Оповідання, які увійшли в цю збірку, різнопланові. Вони складають не монохромність, а повноцінний спектр, феєричний вибух усіх барв літератури: від гумору до трагедії, від наукової фантастики до містики, від мініатюр до значних за обсягом текстів. Написані однією авторкою, однак зовсім несхожі. Їх об’єдну� належність до фантастичної прози, хоч іноді важко позбутися враження, що описані події траплялися насправді.
"Серце гупало десь аж у горлі, погляд перечіпався за знайомі речі, але не міг надовго затриматися ні на чому. Присіла на скриню та відчула нехіть до всього, втому, слабкість, як після важкої хвороби. Відчай туго спеленав і наповнив тіло млявістю."
"Ворота у небо"- це збірка оповідань від сучасної української письменниці, лауреатки літературно-мистецьких конкурсів "Коронація слова" та "Золота мантикора". Звісно, я дуже зацікавилась творчістю Наталії Ліщинської, і вирішила почати знайомство саме з цієї збірки, але у мене на поличках, ще є роман авторки "Нагострені леза". Отже в книзі 18 оповідань, мене порадувало що історії доволі різноманітні: тут є наукова фантастика, містика, горор, і навіть історії що ґрунтуються на скандинавській та давньогрецькій міфології. Ці оповідання, дійсно дуже цікаві і оригінальні, серед персонажів є вампіри, (але не звичайні) янголи, штучний інтелект і розумний дім, прибульці з космосу і зло, яке живе в Пущі і навіть живий скутер! Написано гарно, дуже красиві описи природи та погоди: "Літній вечір огортає нас, неначе теплий карпатський ліжник. У повітрі густим ожиновим вином поволі розливається темрява." Дуже нетипові як на мене, цікаві порівняння: "час, наче знущаючись, старечими крочками човгав собі далі. Він нікуди не поспішав, навіть присів поруч і задрімав." Вже по традиції перерахую оповідання, які найбільше сподобались: 🔹"ОС" 🔹"Начальник трупів" 🔹"ШіВа" 🔹"Розумний дім" 🔹"Якщо у тебе є крила" 🔹Двері для всіх" 🔹"Коник" - моя найулюбленіша історія, яка дуже розчулила. Єдине, що мене у збірці засмутило і тригернуло, це згадки деяких творів рос. класики у декількох оповіданнях. Я здивована, що ці згадки є в сучасній українській літературі.(( Це звісно, трохи зіпсувало моє враження від збірки. Але, якщо на це не зважати, збірка гідна уваги, оповідання дійсно нетипові і цікаві. І я планую найближчим часом, продовжити знайомство з творчістю авторки, і візьмуся за роман "Нагострені леза".
Захоплива збірка, прочитала з величезним задоволенням. Деякі оповідання нагадували добрий гумор Гоголя, містичність "Тіней забутих предків", деякі шокували, деякі залишали приємне відчуття справедливості, яку вдалося відновити.