What do you think?
Rate this book
Ніж у рибі
Події дебютної книги української авторки Анастасії Євстратенко відбуваються у 2028 році, коли вже декілька сезонів школярів розподіляють у навчально-розважальні центри, щоб ті нарешті змогли спокійно відвідувати заняття та грати разом у “дозволені� ігри. В них жодної небезпеки для вихованців, жодних ризиків. Однак головним героям цієї історії є замало дозволеного і вони завзято шукають собі пригод. Таємний хід відкриває їм підвал, в якому загадковий вчений досліджує тунелі часу і йому якраз дуже потрібні піддослідні. Чи зможуть друзі разом із чумаками побороти Вологолове чудовисько, яке відлякує відвідува-чів корчми? Чи зможуть знайти того, хто вбиває археологів та краде скіфські курильниці? і головне, чи зможуть вони повернутись назад, у свій час?
- GenresFantasy
272 pages, Hardcover
First published January 1, 2023
11 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
October 25, 2023
Познайомилася з цією історією ще у квітні, задовго до виходу книги друком, як критична бета-рідерка.
На стадії рукопису текст був непоганий, але потребував деяких доопрацювань - як сюжетних, так і стилістичних.
Тепер чекаю на друкований примірник книги, щоб дізнатися, чи врахувала авторка усі наші побажання та якою стала історія загалом.
На стадії рукопису текст був непоганий, але потребував деяких доопрацювань - як сюжетних, так і стилістичних.
Тепер чекаю на друкований примірник книги, щоб дізнатися, чи врахувала авторка усі наші побажання та якою стала історія загалом.
October 13, 2024
Сеттінг: на дворі 2028 рік, і якась група дітей/підлітків навчається у спеціальному навчально-розважальному центрі, перебудованому зі старого, напівзруйнованого під час війни маєтку. Там старанно стежать, щоб вони не мали доступу до новин і розважалися тільки у наперед перевірених безпечних іграх. У центрі уваги - шестеро друзів, яким цих дозволених ігор сильно недостатньо, тож розвідуючи якось підвал маєтку вони натрапляють там на божевільного вченого, який пропонує їм пригоду. Треба пройти п'ять рівнів - квестів, переміщуючись у часі в різні епохи на території цього ж маєтку, який давніше був трактиром для подорожніх, а ще давніше - скіфським городищем (?), і в кожному часі знайти камінець, який запустить перехід на наступний рівень.
Оскільки я собі обіцяла, що не буду додавати "балів" прочитаному тільки за те, що "ура, нарешті з'являються українські книжки в такому-то жанрі", то одразу скажу, що в ідеалі мені б хотілось бачити більш прописаною і точку зору персонажів, і світ, в якому вони діють, щоб вони не виглядали фішечками, які механічному треба пересунути через квестове поле гри. (Хоча, можливо, в цьому і є задум - якщо врахувати, що історія починається з того, що вони грають у такі специфічні "шахи", де кожен персонаж є такою-то білою чи чорною фігурою, і діапазон їхніх дій у командній грі зумовлений особливостями того, що може робити фігура. Можливо, це слід було прочитати як метафору всієї книжки.) Словом, хотілося б трохи більше психологічного обґрунтування, чи що, коли діти погоджуються на пропозицію пограти у гру від очевидно божевільного, особливо коли відомо, що вже кілька років з цього інтернату зникали без вісті підопічні.
Що мені видалося дуже цікавою задумкою. Йдеться про конструювання досвіду зростання дітей війни. Тобто це не абстрактне недалеке майбутнє, це недалеке майбутнє від дуже конкретного нашого нинішнього історичного моменту. Ці діти жартують про те, що не хочуть більше сидіти в підвалах, бо насиділися в 2022. А ще - їхній доступ до інтернету в навчальному закладі обмежують, щоб вони не читали новини: отже, можна зрозуміти, що новини в 2028 році досі такі, що (ре)травматизують дітей. Хотілося б побачити більше конструювання цього досвіду підлітків із найближчого майбутнього.
Оскільки я собі обіцяла, що не буду додавати "балів" прочитаному тільки за те, що "ура, нарешті з'являються українські книжки в такому-то жанрі", то одразу скажу, що в ідеалі мені б хотілось бачити більш прописаною і точку зору персонажів, і світ, в якому вони діють, щоб вони не виглядали фішечками, які механічному треба пересунути через квестове поле гри. (Хоча, можливо, в цьому і є задум - якщо врахувати, що історія починається з того, що вони грають у такі специфічні "шахи", де кожен персонаж є такою-то білою чи чорною фігурою, і діапазон їхніх дій у командній грі зумовлений особливостями того, що може робити фігура. Можливо, це слід було прочитати як метафору всієї книжки.) Словом, хотілося б трохи більше психологічного обґрунтування, чи що, коли діти погоджуються на пропозицію пограти у гру від очевидно божевільного, особливо коли відомо, що вже кілька років з цього інтернату зникали без вісті підопічні.
Що мені видалося дуже цікавою задумкою. Йдеться про конструювання досвіду зростання дітей війни. Тобто це не абстрактне недалеке майбутнє, це недалеке майбутнє від дуже конкретного нашого нинішнього історичного моменту. Ці діти жартують про те, що не хочуть більше сидіти в підвалах, бо насиділися в 2022. А ще - їхній доступ до інтернету в навчальному закладі обмежують, щоб вони не читали новини: отже, можна зрозуміти, що новини в 2028 році досі такі, що (ре)травматизують дітей. Хотілося б побачити більше конструювання цього досвіду підлітків із найближчого майбутнього.
February 16, 2025
Після прочитання змісту та першої глави книга мене справді заінтригувала та зацікавила. Також мені хотілося почитати щось легке та розважальне (особливо після Кідрука). Тому я цю книжку й придбала.
До плюсів можу віднести цікаві та інколи справді філософські цитати, а також привабливу обкладинку й оформлення книги, які мене найбільше привабили.
Однак сама книга виявилася дуже слабкою та дитячою. Світ не продуманий до кінця, персонажів занадто багато, але читачеві не дають достатньо часу, щоб ними проникнутися. Жоден персонаж не здається продуманим чи цікавим. Жодного з них навіть неможливо підставити під уже існуючий троп. Тому читалася книга важко, незважаючи на легкість написання тексту, і довго, бо стежити за персонажами просто нецікаво. Про деяких персонажів майже нічого не написано, а ті, що відіграють якусь роль, не розкривають свого потенціалу.
Навіть головна тема, яка змусила мене купити цю книжку, зовсім не розкрита. Не відчувається, що події відбуваються в майбутньому. Не відчувається, що вони реальні та справді можуть статися. Є відчуття, що авторка просто пофантазувала на тему мандрівок у часі й навіть не гуглила базову інформацію.
Злодій, на жаль, виявився дуже очевидним, а кінець � не те щоб� завершеним. Сама назва книги, яка мала фігурувати в фіналі,
Можливо, ідеї й були цікавими, але їх дуже слабко прописали. Ця історія більше схожа на кілька маленьких, не пов’язани� між собою оповідань, які об’єднуют� лише персонажі.
Загалом історія досить мила, але нам більше таких не потрібно. Проте авторка � молодець, що випустила свій перший твір, і я бажаю їй удосконалювати свою майстерність, розвивати навички та створювати ще цікавіші світи. 😃
До плюсів можу віднести цікаві та інколи справді філософські цитати, а також привабливу обкладинку й оформлення книги, які мене найбільше привабили.
Однак сама книга виявилася дуже слабкою та дитячою. Світ не продуманий до кінця, персонажів занадто багато, але читачеві не дають достатньо часу, щоб ними проникнутися. Жоден персонаж не здається продуманим чи цікавим. Жодного з них навіть неможливо підставити під уже існуючий троп. Тому читалася книга важко, незважаючи на легкість написання тексту, і довго, бо стежити за персонажами просто нецікаво. Про деяких персонажів майже нічого не написано, а ті, що відіграють якусь роль, не розкривають свого потенціалу.
Навіть головна тема, яка змусила мене купити цю книжку, зовсім не розкрита. Не відчувається, що події відбуваються в майбутньому. Не відчувається, що вони реальні та справді можуть статися. Є відчуття, що авторка просто пофантазувала на тему мандрівок у часі й навіть не гуглила базову інформацію.
Злодій, на жаль, виявився дуже очевидним, а кінець � не те щоб� завершеним. Сама назва книги, яка мала фігурувати в фіналі,
Можливо, ідеї й були цікавими, але їх дуже слабко прописали. Ця історія більше схожа на кілька маленьких, не пов’язани� між собою оповідань, які об’єднуют� лише персонажі.
Загалом історія досить мила, але нам більше таких не потрібно. Проте авторка � молодець, що випустила свій перший твір, і я бажаю їй удосконалювати свою майстерність, розвивати навички та створювати ще цікавіші світи. 😃
November 13, 2023
Кайфова підліткова пригодницька історія: як доросла, я відпочила з нею на всі 100%)
Читала її на етапі бета-рідерства, багато чого радили авторці й, сподіваюся, наші поради допомогли тексту стати таким гарним, як авторка того хотіла ♥️
Читала її на етапі бета-рідерства, багато чого радили авторці й, сподіваюся, наші поради допомогли тексту стати таким гарним, як авторка того хотіла ♥️
February 2, 2025
Фінал у книзі дійсно непоганий, але до нього треба ще продертися. Герої діють і спілкуються доволі "картонно", хоча може така й була ідея, хтозна. Варто було б довичитати твір, трапляються русизми на кшталт "шпіонки".
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.