What do you think?
Rate this book
Астра
«Астра» � це захоплива історія життя Віктора Варецького, розказана ним самим. Історія пошуку відповідей на запитання, які краще не ставити. Пошук правди, на шляху до якої губиш усіх, кого любив. І розумієш: усе вигадка, все ілюзія. Мандрівка дорогою, що веде серце темряви, в основу світобудови.
212 pages, Hardcover
First published January 1, 2015
56 people want to read
About the author
Олександр Михед
21books104followersОлександр Михед (нар. 1988) � культуролог, літературознавець, куратор мистецьких проектів. Співробітник відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Закінчив Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат філологічних наук.
Автор понад 150 публікацій у провідних українських ЗМІ та виданнях Німеччини, Сербії, Польщі, США та Білорусі. Вибрані есеї перекладено англійською, польською, сербською, російською мовами.
Куратор “Амнезі� project: відкрита платформа� � літературно-мистецького мультимедійного проекту, підґрунтям для якого стала художня книга «АмнезіЯ», що вийшла друком 2013 р. у видавництві “Електрокнига�. Уривки книжки перекладено англійською, італійською, німецькою, польською та фінською мовами. Проект увійшов в сімку найкращих проектів світу, за версією фестивалю “SOUNDOUT!� (м. Берлін).
Автор збірки оповідань “Понтиїзм�, що вийшла друком 2014 р. у “Видавництв� Кальварія�. Оповідання друкувалися в “Кур’єрі Кривбасу� та на сайті “Українська правда. Життя�. Книга ввійшла в довгі списки премій “Книг� року Бібісі-2014� та “ЛітАкцен� року�.
Автор психотрилера “Астра�, що з’явивс� друком 2015 р. у “Видавництв� Анетти Антоненко�.
Ввійшов до списку “Молод� письменники, з якими варто познайомитись�, складеного виданням “Українська правда�.
Гостьовий редактор спеціальної української теми он-лайн журналу світової літератури Words Without Borders (м. Нью-Йорк, США).
Переклав українською романи Бориса Акуніна “Сокі� і Ластівка� та “Турецький гамбіт� (видавництво “Клу� сімейного дозвілля�, 2012).
Спільно з Богданою Матіяш переклав українською вірші американської художниці Дженні Хольцер («Есеї підбурення», редактор Антоніна Ящук, 2010). Також здійснив переклад кількох інформаційних видань PinchukArtCentre (2010-2012).
Куратор персональної виставки білоруського митця Алєксєя Шинкаренка (“Білоруська фактографія. Частина І�, галерея “Квартира 57�, 27 травня � 9 червня 2013 р.), польсько-української групової фотовиставки “EURO: дві країни � одна історія� (Музей історії міста Києва, 12-30 червня 2013 р.), арт-прогулянки “depARTments� в рамках міжнародного фестивалю “Транскавказія� (14-16 червня 2013 р.). Співкуратор виставки “Амнезі� project: відкрита платформа� (Leteraturhaus Lettretage, Берлін, Німеччина, 28-29 травня 2014 р.) .
Організатор, модератор і учасник численних літературно-мистецьких і освітніх заходів та міжнародних наукових конференцій. В якості куратора Літературної програми PinchukArtCentre (2010-2012) виступив куратором трьох літературних ночей в PinchukArtCentre: «Новітнє мистецтво і література: територія контакту» (17.12.2010), «Новітнє мистецтво і література: територія контакту � 2» (18.03.2011), «Новітнє мистецтво і література: територія контакту � 3» (24.06.2011), літературного марафону �7 про 20� (24.12.2011), а також спеціальних проектів «Чути, щоб бути почутим» (25.11.2011), «Долі окремих людей» (02.03.2012) та «Кровні зв’язк�: вечір запитань до ”Тисяч� та однієї ночі”� (18.08.2012).
Експерт Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2011», учасник «Кураторської платформи» PinchukArtCentre та «Школи кінокритиків» у рамках Одеського міжнародного кінофестивалю 2012 року, ментор Школи літературної критики і книжкової журналістики “Контекс�-2�, куратор Літературної програми ГОГОЛЬFEST 2013, співкуратор Літературної програми ГОГОЛЬFEST 2014, учасник літературних резиденцій у Фінляндії та Латвії.
У своїй мультивекторній роботі за допомогою комплексного підходу ставить за мету створити цілісне бачення сучасної масової культури: література � кінематограф � мистецтво.
(Source: )
Закінчив Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат філологічних наук.
Автор понад 150 публікацій у провідних українських ЗМІ та виданнях Німеччини, Сербії, Польщі, США та Білорусі. Вибрані есеї перекладено англійською, польською, сербською, російською мовами.
Куратор “Амнезі� project: відкрита платформа� � літературно-мистецького мультимедійного проекту, підґрунтям для якого стала художня книга «АмнезіЯ», що вийшла друком 2013 р. у видавництві “Електрокнига�. Уривки книжки перекладено англійською, італійською, німецькою, польською та фінською мовами. Проект увійшов в сімку найкращих проектів світу, за версією фестивалю “SOUNDOUT!� (м. Берлін).
Автор збірки оповідань “Понтиїзм�, що вийшла друком 2014 р. у “Видавництв� Кальварія�. Оповідання друкувалися в “Кур’єрі Кривбасу� та на сайті “Українська правда. Життя�. Книга ввійшла в довгі списки премій “Книг� року Бібісі-2014� та “ЛітАкцен� року�.
Автор психотрилера “Астра�, що з’явивс� друком 2015 р. у “Видавництв� Анетти Антоненко�.
Ввійшов до списку “Молод� письменники, з якими варто познайомитись�, складеного виданням “Українська правда�.
Гостьовий редактор спеціальної української теми он-лайн журналу світової літератури Words Without Borders (м. Нью-Йорк, США).
Переклав українською романи Бориса Акуніна “Сокі� і Ластівка� та “Турецький гамбіт� (видавництво “Клу� сімейного дозвілля�, 2012).
Спільно з Богданою Матіяш переклав українською вірші американської художниці Дженні Хольцер («Есеї підбурення», редактор Антоніна Ящук, 2010). Також здійснив переклад кількох інформаційних видань PinchukArtCentre (2010-2012).
Куратор персональної виставки білоруського митця Алєксєя Шинкаренка (“Білоруська фактографія. Частина І�, галерея “Квартира 57�, 27 травня � 9 червня 2013 р.), польсько-української групової фотовиставки “EURO: дві країни � одна історія� (Музей історії міста Києва, 12-30 червня 2013 р.), арт-прогулянки “depARTments� в рамках міжнародного фестивалю “Транскавказія� (14-16 червня 2013 р.). Співкуратор виставки “Амнезі� project: відкрита платформа� (Leteraturhaus Lettretage, Берлін, Німеччина, 28-29 травня 2014 р.) .
Організатор, модератор і учасник численних літературно-мистецьких і освітніх заходів та міжнародних наукових конференцій. В якості куратора Літературної програми PinchukArtCentre (2010-2012) виступив куратором трьох літературних ночей в PinchukArtCentre: «Новітнє мистецтво і література: територія контакту» (17.12.2010), «Новітнє мистецтво і література: територія контакту � 2» (18.03.2011), «Новітнє мистецтво і література: територія контакту � 3» (24.06.2011), літературного марафону �7 про 20� (24.12.2011), а також спеціальних проектів «Чути, щоб бути почутим» (25.11.2011), «Долі окремих людей» (02.03.2012) та «Кровні зв’язк�: вечір запитань до ”Тисяч� та однієї ночі”� (18.08.2012).
Експерт Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2011», учасник «Кураторської платформи» PinchukArtCentre та «Школи кінокритиків» у рамках Одеського міжнародного кінофестивалю 2012 року, ментор Школи літературної критики і книжкової журналістики “Контекс�-2�, куратор Літературної програми ГОГОЛЬFEST 2013, співкуратор Літературної програми ГОГОЛЬFEST 2014, учасник літературних резиденцій у Фінляндії та Латвії.
У своїй мультивекторній роботі за допомогою комплексного підходу ставить за мету створити цілісне бачення сучасної масової культури: література � кінематограф � мистецтво.
(Source: )
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
June 7, 2019
Чудовий drinking game: пий, як тільки побачиш: «Все вигадка. Все ілюзія». (Будеш в хлам ще в першій частині.)
Дуже дивні відчуття від книги. Спотикаєшся об якісь деталі, які не несуть особливого смислу, перша частина здалась задовгою/нуднуватою. Стосунки між людьми якісь плоскі, не викликали співчуття/ототожнення. Іноді не розумієш, чому читаєш саме ці рядки, який смисл вони несуть, чому все саме так.
Але в другій частині раптом стає дуже цікаво, бо карти потроху розкриваються.
Фінальний замес (взагалі замес книги) дуже потужний і, як на мене, вдався, бо трохи вивертає мозок, хоча не можу впевнено сказати, що зрозуміла прям все. Дуже кльовий прийом з розділами, що ведуть відлік навпаки, від найбільшого до найменшого - точки відліку, коли все і стається.
У підсумку: здивована.
«Єдине, що нас направду схвилювало, � [...] це відсутність цінності «життя».
� Правильно, якщо мене хтось спробує вбити і я його вб'ю, то не шкодуватиму про це, - втручається Петро.
� Ви маєте свою правду, � відповідає Iра. - Але уявіть суспільство, кожну родину, що живе за вашим законом і готова до вбивства. До якої межі доведено такий народ?»
«Ти змінився, але світ цього не помітив і залишився таким, яким був, - звичним, буденним. Ніяким»
«І хто винен, що все мистецтво - лише прекрасна похибка рабовласницької системи і харчового ланцюга.»
«Життя - це боротьба за місце у каноні. Безсмертя - лиш клітинка пам’ят� у свідомості інших.»
Дуже дивні відчуття від книги. Спотикаєшся об якісь деталі, які не несуть особливого смислу, перша частина здалась задовгою/нуднуватою. Стосунки між людьми якісь плоскі, не викликали співчуття/ототожнення. Іноді не розумієш, чому читаєш саме ці рядки, який смисл вони несуть, чому все саме так.
Але в другій частині раптом стає дуже цікаво, бо карти потроху розкриваються.
Фінальний замес (взагалі замес книги) дуже потужний і, як на мене, вдався, бо трохи вивертає мозок, хоча не можу впевнено сказати, що зрозуміла прям все. Дуже кльовий прийом з розділами, що ведуть відлік навпаки, від найбільшого до найменшого - точки відліку, коли все і стається.
У підсумку: здивована.
«Єдине, що нас направду схвилювало, � [...] це відсутність цінності «життя».
� Правильно, якщо мене хтось спробує вбити і я його вб'ю, то не шкодуватиму про це, - втручається Петро.
� Ви маєте свою правду, � відповідає Iра. - Але уявіть суспільство, кожну родину, що живе за вашим законом і готова до вбивства. До якої межі доведено такий народ?»
«Ти змінився, але світ цього не помітив і залишився таким, яким був, - звичним, буденним. Ніяким»
«І хто винен, що все мистецтво - лише прекрасна похибка рабовласницької системи і харчового ланцюга.»
«Життя - це боротьба за місце у каноні. Безсмертя - лиш клітинка пам’ят� у свідомості інших.»
July 30, 2020
Випадоко натисла в програмі і відкрила цю книгу, а далі вже важко було зупинитися.
Читається легко і на одному дихані. Але це скоріше сценарій для фільму, бо герої трохи не виразні, вони взагалі тло на якому відбуваються якісь події. Головний герой якиїсь переоціненний, він говорить банальності, але при цьому його люблять багато людей.
Загалом кінцівка неочікувана, але при цьому трохи простувата і коротковата. І не додумана до дрібниць. Якшо копнути глибше, то на жодне питання про Великих мертвих не буде відповіді. Замість розкрутити цю тему, окунути читата в новий, щойно відкритий світ, все швиденько згортається.
Читається легко і на одному дихані. Але це скоріше сценарій для фільму, бо герої трохи не виразні, вони взагалі тло на якому відбуваються якісь події. Головний герой якиїсь переоціненний, він говорить банальності, але при цьому його люблять багато людей.
Загалом кінцівка неочікувана, але при цьому трохи простувата і коротковата. І не додумана до дрібниць. Якшо копнути глибше, то на жодне питання про Великих мертвих не буде відповіді. Замість розкрутити цю тему, окунути читата в новий, щойно відкритий світ, все швиденько згортається.
September 25, 2022
Ця книжка чекала на мене ще з 2015, коли автор на презентації підписав її та вручив мені до рук.
Хтозна, може, тоді б вона справила на мене більше враження. Але тепер ця історія не була мені близька.
Проте сподобалася розв'язка, підказку до якої я просто вважала словами, абсолютно недоречними в контексті однієї зі сцен. Мене вдалося заплутати. А це запам'ятовується)
Хтозна, може, тоді б вона справила на мене більше враження. Але тепер ця історія не була мені близька.
Проте сподобалася розв'язка, підказку до якої я просто вважала словами, абсолютно недоречними в контексті однієї зі сцен. Мене вдалося заплутати. А це запам'ятовується)
August 6, 2015
Книга розважить читача інтригуючим трилерним сюжетом на стику конспірологічного роману та фантастики аля «Матриця», та навчить його незбагненної величі людської думки, що формується вже протягом трьох тисячоліть.
November 18, 2024
Цей текст таки переконав мене, що Олександр Михед входить до переліку моїх улюблених письменників.
Насправді я досі перебуваю під враженням від книжки. Важко буде розказати про сюжет без спойлерів, тому я здебільшого зосереджуся на своїх враженнях.
Якщо коротко, то це історія філолога-невдахи Володимира Варецького, розказана ним самим. Через чергу «збігів обставин» він отримує запрошення на семиденний Семінар від Астри � організації, про яку загалом мало що відомо. На ізольованій від зовнішнього світу території він, разом з іншими учасниками (депутатами, топменеджерами тощо) обговорює канонічні філософські праці різних часів. Паралельно із цим у головного героя виникає купа запитань. Як він, невдаха, потрапив сюди? Що це за стан, у який вони всі поринають під час обговорень? Що то за капличка з жахливими малюнками на стінах знаходиться на території комплексу? Чому йому та іншим учасникам сняться жахливі виснажливі сни?
Все ілюзія.
Все вигадка.
Астра � це психотрилер, який тримав мою увагу до останнього, тому я «проковтнула» цю книжку буквально за два вечори. Насправді коли я читала епізоди з обговореннями філософських текстів, я думала, що саме на них і буде побудовано сюжет, тому боялася не зрозуміти цю книгу. Не скажу, що змогла осягнути її стовідсотково через це, але вона насправді справила на мене враження. Натомість ті обговорення були лише частиною задуму автора й друга частина роману виявилася для мене набагато більш динамічною та захоплюючою ніж перша. Астра � не просто секта, чи семінари для багачів, що несуть ліберально-демократичні цінності у суспільство. Все виявилося набагато й набагато глибше та масштабніше.
Фінал для мене був справді неймовірним та феєричним, попри те, що один момент я таки змогла передбачити. Та це зовсім не зіпсувало сприйняття розв’язк� історії.
Атмосфера, яку створив автор, нагадала мені романи Дереша, що так само затягують читача у свої пути, проходять крізь нього й залишають не завжди помітний, але вагомий слід, з яким доводиться співіснувати ще довгий час. Саме це і круто, мені подобаються книжки, що засідають у думках надовго і до яких хочеться повертатися згодом.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
Насправді я досі перебуваю під враженням від книжки. Важко буде розказати про сюжет без спойлерів, тому я здебільшого зосереджуся на своїх враженнях.
Якщо коротко, то це історія філолога-невдахи Володимира Варецького, розказана ним самим. Через чергу «збігів обставин» він отримує запрошення на семиденний Семінар від Астри � організації, про яку загалом мало що відомо. На ізольованій від зовнішнього світу території він, разом з іншими учасниками (депутатами, топменеджерами тощо) обговорює канонічні філософські праці різних часів. Паралельно із цим у головного героя виникає купа запитань. Як він, невдаха, потрапив сюди? Що це за стан, у який вони всі поринають під час обговорень? Що то за капличка з жахливими малюнками на стінах знаходиться на території комплексу? Чому йому та іншим учасникам сняться жахливі виснажливі сни?
Все ілюзія.
Все вигадка.
Астра � це психотрилер, який тримав мою увагу до останнього, тому я «проковтнула» цю книжку буквально за два вечори. Насправді коли я читала епізоди з обговореннями філософських текстів, я думала, що саме на них і буде побудовано сюжет, тому боялася не зрозуміти цю книгу. Не скажу, що змогла осягнути її стовідсотково через це, але вона насправді справила на мене враження. Натомість ті обговорення були лише частиною задуму автора й друга частина роману виявилася для мене набагато більш динамічною та захоплюючою ніж перша. Астра � не просто секта, чи семінари для багачів, що несуть ліберально-демократичні цінності у суспільство. Все виявилося набагато й набагато глибше та масштабніше.
Фінал для мене був справді неймовірним та феєричним, попри те, що один момент я таки змогла передбачити. Та це зовсім не зіпсувало сприйняття розв’язк� історії.
Атмосфера, яку створив автор, нагадала мені романи Дереша, що так само затягують читача у свої пути, проходять крізь нього й залишають не завжди помітний, але вагомий слід, з яким доводиться співіснувати ще довгий час. Саме це і круто, мені подобаються книжки, що засідають у думках надовго і до яких хочеться повертатися згодом.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
February 20, 2021
Я невимовно задоволена, що розпочала своє знайомство з Михедом зі збірки його оповідань Транзишн. Тому від Астри отримала повне занурення в твір з його початку до його закінчення. Все склалося в цільну, без пусток, картину.
November 26, 2023
дивне відчуття від книги, але вона безперечно захоплює. відірватись неможливо, зрозуміти до кінця неможливо, хоча все зрозуміло, кінцівка дивує, хоча й залишає післясмак передбачуваності. словом, точно варто прочитати, але достеменно невідомо навіщо
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.