Переклад мандрівних нарисів польського письменника, мандрівника, вченого і містифікатора Фердинанда Оссендовського (1876-1945). У книзі розповідається про повсякденне життя росіян кінця XIX і початку ХХ ст. перед більшовицькою революцією, коли набирали силу секти та релігійні групи.
Автор викриває «російську колективну душу» та пояснює як чаклунство, забобони, та містика відображалися на діях як царського двору, так і пересічного селянина. У книзі можна знайти багато описів релігійних рухів, уявлень про народні вірування, історії про відьом, чаклунів і юродивих «святих».
Ferdynand Antoni Ossendowski was a Polish writer, journalist, traveler, globetrotter, explorer, anti-communist, university professor, a member of the French Academy, political activist.
After World War II all his books were covered by the censors in Poland because of his anti-communist beliefs. Only since 1989, his work can be officially published in Poland again.
He is best known for his books:
Beasts, Men and Gods � 1922 (org. title: Przez kraj ludzi, zwierząt i bogów. Konno przez Azję Centralną)
The Shadow of the Gloomy East: A Moral History of the Russian People � 1923 (org. title: Cień ponurego Wschodu. Za kulisami życia rosyjskiego)
Lenin: God of the Godless � 1930 (org. title: Lenin)
Dobrze napisana, pełna treści, trochę przerażająca (niczego innego się nie spodziewałam). Szkoda, że tak krótko o czarownicach. Widać Bulhakow nie wymyślił tego nacierania się maścią, żeby latać 🧙🏼
"Nie piszę bynajmniej historycznych szkiców o Rosji, ani Carskiej, ani Sowieckiej. Podaję tylko szereg rysów i cieniów z życia i psychologii tego narodu, a mianowicie takich, które pozostawały poza kulisami rzeczywistości. Tymczasem rzucają one promień światła na duszę narodu i dają plan myślenia o nim."
Присвята українського видавця вичерпно описує мету і ідею книги � вона про тих, проти кого ми воюємо. Висловлюючись словами автора � проти «країни забутих Богом і людьми племен».
Фердинанд Оссендовський побував практично по всьому периметру сучасної російської федерації і описав всяку різну хтонь великих нібито цивілізованих міст (де в пошані царів, графів і князів були одіозні персонажі на кшталт Распутіна і Кронштадського) і російської глубінкі з її дикунством сект, релігійних культів і злочинних угруповань.
В фіналі, звісно, опис того, як червона влада розграбувала церкви під гаслом знищення інструменту гноблення народу, але поставила на місце релігійних ідолів своїх кривавих і цілком збочених нових вождів.
Бонус: Толстоєвскій.
Про Толстого: «Цей імпотент, напівмислитель, напівромантик психології рабів, проповідував філософію "не протидіяти поганому"», «Толстой уявляє селянку як напів'язичницю, зачарованою містикою незвіданих таємниць природи або злочинницю, темну, як ніч, одну з мільйонів самиць ще напівтваринного виду».
Про Достоєвского: «Достоєвський, створюючи апокаліптичну картинку Росії, знаходячи в російському суспільстві таку жахливу кількість бісів, антихристів, віддав жінці лише одне місце � жертві чоловічого темпераменту або жертви його збоченого, неврівноваженого, туманного, як і все в Росії, прагнення».
І актуальне:
«Європа зачаровано слухає цю чудову пісню слів-фетишів, не чує тріску погризених людьми людських кісток, не заглядає в підвали ЧК. Вона не хоче розуміти, що все це лишилося таким же, як і було до більшовизму, і надалі залишиться, хоч міняються декорації, імена та дійові особи»
Релігійні секти, культи, вірування в магію та інше безперечно були та є на кожному континенті, та автор через свої розповіді показує, чому саме в росії вони набрали такого характеру жорстокості та аморальності.
Бідність, відсутність влади на місцях, безкарність, неосвіченість, класовий поділ, ще раз безкарність породжували зло, яке не знає страху і людей, яким треба в щось вірити, за щось чіплятись, якось та й трактувати те, що відбувається з ними. Полишені самі на себе в важких умовах життя і без жодного розвитку вони живили лише свою жорстокість.
Читаючи цю книгу в 2025 дуже відгукуються багато слів автора, наприклад:
«Європа зачаровано слухає цю чудову пісню слів-фетишів, не бачить…н� чує тріску прогризених людьми людських кісток, не заглядає в підземелля «ЧК». Вона не хоче розуміти, що все лишилось таким же, яким і було до більшовизму, і надалі залишиться, хоч міняться декорації, імена та дійові особи.»
Та:
«Все закінчилось справжньою контрреволюцією: більшовизмом, рухом, спрямованим проти соціалізму, державності та цивілізації. Це приведе на престол когось, незнаного, на трон - раніше небаченого царя нової династії.
Ця страшна тінь не раз зʼявиться в історії людства зі Сходу, і буде вона похмурою, як осіння ніч, як душа самогубці.»
Rosja i Rosjanie - kraj i naród niemożliwych możliwości. Pogańskie wierzenia i sekty, wiedźmy i uroki, pijaństwo i maltretowanie kobiet, w końcu zaaranżowany rozlew krwi z powodu kilku nie w porę wypowiedzianych słów lub wykonanych gestów lub dokonanych czynów. Nigdzie indziej chyba profanum nie przeniknęło życia ludzi tak dogłębnie jak w Rosji? Ale coż jest w Niej takiego, że tak przyciąga? Kontrasty. Dzień i noc. Życie i śmierć. Człowiek i zwierzę. Nieprzyzwoite bogactwo i skrajna bieda. Napisane po rosyjsku - od Sachalina po Sankt Petersburg.
Totalnie nie moje klimaty, ale bardzo przyjemnie było słuchać o dawnych wierzeniach, kultach, sektach w Rosji. Jest też kilka interesujących felietonów dotyczących samej historii Rosji. Bardzo satysfakcjonujące i ciekawe doświadczenie, sięgnęłam po książkę a raczej za audiobooka z czystej ciekawości, spróbowałam czegoś nowego. Teraz gdy tak jak większość z nas siedzi w domu postanowiłam po całkowicie mi obcy gatunek i się nie zawiodłam.
Ossendowski's analysis of the "Russian soul" is both eye-opening and disturbing, at the same time. But above all, is very insightful and provides a lot of background on the country that seems to operate in a very similar manner, no matter the current ruling elite (be it a tsar or the Bolsheviks).