У своїй гумористичній повісті Валерій Шевчук іронічно змальовує житомирську богему 80-тих років. Хоча автор і застерігає, що всі герої вигадані і годі шукати якихось реальних персонажів, проте для житомирян є легко впізнавані і Валентин Заклунний, і брати Мімікренки, і Ваня Рублюк� Разом з тим людям, котрі цих героїв просто не знають, також буде надзвичайно цікаво прослухати твір і разом з персонажами побувати у атмосфері літературного, а втім швидше навколо літературного, життя житомирян періоду 1980-тих � початку 1990-тих років. Запис здійснено в рамках проекту «Слухай, читачу!» на студії житомирського обласного радіо, читає Дмитро Шилюк, звукорежисер Кирило Клочков, музичне оформлення Сергія Цимбалюка. Фундатор проекту «Слухай, читачу!» Сергій Черевко. Чекаємо відгуків та побажань на E-mail: [email protected]
Валерій Олександрович Шевчук —український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного барокко.
Про Валерія Шевчука я дізналась в університеті на 4 курсі. Ми читали три його романи � "Три листки за вікном" , "Дім на горі" та "Птахи з невидимого острова" Всі романи мені дужее сподобались! Через них я відкрила для себе жанр химерного роману.
Що це за жанр?
Для нього характерне використання міфології, елементів народних вірувань. Наприклад, друга частина роману "Дім на горі" � це збірка оповідок про міфічних, демонічних істот слов'янської культури. Там і перелесники, і русалки, і вовкулаки. Надзвичайно цікавий і насичений фальклорними елементами текст!
Книга у мене в руці � збірка повістей, які раніше не видавалися. В них Шевчук використовує тонкий психологізм, історичне тло.
Він ДУЖЕ СМАЧНО пише! Це той випадок, коли смакуєш кожне слово, все на своєму місці: майстерно передані почуття, внутрішній світ персонажів, через мовні засоби, які він використовує для письма, дуже круто відчувається через сторінки настрій оповіді: меланхолійна чи скептична, сумна чи трішки радісна.
Оповідь ведеться помірно, читати справді приємно, погляд стрибає з рядка на рядок, затримуючись на порівняннях, метафорах, діалогах. Читаєш � віриш � співчуваєш.
Валерій Шевчук � письменник без реклами. Його не піарять на виставках, презентаціях, він не збирає зали шанувальників. Але його література займає в українському літсвіті високе місце.