Коли Станіслава знайомиться з істотами, яких завжди вважала вигадкою, вона розуміє, що світи не паралельні, а тісно пов’язан� між собою. Тож виникає купа запитань. Перевертні допомагають чи шкодять? Хто вони для людей? І що роблять самі люди серед містичних створінь? На тлі карколомних подій в сучасній Україні і перипетій в особистому житті Станіслава розвиває природжений дар і знаходить своє покликання. Але відповідь на найголовніше запитання ще не знайдено.
Фентезі в сучасному сеттингу про Харків, війну та кохання. Вцілому, тут немає гострих кутів та якихось кульмінацій, але багато щемких болісних емоційних моментів, та життєствердних епізодів. Книга точно варта уваги
3,5⭐️ Хороша ідея створити фентезі в сучасному сеттингу України. У книзі відображається багато важливих тем, які спонукають задуматись над власним життям і цілями. Темою війни і ролі кожного в ній просякнута вся історія. Є хороші герої, з моральними, соціальними та духовними цінностями. Про таких говорять: «Ось, на нього потрібно рівнятися!» Але мені не додали якоїсь іскри чи запалу в них. Тай й тема кохання якось загубилась між рядками. Хотілось якось більше непередбачуваних моментів, трохи якоїсь напруги в сюжеті. Та й самий фентезі світ роману так і залишився, в кінці історії, загадкою для мене. Думаю, що книга зацікавить читачів які горять подіями, що відбуваються зараз і відбувались в Україні з часів АТО. Та життям простих людей і цей період.
Книга привернула мою увагу своїм оформленням � обкладинка виглядає привабливо. Ознайомившись з анотацією, я вирішила, що ця історія варта прочитання, і не помилилася.
Це одна з тих книг, які читаються швидко, але залишають по собі довгі роздуми. Є моменти, які настільки чіпляють, що до них хочеться повертатися подумки впродовж дня. Події книги розгортаються у двох світах: фантастичному і нашій Україні.
Окремо хочу відзначити структуру розповіді. Хоча історія переміщується в часі, мені не бракувало жодної деталі. Все виглядало цілісно. Роман не зловживає тривалими описами почуттів чи довгими сценами романтичних переживань. Тут усе лаконічно, але водночас глибоко: герої просто "обрані" і кохають, але їхні стосунки проходять ниткою крізь усі події.
Діалоги та описи � це окремий захват. Вони настільки якісно прописані, що я буквально відчувала себе учнем чи учасником тренувань героїв. Завдяки історичним посиланням і детальним описам мені захотілося відвідати кілька місць в Україні.
Це книга, яку я рекомендую всім, хто любить міське фентезі, Харків, історичні алюзії та глибокі персонажі. Вона не лише розважає, але й надихає досліджувати світ довкола себе.
Лайтове міське фентезі з українськими мотивами. Прочитала за два дні і це був хороший відпочинок. Хотілося б більше взаємодії головної любовної лінії на самому початку, адже виникло відчуття, ніби вони з першого погляду уже закохані і готові на все. І почитала би більше саме про світ перевертнів. Адже основна інформація про світоустрій ніби є, але моментів мало, хочу ще!!
Несподівано у книзі з'явилася лінія російсько-української війни і вона мене, якщо чесно, просто розчулила 💔 Дуже боляче читати про ці події. Але сподобалося, як авторка заклала оптимістичні промінці надії.
Якщо вам сподобався "Гонихмарник" - радила би читати і "Дари справжніх"
Поруч із нашим світом існує світ, де живуть міфічні створіння: перевертні, відьми, ельфи. Досягнувши повноліття, перевертні приходять до нашого світу шукати свої справжні пари і служити людству. Бо служіння � це втілена любов, а справжня пара � величезний дар, що допомагає обом стати краще.
Книга гарна з усіх боків. Шикарно оформлена: золотий зріз, блискуча обкладинка, якої приємно торкатися. Кольорові елементи грають під різним освітленням.
Всередині теж гарно. Тут і розповідь про справжнє кохання (що, на жаль, не завжди лише свято й ейфорія, адже для перевертня втратити свою пару � то довге приречення життя з дирою в серці). І продуманий фентезійний світ з пригодами. І повчання � що зазвичай у книгах відвертає, але не цього разу: чи то до настрою прийшлося, чи прописане добре, без забивання у підкорку кувалдою.
І події, в яких ми живемо, теж майстерно вплетені: Майдан 2013-2014 року, захоплення Криму і частин Донецької і Луганської областей, повномасштабне вторгнення у лютому 2022, згадується УПА. Трохи різонуло, щоправда, "люди розділилися на два табори, і кожен узяв до рук зброю" � бо це звучить майже як роспропаганда про громадянську війну, якої в нас не було. Нагадаю, «ополчєніє» розкачав, організував, озброїв і очолив відставний офіцер ЗС РФ, колишній полковник ФСБ Стрєлков-Гіркін, громадянин росії. І епізод з дівчиною, яка втратила родину під завалами зруйнованого росіянами дому, але поводиться після як нормальна пересічна дитина без жодної травми, не надто правдоподібний. Але частина з дітьми загалом дуже лайтова � жодної істерики чи сварки, жодного обмоченого ліжка, всі слухняні й зручні. Хоча це зрозумілий хід.
Винесу окремо: «Просто пам'ятай дві речі. Перша: вони відрізняються від нас. Друга: в нас багато спільного.» Універсальний рецепт не лише для взаємопорозуміння між перевертнями і людьми.
Цікаво, чи сподобається книга підліткам так само, як сподобалася мені.