What do you think?
Rate this book
Переступи. Антологія сучасної прози
До антології сучасної прози «Переступи» увійшли тексти 20 авторів � випускників Litosvita, які пройшли конкурсний відбір від журі (Ростислав Семків, Ганна Улюра і Богдана Романцова).
Як зазначає Ганна Улюра в післямові:
«Література любить зухвалих і непокірних, вона їх собі виколихує: пише закони заради тих, хто уміє їх порушувати.
Оце і зветься переступами, винесеними в заголовок антології.
Момент, коли долаєш границі системи, орієнтуючись на свій вибір і свободу волі, приймаючи тут і зараз те рішення, якого не можеш уникнути і не можеш не зреалізувати. Трансгресувати � значить не просто перейти межу, а й зробити здатним до переходу те, що наразі здавалося непроникним».
Як зазначає Ганна Улюра в післямові:
«Література любить зухвалих і непокірних, вона їх собі виколихує: пише закони заради тих, хто уміє їх порушувати.
Оце і зветься переступами, винесеними в заголовок антології.
Момент, коли долаєш границі системи, орієнтуючись на свій вибір і свободу волі, приймаючи тут і зараз те рішення, якого не можеш уникнути і не можеш не зреалізувати. Трансгресувати � значить не просто перейти межу, а й зробити здатним до переходу те, що наразі здавалося непроникним».
268 pages, Paperback
Published January 1, 2024
4 people are currently reading
39 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
April 30, 2024
враження роботи задля видимості роботи, але не на якість.
тексти не чіпляють, ніяк не взаємодіють з читачем, не запамʼятовуються, наче вода крізь решето.
таке якесь липке відчуття халтури. що хтось на колінці написав, хтось з закритими очима прочитав і хтось вже видав. ну не збірка, а якийсь напівфабрикат.
в моїй голові після прочитання постає питання: якщо це найкращі твори, то які були найгірші?
та й взагалі цікаво дізнатись, а які були критерії відбору оповідань.
післямова робить якусь кволу спробу виправдати вибір текстів. це не твори відверто слабкі, а просто читач має шукати глибину в калюжі.
погано, що тексти такі ніякі.
добре, що це українське.
тексти не чіпляють, ніяк не взаємодіють з читачем, не запамʼятовуються, наче вода крізь решето.
таке якесь липке відчуття халтури. що хтось на колінці написав, хтось з закритими очима прочитав і хтось вже видав. ну не збірка, а якийсь напівфабрикат.
в моїй голові після прочитання постає питання: якщо це найкращі твори, то які були найгірші?
та й взагалі цікаво дізнатись, а які були критерії відбору оповідань.
післямова робить якусь кволу спробу виправдати вибір текстів. це не твори відверто слабкі, а просто читач має шукати глибину в калюжі.
погано, що тексти такі ніякі.
добре, що це українське.
March 16, 2024
«Починати читати тексти краще відразу крізь призму післямови, яка їх ритмізує та зв'язує сенсами в одне ціле», - подумала я в кінці книги, бо сподобалось менше половини оповідань.
Загалом, книга нагадує звітну збірку-«зобов’язалівку� текстів випускників, надрукованих крупним шрифтом, щоб товщина книги виглядала солідніше. Дивно, що в ній аж так багато прохідного матеріалу, зважаючи на те, що тексти обирались(!) доволі цікавим складом журі. Окрім цього, для мене «переступи» полягають ще й в тому, що частина QR-кодів під іменами авторів веде в нікуди, а тексти не редаговані - купа одруків.
Найкраще, що є в цій збірці - дизайн обкладинки (він дійсно класний) та декілька хороших оповідань, які можуть бути аргументом, щоб тимчасово притримати її на полиці. Але я, найімовірніше, передам цю книгу далі.
Гарна спроба, Litosvita. Сподіваюся, наступна збірка буде сильнішою та якіснішою. Однозначно треба продовжувати!
Загалом, книга нагадує звітну збірку-«зобов’язалівку� текстів випускників, надрукованих крупним шрифтом, щоб товщина книги виглядала солідніше. Дивно, що в ній аж так багато прохідного матеріалу, зважаючи на те, що тексти обирались(!) доволі цікавим складом журі. Окрім цього, для мене «переступи» полягають ще й в тому, що частина QR-кодів під іменами авторів веде в нікуди, а тексти не редаговані - купа одруків.
Найкраще, що є в цій збірці - дизайн обкладинки (він дійсно класний) та декілька хороших оповідань, які можуть бути аргументом, щоб тимчасово притримати її на полиці. Але я, найімовірніше, передам цю книгу далі.
Гарна спроба, Litosvita. Сподіваюся, наступна збірка буде сильнішою та якіснішою. Однозначно треба продовжувати!
Read
March 9, 2024Добрячий шмат цих оповідань можна розбити на три групи:
- Про мертвих бабусю або дідуся
- Містичні історії з Павлом Костіциним
- Містичні історії з Павлом Костіциним про мертвих бабусю або дідуся
У цьому жарті лише доля жарту. Оповідання, які пішли іншим шляхом, на цьому фоні точно виділились.
Якщо хочете почитати мудрий відгук, то мусите купляти книжку. Ганна Улюра в післямові [яку я � ретроспективно � читав би як передмову] говорить про мудріші речі, ніж бабусь і дідусів.
PS. Дякую Літосвіті, що ініціювала антологію.
- Про мертвих бабусю або дідуся
- Містичні історії з Павлом Костіциним
- Містичні історії з Павлом Костіциним про мертвих бабусю або дідуся
У цьому жарті лише доля жарту. Оповідання, які пішли іншим шляхом, на цьому фоні точно виділились.
Якщо хочете почитати мудрий відгук, то мусите купляти книжку. Ганна Улюра в післямові [яку я � ретроспективно � читав би як передмову] говорить про мудріші речі, ніж бабусь і дідусів.
PS. Дякую Літосвіті, що ініціювала антологію.
April 13, 2024
вийшла якась збірка концентрованого болю. практично кожне оповідання це туга, жаль, втрачене дитинство, смерть батьків, дітей та друзів.
цікаво, це так задумано було? твори обʼєднані одним настроєм? чи випускники літосвіти впадають в хронічну депресію і там просто не було з чого більше обирати? (жарт).
як сказано в післямові: «...ні, не бійтеся, ця порожнеча цілком плідна, то є темрява за мить до сотворіння з неї світла...».
певно, за цю мить і закінчилась ця книга, нічого доброго по собі не лишивши. дивна якась добірка творів, щоб після прочитання запалити сигарету, хоч ти і не куриш.
цікаво, це так задумано було? твори обʼєднані одним настроєм? чи випускники літосвіти впадають в хронічну депресію і там просто не було з чого більше обирати? (жарт).
як сказано в післямові: «...ні, не бійтеся, ця порожнеча цілком плідна, то є темрява за мить до сотворіння з неї світла...».
певно, за цю мить і закінчилась ця книга, нічого доброго по собі не лишивши. дивна якась добірка творів, щоб після прочитання запалити сигарету, хоч ти і не куриш.
December 23, 2024
Це був дуже цікавий досвід, через який можна було відчути одночасно 20 стилів, підходів та напрямків думки. Сюжети різні, жанри різні, але я всюди відчувала смак мови або його відсутність. Одне з оповідань дуже навіть зайшло по сюжету, але через мову та вибір метафор не буду тепер дивитись на більші тексти авторки.
А також:
� Переконалась, що треба купити щось Валерія Пузіка, хоч я і не зможу читати його книжок у найближчому майбутньому, бо треба щоб менталка стабілізувалась
� Думаю, що можна ризикнути зі збіркою Романа Голубовського, хоч й бачила змішані реакції на неї. Оповідання з «Переступів» має той рівень химерності, який я люблю
� Я би почитала щось більше від Анни Богданової та Ліни Кулик-Вільямс
� Мооожливо, почитала б щось Марини Манченко десь на пляжі
� Мооожливо, якось буде натхнення прочитати велику прозу Ганни Городецької. (Оповідання мені здалось занадто прямолінійним, але все одно зачепило)
А також:
� Переконалась, що треба купити щось Валерія Пузіка, хоч я і не зможу читати його книжок у найближчому майбутньому, бо треба щоб менталка стабілізувалась
� Думаю, що можна ризикнути зі збіркою Романа Голубовського, хоч й бачила змішані реакції на неї. Оповідання з «Переступів» має той рівень химерності, який я люблю
� Я би почитала щось більше від Анни Богданової та Ліни Кулик-Вільямс
� Мооожливо, почитала б щось Марини Манченко десь на пляжі
� Мооожливо, якось буде натхнення прочитати велику прозу Ганни Городецької. (Оповідання мені здалось занадто прямолінійним, але все одно зачепило)
April 9, 2024
Любов та смерть і далі лишаються головними темами української літератури.
September 12, 2024
в моїй школі в 47му кабінеті колись висів портрет надто змордованої і якось штучно зістареної Ольги Кобилянської - і мені здавалося, шо він дуже тонко уособлює в'язкий трагізм тодішньої програми української літератури.
так от, ця збірка би дуже добре допасувала її, бо тут в основному про смерть і недоленьку (окрім кількох оповідань).
багато оповідань мені видались слабенькими, не зачепили зовсім, хоча (інколи аж з надривом) намагались грати на всіх можливих сенситивних темах (відмітила собі буквально 7 оповідань, які сподобались).
дуже хочеться більше життєствердного або іншожанрового від літосвіти.
так от, ця збірка би дуже добре допасувала її, бо тут в основному про смерть і недоленьку (окрім кількох оповідань).
багато оповідань мені видались слабенькими, не зачепили зовсім, хоча (інколи аж з надривом) намагались грати на всіх можливих сенситивних темах (відмітила собі буквально 7 оповідань, які сподобались).
дуже хочеться більше життєствердного або іншожанрового від літосвіти.
August 16, 2024
Нотатка �25
Зазначу, що з 20 текстів - сподобалися три тексти. Авторства Віталія Дуленка, Сергія Рафальського та Марії Ложки.
Оцінок дещо більше, але то якось згодом.
Зазначу, що з 20 текстів - сподобалися три тексти. Авторства Віталія Дуленка, Сергія Рафальського та Марії Ложки.
Оцінок дещо більше, але то якось згодом.
November 27, 2024
Хороша збірка. Кожен автора та твір різний, і дуже важливо такі проекти підтримувати і запускати. Тож дякую ЛітОсвіті за те, що вони це роблять.
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.