Запрошуємо Вас у подорож Карпатами сторічної давнини! Маршрут такий: у Трускавці п’єм� «Нафтусю», відтак потягом «Нарти-дансинґ-бридж» прямуємо до Славська, оминаючи єгерів баронів Ґредлів десь в околицях Сколього, набуваємось з гуцулами в Жабйому, підіймаємося на Говерлу, перед тим підживившись наїдками на полонині Заросляк. Десь поміж тим можемо пограти в теніс у Микуличині чи потаборувати із пластунами поблизу Осмолоди. Хто забажає підлікувати нерви, то гріх оминути лічницю Тарнавського в Косові. Якщо пощастить, то перетнемося з Іваном Франком чи Михайлом Коцюбинським у Криворівні. Повертаючись додому, неодмінно прихопимо зі собою ементалю із полонини Квасівський Менчул. Ця книжка � історичний провідник Карпатами в усі пори року, який знадобиться і сучасним мандрівникам.
Скажу чесно, на початку мала певні побоювання, що книга змусить мене отямитися десь у потягу на Криворівню, а зараз я не можу собі дозволити оце вйо і у Карпати. Але врятовано � побоювання не справдилися, бо це виявився зняток Карпат сторічної давнини! І це прекрасно.
Книга складається з 21 есея про різні місцини Карпат, а також Прикарпаття та Закарпаття. Кожне есе рясно ілюстровано старими фотографіями 20-30-40-х років минулого століття, додаємо легкий захопливий слог і читач буквально шпацирує вуличками Сваляви чи Славського у проміжку від кінця 19 століття і до початку Другої світової війни.
Цікаві деталі, знайдені десь у особистих щоденних чи у листуванні. Трішки несподівані для мене відкриття на кшталт того, що рекламні ролики про курорт розміщували у стрічках, які крутили у кінотеатрах і це в 20-х роках минулого століття, або про спеціальний вагон для лиж, до якого додумалися досить швидко, коли люд масово потягнувся у гори за швидкими емоціями.
Є й смішне. Наприклад, коли нові господарі купалень у Гребенові не пішли шляхом попереднього власника, який промотував курорт всіма доступними способами, сезон провалився. То бойки зразу почали поширювати конспірологічні версії, мовляв, це хтось десь веде спеціальну агітацію проти місцини. Люди завжди такі люди.
Не знайшла жодної причини якось доскіпуватися до тексту, до якості друку, тому щиро #Дафа_радить і тим, хто просто хоче почитати щось історичне, і тим, кого вабить у мандри, але не встаючи з дивану.
Дуже потрібна і важлива книжка. Авторка проробила потужну роботу, опрацьовуючи міжвоєнну пресу та путівники. Історія туризму є насправді вагомою, бо показує, що не завжди так було. Українці вміли насолоджуватися життям, а в карпатських селах будували вілли за останнім словом тогочасної техніки, були кінотеатри, виступали театральні трупи та грав джаз у вишуканих ресторанах. Лише потім совєти перетворили вілли на комунальні квартири, а пансіонати на санаторії для трудящих.
Дивлячись на сучасну Ворохту, з якої я родом, стає сумно, що ми втрачаємо цю спадщину. Сумно, що наш туризм не шукає натхнення в історії і не хоче продовжувати традиції. Але це напевно тому, що мало хто знає цю чудову історію. Люди з дитинства звикли до місцевих архітектурних перлин і дивляться на них як на звичну частину їхньої буденності. Такі книжки як ця повертають нам фокус, змушують нас дивуватися відомому. Чудові фотографії показують ту первісну красу і задум із якими творилися ці курорти. Я хочу щоб якомога більше людей прочитали цей текст, як туристів, так і тих, хто розвиває туристичний бізнес. Хочеться вірити, що це буде формувати попит і пропозицію на підхід до мандрів, які створюють сенси і черпають натхнення у минулому.
"Карпати. Коротка історія мандрів" переносить тебе в часи встановлення туризму в містах та містечках українських Карпат. В часи, коли кожен населений пункт пропонував щось своє особливе для спраглих літників, а подивитися на досі невідомий широкому загалу край з'їжджалася вся Європа. Текст легкий до сприйняття та наповнений цікавими історіями і фактами, а фотографії з тих часів допомагають уявити як все виглядало в минулому.
Під час читання не міг позбутися бажання порівнювати той час із теперішнім, і у всіх порівняннях в моїй голові минулі роки брали гору.
дуже сподобалось! подорож горами, які змінилися за останні століття, місцями, яких вже нема, але разом з тим все одно впізнаєш маршрути і дороги.
книга багата унікальними фотографіями, дуже гарне внутрішнє оздоблення і більшість розповідей базуються на старих газетних статтях і письмових свідченнях самих літників - тобто туристів, які відпочивали в Карпатах влітку. оце перечитування старих газет - одна з найкращих складових книги, дякую авторці за працю і вміле поєднання фактів.
книга не художня, але читати дуже легко і цікаво. і вітаю видавництво Локальна історія з такою книжковою премʼєрою!
Цікава книга, яка захоплює своїми фактами на стільки, що ви не зможете її залишити доки не дочитаєте до кінця. Структурована за географічними локаціями, а не за хронологією. Загалом, це добра ідея показати як розвивались населені пункти в розрізі століть� хоча інколи я губилась в роках, бо з сторінки на сторінку приходилось подорожувати роками то вперед то знову назад). Вам буде добре читатись, якщо ви хоч трохи пам’ятаєт� період Першої і Другої Світових Воєн, а також повоєнщини. За архівні фото окрема повага. Загалом, хочеться мандрувати Карпатами і прихопити книгу з собою, щоб мати можливість дочитувати/перечитувати / порівнювати. Хороший старт для «Локальної історіі». Чекаю наступні книги.
Фрагмент історії обмежується здебільшого кінцем ХІХ - початком ХХ століття, деякі хроніки підібрані дуже суб'єктивно, наче на підтвердження власного мандрівного досвіду авторки по тих місцях. Тим не менше, мені як мандрівнику і жителю Карпат було дуже легко і цікаво читати цю книжку. Хочу її розширену версію :)
Трошки розчарована. Головна цінність цієї книги � у фотографіях. Текст не найвдаліший, як на мене.
Під дуже привабливою обкладинкою нас чекають короткі замітки про головні туристичні локації Карпат. Книга дає загальне розуміння, яким і для кого був карпатський туризм і відпочинок до 1939 року. Авторка зібрала газетні вирізки, цитати з книг іноземних мандрівників, багато цитує оголошення та реклами, описує залізничне сполучення і погані дороги...
Найчастіше, це настільки короткі відомості, що навіть нема як зачепитись за них увагою і щось запамʼятати. Ніби суха довідка. На всю книгу є три розлогі глави, які можна переказувати: про тартаки(лісопилки) біля Сколе, про обсерваторію Білий Слон серцерозбивальна історія та про культ лікаря Тарнавського у Косові.
І почесне місце займає розділ про Криворівню, як місце, що полюбили українські митці.
Також мені дещо забракло привʼязки до сьогодення. Де згадуються назви вулиць до 1939 було б доречно в дужках вказати сучасні назви. Книга набуває обʼєму, коли можна відкрити карту і google Street view і подивитись як згадані будівлі ��иглядають зараз. Але може це лише я так.
Сподобався розділ про курорт Трускавець, яким розпочинається книга: Наймодніші модерністські і «закопанські» вілли, залізничне сполучення, пальми і клумби на вулицях, басейн у шахті, численні бювети, ресторани, цукерні, дансінги, пансіонати... Тільки починаєш думати «каакуую страну праєбалі», як в останніх абзацах авторка додає цікаві факти: Написів українською у всьому Трускавці не знайдете До парку місцевим українцям не можна, і воду з бюветів пити не можна під загрозою штрафів І я така: а, окей, проїбали то проїбали. Дякую за пояснення.
Моє улюблене фото з книги ви можете знайти на сторінці 153: відпочивальники зі Львова на вузькоколійці в Осмолоді. Оцей хлопець по центру, що єдиний так широко усміхається � ніби мандрівник у часі. Чому? Бо він прибув з майбутнього, коли фотографуватись усміхненим � це норма для всіх :)
Книга-мандрівка по українських Карпатах початку минулого століття
Як мандрівники відкривали для себе Сколе, Воловець, Делятин, Яремче, Ворохту, Дземброню, Косів і ще багато міст і сіл, які зараз є надзвичайно відомими
Яка архітектура появлялася в тих місцях з приходом туристів і яку, на жаль, через дві війни і окремо москалів, ми вже можемо побачити на фотографіях (яких, в цій книзі, повно)
Єдиний мінус цієї книги: дуже захочеться в гори, а завтра на роботу 🥺
Книга - подорож, книга - настрій, книга - путівник. Читаєш, і ледь не відчуваєш на дотик атмосферу сторічної давності, запах Карпат та смак гуцульських страв. Must read в потязі, який тебе везе в чарівний світ гір.
Публіцистика як вона є, тому очікувати прям вау ефекту не варто. Цікаво, пізнавально, місцями є дуже захоплюючі тексти як от про обсерваторію. Але перш за все ця книга приваблює фотографіями. Максимальне задоволення від перегляду.
У цій книзі ми поринаємо у золоті часи спокою між двома війнами й мандруємо Карпатами по самих знакових місцях. Вміли й могли люди робити собі вакації , а природа їм сприяла. Гарні часи були
Чудовий та інформативний опис курортних місцин Українських Карпат періоду кінця 19 - початку 20 століття з цитатами з тогочасної преси, путівників та дослідників! Однозначно корисна до прочитання!!