What do you think?
Rate this book
Мої думки про кіно. Як перекласти життя на сценарій
Книжка «Мої думки про кіно. Як перекласти життя на сценарій» Антоніо Лукіча � це спроба режисера і сценариста вмістити в кілька сотень сторінок, накопичені за 15 років знання і творчі прийоми, які стали в пригоді на шляху до написання трьох повнометражних фільмів: «Мої думки тихі», «Люксембург, Люксембург» та «Screaming Girl».
Це легко, весело і художньо написаний конспект, який допоможе у створенні сценарію фільму, хорошої історії або просто зануритися у світ кіно зсередини. Тут описаний весь процес: від роботи з ідеями та героями до прописування діалогів і деталей у сюжеті.
Видання буде корисне усім, хто працює зі словом і розповідає історії у різних форматах, цікавиться сценаристикою і сторітелінгом, прагне поглибити і систематизувати знання або просто хоче глибше зрозуміти «як це зроблено» у кіно. Для максимально широкого кола читачів.
Це легко, весело і художньо написаний конспект, який допоможе у створенні сценарію фільму, хорошої історії або просто зануритися у світ кіно зсередини. Тут описаний весь процес: від роботи з ідеями та героями до прописування діалогів і деталей у сюжеті.
Видання буде корисне усім, хто працює зі словом і розповідає історії у різних форматах, цікавиться сценаристикою і сторітелінгом, прагне поглибити і систематизувати знання або просто хоче глибше зрозуміти «як це зроблено» у кіно. Для максимально широкого кола читачів.
- GenresNonfictionWriting
344 pages, Paperback
Published November 16, 2024
67 people are currently reading
269 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 26 of 26 reviews
December 18, 2024
Яким ми бачимо становлення режисера? Напевне, ця людина з дитинства носиться повсюди із камерою, намагаючись щось створити, скажімо, як у фільмі Спілберга «Фабельмани» ? Можливо, днями та ночами переглядає кіно улюблених режисерів і на ґрунті вловлених образів, починає уявляти своє кіно, поетапно тестуючи свої ідеї?
Історія Антоніо руйнує ці образи, адже до здачі ЗНО він і не замислювався над тим, щоб повʼязати себе із кіно. В нього був добре влаштований бізнес із продажу речей і дещо туманний погляд на те, куди йти навчатись. Все змінили слова матері, яка у відповідь на його стурбованість відповіла: «Ти вмієш організовувати людей � іди навчайся на кіно»
Цей епізод із його життя дає чудовий приклад того, що своє покликання можна знайти в будь-який момент свого життя і, часом, це може бути випадковістю. Питання в тому, чи ти нею скористаєшся.
Але ця книга не про успішний успіх. Ця книга про слово, адже з нього починається кіно. Якщо ви очікуєте на монологи від режисера про його улюблені фільми, це не те на що варто розраховувати. Тут буде критичний розбір добре відомих сцен, але в рамках сценарної роботи. Але не подумайте, що ця книга суто для сценаристів, абсолютно ні. Отримані знання стануть у пригоді будь-кому, хто працює зі створенням різного роду контенту, чи для соцмереж, чи для друкованих видань, чи для ігрової індустрії, чи для реклами. Як мінімум, після прочитання ви краще зрозумієте, як працює магія кіно та що ж то бляха таке, триактна структура, про яку так часто згадують кінооглядачі.
І на завершення. Такою кількістю інсайдів про власне кіно Антоніо ще досі не ділився. Я і близько не міг подумати, скільки праці було закладено тільки в написання сценарію. Скільки разів він змінювався, часом, переписувався з нуля. Це могли бути кардинально інші фільми. Історія Вадим із «Мої думки тихі» було роуд муві про подорож зі своїм дідусем. І герой Вадима був звичайним собі хлопцям, а не 2-х метровою шпалою. В наступному фільмі не було ані Люксембургу, ані близнюків. І це лише дрібка з того, чим ділиться автор.
Одна з найкращих книг серед прочитаного цьогоріч.
Щиро раджу!
Історія Антоніо руйнує ці образи, адже до здачі ЗНО він і не замислювався над тим, щоб повʼязати себе із кіно. В нього був добре влаштований бізнес із продажу речей і дещо туманний погляд на те, куди йти навчатись. Все змінили слова матері, яка у відповідь на його стурбованість відповіла: «Ти вмієш організовувати людей � іди навчайся на кіно»
Цей епізод із його життя дає чудовий приклад того, що своє покликання можна знайти в будь-який момент свого життя і, часом, це може бути випадковістю. Питання в тому, чи ти нею скористаєшся.
Але ця книга не про успішний успіх. Ця книга про слово, адже з нього починається кіно. Якщо ви очікуєте на монологи від режисера про його улюблені фільми, це не те на що варто розраховувати. Тут буде критичний розбір добре відомих сцен, але в рамках сценарної роботи. Але не подумайте, що ця книга суто для сценаристів, абсолютно ні. Отримані знання стануть у пригоді будь-кому, хто працює зі створенням різного роду контенту, чи для соцмереж, чи для друкованих видань, чи для ігрової індустрії, чи для реклами. Як мінімум, після прочитання ви краще зрозумієте, як працює магія кіно та що ж то бляха таке, триактна структура, про яку так часто згадують кінооглядачі.
І на завершення. Такою кількістю інсайдів про власне кіно Антоніо ще досі не ділився. Я і близько не міг подумати, скільки праці було закладено тільки в написання сценарію. Скільки разів він змінювався, часом, переписувався з нуля. Це могли бути кардинально інші фільми. Історія Вадим із «Мої думки тихі» було роуд муві про подорож зі своїм дідусем. І герой Вадима був звичайним собі хлопцям, а не 2-х метровою шпалою. В наступному фільмі не було ані Люксембургу, ані близнюків. І це лише дрібка з того, чим ділиться автор.
Одна з найкращих книг серед прочитаного цьогоріч.
Щиро раджу!
December 22, 2024
як людина, яка не те щоб дружить із кіно, зацінила.
тут Антоніо Лукіч розповідає про те, як створювати сценарії і розкриває закадрові історії своїх фільмів, мені сподобалося.
думаю, такі книги допомагають краще аналізувати навіть літературу, яку читаєте.
тут Антоніо Лукіч розповідає про те, як створювати сценарії і розкриває закадрові історії своїх фільмів, мені сподобалося.
думаю, такі книги допомагають краще аналізувати навіть літературу, яку читаєте.
March 16, 2025
Дуже гарно і просто Антоніо розклав те як треба писати історію. Як помічати кумедні моменти у житті. Як їх переносити на папір чи екран.
І ще у книзі багато порад фільмів. Починаю дивитись�
І ще у книзі багато порад фільмів. Починаю дивитись�
March 31, 2025
Дуже гарна книжка, дуже сподобалася, хоч я від сценаристики далека. Єдиний коментар до змісту, з яким я не могла погодитися: пліз вері пліз, люди дорогі, не ототожнюйте переклад фільму та дубляж фільму. Це два абсолютно різні етапи, і коли автор пише, що дубляж «Сімпсонів» треба до спадщини ЮНЕСКО внести, то це не лише через те, як добре пан Євген Малуха чи пані Анна Лев дублюють героїв (в роблять вони це фантастично, без сумнівів, дай їм, Боже, здоровля і мішок грошів), а ще й тому, що перед тим, над епізодом попрацювали перекладачі, редактори та режисери дубляжу, які вклали ті слова по ліпсинку, шоб потім не виглядало, шо герой мовчить, а його голос ще щось добалакує там.
І саме тому (IMHO), що зʼявляється ще декілька «проміжних» сходинок на шляху, то і кінцевий продукт від цього змінюється (вам пощастило не переконувати редакторів у своєму житті в чомусь, там такі битви, що під Жовтими Водами та Збаражем таких не бачили!!!)
Тому останній розділ книжки � це спроба автора «навернути» нас на отой вид перекладу, де Геґрід говорить, як вуйко (в дитинстві мені це навіть подобалось, але воно не всюди пасує). Точно не намагаюся нікого виправдати, але завжди, коли починається розмова про український дубляж, то переклад (чомусь) взагалі не згадується, лише актори дубляжу (перекладають також люди!!! живі, класні та дуже талановиті!!!)
І саме тому (IMHO), що зʼявляється ще декілька «проміжних» сходинок на шляху, то і кінцевий продукт від цього змінюється (вам пощастило не переконувати редакторів у своєму житті в чомусь, там такі битви, що під Жовтими Водами та Збаражем таких не бачили!!!)
Тому останній розділ книжки � це спроба автора «навернути» нас на отой вид перекладу, де Геґрід говорить, як вуйко (в дитинстві мені це навіть подобалось, але воно не всюди пасує). Точно не намагаюся нікого виправдати, але завжди, коли починається розмова про український дубляж, то переклад (чомусь) взагалі не згадується, лише актори дубляжу (перекладають також люди!!! живі, класні та дуже талановиті!!!)
January 20, 2025
класнюча книжка, хоча я не збираюсь писати сценарії і знімати кіно, бо херового вистачає і без мене. було круто прочитати про образи героїв із «мої думки тихі», деталі, яких я не побачила у фільмі, бо провтикала.
5/5
5/5
March 30, 2025
Я відвідувала колись саме цей курс Антоніо Лукіча, який зараз вийшов книгою і це якраз той конспект, який хотілося мати. Бо уроки я переглядала разів по 4 кожен.
Люблю все, що робить Лукіч і чекаю новий фільм, про ідею якого на навчанні ми всі зі захопленням слухали.
Ще класно, що в книзі є багато прикладів зі сценаріїв і фільмів, які стало набагато цікавіше передивлятися після коментарів Антоніо🫶
Люблю все, що робить Лукіч і чекаю новий фільм, про ідею якого на навчанні ми всі зі захопленням слухали.
Ще класно, що в книзі є багато прикладів зі сценаріїв і фільмів, які стало набагато цікавіше передивлятися після коментарів Антоніо🫶
December 17, 2024
Перші 50 сторінок - і я вже у захваті. Мені треба пройти хоча б одне коло по кімнаті після прочитання кожного есею.
Конспект дочитано. Дуже тепло на душі.
Треба подивитися польські фільми, які згадуються і тут, і у подкасті. Це просто нонсенс як ми не звертали увагу на кіномистецтво наших сусідів.
Конспект дочитано. Дуже тепло на душі.
Треба подивитися польські фільми, які згадуються і тут, і у подкасті. Це просто нонсенс як ми не звертали увагу на кіномистецтво наших сусідів.
December 11, 2024
«Коли ви їдете в СВ, з вами поруч їде один фільм, а в купе - цілих три. А в плацкарті, як відомо, аж пʼятдесят три. Не проґавте їх»
я не люблю литись фільми, але люблю читати книжки. ось і знайшлись нарешті 😌
я не люблю литись фільми, але люблю читати книжки. ось і знайшлись нарешті 😌
December 21, 2024
Якщо ви закохані в кіно і книги, то що може бути цікавіше, ніж читати книгу-конспект знаного українського режисера та сценариста (надіюсь, майбутнього класика), де він ділиться своїми знаннями та практичними порадами?
Майстерний оповідач з чудовим почуттям гумору Антоніо Лукіч розкриває свої секрети ремесла і єдине, що хочеться побажати після прочитання: щоб у цього автора були можливості реалізовути свої ідеї у майбутньому і дарувати нам чудові фільми!
Майстерний оповідач з чудовим почуттям гумору Антоніо Лукіч розкриває свої секрети ремесла і єдине, що хочеться побажати після прочитання: щоб у цього автора були можливості реалізовути свої ідеї у майбутньому і дарувати нам чудові фільми!
January 10, 2025
Зневірившись у весіллях із поляковими, я мала всі шанси ніколи і не дізнатись, наскільки справжньою та живою може бути сучасна українська комедія. Свого часу обидва повнометражні фільми Антоніо Лукіча пройшли повз мене � і у 2024 році стали несподіваною знахідкою, одним з основних кіновражень. Побачивши анонс майбутньої книги від режисера, я без вагань оформила передзамовлення. Автор «Думок» і «Люксембургів» лишався для мене загадкою і хотілося познайомитися з ним ближче (от би Всесвіт завжди так сумлінно виконував мої бажання).
Я і забула, що десь на іншому боці Києва відомий режисер пише книгу, аж тут зателефонували із видавництва: серед 3000 передзамовлень рандомайзер вибрав моє � і тепер Антоніо мусив доставити примірник особисто мені під парадне. Я, звісно, погодилась. Дуже рідко щось виграю. А може, і цього разу не виграла, просто перед тим видавець 2999 разів не зміг додзвонитися переможцю. Хто взагалі бере слухавку, коли телефонує незнайомий номер?
В книзі Антоніо розповідає, що персонажі найкраще розкриваються в ніякових ситуаціях, коли немає жодних очікувань та інструкцій. Мабуть, на зустрічі з автором ще непрочитаної книги непогано розкрився би будь-який персонаж. Згадайте сцену з папугою із «Думок» � таке міг створ��ти тільки тихий, соромʼязливий митець, який переживає у спілкуванні зі світом чистий дистильований крінж. У кіно це додає сюрреалізму, виглядає іронічно й сміливо, а в житті додає румʼянець на спільному селфі. І я там менш червона, ніж сам Антоніо.
Якщо серйозно, книга � чудова. Докладна, щира, смішна. З викладом теорії та філософії кіно, але без зверхності чи снобізму. Це одна з тих автентичних нонфік книжок, яких так бракує на полицях наших книгарень, � де фахівець з натхненням і знанням справи розповідає про свій фах у сучасних українських реаліях (тоді як навчити вас бути багатим папою десь у багатих америках ладен кожен другий нонфік).
Хоча й писалася в першу чергу для сценаристів, книга буде цікава всім, хто хоче більше дізнатися про створення кіно, зокрема про закони мистецтва сторітелінгу. Ви разом із Лукічем прокачаєте спостережливість і зустрінете прототипів на станціях київського метро; хитрими фокусами видобуватимете з реальності сюжети, архетипи й міфологеми; комбінуватимете сцени на магнітній дошці за правилами композиції � і потім сидітимете ночами в паралічі творчої кризи. Все як в житті, без прикрас. Це враження долученості до прихованого, наче нас, читачів, автор взяв із собою на роботу, провів за лаштунки, � саме те, що потрібно, у книзі про українське кіно.
Щиро, без сумніву і не тому, що мене може підкупити селфі і два автографи, ставлю цій книзі 5 зірок. Ще зичу наснаги всім, хто дійсно пише власний сценарій, і сподіваюся побачити від Антоніо Лукіча ще не один повнометражний фільм.
Я і забула, що десь на іншому боці Києва відомий режисер пише книгу, аж тут зателефонували із видавництва: серед 3000 передзамовлень рандомайзер вибрав моє � і тепер Антоніо мусив доставити примірник особисто мені під парадне. Я, звісно, погодилась. Дуже рідко щось виграю. А може, і цього разу не виграла, просто перед тим видавець 2999 разів не зміг додзвонитися переможцю. Хто взагалі бере слухавку, коли телефонує незнайомий номер?
В книзі Антоніо розповідає, що персонажі найкраще розкриваються в ніякових ситуаціях, коли немає жодних очікувань та інструкцій. Мабуть, на зустрічі з автором ще непрочитаної книги непогано розкрився би будь-який персонаж. Згадайте сцену з папугою із «Думок» � таке міг створ��ти тільки тихий, соромʼязливий митець, який переживає у спілкуванні зі світом чистий дистильований крінж. У кіно це додає сюрреалізму, виглядає іронічно й сміливо, а в житті додає румʼянець на спільному селфі. І я там менш червона, ніж сам Антоніо.
Якщо серйозно, книга � чудова. Докладна, щира, смішна. З викладом теорії та філософії кіно, але без зверхності чи снобізму. Це одна з тих автентичних нонфік книжок, яких так бракує на полицях наших книгарень, � де фахівець з натхненням і знанням справи розповідає про свій фах у сучасних українських реаліях (тоді як навчити вас бути багатим папою десь у багатих америках ладен кожен другий нонфік).
Хоча й писалася в першу чергу для сценаристів, книга буде цікава всім, хто хоче більше дізнатися про створення кіно, зокрема про закони мистецтва сторітелінгу. Ви разом із Лукічем прокачаєте спостережливість і зустрінете прототипів на станціях київського метро; хитрими фокусами видобуватимете з реальності сюжети, архетипи й міфологеми; комбінуватимете сцени на магнітній дошці за правилами композиції � і потім сидітимете ночами в паралічі творчої кризи. Все як в житті, без прикрас. Це враження долученості до прихованого, наче нас, читачів, автор взяв із собою на роботу, провів за лаштунки, � саме те, що потрібно, у книзі про українське кіно.
Щиро, без сумніву і не тому, що мене може підкупити селфі і два автографи, ставлю цій книзі 5 зірок. Ще зичу наснаги всім, хто дійсно пише власний сценарій, і сподіваюся побачити від Антоніо Лукіча ще не один повнометражний фільм.
December 30, 2024
є відчуття, що на останніх розділах Лукіч заїбався і текст з себе вимучував, але це не псує загальне враження � книга просто чудова
January 5, 2025
Так само як і фільми Антоніо повні гумору та життєвих ситуацій, книга наділена цим авторським баченням. Це буквально концентрат думок і порад, секретів, спогадів і нюансів від режисера та сценариста про написання сценарію. Ба більше - написання сценарію в умовах українського кіноринку та контекстів.
Навіть не маючи планів написати сценарій ця книга читається дуже кайфово: десь посміятись, десь подумати, десь передивитись чи подивитись кіно. В цілому лаконічно, влучно, корисно, структуровано і фаново.
І унікально. Такий погляд на робочий стіл, в спогади і думки режисера. Навіть є в цьому щось інтимне, бо багато особистого досвіду і поглядів на справу, якими діляться ось так відкрито, але дуже тепло. Певна мемуарність разом з закадровими історіями надає цьому "конспекту" зі сценаристики душі і водночас практичності.
Навіть не маючи планів написати сценарій ця книга читається дуже кайфово: десь посміятись, десь подумати, десь передивитись чи подивитись кіно. В цілому лаконічно, влучно, корисно, структуровано і фаново.
І унікально. Такий погляд на робочий стіл, в спогади і думки режисера. Навіть є в цьому щось інтимне, бо багато особистого досвіду і поглядів на справу, якими діляться ось так відкрито, але дуже тепло. Певна мемуарність разом з закадровими історіями надає цьому "конспекту" зі сценаристики душі і водночас практичності.
January 15, 2025
Надзвичайно корисна книга-посібник для всіх у сфері кіно чи тих хто цікавиться сторітелингом. Лукіч ділиться різноманітними техніками та інструментами для роботи над сценарієм. Після прочитання маю безліч збережених цитат та рекомендацій щодо фільмів. Обовʼязково ще повертатимуся до книги.
January 31, 2025
Я відносно далека від кіно, а весь мій дотичний досвід в цій сфері - написання ідей для соціальної реклами екологічного жанру. Але це було пізнавально, легко, часом смішно і дуже доступно. Гарний конспект. Цікаві інсайди з процесу створення Мої думки тихі, та Люксембург, Люксембург.
November 28, 2024
Мої думки в захваті.
March 25, 2025
Чи змусила ця книга мене дивитися на кіно інакше? Так.
Чи стало зрозуміліше, як пишуться сценарії? Безперечно.
Це не просто спогади чи роздуми, а ще й практичний посібник для тих, хто хоче зрозуміти, як будувати історію в кіно. Є корисні техніки, структурні підходи та приклади. Книга написана живою та легкою мовою. Навіть якщо ви просто любите кіно, а не плануєте його знімати, ця книга варта уваги.
А якщо таки плануєте � тим більше.
Чи стало зрозуміліше, як пишуться сценарії? Безперечно.
Це не просто спогади чи роздуми, а ще й практичний посібник для тих, хто хоче зрозуміти, як будувати історію в кіно. Є корисні техніки, структурні підходи та приклади. Книга написана живою та легкою мовою. Навіть якщо ви просто любите кіно, а не плануєте його знімати, ця книга варта уваги.
А якщо таки плануєте � тим більше.
December 9, 2024
Книга-конспект про кіно від режисера та сценариста «Мої думки тихі» та «Люксембург, Люксембург» � Антоніо Лукіча
Скажу одразу, якщо ви не любите спойлерів, то перед прочитанням книги неодмінно варто ознайомитися з вищезазначеними кінострічками, а також зазирнути на ютуб-канал «Мої думки про кіно» ().
Мені подобається усе, що робить Антоніо, бо він має хист запам'ятатися завдяки своїй самобутній подачі, що балансує між серйозністю та іронічними вставками. Ця праця � не виняток. Кумедно, що попри те, що книга є нонфікшином, читаючи, я уявляла ніби її озвучує сам автор.
Лукіч називає це видання своїм конспектом і ви дісно отримаєте справжню збірку думок, яку вже за вас структурували і навіть повиділяли все найголовніше. Це такий собі потік рефлексій та порад за 15 років режисерсько-сценариського досвіду, сформований у цілісну розповідь.
Мені, як людині не зі сфери кіно, було максимально цікаво зрозуміти описані процеси зсередини. Оскільки допитливість � одна з головних рис, яка має бути у сценариста на думку Антоніо Лукіча, саме відповіді на численні питання ми знаходимо у його праці:
- як зрозуміти, чи важлива ця сцена для сценарію,
- чому запитання і парадокс � це основа всього,
- як перевірити, що ідея хороша,
- яким має бути баланс між емоційністю та раціональністю,
- чому розуміння головного героя розпочинається з його бажань,
- хто такий скрипт-доктор,
- у чому проблема поганих фільмів,
- яка різниця в подачі в кіно й літературі,
- з чого почати кінострічку і який це матимете ефект.
На закріплення засвоєних знань автор пропонує цікавезні вправи, за які я з захватом бралася відразу. Окрім того, уже засвоєні поняття використовувалися надалі без додаткових пояснень, що також спонукає розбиратися з ними, для подальшого розуміння матеріалу. Не знаю, чи згодиться ця книга професіоналам, однак для новачків, чи тих, хто хоче привідкрити залаштунки професій кіноробів, точно підійде.
Певно, мене найбільше подивувало, скільки тут було особистого. Звісно, я розуміла, що у своїх фільмах режисери доволі часто рефлексують над питаннями, якими задаються самі, однак ця праця показала мені яким насправді є Антоніо Лукіч як людина.
P.S.: схоже, у мене з'явилося улюблене видавництво
Скажу одразу, якщо ви не любите спойлерів, то перед прочитанням книги неодмінно варто ознайомитися з вищезазначеними кінострічками, а також зазирнути на ютуб-канал «Мої думки про кіно» ().
Мені подобається усе, що робить Антоніо, бо він має хист запам'ятатися завдяки своїй самобутній подачі, що балансує між серйозністю та іронічними вставками. Ця праця � не виняток. Кумедно, що попри те, що книга є нонфікшином, читаючи, я уявляла ніби її озвучує сам автор.
Лукіч називає це видання своїм конспектом і ви дісно отримаєте справжню збірку думок, яку вже за вас структурували і навіть повиділяли все найголовніше. Це такий собі потік рефлексій та порад за 15 років режисерсько-сценариського досвіду, сформований у цілісну розповідь.
Мені, як людині не зі сфери кіно, було максимально цікаво зрозуміти описані процеси зсередини. Оскільки допитливість � одна з головних рис, яка має бути у сценариста на думку Антоніо Лукіча, саме відповіді на численні питання ми знаходимо у його праці:
- як зрозуміти, чи важлива ця сцена для сценарію,
- чому запитання і парадокс � це основа всього,
- як перевірити, що ідея хороша,
- яким має бути баланс між емоційністю та раціональністю,
- чому розуміння головного героя розпочинається з його бажань,
- хто такий скрипт-доктор,
- у чому проблема поганих фільмів,
- яка різниця в подачі в кіно й літературі,
- з чого почати кінострічку і який це матимете ефект.
На закріплення засвоєних знань автор пропонує цікавезні вправи, за які я з захватом бралася відразу. Окрім того, уже засвоєні поняття використовувалися надалі без додаткових пояснень, що також спонукає розбиратися з ними, для подальшого розуміння матеріалу. Не знаю, чи згодиться ця книга професіоналам, однак для новачків, чи тих, хто хоче привідкрити залаштунки професій кіноробів, точно підійде.
Певно, мене найбільше подивувало, скільки тут було особистого. Звісно, я розуміла, що у своїх фільмах режисери доволі часто рефлексують над питаннями, якими задаються самі, однак ця праця показала мені яким насправді є Антоніо Лукіч як людина.
P.S.: схоже, у мене з'явилося улюблене видавництво
January 11, 2025
Ця книга просто дивовижна! Якщо ви любите дивитися фільми і цікавитися тим, як їх роблять, або самі думаєте написати власний сценарій, чи взагалі любите писати тексти � цей посібник створений для вас.
Антоніо Лукіч, сценарист «Люксембург Люксембург» та «Мої думки тихі» дуже зрозуміло пояснює драматичні/літературні прийоми та як ними слід апелювати.
Ця книга про кіно загалом, тонкощі українського кіно, за лаштунки зйомки фільмів, етапи створення гарного фільму та власне в першу чергу про те як зробити його «скелет» (сценарій)
Для мене, як письменниці, було дуже цікаво спостерігати за схожістю кінематографу й літератури. А подібні рекомендації про поставлення героя у незручні для нього обставини (аби створити дисонанс) й про акцент на дрібних деталях дали змогу задуматися як зробити власні тексти цікавішими.
Також раджу додавати фільми, про які автор згадував у тексті, до watchlist. Тому тут ще й рекомендації будуть. А також після прочитання/прослуховування уважніше й з більшим інтересом почала дивитися фільми.
«Кіно � це форма комунікації зі світом. Дорога, складна, не завжди переконлива, але це комунікація»
Антоніо Лукіч, сценарист «Люксембург Люксембург» та «Мої думки тихі» дуже зрозуміло пояснює драматичні/літературні прийоми та як ними слід апелювати.
Ця книга про кіно загалом, тонкощі українського кіно, за лаштунки зйомки фільмів, етапи створення гарного фільму та власне в першу чергу про те як зробити його «скелет» (сценарій)
Для мене, як письменниці, було дуже цікаво спостерігати за схожістю кінематографу й літератури. А подібні рекомендації про поставлення героя у незручні для нього обставини (аби створити дисонанс) й про акцент на дрібних деталях дали змогу задуматися як зробити власні тексти цікавішими.
Також раджу додавати фільми, про які автор згадував у тексті, до watchlist. Тому тут ще й рекомендації будуть. А також після прочитання/прослуховування уважніше й з більшим інтересом почала дивитися фільми.
«Кіно � це форма комунікації зі світом. Дорога, складна, не завжди переконлива, але це комунікація»
December 6, 2024
Можу вам сказати, що сторінки цього виданням швидше за все просочені валер'янкою, бо інакше я не можу пояснити цю хвилю спокою, яку ловлю, поки ковзаю з рядка на рядок.
Лукіч неймовірно рідний у своєму письмі й корисний у творчій свободі. Неймовірно щаслива мати цю малишку в себе на поличці.
П.с: тільки що її закрила, але перечитати вже хочеться)
Лукіч неймовірно рідний у своєму письмі й корисний у творчій свободі. Неймовірно щаслива мати цю малишку в себе на поличці.
П.с: тільки що її закрила, але перечитати вже хочеться)
January 30, 2025
Я б хотіла, щоб у кожній сфері були свої Лукічі, які могли б написати такий конспект. Це цікаво, пізнавально і справді має купу реальних порад. Замість води тут неповторний гумор. Важливі поради ниточкою прошивають всю книгу. Антоніо справді було важливо донести до читача, як писати сценарії і як дивитись фільми. З нетерпінням чекаю на його третій фільм та другу книгу!
January 9, 2025
Тепер я ще більше люблю "Люксембург, Люксембург" та "Мої думки тихі"
March 24, 2025
Роздуми режисера і сценариста про сценарії
April 5, 2025
Пора впʼяте передивитися «Люксембург, Люксембург»
February 5, 2025
Дарма пан Антоніо так сильно зневажав себе і свою книгу на презентації :(
(пан Антоніо запитав у аудиторії, чи є серед нас хтось, хто пише сценарії. руку підняла одна людина. пан Антоніо сказав, що інші можуть далі 60 сторінки книжку не читати)
Я далека від кіномистецтва, працюю зовсім не в творчій професії і не в творчій діяльності, і ця книга стала для мене відпочинком і цікавою екскурсією у світ сценарію і кіноіндустрії. Тут можна ознайомитись з правилами створення персонажів і їх екранного часу. Етапи сценарію, правило пауз, різниця між образом, деталлю і символом. Ця вся теорія розбавлена власним досвідом, закадровими історіями з роботи над фільмами.
Якісна книга, яка розповідає про роботу сценариста, від крутого українського сценариста.
(пан Антоніо запитав у аудиторії, чи є серед нас хтось, хто пише сценарії. руку підняла одна людина. пан Антоніо сказав, що інші можуть далі 60 сторінки книжку не читати)
Я далека від кіномистецтва, працюю зовсім не в творчій професії і не в творчій діяльності, і ця книга стала для мене відпочинком і цікавою екскурсією у світ сценарію і кіноіндустрії. Тут можна ознайомитись з правилами створення персонажів і їх екранного часу. Етапи сценарію, правило пауз, різниця між образом, деталлю і символом. Ця вся теорія розбавлена власним досвідом, закадровими історіями з роботи над фільмами.
Якісна книга, яка розповідає про роботу сценариста, від крутого українського сценариста.
January 7, 2025
Це книга, з якою не було страху її забруднити. Навпаки: хотілось брати скрізь, читати в метро, клеїти стікери, підкреслювати маркером і писати на клапанах список фільмів до перегляду.
Я не пишу сценарії, але якби вирішила писати, дуже б хотіла мати таку книгу під рукою. Бо все розписано дуже чітко, без води і з прикладами.
Для мене ця книга стала книгою про творчість і про те , наскільки важливу роль у ній відіграють дисципліна і рутина (в гарному сенсі).
Я не пишу сценарії, але якби вирішила писати, дуже б хотіла мати таку книгу під рукою. Бо все розписано дуже чітко, без води і з прикладами.
Для мене ця книга стала книгою про творчість і про те , наскільки важливу роль у ній відіграють дисципліна і рутина (в гарному сенсі).
February 25, 2025
Чудова та дійсно потрібна книжка для усіх, хто хоч якось пов'язаний з історіями та оповіддю
Displaying 1 - 26 of 26 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.