What do you think?
Rate this book
Підростеш � побачиш
Спогади дитинства, коли ми споглядаємо їх з висот дорослішання, стають мапою розуміння рідних. Бо настає одного разу мить, коли простору порозумітись нам уже замало: його забирають дрібні й великі образи, небажання говорити, розповідати, довіритися. Його забирають нерозказані історії минулого � ключі до прощення й прийняття.
208 pages, Hardcover
Published January 1, 2023
1 person is currently reading
67 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 20 of 20 reviews
January 6, 2024
Хороша, тепла, про родинний зв’язо� і те, як буває важко з тими, кого любиш безумовно 🧡
Але знаєте, чисто субʼєктивно не зачепила прям якось сильно і не вразила 🤷🏻♀�
Але знаєте, чисто субʼєктивно не зачепила прям якось сильно і не вразила 🤷🏻♀�
November 24, 2023
"Підростеш � побачиш" Лілії Чех � неймовірно красива книжка.
Вона про прийняття, розрив поколінь, про невміння говорити про свої почуття і це те, що точно знайоме чи не кожній людині.
Авторка грає на емоціях: ностальгійні спогади, які породжують щемку тугу, щось таке що було в кожного: баба з дідом, школа, батьки, всі ті моменти з дитинства, коли все сприймається по іншому. А ще всі ці приготування до свят Різдвяних чи Великодніх...
Але це мені трохи не чесно, така собі маніпуляція читачем.
Може це не навмисно, скоріше за все не навмисно і Лілія Чех просто описувала моменти свого життя і уривки спогадів, водночас рефлексуючи на ними.
І я розумію чому Юлія Сливка в презентації сказала: "Чому цю книжку не написала я?"
Бо це дуже схоже на те, що писала вона. Мені якось навіть віддвало плагіатом, ніби паразитування на ідеї самої Сливки.
В "Підростеш-Побачиш" нема сюжету як такого, це збірка спогадів і рефлекій, достоту як в двох книжках Юлії Сливки. Але книжки Сливки мене проймали, а тут не вийшло.
Може це та струна, яку просто від'єднали від інструменту, бо вона звучала занадто гучно, а тепер цього не треба, бо є інші струни, які зачіпають інші спогади і хвилювання?
Може я прочитала її в невідповідний час?
Я не знаю.
Вона про прийняття, розрив поколінь, про невміння говорити про свої почуття і це те, що точно знайоме чи не кожній людині.
Авторка грає на емоціях: ностальгійні спогади, які породжують щемку тугу, щось таке що було в кожного: баба з дідом, школа, батьки, всі ті моменти з дитинства, коли все сприймається по іншому. А ще всі ці приготування до свят Різдвяних чи Великодніх...
Але це мені трохи не чесно, така собі маніпуляція читачем.
Може це не навмисно, скоріше за все не навмисно і Лілія Чех просто описувала моменти свого життя і уривки спогадів, водночас рефлексуючи на ними.
І я розумію чому Юлія Сливка в презентації сказала: "Чому цю книжку не написала я?"
Бо це дуже схоже на те, що писала вона. Мені якось навіть віддвало плагіатом, ніби паразитування на ідеї самої Сливки.
В "Підростеш-Побачиш" нема сюжету як такого, це збірка спогадів і рефлекій, достоту як в двох книжках Юлії Сливки. Але книжки Сливки мене проймали, а тут не вийшло.
Може це та струна, яку просто від'єднали від інструменту, бо вона звучала занадто гучно, а тепер цього не треба, бо є інші струни, які зачіпають інші спогади і хвилювання?
Може я прочитала її в невідповідний час?
Я не знаю.
December 3, 2023
Якщо ви хочете повернутися в дитинство, то візьміть в руки книгу «Підростеш побачиш» Лілії Чех та прочитайте її.
Вона повертає у приємні спогади та у якісь всесвітньо важливі несправедливості підліткового віку, які я впевнена, були у всіх. Одночасно вона дуже тепла та наштовхує на думки про те, що зараз мало дзвонимо, мало приділяємо часу близьким. Вона про смачні бабусині страви, які прям викликають знайомі аромати, коли ви про них читаєте та про гру в шахи з дідусем. Вона про те, що рідні хочуть нам кращого, але інколи давлять на нас цим кращим і не дають вибирати самостійно.
Я впевнена в ній кожен з вас зможе знайти себе. А коли ви її закриєте ви відразу подзвонити рідним, бо вона вам нагадає про те, як вони завжди чекають нашого дзвінка.
Дуже чуттєва та тепла історія, яка нагадує про те буденне та звичайне, про те, що варто цінувати та чому варто приділяти свій час.
Вона повертає у приємні спогади та у якісь всесвітньо важливі несправедливості підліткового віку, які я впевнена, були у всіх. Одночасно вона дуже тепла та наштовхує на думки про те, що зараз мало дзвонимо, мало приділяємо часу близьким. Вона про смачні бабусині страви, які прям викликають знайомі аромати, коли ви про них читаєте та про гру в шахи з дідусем. Вона про те, що рідні хочуть нам кращого, але інколи давлять на нас цим кращим і не дають вибирати самостійно.
Я впевнена в ній кожен з вас зможе знайти себе. А коли ви її закриєте ви відразу подзвонити рідним, бо вона вам нагадає про те, як вони завжди чекають нашого дзвінка.
Дуже чуттєва та тепла історія, яка нагадує про те буденне та звичайне, про те, що варто цінувати та чому варто приділяти свій час.
October 21, 2023
Книжка про кожного з нас і для кожного з нас.
Щоб зануритись до своїх глибин і згадати про найважливіше.
Щоб зануритись до своїх глибин і згадати про найважливіше.
December 28, 2024
випадково забута, так вчасно віднайдена
будучи величезною прихильницею того, що виходить з-попід пера чи ж рекомендацій Юлії Сливки, близько року чи двох тому надбала собі і «Підростеш � побачиш». та якось так сталось, що вона посіла чільне місце на поличці і була непростимо знехнувана мною на певний період, аж доки у грудні, перечитавши ледь не все, що було вдома, я не ринулась переглядати свої давніші запаси у пошуках чогось нового. отак і був наново віднайдений цей жовтавий томик
напрочуд щемка збірка сімейних історій, основним лейтмотивом котрої є любов. вона не завжди очевидна, не завжди висловлена, а проте, якщо придивитися, вона абсолютно скрізь. ходіть ближче, може й вам вдасться її помітити🤍
March 28, 2024
З цієї книги захотілося зберегти собі дві цитати.
Про чоловіка та підтримку: «Дозволяє почуватися квіткою, навіть коли сама почуваюся камінцем, що поростає мохом». І про важливість прийняття: «Ми тут зовсім ненадовго, щоб втрачати час на наголоси гострих кутів між нами».
Книга тепла, інколи ностальгійна, інколи «з пояснювальною бригадою» � щоб пояснити, чому щось � саме таке, яке є. Щира, добра розповідь. Тут не треба шукати глибину (сюжету), тут треба спостерігати, можливо � міряти якісь ситуації на себе, а ще з насолодою повертатись на початок кожного розділу, щоб інакше поглянути на ілюстрації після прочитання.
Комусь може забракнути цілісності, драматичності, гостроти. Але хто сказав, що цього потребує кожен твір? 😉
Про чоловіка та підтримку: «Дозволяє почуватися квіткою, навіть коли сама почуваюся камінцем, що поростає мохом». І про важливість прийняття: «Ми тут зовсім ненадовго, щоб втрачати час на наголоси гострих кутів між нами».
Книга тепла, інколи ностальгійна, інколи «з пояснювальною бригадою» � щоб пояснити, чому щось � саме таке, яке є. Щира, добра розповідь. Тут не треба шукати глибину (сюжету), тут треба спостерігати, можливо � міряти якісь ситуації на себе, а ще з насолодою повертатись на початок кожного розділу, щоб інакше поглянути на ілюстрації після прочитання.
Комусь може забракнути цілісності, драматичності, гостроти. Але хто сказав, що цього потребує кожен твір? 😉
October 23, 2023
Наче скручена плівка з кадрами, що один за одним проявляються. Всі напрочуд гарні, особливі і нагадають про «той самий момент». Як добре, що у мене теж такі є.
February 16, 2024
По-перше дуже класна сама книжка. Її приємно тримати в руках і гортати ❤️
Сподобався і текст. Дуже теплий. Читала і бачила свою сім'ю і наче повернулась в своє дитинство.
Сподобався і текст. Дуже теплий. Читала і бачила свою сім'ю і наче повернулась в своє дитинство.
February 6, 2024
Ну таке� пару історій були щемкі, інші писала-мазала. Ні про що(
November 5, 2023
Історія не зовсім моя, але так оживляє мою памʼять, що самій хочеться щось занотувати... в цій книжці про чесність, щирість, відкритість. Так вже сталось, що людям цікаво читати чужу історію, не вигадану, а якщо вона ще й близька тобі, то це викликає особливі почуття.
Ця книга - це можливість подумати, проаналізувати, можливо навіть, закрастись у найглибший куточок себе і запитати: в чому помиляюсь я ? ... чи я готова змінитись для своєї дитини, своїх рідних?...
Ця книга - це можливість подумати, проаналізувати, можливо навіть, закрастись у найглибший куточок себе і запитати: в чому помиляюсь я ? ... чи я готова змінитись для своєї дитини, своїх рідних?...
October 30, 2023
Душевно🤩
October 24, 2023
Коли слова зайві.
Максимально круте видання, де настільки гармонійно переплетені текст та ілюстрації. Просто суцільна насолода
Максимально круте видання, де настільки гармонійно переплетені текст та ілюстрації. Просто суцільна насолода
June 21, 2024
Гарна збірка. Нагадала мені дитинство. Особливо опис балкону як засобу комунікації😅
January 12, 2025
Якби я наважилися написати книжку, вона була б схожа на цю. Бо також дуже хочу зберегти щасливі спогади дитинства, коли не було війни, проте було багато любові та радості, незабутніх поїздок на дачу і риболовлю, обіймів з бабою і дідом...
Книжка Лілії відгукнеться якщо не всім, то багатьом: хтось впізнає себе у Лілюні, дитині 90-х, коли батьки важко працювали, а вихованням займалися бабусі й дідусі; хтось проведе паралелі зі своєю сім’є�, де про любов не говорять уголос, проте вона відчувається у всьому, що оточує; а комусь знайомий досвід розлучення батьків і особливості життя на дві родини.
Книжка ковтається за день. Спробуйте!
Книжка Лілії відгукнеться якщо не всім, то багатьом: хтось впізнає себе у Лілюні, дитині 90-х, коли батьки важко працювали, а вихованням займалися бабусі й дідусі; хтось проведе паралелі зі своєю сім’є�, де про любов не говорять уголос, проте вона відчувається у всьому, що оточує; а комусь знайомий досвід розлучення батьків і особливості життя на дві родини.
Книжка ковтається за день. Спробуйте!
January 7, 2024
Дві зірочки виключно за неймовірну якість і оформлення, текст ледь дочитала, не хотілось рік починати з книжки, яку не дочитала, попахувало плагіатом на Сливку, можливо вибрала невдалий настрій для читання, але на поки завершую з читанням українських авторів, щоб геть в них не розчаруватись
January 18, 2024
Чомусь мала дуже великі очікування до цієї книжки. Тому після прочитання трішки розчарувалась.
Текст не викликав тих трепетних емоцій.
Текст не викликав тих трепетних емоцій.
June 3, 2024
На жаль, книга не сподобалася. Дуже сильно перегукується з книгою Юлії Сливки "Чуєш, коли приїдеш додому?", яку прочитала з неймовірним задоволенням кілька років тому.
Дизайн книги дійсно гарний.
Дизайн книги дійсно гарний.
February 9, 2025
Книга тепла на спогади дитинства.
January 15, 2024
Дуже відгукується багато моментів із тим, що було саме у моєму дитинстві. Дякую за цю книгу, за рефлексії, які вона пробуджує уже у дорослому віці і можливість повернутись у той, такий коштовний, час. Читається на одному диханні!
December 29, 2023
🫣 Життєва проза, вякій багато хтоможе впізнати себеі своїх близьких, наприклад, колипідліткою йдеш гуляти, абаба видзвонює по 15 разів нагодину, або� вічні запитання, чомутака оцінка, ане вища, чипідеш ти вчитися далі, суцільна опіка, яказрештою сковує влещатах і недає спокійно вдихнути�
Деколи підчас читання виникали такідумки: ісмішно, ігрішно або� булоб смішно, якбине було таксумно. Апотім читаєш висновок авторки� вонилюбили так, якуміли, вонипоказували цю любов так, якзнали, ізрештою ти розумієш їх, іпробачаєш, івдячна, щовони були такі, бобез них� небулоб тебе.
Мені ціісторії були близькими, явідчувала схожі пережиття, щой авторки, схожі емоції, бажання втечі йнебажання брати трубку, відкладення поїздки вгості, алепотім, колиприходить розуміння, страх втрати, - дзвониш, їдеш, пробачаєш 🫶🏻.
Мені сподобалися ціісторії простотою, алеця простота наповнена сеансами, поміж рядками типрочитуєш щось більше, ніжспільний обід, сварки, клопотання наднавчанням чи поїздкою надачу�
Окрім цього, книга дужегарно виконана поліграфічно івлучно проілюстрована докожного тексту, читання булоодне задоволення, томукнигу рекомендую 💛.
Деколи підчас читання виникали такідумки: ісмішно, ігрішно або� булоб смішно, якбине було таксумно. Апотім читаєш висновок авторки� вонилюбили так, якуміли, вонипоказували цю любов так, якзнали, ізрештою ти розумієш їх, іпробачаєш, івдячна, щовони були такі, бобез них� небулоб тебе.
Мені ціісторії були близькими, явідчувала схожі пережиття, щой авторки, схожі емоції, бажання втечі йнебажання брати трубку, відкладення поїздки вгості, алепотім, колиприходить розуміння, страх втрати, - дзвониш, їдеш, пробачаєш 🫶🏻.
Мені сподобалися ціісторії простотою, алеця простота наповнена сеансами, поміж рядками типрочитуєш щось більше, ніжспільний обід, сварки, клопотання наднавчанням чи поїздкою надачу�
Окрім цього, книга дужегарно виконана поліграфічно івлучно проілюстрована докожного тексту, читання булоодне задоволення, томукнигу рекомендую 💛.
Displaying 1 - 20 of 20 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.