What do you think?
Rate this book
Дивокровці
Київська восьмикласниця Коханнячко Латник розслідує таємниче зникнення Інни, дівчини свого батька. Натомість вона знаходить чарівну громаду, яка вже сотні років живе у Києві. Раніше Коханнячко завжди почувалася самотньою. Дорослішання, перше кохання та спроби порозумітися з батьком-ветераном не робили життя простішим.
Тепер вона виявляє, що й сама � наполовину перевертень. Залишилося тільки навчитися користуватися своїми силами, які все ніяк не прокинуться. І зробити це якомога скоріше. Адже Інна зникла не просто так. На громаду дивокровців насувається небезпека. Коханнячко, яка вперше відчула, що значить бути частиною чогось, не збирається стояти осторонь.
Тепер вона виявляє, що й сама � наполовину перевертень. Залишилося тільки навчитися користуватися своїми силами, які все ніяк не прокинуться. І зробити це якомога скоріше. Адже Інна зникла не просто так. На громаду дивокровців насувається небезпека. Коханнячко, яка вперше відчула, що значить бути частиною чогось, не збирається стояти осторонь.
- GenresYoung Adult
472 pages, Hardcover
Published January 1, 2024
3 people are currently reading
50 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 14 of 14 reviews
March 8, 2025
Побачила тут у відгуках, що це дебютна робота - нічого собі, це дуже потужно для дебюту! Зазвичай, я не читаю мідл грейд історій, але тут зацікавила анотація, а тому дала їй шанс і не помилилася. Досить оригінальний сюжет з громадою дивокровців і Дивокраєм, в центрі сюжету таємниця і пошуки загубленого предмету, тому історія була дуже динамічною. Під кінець я не зовсім зрозуміла, як все відбулося, мабуть, треба перечитати 😃 однак в цілому точно рекомендую для молодших підлітків
December 30, 2024
Мені треба машина часу, щоб надіслати цю книжку у свої тринадцять. По-перше, я в тринадцять теж напрогулювала школу і мені потім було стидно і треба було багато надолужувати. Взагалі в цій книжці навчальний процес постійно фоново присутній, що буває далеко не у кожній підлітковій історії - це робить її дуже реалістичною попри жанр. Довга підготовка до вистави теж видалася дуже правдоподібною і навіть трошки викликала ностальгію за такими активностями.
По-друге, я спочатку подумала, що це за ім'я таке "Коханнячко Латник", але вже через пару сторінок тексту вважала це ідеальним неймінгом. Як і багато іншого у творі, наприклад, НГІДНО, Панінщина, перший розділ під назвою "Панна Інни" - вкрали моє серденько.
По-третє, тут чудова спільнота чарівних істот, чимало персонажів, і вони такі самобутні: нічниці, літавиці, вирлооки, дводушники, перелесники. Відьми - окремо, а заодно вони моя окрема любов у цьому тексті, з їхніми дещо моторошними способами чаклувати.
Ще тут доволі часто згадувалося за місячні - із сюжетних причин, але мені це здалося класною знахідкою саме для книжки про тринадцятирічну дівчинку, бо в цей час процес ще зовсім новий, я б у свої тринадцять хотіла почитати про дискомфорт, який він постійно приносить то болем, то прокладку вдома забула тощо (це б мене тоді втішило спільністю досвіду).
Детективна лінія, як на мене, теж гарна - з фальшивими зачіпками й обманками для читача, хехехе.
Лінія стосунків з татом закінчилася зворушливо і прекрасно.
Відгук, як завжди, сумбурний, книжка чудова.
По-друге, я спочатку подумала, що це за ім'я таке "Коханнячко Латник", але вже через пару сторінок тексту вважала це ідеальним неймінгом. Як і багато іншого у творі, наприклад, НГІДНО, Панінщина, перший розділ під назвою "Панна Інни" - вкрали моє серденько.
По-третє, тут чудова спільнота чарівних істот, чимало персонажів, і вони такі самобутні: нічниці, літавиці, вирлооки, дводушники, перелесники. Відьми - окремо, а заодно вони моя окрема любов у цьому тексті, з їхніми дещо моторошними способами чаклувати.
Ще тут доволі часто згадувалося за місячні - із сюжетних причин, але мені це здалося класною знахідкою саме для книжки про тринадцятирічну дівчинку, бо в цей час процес ще зовсім новий, я б у свої тринадцять хотіла почитати про дискомфорт, який він постійно приносить то болем, то прокладку вдома забула тощо (це б мене тоді втішило спільністю досвіду).
Детективна лінія, як на мене, теж гарна - з фальшивими зачіпками й обманками для читача, хехехе.
Лінія стосунків з татом закінчилася зворушливо і прекрасно.
Відгук, як завжди, сумбурний, книжка чудова.
February 1, 2025
Симпатичне підліткове фентезі.
Легке для сприйняття, бо воно про наші реалії й про нас. Звісно, є слабкі моменти, але якщо брати до уваги, що це дебютна книжка - то вау!
Легке для сприйняття, бо воно про наші реалії й про нас. Звісно, є слабкі моменти, але якщо брати до уваги, що це дебютна книжка - то вау!
February 2, 2025
Це класне підліткове київське фентезі про дівчинку, яка дізнається, що вона не зовсім людина, а літавиця, тобто може обертатись на пташку та літати. Крім літавиць, в Україні проживають багато видів таких от неординарних створінь, які свого часу вийшли із Дивокраю, і не можуть вже повернутись назад, тому й обзавелись сім'ями і осіли в Києві разом із людьми. Книжка написана легко, підліткова мова, діалоги та поведінка героїв-підлітків виглядають органічно, тому занурення в цей світ відбувається швидко та захоплююче. Багато відсилок до шкільних проблем, та до української літератури. Крім того, оця ось згадка про Сковороду була от дуже дотепною знахідкою, яка мене неабияк потішила:
В цілому, роман мені сподобався, авторка начебто натякає на продовження, було би цікаво почитати далі.
"Вона хапає стягнуті зеленою гумкою рівні п'ятсотки, де тужить таки спійманий Сковорода."(ну смачно жеж, ні?)
В цілому, роман мені сподобався, авторка начебто натякає на продовження, було би цікаво почитати далі.
January 20, 2025
Коханнячко Латник - звичайна українська підлітка, яка живе у повоєнному Києві з татом і його партнеркою Інною. У неї звичайні підліткові проблеми - дорослі її не розуміють, краш-однокласник не звертає уваги, а ще й незрозуміло, що робити з цими задовгими підлітковими руками й ногами та іншими змінами пубертату. Аж тоді Інна за незрозумілих обставин зникає, і розслідування цієї загадки виводить Коханнячко на існування в Києві секретної чарівної спільноти - дивокровців...
Мені сподобалося в цій книжці все. Психологічно переконливий образ підлітки, яка розбирається зі світом і собою в ньому. Виписані другорядні персонажі, так що їхні наративні арки самі по собі логічні і цілісні, а не просто функції в пригоді головної героїні. В міру детально прописаний фентезійний світ, так що елементи для антуражу і ті, що зіграють роль у подальшому розвитку детективної історії, так на перший погляд не розсортовуються на категорії. Чудовий київський простір - так, на умовній Троєщині, Оболоні чи Лісовому масиві теж можуть жити чарівні істоти, а ви як думали - де знайшли винайняти житло, коли, наприклад, переселялися зі Сходу, там і живуть. І це, до речі, теж - історія з абсолютно фантастичним сюжетом, але настільки вписана у наше тут-і-тепер своїм несміливим намацуванням візії недалекого майбутнього. І гра з літературним каноном, яку можна окремо розшифровувати, а можна так читати, але якщо вмієш розшифровувати, то тішить додатково.
Трохи неадекватно казати, що це одна з найкращих речей, які я прочитала цього року, - якщо я її дочитала 9 січня, але це справді потужна конкуренція всьому тому, що я читатиму наступні 11,5 місяців. Я дуже сподіваюся, що буде продовження, на можливість якого натякають деякі закинуті наприкінці обіцянки.
Мені сподобалося в цій книжці все. Психологічно переконливий образ підлітки, яка розбирається зі світом і собою в ньому. Виписані другорядні персонажі, так що їхні наративні арки самі по собі логічні і цілісні, а не просто функції в пригоді головної героїні. В міру детально прописаний фентезійний світ, так що елементи для антуражу і ті, що зіграють роль у подальшому розвитку детективної історії, так на перший погляд не розсортовуються на категорії. Чудовий київський простір - так, на умовній Троєщині, Оболоні чи Лісовому масиві теж можуть жити чарівні істоти, а ви як думали - де знайшли винайняти житло, коли, наприклад, переселялися зі Сходу, там і живуть. І це, до речі, теж - історія з абсолютно фантастичним сюжетом, але настільки вписана у наше тут-і-тепер своїм несміливим намацуванням візії недалекого майбутнього. І гра з літературним каноном, яку можна окремо розшифровувати, а можна так читати, але якщо вмієш розшифровувати, то тішить додатково.
Трохи неадекватно казати, що це одна з найкращих речей, які я прочитала цього року, - якщо я її дочитала 9 січня, але це справді потужна конкуренція всьому тому, що я читатиму наступні 11,5 місяців. Я дуже сподіваюся, що буде продовження, на можливість якого натякають деякі закинуті наприкінці обіцянки.
January 3, 2025
Тепло, цікаво, закручено, але місцями провисає.
Цікаво було б почитати цю книжку підліткою
Цікаво було б почитати цю книжку підліткою
November 28, 2024
Мені пощастило прочитати цю історію ще до того, як вона з'явилась на полицях книжкових. "Дивокровці" про дорослішання, зв'язок поколінь, розуміння того, хто ти є як частина дивовижної громади та як окрема людина. Це про вибір і про те, що значить чинити правильно.
Разом із Коханнячком ми занурюємось в розслідування, яке приводить нас до правди про світ дивокровців і небезпеки, яка на нього насувається.
Окремо хочеться сказати про те, який у Катерини Корнієнко текст гарний - ніби шикарний вишитий візерунок.
П'ять цинамонових равликів з п'яти.
Разом із Коханнячком ми занурюємось в розслідування, яке приводить нас до правди про світ дивокровців і небезпеки, яка на нього насувається.
Окремо хочеться сказати про те, який у Катерини Корнієнко текст гарний - ніби шикарний вишитий візерунок.
П'ять цинамонових равликів з п'яти.
February 21, 2025
Цікаве підліткове фентезі, де все і всі на своїх місцях. Було цікаво, весело і пізнавально. Герої багатогранні і якісь такі реальні, ніби ходять з тобою одними вулицями, а історія відбувається тут і зараз.
April 12, 2025
Чомусь у нас досі вважається неприйнятним кинути читача у сюжет - без підказок і пояснень, які мають майоріти на кожному кроці. Ніби творці книжки не довіряють інтелекту аудиторії. Тим паче у сюжеті для (і про) підлітків! Так от, “Дивокровців� це НЕ стосується! - і це несказанно прекрасно.
Ба більше, головна героїня (школярка, яку за документами звуть “Люба�, але вона воліє звати себе Коханнячко) прямо зі старту поринає у речі, для яких й сама не має пояснень. Й ніхто не має. Пройти цей шлях Коханнячку доведеться разом із читачами.
Навколо дівчини зникають речі, люди та повідомлення у соцмережах, а всі навколо запевняють, що нічого й не було. Коханнячко бачить щось, чого бути не може - а тоді її знову ж переконують, що це тільки сни, ілюзії чи фантазії. Читачі разом із героїнею занурюються у дивне чи то марення, чи то реальність. Таке враження, що головгерку газляйтять, доводячи до божевілля. Правда, те, що дівчина бачить, й справді важко описати. У цьому текст, попри всі відмінності між ними, почав нагадувати мені “Міст�, якими ми стали� Джемісін - там герої теж стикаються із валом явищ, яким у людській мові немає слів; а вони, ці явища, можуть вбити. У “Дивокровцях�, як і у “Місті�, всі ірраціональні штуки насправді мають причину. Тільки треба буде багато мужності - і гнучкості психіки - щоб її прийняти.
Авторка дуже живо і правдиво передає внутрішній світ підлітків; шкільне життя постійно присутнє у сюжеті, із щирим підлітковим поглядом на нього, зі значимістю певних подій у його плині; із зачудуванням речами, які не бачать дорослі; зі стиранням межі між реальністю і тим, для чого діти не знають назви. Особливо, деякі діти. Ті, що бачать дещо дивне. (Як би мені хотілося мати таку книжку, коли й мені було 13 років!). Також дуже приємно було, що героїні, приміром, мають місячні - і це впливає на їхнє життя, і на сюжет. І що в цій історії є війна, тривоги і блекаути, хоча й ледь намічені. Але це все робить книжку дуже реалістичною та щирою. Також дуже милою для мене виявилася арка дівчат, не буду казати яких :)
А ще ця історія дуже київська. Вона про стирання меж і те, що химерний край завжди поруч; він повсюди (а часом просто всередині нас, і це не дивина, а норма); ця історія максимально далека від заяложеного “суповог� набору� штампів про київську магічність, лисі гори чи святе місце. Вона київська, бо виносить читачів далеко за межі туристичних локацій і осмислює місто цілісно, як суму всіх його куточків і проявів, принадних і ні, видимих і не дуже. Вона наша, бо розповідає, як багато серед українців тих, хто має дивні здібності. І химерне плетиво цього роману теж дуже київське: бо, як колись я пожартувала, неможливо осягнути Київ як щось просте і лінійне, одинак з таким осяганням тим паче не впорається, бо збожеволіє. Але це можливо для багатьох людей, що діють разом і поступово оприявнюють київській міт, очищений від імперського мотлоху. Мені дуже приємно, що ми з пані Катериною бачимо цей процес дуже подібним чином (хоча він і особливий у кожної з нас).
Кроки лунають,
Стинаючи тишу
Химерного краю
Ця цитата з пісні “Ком� вниз� колись дала нам з Мією Марченко назву для вивороту світу, який ми описали у “Дітя� вогненного часу�; Київ сам підказав її нам - написом на подільському паркані. Й коли ми з Катериною обмінювалися книжками (“авторки історії про Київ - авторці історії про Київ�, - написали ми одне одній), я дуже хвилювалася, чи зайде мені цей роман. Із втіхою бачу, що кроки дивокровців - й історії, які сплітаємо ми, таки належать до одного світу. Дуже химерного і різнобічного, а все ж спільного.
Єдине, чого мені в цій історії забракло: більшої кількості пояснень у двох фінальних главах. Виникло відчуття, що історію завершили, так і не явивши деяких обіцяних видовищ (не буду спойлерити, яких). Воно ніби й було явлено, але дещо хаотично, як про моє око. Ну і більше інформації хотілося, однозначно.
Також не дуже чітко зрозуміла деякі питання по арці з магічними предметами, аж довелося ходити за поясненнями до інших читачів :)
Та книжка все одно отримує від мене 5/5, бо вона пречудова в усіх інших проявах: за духом, за ідеєю, за купою деталей, в які неможливо не закохатися.
Ба більше, головна героїня (школярка, яку за документами звуть “Люба�, але вона воліє звати себе Коханнячко) прямо зі старту поринає у речі, для яких й сама не має пояснень. Й ніхто не має. Пройти цей шлях Коханнячку доведеться разом із читачами.
Навколо дівчини зникають речі, люди та повідомлення у соцмережах, а всі навколо запевняють, що нічого й не було. Коханнячко бачить щось, чого бути не може - а тоді її знову ж переконують, що це тільки сни, ілюзії чи фантазії. Читачі разом із героїнею занурюються у дивне чи то марення, чи то реальність. Таке враження, що головгерку газляйтять, доводячи до божевілля. Правда, те, що дівчина бачить, й справді важко описати. У цьому текст, попри всі відмінності між ними, почав нагадувати мені “Міст�, якими ми стали� Джемісін - там герої теж стикаються із валом явищ, яким у людській мові немає слів; а вони, ці явища, можуть вбити. У “Дивокровцях�, як і у “Місті�, всі ірраціональні штуки насправді мають причину. Тільки треба буде багато мужності - і гнучкості психіки - щоб її прийняти.
Авторка дуже живо і правдиво передає внутрішній світ підлітків; шкільне життя постійно присутнє у сюжеті, із щирим підлітковим поглядом на нього, зі значимістю певних подій у його плині; із зачудуванням речами, які не бачать дорослі; зі стиранням межі між реальністю і тим, для чого діти не знають назви. Особливо, деякі діти. Ті, що бачать дещо дивне. (Як би мені хотілося мати таку книжку, коли й мені було 13 років!). Також дуже приємно було, що героїні, приміром, мають місячні - і це впливає на їхнє життя, і на сюжет. І що в цій історії є війна, тривоги і блекаути, хоча й ледь намічені. Але це все робить книжку дуже реалістичною та щирою. Також дуже милою для мене виявилася арка дівчат, не буду казати яких :)
А ще ця історія дуже київська. Вона про стирання меж і те, що химерний край завжди поруч; він повсюди (а часом просто всередині нас, і це не дивина, а норма); ця історія максимально далека від заяложеного “суповог� набору� штампів про київську магічність, лисі гори чи святе місце. Вона київська, бо виносить читачів далеко за межі туристичних локацій і осмислює місто цілісно, як суму всіх його куточків і проявів, принадних і ні, видимих і не дуже. Вона наша, бо розповідає, як багато серед українців тих, хто має дивні здібності. І химерне плетиво цього роману теж дуже київське: бо, як колись я пожартувала, неможливо осягнути Київ як щось просте і лінійне, одинак з таким осяганням тим паче не впорається, бо збожеволіє. Але це можливо для багатьох людей, що діють разом і поступово оприявнюють київській міт, очищений від імперського мотлоху. Мені дуже приємно, що ми з пані Катериною бачимо цей процес дуже подібним чином (хоча він і особливий у кожної з нас).
Кроки лунають,
Стинаючи тишу
Химерного краю
Ця цитата з пісні “Ком� вниз� колись дала нам з Мією Марченко назву для вивороту світу, який ми описали у “Дітя� вогненного часу�; Київ сам підказав її нам - написом на подільському паркані. Й коли ми з Катериною обмінювалися книжками (“авторки історії про Київ - авторці історії про Київ�, - написали ми одне одній), я дуже хвилювалася, чи зайде мені цей роман. Із втіхою бачу, що кроки дивокровців - й історії, які сплітаємо ми, таки належать до одного світу. Дуже химерного і різнобічного, а все ж спільного.
Єдине, чого мені в цій історії забракло: більшої кількості пояснень у двох фінальних главах. Виникло відчуття, що історію завершили, так і не явивши деяких обіцяних видовищ (не буду спойлерити, яких). Воно ніби й було явлено, але дещо хаотично, як про моє око. Ну і більше інформації хотілося, однозначно.
Також не дуже чітко зрозуміла деякі питання по арці з магічними предметами, аж довелося ходити за поясненнями до інших читачів :)
Та книжка все одно отримує від мене 5/5, бо вона пречудова в усіх інших проявах: за духом, за ідеєю, за купою деталей, в які неможливо не закохатися.
January 2, 2025
Закінчити свій читацький рік цією казковою книгою було найкращим рішенням. Бо вона повернула мені віру в дива.
Чесно кажучи, настрій під кінець року був геть від'ємним. Хотілось просто залізти в ракушку й тихенько собі там сидіти. Не рятували ані вогники, ані джінглбелз, ані різдвяні фільми. А Коханнячко з її історією взяла і змогла.
При прочитанні "Дивокровців" ловила сильні вайби Гаррі Поттера. Але не через сюжет, ні. Через оце приємне відчуття, наче магія існує в нашому світі, поряд із нами, треба тільки протягнути руку 👉�
Підсилювалося воно тим, що події відбуваються в декораціях рідного Києва - Троєщина, Печерськ, Крещатик, Либідська з її "тарілкою", київське метро й тролейбуси, Труханів острів... ❤️
Кілька речей сподобались особливо:
🟡 актуальність та своєчасність. В першу чергу для мене це історія про дорослішання в дуже нелегкі часи. Авторка лагідно і філігранно переплела реалії українського сьогодення з фентезійною складовою. Це не давить і не позбавляє історію магії, а навпаки - робить її неймовірно актуальною і реальною. Тут є і батько-ветеран, і згадки про фронт та волонтерство, і повітряні тривоги. Все це є частиною нашого життя і про це треба писати.
🟡магічні істоти та світ. Вони є одночасно й заснованими на українських традиціях, й цілком унікальними та самобутніми. Мавки, перелесники, літавиці, вовкулаки, скельники настільки живі, що я охоче вірила, що це правда - поряд із нами живуть всі вони, просто ми про це не знаємо. Створений авторкою магічний світ реальний і хочеться побути в ньому довше. І тут мушу зазначити - мені мало, я вимагаю продовження!
🟡мова та сам текст. Жодного разу не зачепилась оком. Це неймовірна насолода - просто читати.
🟡саме Коханнячко. Вона класна і я ловила себе на думці, що дуже розумію її думки та дії. Вона жива і прикольна.
Окрема подяка за великодку про "Полонез" - це потрапило в саме серденько. Десь туди, де назавжди живе Могилянка і спогади про ті чудові студентські часи ❤️
Точно раджу, якщо хочеться cozy reading та додати трохи магії в життя �
Чесно кажучи, настрій під кінець року був геть від'ємним. Хотілось просто залізти в ракушку й тихенько собі там сидіти. Не рятували ані вогники, ані джінглбелз, ані різдвяні фільми. А Коханнячко з її історією взяла і змогла.
При прочитанні "Дивокровців" ловила сильні вайби Гаррі Поттера. Але не через сюжет, ні. Через оце приємне відчуття, наче магія існує в нашому світі, поряд із нами, треба тільки протягнути руку 👉�
Підсилювалося воно тим, що події відбуваються в декораціях рідного Києва - Троєщина, Печерськ, Крещатик, Либідська з її "тарілкою", київське метро й тролейбуси, Труханів острів... ❤️
Кілька речей сподобались особливо:
🟡 актуальність та своєчасність. В першу чергу для мене це історія про дорослішання в дуже нелегкі часи. Авторка лагідно і філігранно переплела реалії українського сьогодення з фентезійною складовою. Це не давить і не позбавляє історію магії, а навпаки - робить її неймовірно актуальною і реальною. Тут є і батько-ветеран, і згадки про фронт та волонтерство, і повітряні тривоги. Все це є частиною нашого життя і про це треба писати.
🟡магічні істоти та світ. Вони є одночасно й заснованими на українських традиціях, й цілком унікальними та самобутніми. Мавки, перелесники, літавиці, вовкулаки, скельники настільки живі, що я охоче вірила, що це правда - поряд із нами живуть всі вони, просто ми про це не знаємо. Створений авторкою магічний світ реальний і хочеться побути в ньому довше. І тут мушу зазначити - мені мало, я вимагаю продовження!
🟡мова та сам текст. Жодного разу не зачепилась оком. Це неймовірна насолода - просто читати.
🟡саме Коханнячко. Вона класна і я ловила себе на думці, що дуже розумію її думки та дії. Вона жива і прикольна.
Окрема подяка за великодку про "Полонез" - це потрапило в саме серденько. Десь туди, де назавжди живе Могилянка і спогади про ті чудові студентські часи ❤️
Точно раджу, якщо хочеться cozy reading та додати трохи магії в життя �
January 13, 2025
Почну з мінусів, бо їх достатньо мало, але вони вагомі: початок не давав надії на хорошу історію (або я вже переросла цей момент, коли “� не Люба, а Коханнячко�; і “вон� старша на рік, в неї багато важливих справ�), але просто закривши очі на це і прочитавши далі, я була в захваті. Стільки міфічних істот, особливостей, почала думати, а раптом я дивокровка, хехе.. Із мінусів ще був фінал, він якось занадто швидко пролетів, я не встигла його повністю зрозуміти (або в мене був розфокус і перенасичення від середини історії, але перечитавши все стало на свої місця). Інше просто неймовірна історія, погоджусь з думкою, про школу ніхто не забув і вона завжди була на фоні. Було декілька теорій, хто ж за цим стоїть, що вже є ознакою мого зацікавлення. Лякала інколи поведінка дорослих (особливо батька головної героїні), але вона ніяк не вплинула на оцінку, бо такі люди існують.
Читайте і знайдете щось для себе, моє ось! Буду чекати інших творів авторки, з радістю прочитаю :)
Читайте і знайдете щось для себе, моє ось! Буду чекати інших творів авторки, з радістю прочитаю :)
January 9, 2025
Міське фентезі про сучасний Київ і підлітку, яка в процесі дорослішання відкриває також існування магічного світу, вплетеного у наш. Дуже гарна ідея, чудово переплітаються київська реальність з повітряними тривогами і шкільними клопотами та світ дивокровців. Як на мене, трохи забагато зайвих деталей і персонажів, які плутають і відводять увагу від головного наративу. Я б воліла зосередитися на кількох головних темах, а не запамʼятовувати всю дорогу нові правила магічного світу і риси персонажів. Але, попри це, у книжці є така тепла зачаровуюча атмосфера, яку часто не виходить передати у надто вивірених і досконало збалансованих сюжетах.
February 8, 2025
Дуже класний дебют, який змушує очікувати нових книжок авторки. Це те підліткове фентезі, читаючи яке, забуваєш, що авторка � доросла людина, настільки автентичним є голос і погляд, настільки реалістичними і релевантними є підліткові переживання і проблеми (аж мимоволі занурюєшся у флешбеки з власних підліткових років, бо ж насправді деякі речі вічні й незмінні). Мені не вистачило хіба напруги в сюжеті, але відсутність пригодницької динаміки щедро компенсується затишністю, цікавістю і продуманістю світу, глибиною проробки персонажів і їх неймовірною симпатичністю. Дуже рекомендую.
March 18, 2025
Дуже сподобалось <3
Таке класне фентезі, що аж шкода було дочитувати. Багато кльових сенсів та референсів, цікаві персонажі, постійно щось відбувається.
Окремий кайф - це наскільки всі події інтегровані в сучасний Київ, аж можна маршрут прокладати.
Авторці наснаги, чекаю нових книжок!
Таке класне фентезі, що аж шкода було дочитувати. Багато кльових сенсів та референсів, цікаві персонажі, постійно щось відбувається.
Окремий кайф - це наскільки всі події інтегровані в сучасний Київ, аж можна маршрут прокладати.
Авторці наснаги, чекаю нових книжок!
Displaying 1 - 14 of 14 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.