startling Mystery Stories in 1967. Throughout the early years of his marriage, he continued to sell stories to men's magazines. Many were gathered into the Night Shift collection or appeared in other anthologies.
In the fall of 1971, Stephen began teaching English at Hampden Academy, the public high school in Hampden, Maine. Writing in the evenings and on the weekends, he continued to produce short stories and to work on novels.
Тут було 2 твори і я розділила оцінку 2.5 на кожну, так як«Переслідуваний» мені сподобався тому свій максимум він отримав, а ось «Схудлий» отримав всього 0.5, бо сподобалось тільки те, що є якесь паранормальне, оте з вагою головного героя. Але те, як він так обурився що його прокляли, гидко було, бо все ж таки за збиту жінку він анічогісінько не отримав по закону, і вважав, що він правий, хоча потім звинувачував дружину, що вона йому дрочила під час їзди і теж винна. Хоча по суті, чому не можна було зупинитися? Чи сказати, щоб вона його не чіпала? А потім, він почав шукати тих циганів, щоб вони зняли прокляття, погрожували, когось вбили. Але суть в тому, що як би не прокляття, то він би навіть через тиждень не згадав оту жінку, яку збив, бо йому було начхати на неї, йому просто було школа виключно себе.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Найбільше сподобалось дідове, він же Бакмен, він же король жахів - антиутопія переслідуваний, і це вернуло у нормальне русло післясмаку кінговських соченінь після Ходи і Казки. Краще б було більше тексту у Переслідуваного, бо тут прекрасно все: телебачення, воно ж тут Дармобачення нагадало єдині новини і той треш марафонський, яке суспільство наше, на жаль, хаває. Багато екшену, і фінал нормас. Щодо схудлого, то воно спокійне і можливо затягнуте. Був проблиск під кінець, бо помста то прекрасно, але кінг намудрував, і я злий. Проте фінал наче норм і логічний. Читати ці дві можна, а якщо ви читаєте все Кінга - то обов'язково. Рекомендую.
«Схудлий» взагалі дуже атмосферний твір і сподобався більше. Прекрасний саспенс.
«Переслідуваний» якось менше відгукнувся, бо це ж ті самі Голодні ігри (так, я знаю, що Кінг був першим, але в моїй життєвій хронології ось так), тому не було вау ефекту.
Але є в обох романах щось таке занадто голлівудське, ніби на перспективу для екранізації прописано. І це відволікало🤷♀�
Вирішила прочитати тільки «Переслідуваного», друге оповідання взагалі якось не заходе, вже декілька разів його починала та закидувала. А перше оповідання круте, динамічне, в стилі Кінга.
“СХУДЛ� . . 📍Жанр: жахи. . . ▫️Що б ви хотіли зробити з тим, хто збив на автомобілі когось із ваших рідних і не зазнав покарання? ⠶ ▫️Або що побажали б тому, чиї предки віками принижували ваш народ? ⠶ ▫️Життя Біллі Геллека сповнене радостей: на роботі все о'кей, дружина красуня, донька розумниця. Але тінь накрила його оазис у той момент, коли він збив циганку. Відтепер на ньому лежить прокляття. ⠶ ▫️Це історія про розплату старого цигана. Чи справедлива вона? . . ▪️Помста � ланцюгова реакція у вигляді смертей. І Стівен Кінг переконливий, як ніколи. ⠶ ▪️Тільки Король жахів міг змусити мене переживати за мафіозо і навіть співчувати йому. ⠶ ▪️Тільки в творах Кінга можна прочитати, на скільки смертельно небезпечно стріляти з рогатки (згадався роман "Воно"). ⠶ ▪️І знову в сюжеті піднято низку соціальних і психологічних проблем, починаючи від сімейних відносин, закінчуючи расовими чварами. ⠶ ▪️А після такого фіналу, почуваюся Енні Вілкс із “Мізери� � хочу знати! ⠶ ▪️Шикарно! . . ▫️Цікаві факти: ⠶ � Саме після виходу цієї книги було викрито Річарда Бакмена. ⠶ � Ідея роману прийшла письменнику після прийому у лікаря, де йому сказали, що треба худнути, бо рівень холестерину занадто високий. ⠶ � У книзі деякі герої говорять циганською. Не знаючи цієї мови, Кінг навмання виписав зі старих чехословацьких видань кілька випадкових фраз. Це було помічено: «Читачі мене прищучили � і правильно, нічого було лінуватися», � писав автор. ⠶ � Робоча назва роману � «Циганський пиріг». Так названо 27 розділ. ⠶ � Мафіозо Джинеллі також з'являється в циклі «Темна вежа» як один із підручних наркобарона Баллазара. ⠶ � Головна тема книги зосереджується на тому, наскільки залежить сприйняття реальності від фізіологічного розміру.
Переслідуваний [трійка]: Сетап непоганий. Більш-менш типова варіація антиутопічного світу. Герой, конфлікт, місцями цікаво. Під кінець сильне провисання та втрата довіри до логіки сюжету.
Схудлий [пʼятірка]: Тут зовсім інша справа. На місці й історія, й сенси. Тут тобі триллерна напруга, а ось вже деконструкція ксенофобії. Після переслідуваного думав, що немає сенсу читати твори написані під цим псевдо, але схудлий виправляє ситуацію. Навіть те, що колись бачив екранізацію та сюжет був відомий - зовсім не зіпсувало враження.
«Переслідуваний» Ця книга � справжній вир екшну! Події розгортаються настільки стрімко, що іноді здається, ніби читаєш сценарій до високобюджетного трилера. Особливо вразила кінцівка, яка залишає відчуття двозначності. Я припускаю, що це могло бути сном головного героя або ж він був убитий ще в бойлерній, а все, що відбувалося далі, � лише плодом його уяви. Така теорія має підґрунтя, адже друга частина книги розвивається з шаленою швидкістю, ніби в іншому вимірі. Незважаючи на це, сюжет захоплює і змушує замислитися над тим, як далеко можна зайти в гонитві за свободою.
«Схудлий» чи «Худнучий»
Ця історія видається особливо справедливою. Хоч і наратив після «Переслідуваного» дуже просідає, та я все одно отримала сатисфакцію від того, як все скінчилось для головного героя � адвоката, що вбиває випадково жінку і бажає залишитись непокараним. Герой отримує саме те, що заслуговує, і це додає оповіді певної моралі. Можливо, це і є задум автора � показати, як наші вчинки визначають нашу долю, навіть якщо ми намагаємося «виправити» помилки. Головний герой викликає однозначні почуття осуду та огиди.
Стівен Кінг вкотре демонструє свій талант створювати історії, які тримають у напрузі до останньої сторінки, водночас змушуючи задуматися про життя, смерть і людську природу.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Так дивно, що ксд помістили два зовсім різні твори в одну книгу
Мені однозначно сподобався «Переслідуваний» щось за мотивами Орвела, але значно яскравіше та ритмічніше в своєму зображенні. Антиутопія в епоху соцмереж та телешоу. Однозначно рекомендую. Читається 👌
«Схудлий» викликав різні емоції від зацікавлення спочатку, до «та ну що за ганстерські розбірки, потім онамаєш, то це вона вина» і останні сторінка, де справедливість наздоганяє винних і невинних.
Або інша версія відгуку на «Схудлого». Якщо є бажання подр*чити своєму чоловікові в машині, то дочекайтеся коли він припаркується. ПДР перш за все, і не буде тої херобори, що сталася в героїв. А за дружину навіть обідно, так старалася жінка, щоб потім він її виставив крайньою😏😆
This entire review has been hidden because of spoilers.
🔸Людське життя в певному сенсі священне. Уряд - наш уряд - це розуміє. Ми гуманні. Маккоун, Мисливець🔸
Антиутопічний і такий реалістичний світ. Значна частина населення поза межею бідності без доступу до нормального харчування, медицини та освіти. Свідомістю керує Дармобачення, а шлунком - державні харчові пігулки. Бен Річардс конче потребує грошей і вирішує спробувати сили в якомусь із неймовірно популярних шоу на тому самому Дармобаченні. Проходить відбір і гра починається: виграш величезний, але ставкою є його життя. І Мисливці вже вийшли на полювання.
🔸Ось що мені у вас подобається, містере Річардс. Ви мислите глобально🔸
Динамічна історія читається на одному диханні. До фіналу є питання, проте загалом мені сподобалося, роман тримає в напрузі до самого кінця🔥
🔸Біллі, ти не винен. Так сказав суддя🔸
Якщо Переслідуваний це фантастика, то Схудлий - містика. Біллі Геллек збиває насмерть жінку з циганського табору. Він не вважає себе 100% винним і залюбки звинувачує інших. Біллі не той персонаж, який викликає співчуття абощо. Завдяки своєму соціальному становищу й купі зв'язків він уникає покарання, справу закрито, можна розслабитися. Але Тадуз Лемке, старий циган, так не вважає. Він хоче своєї справедливості. І Геллек починає худнути.
🔸Більшість людей не вірять тому, що бачать. Якщо це не узгоджується з тим, у що вони вже вірять🔸
Було цікаво читати, як ГГ із чоловіка з надмірною вагою перетворився на шпалю, якою можна лякати дітей. Насправді він і лякав, хоч і не навмисно😁 Геллек зайняв місце у списку героїв, яких я не люблю: я хотіла, щоб його нарешті знесло вітром у якісь хащі. Роман захопливий, а ідея прокляття як постійного схуднення це вам не просто лягти і вмерти👌🏻 Фінал - ідеальний завершальний мазок.
Обидва романи сподобалися, Переслідуваний має більшу динаміку, Схудлий - химерність. Не буду виділяти якийсь один, бо вони різні за жанрами та атмосферою. Є деякі претензії, проте вони не заважали насолоджуватися. Книга чудово підходить під осінній настрій, раджу прочитати, особливо якщо ви теж любите Кінга❤️
Ставлю 5 Переслідуваному, бо це дійсно класна Кінгівська історія з покидьками людьми, які чинять дуже по людськи. І навіть попри фінал, післясмак � задоволення. Так і мало статися. Під час читання мимоволі йшло порівняння з Довгою Ходою. Переслідуваний сподобався більше. Тут і більше самого світу, і описів життя різних людей, і пояснення про ігри � словом, мені все сприймалося дуже органічно та реалістично. Гадаю, що у поціновувачів короля жахів ця історія цілком може зайняти місце в топчику улюблених.
Переслідуваний � 3 Очікувала більшого. Дуууже неправдоподібним виявився змальований світ (можливо, через те, що роман написаний на початку 80-х і описує події 2025 року, і те, що було б фантастикою тоді, зараз виглядає дещо наївно) і вчинки героїв. Роман Довга хода � схожої тематики � це супер! Рекомендую!
Схудлий � Дуууже сподобався. Відчувається Кінг як він є: містика, страшно, людські вади, психологія, життя як воно є� Хто любить Кінга � мастрід
Класні історії. Тепер хочу подивитися екранізації.
Переслідуваний - антиутопія з пафосним, але моральним героєм. Було цікаво, динамічно і напружено. Фінал хороший, дуже пасував тексту.
Схудлий - містика. Класно написано, бо я як читач була проти всіх. Всі виглядали негативно, головний герой задовбав перекладати вину на дружину. Було дуже цікаво чи таки вийде в нього вижити. Фінал теж на рівні. Хоча я потім ходила весь день і докоряла гг, що це було дуже тупо. Ну як так, чувак?
Обидві новели круті. Але одна за одною змусили зрозуміти, як я люблю камерність та персональність у сея Кінга. Нутрянку героїв. "Переслідуваний" йшов мені рівно й не здивував кінцівкою. "Схудлий" добряче покатав на американських гірках, під кінець я тричі думала, що це все, далі все ясно, кінець історії. І тричі то було "йой, як так, чекайте!" Безцінне відчуття від читання.