До антології української поезії про кохання увійшли вірші, написані за майже два останні століття � від Шевченка до Любки.
Любов, як найвірніший компас, завжди повертає нас до наших найкращих поривань і звершень. Українська лірика прекрасна у своїй ніжності, красі, пристрасті, зболеній просвітленості, з тихими й ніжними словами про найсокровенніше.
Іван Антонович Малкович (нар. 10 травня 1961, Нижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область) � український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Живе і працює в Києві.
Випадково вперше відкрила книгу на останньому вірші. Там Любка пише молитву жінці, наче божеству. Цей вірш-поклоніння задав тон для збірки. Тут багато ніжних, чуттєвих та особливих моментів, які бачить тільки закохана людина. Під тканинною палітуркою збережені дотики, погляди, сни та обітниці, що сталися в імʼя кохання.
Збірка чудова!!! Особисто мене покорив вірш Мірека Боднара "Світ обертається довкола родимки внизу її живота"- він неймовірно прекрасний.
Єдиний мінус: дуже багато віршів про нещасливе кохання. Складається враження, що таких більше, як половина. P.S. Розумію, що цьому немає вини упорядників, просто так виглядає українська література
Збірка, про яку я завжди мріяла і яка нарешті потрапила на полички книжкових крамниць. Мені, романтику з ніг до голови, сподобалося. Я давно не читала подібних антологій, тож, напевно, у мене був час відрефлексувати своє ставлення до поезії загалом, і тому мене здивувала кількість віршів, які припали мені до душі. Я не буду пропагувати медитації і на ґудрідс, але! медитація дійсно виховує навичку цінувати момент, розтягуючи його до розмірів усесвіту. Живучи моментом, забуваєш усі канони та попередні враження, і новий досвід має змогу впевнено грати своїми м'язами, не ховаючись у тіні тих речей, які ти раніше любив чи не любив.
Мені сподобалося дивитися на те, наскільки по-різному люблять автори. Ще цікавіше � наскільки відмінно одне від одного вони описують те, що відчувають. Те, як вони !!обирають!! це описати. Тут і відчай, і розпач, і самоприниження, яке виконує функцію поклоніння; і взаємне, і невзаємне; і те, яке було, і те, яке є, і те, якому не судилося бути, і те якому судилося бути, але не сталося...
В описі кохання будь-які слова, навіть найбанальніші, розкриваються барвисто. Бо справа завжди не в словах, а в тому, що за ними стоїть. Стоїть у цій збірці, до слова, багато в кого. Вітаю абабагаламагу з рекордною кількістю метафор про оргазм та еякулят на одну прямокутну збірку.
Дякую збірці за мою новоспечену любов до Рильського, Сосюри, Холодного та Позаяка. Дякую збірці за те, що вона змушує взяти в руки викрадене з Могилянки зібрання творів Семенка. Дякую збірці за вірш Володимира Даниленка, у якому згадується любий мені "Купідон". Думала про те, аби виставити цей відгук 14 лютого, бо символічно, але ніщо не зупинить ідею, час якої настав. Прийшла непрохана й неждана � ну як мені за нею не піти?;)
Зорепад барвистих віршів про кохання різноманітних, котрі сповнюють нотами знайомими й геть новими, відкривають світи наймогутніших гравітаційних взаємодій та й на духовнії й душевні висоти підносять словами майстрів і майстринь українського любого слова.
Загалом це був прекрасний досвід. Сподобалось, що тут і вірші класиків, і сучасних митців. Була поезія, що пробирала до сирот, але також вибір деяких поетів та віршів був мені незрозумілий
Вірші, про які я ніколи не чула. І про які чула не раз. Вірші відомих поетів і тих, імена чиїх бачу вперше. Вірші Дмитра Павличка, які дуже сподобалися і Ліни Костенко (а особливо ”Спин� мене отямся і отям…�) і класика Симоненка (“Н� скажи - хіба не фантастично…�) Вірші, які здається написані саме про тебе. І такі, які до тебе не мають жодного відношення. Поезія Миколи Вінграновського, вірші, які написані дуже майстерно, відчуваєш весь талант автора. Рими Іздрика, які впізнаєш уже із перших рядків. Вірші Жадана, читаючи які, перед моїми очима вимальовується справжнє кіно. І вірші, які здається, що і ти міг би такі написати. А в кінці книжка рядки пронизані темою війни, від яких ком у горлі�
Не знаю як коментувати і відгукуватися на збірки поезій. Це була премила мандрівка поетичними рядками про кохання. Щось сподобалось більше, щось менше. Але збірка чудесна.
Сергій Жадан: «Мова зникає, коли нею не говорять про любов».
Ця збірка - яскравий доказ того, що українською говорять про любов, та ще й як. Тут вірші, написані за майже два останні століття � від Шевченка до Любки. Дуже гарна, з красивою обкладинкою, зручний формат. У мене лежала на кухонному столику, щоб читати по кілька віршів до ранкової кави. Так і прочиталося. Звісно ж, є вірші, які хочеться багато разів перечитувати. Також відкрила для себе, звідки походять назви знайомих мені київських вулиць - виявляється, названі іменами поетів.
Радію, що в одній книжці зібрано вірші такої великої кількості чудових поетів. Саме завдяки цій антології я відкрила для себе багато прекрасних авторів. Тут вперше прочитала вірш Андрія Любки, раніше була знайома лише з його прозою.
Дуже сподобалась збірка, якою потішив моє серце мій коханий чоловік 💖
Запам'яталась ця збірка наступними віршами та авторами\ками:
Просто сподобалось: - "Гай мовчить, в снігу зимовий ранок...", Юрій Дараган; - "Остання весна", "Яблука доспіли, яблука червоні!", Максим Рильський; - "Коли потяг у даль загуркоче", "Марія", "Шумні вулиці, грають рікою", Володимир Сосюра; -"Мовчи! Я знаю. За всіма словами...", Євген Плужник� - Вірші Наталь Лівицької-Холодної; - "В Стрийськом парку є озерце" Марія Хоросницька (Прям про мої Львівські дні); - "Зустріч" Ліна Костенко (як розмовляти коли зустрілись з кол��шн ім\ьою; - "Я хочу знати, любиш ти мене", "Навшпиньки повертаюся в ті дні", "Між іншим" Ліна Костенко; - "Ну скажи - хіба не фантастично", "Ніби краплі жовті,в темну воду", "Всі образи і кривди до одної" Василь Симоненко; - "Вас так ніхто не любить. Я один" Микола Вінгроновський; - "Вірш, якому не придумаєш назви" Микола Холодний; - "Юна моя майбутня дружина", "Вона ще спить, вона ще трошки спить" Іван Малкович; - "Інший" Юрій Іздрик; - "Вона" Костянтин Москалець; - "Жінко прекрасна, хліб мій насущний" Андрій Любка;
Нагадали про відносини моїх батьків: - "Білі акації будуть цвісти", "У тиху вечірню годину", Володимир Сосюра; - "Осіній день березами почавсь.", Ліна Костенко; - "Сеньйорито акаціє, добрий вечір", Микола Вінграновський; - "Молитва", Юрій Іздрик; - "Птах уночі забивається до кімнати", Сергій Жадан (земляк;);
Вірші з військовим підгрунтям: -"Вечірня пісня" Олена Теліга (ОСОБЛИВО ЗАПАМ'ЯТАВСЯ ЗАВДЯКИ РОЗКРИТТЮ ТЕМИ, ЯК СЛІД ПРОВОДЖАТИ КОХАНУ ЛЮДИНУ НА ВІЙНУ, КОЛИ ЧИТАЮ АЖ РУКИ ТРЕМТЯТЬ...!); - "Любов і літо без тривог. Оце і все. А взагалі-то не так і мало як на двох." Ліна Костенко; - "Ключик" Юрій Іздрик; -"Загравка" Назар Гончар; -"Вона знімає суху білизну" Ірина Цілик;
Вірші з еротичним підгрнтям, деякі читала на поетичному вечорі: - Цвіте тобою кожна ніч" Наталья Лівицька-Холодна; - "Особливості контрацепції" Дмитро Лазуткін; -" Вечір лягає барвисто" Олександр Корж; -"Мій Янгол метушиться" Мірек Бондар; -"Про таких кажуть: голі" Люба Якимчук;
Перший вірш, який почула від чоловіка зачитаний в голос: "Торкатись так, як торкаються книг" Сергій Жадан.
І того найбільш запам'ятались ці 39 віршів, #українськавесна почалась чудово))
До моїх рук ця збірка потрапила випадково, але доленосно: це щось неймовірне! Видання прекрасне, адже все в ньому гарне: і тканинна обкладинка з золотим тисненням, ляссе, цупкі сторінки і зручний шрифт, а головне, � який перелік авторів, і самі поезії!
Антологія містить у собі вірші знаних українських поеток та поетів, що були написані за останні 200 років. Тут кожен знайде для себе і відомі, а можливо ще не знайомі прізвища. Ця збірка присвячена найщирішому та найчистішому з почуттів � коханню.
Чому варто прочитати книжку? � Збірка особлива своєю різноманітністю тем і авторів: Тарас Шевченко, Максим Рильський, Олена Теліга, Юрій Іздрик, Сергій Жадан, Любка Дереш та чимало інших.
Це справжній скарб для шанувальників поезії, стільки кохання на її сторінках! Неймовірна збірка! Але порекомендую й тим, у кого не багато вільного часу. Можна читати по декілька віршів на день, не треба слідкувати за розвитком сюжету, лише просто насолоджуватись примарними образами, які виникають в голові й і насолоджуватись римами. Миті кохання, захоплення, розлуки...
Відкривайте для себе нові грані любові та ніжності. А мою душу ця книга наповнила теплом і чуттєвим трепетом�
Чудова збірка української поезії про кохання. Читав її разом із коханою. Хоча не усі вірші нам були зрозумілі чи сподобалися, але загальне враження дуже чудове. Не шкодую, що придбав та ознаймовися.