What do you think?
Rate this book
Понтиїзм. Казки кінця світу
«Понтиїзм» � це історії про черговий кінець світу у країні, життя в якій уже давно є безкінечним апокаліпсисом. Оповіді про прірву, що ховається за кожним полотном � хоч асфальтом, хоч картиною. Казки про любов, зраду, кров, ненависть, м’яс� і шлюб. Хроніки віртуальної війни під проводом віртуальних генералів невіртуальної держави. Проповіді жорстокого вірування в понти, яким поклоняється більшість країни.
216 pages
First published January 1, 2014
2 people are currently reading
38 people want to read
About the author
Олександр Михед
21books104followersОлександр Михед (нар. 1988) � культуролог, літературознавець, куратор мистецьких проектів. Співробітник відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Закінчив Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат філологічних наук.
Автор понад 150 публікацій у провідних українських ЗМІ та виданнях Німеччини, Сербії, Польщі, США та Білорусі. Вибрані есеї перекладено англійською, польською, сербською, російською мовами.
Куратор “Амнезі� project: відкрита платформа� � літературно-мистецького мультимедійного проекту, підґрунтям для якого стала художня книга «АмнезіЯ», що вийшла друком 2013 р. у видавництві “Електрокнига�. Уривки книжки перекладено англійською, італійською, німецькою, польською та фінською мовами. Проект увійшов в сімку найкращих проектів світу, за версією фестивалю “SOUNDOUT!� (м. Берлін).
Автор збірки оповідань “Понтиїзм�, що вийшла друком 2014 р. у “Видавництв� Кальварія�. Оповідання друкувалися в “Кур’єрі Кривбасу� та на сайті “Українська правда. Життя�. Книга ввійшла в довгі списки премій “Книг� року Бібісі-2014� та “ЛітАкцен� року�.
Автор психотрилера “Астра�, що з’явивс� друком 2015 р. у “Видавництв� Анетти Антоненко�.
Ввійшов до списку “Молод� письменники, з якими варто познайомитись�, складеного виданням “Українська правда�.
Гостьовий редактор спеціальної української теми он-лайн журналу світової літератури Words Without Borders (м. Нью-Йорк, США).
Переклав українською романи Бориса Акуніна “Сокі� і Ластівка� та “Турецький гамбіт� (видавництво “Клу� сімейного дозвілля�, 2012).
Спільно з Богданою Матіяш переклав українською вірші американської художниці Дженні Хольцер («Есеї підбурення», редактор Антоніна Ящук, 2010). Також здійснив переклад кількох інформаційних видань PinchukArtCentre (2010-2012).
Куратор персональної виставки білоруського митця Алєксєя Шинкаренка (“Білоруська фактографія. Частина І�, галерея “Квартира 57�, 27 травня � 9 червня 2013 р.), польсько-української групової фотовиставки “EURO: дві країни � одна історія� (Музей історії міста Києва, 12-30 червня 2013 р.), арт-прогулянки “depARTments� в рамках міжнародного фестивалю “Транскавказія� (14-16 червня 2013 р.). Співкуратор виставки “Амнезі� project: відкрита платформа� (Leteraturhaus Lettretage, Берлін, Німеччина, 28-29 травня 2014 р.) .
Організатор, модератор і учасник численних літературно-мистецьких і освітніх заходів та міжнародних наукових конференцій. В якості куратора Літературної програми PinchukArtCentre (2010-2012) виступив куратором трьох літературних ночей в PinchukArtCentre: «Новітнє мистецтво і література: територія контакту» (17.12.2010), «Новітнє мистецтво і література: територія контакту � 2» (18.03.2011), «Новітнє мистецтво і література: територія контакту � 3» (24.06.2011), літературного марафону �7 про 20� (24.12.2011), а також спеціальних проектів «Чути, щоб бути почутим» (25.11.2011), «Долі окремих людей» (02.03.2012) та «Кровні зв’язк�: вечір запитань до ”Тисяч� та однієї ночі”� (18.08.2012).
Експерт Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2011», учасник «Кураторської платформи» PinchukArtCentre та «Школи кінокритиків» у рамках Одеського міжнародного кінофестивалю 2012 року, ментор Школи літературної критики і книжкової журналістики “Контекс�-2�, куратор Літературної програми ГОГОЛЬFEST 2013, співкуратор Літературної програми ГОГОЛЬFEST 2014, учасник літературних резиденцій у Фінляндії та Латвії.
У своїй мультивекторній роботі за допомогою комплексного підходу ставить за мету створити цілісне бачення сучасної масової культури: література � кінематограф � мистецтво.
(Source: )
Закінчив Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат філологічних наук.
Автор понад 150 публікацій у провідних українських ЗМІ та виданнях Німеччини, Сербії, Польщі, США та Білорусі. Вибрані есеї перекладено англійською, польською, сербською, російською мовами.
Куратор “Амнезі� project: відкрита платформа� � літературно-мистецького мультимедійного проекту, підґрунтям для якого стала художня книга «АмнезіЯ», що вийшла друком 2013 р. у видавництві “Електрокнига�. Уривки книжки перекладено англійською, італійською, німецькою, польською та фінською мовами. Проект увійшов в сімку найкращих проектів світу, за версією фестивалю “SOUNDOUT!� (м. Берлін).
Автор збірки оповідань “Понтиїзм�, що вийшла друком 2014 р. у “Видавництв� Кальварія�. Оповідання друкувалися в “Кур’єрі Кривбасу� та на сайті “Українська правда. Життя�. Книга ввійшла в довгі списки премій “Книг� року Бібісі-2014� та “ЛітАкцен� року�.
Автор психотрилера “Астра�, що з’явивс� друком 2015 р. у “Видавництв� Анетти Антоненко�.
Ввійшов до списку “Молод� письменники, з якими варто познайомитись�, складеного виданням “Українська правда�.
Гостьовий редактор спеціальної української теми он-лайн журналу світової літератури Words Without Borders (м. Нью-Йорк, США).
Переклав українською романи Бориса Акуніна “Сокі� і Ластівка� та “Турецький гамбіт� (видавництво “Клу� сімейного дозвілля�, 2012).
Спільно з Богданою Матіяш переклав українською вірші американської художниці Дженні Хольцер («Есеї підбурення», редактор Антоніна Ящук, 2010). Також здійснив переклад кількох інформаційних видань PinchukArtCentre (2010-2012).
Куратор персональної виставки білоруського митця Алєксєя Шинкаренка (“Білоруська фактографія. Частина І�, галерея “Квартира 57�, 27 травня � 9 червня 2013 р.), польсько-української групової фотовиставки “EURO: дві країни � одна історія� (Музей історії міста Києва, 12-30 червня 2013 р.), арт-прогулянки “depARTments� в рамках міжнародного фестивалю “Транскавказія� (14-16 червня 2013 р.). Співкуратор виставки “Амнезі� project: відкрита платформа� (Leteraturhaus Lettretage, Берлін, Німеччина, 28-29 травня 2014 р.) .
Організатор, модератор і учасник численних літературно-мистецьких і освітніх заходів та міжнародних наукових конференцій. В якості куратора Літературної програми PinchukArtCentre (2010-2012) виступив куратором трьох літературних ночей в PinchukArtCentre: «Новітнє мистецтво і література: територія контакту» (17.12.2010), «Новітнє мистецтво і література: територія контакту � 2» (18.03.2011), «Новітнє мистецтво і література: територія контакту � 3» (24.06.2011), літературного марафону �7 про 20� (24.12.2011), а також спеціальних проектів «Чути, щоб бути почутим» (25.11.2011), «Долі окремих людей» (02.03.2012) та «Кровні зв’язк�: вечір запитань до ”Тисяч� та однієї ночі”� (18.08.2012).
Експерт Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2011», учасник «Кураторської платформи» PinchukArtCentre та «Школи кінокритиків» у рамках Одеського міжнародного кінофестивалю 2012 року, ментор Школи літературної критики і книжкової журналістики “Контекс�-2�, куратор Літературної програми ГОГОЛЬFEST 2013, співкуратор Літературної програми ГОГОЛЬFEST 2014, учасник літературних резиденцій у Фінляндії та Латвії.
У своїй мультивекторній роботі за допомогою комплексного підходу ставить за мету створити цілісне бачення сучасної масової культури: література � кінематограф � мистецтво.
(Source: )
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
June 3, 2019
Важко оцінювати книгу, коли знайома з автором, та все ж. Десять оповідань з двадцяти п’ят� (помірно) сподобались, причому всі вони у першій половині. Це було дуже і дуже дивно, тут і листи діду (морозу? Богові?), і якийсь повний треш, і щось що тягне на пост у фб, і доволі чудовий іронічний опис-хроніка шляху творця, і алегоричні замітки про шлюб через життя тварин, і персоніфіковане життя асфальта, і якісь постійні замєси зі зрадами і ножами, і куча бруду війни і суржику. Залишає приблизно такі самі відчуття, як і споглядання обкладинки.
«Перед полотном 2х2 метри я почувався, як на порозі величезного білого поля. Виглядаючись у глибини полотна, я розрізняв обриси тіл, далеких міст і замків, екзотичних птахів і рослин, але їхні зображення проступали неявно, немов засніжені яскравим снігом.»
«Вона намацує спогади у темній кімнаті своєї пам`яті. [...] Почувається, ніби пробігла музейними залами, але ще має трохи часу перед закриттям і хоче повернутися назад, хоче нарешті знайти шедевр, заради якого сюди приходила.»
«Перед полотном 2х2 метри я почувався, як на порозі величезного білого поля. Виглядаючись у глибини полотна, я розрізняв обриси тіл, далеких міст і замків, екзотичних птахів і рослин, але їхні зображення проступали неявно, немов засніжені яскравим снігом.»
«Вона намацує спогади у темній кімнаті своєї пам`яті. [...] Почувається, ніби пробігла музейними залами, але ще має трохи часу перед закриттям і хоче повернутися назад, хоче нарешті знайти шедевр, заради якого сюди приходила.»
November 18, 2024
Олександр Михед зацікавив мене ще навесні 2023 неймовірною книжкою «Я змішаю твою кров із вугіллям», тому до нової книжки у мене були високі очікування, які виправдалися.
Загалом, я останнім часом дуже люблю збірки оповідань, через які можу знайомитися із контекстом суспільного життя у різні часи та за найнеймовірніших\найзвичайніших обставин. Так і тут, героями оповідань є звичайні люди, що іноді кочують із тексту у текст, пасажири метро, діти, дороги, повії, дороги та навіть фіранки. Кожен із них має свою щемливу історію, де простота й виклики життя переплітаються із філософією.
Автор також майже у кожному тексті звертається до віртуального простору, медіа, реклами, відоси, віру у бренди і т.д. Для мене ця збірка відгонить духом кінця 90-х � початку 2000-х, але автор у передостанніх оповіданнях намагається зазирнути у майбутнє, малюючи альтернативну реальність, що є кривим віддзеркаленням нашої. У багатьох оповіданнях згадується війна, продажна, мерзотна, така, з якої суспільство випиває соки, шукаючи вигоди. Зараз трохи дивно читати про війну у такому контексті, але хоча книга й видана у 2015 році, написана вона начебто у 2011-2012 роках. Тож тут я обрала шукати інших сенсів, помилково чи ні, вже не знаю.
Єднальною ланкою є Понтиїзм � віра у силу понтів, «релігія» чи «світобудова», яка диктує власні правила і не зжалиться над жодним. Загалом збірка крута і цікава, із тих, які хочеться перечитати згодом, аби знайти нові образи та сенси.
8.5/10 (відгук від 24.07.2023)
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
Загалом, я останнім часом дуже люблю збірки оповідань, через які можу знайомитися із контекстом суспільного життя у різні часи та за найнеймовірніших\найзвичайніших обставин. Так і тут, героями оповідань є звичайні люди, що іноді кочують із тексту у текст, пасажири метро, діти, дороги, повії, дороги та навіть фіранки. Кожен із них має свою щемливу історію, де простота й виклики життя переплітаються із філософією.
Автор також майже у кожному тексті звертається до віртуального простору, медіа, реклами, відоси, віру у бренди і т.д. Для мене ця збірка відгонить духом кінця 90-х � початку 2000-х, але автор у передостанніх оповіданнях намагається зазирнути у майбутнє, малюючи альтернативну реальність, що є кривим віддзеркаленням нашої. У багатьох оповіданнях згадується війна, продажна, мерзотна, така, з якої суспільство випиває соки, шукаючи вигоди. Зараз трохи дивно читати про війну у такому контексті, але хоча книга й видана у 2015 році, написана вона начебто у 2011-2012 роках. Тож тут я обрала шукати інших сенсів, помилково чи ні, вже не знаю.
Єднальною ланкою є Понтиїзм � віра у силу понтів, «релігія» чи «світобудова», яка диктує власні правила і не зжалиться над жодним. Загалом збірка крута і цікава, із тих, які хочеться перечитати згодом, аби знайти нові образи та сенси.
8.5/10 (відгук від 24.07.2023)
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
February 28, 2023
«Понтиїзм. Казки кінця світу» - це 25 історій, які ще раз доводять, що людство схильне до самознищення. Частіше ми робимо неправильні дії, обираємо неправильні шляхи, при цьому керуємося не власними критичним мисленням та розумом, а думкою оточення, понтами та бажанням бути кращими в очах інших.
Складно емоційно писати відгук на збірку, яка була видана у 2014 році, а актуальність її посилу досі не втрачена. Атмосферою вона мені нагадала серіал «Чорне дзеркало» - наче на сторінках читача чекає щось видумане, сюрреалістичне, але це настільки відповідає нашій реальності, що стає трішки страшно.
Мені сподобалася збірка!
Складно емоційно писати відгук на збірку, яка була видана у 2014 році, а актуальність її посилу досі не втрачена. Атмосферою вона мені нагадала серіал «Чорне дзеркало» - наче на сторінках читача чекає щось видумане, сюрреалістичне, але це настільки відповідає нашій реальності, що стає трішки страшно.
Мені сподобалася збірка!
July 13, 2022
мабуть якби побачила обкладинку, то наврядчи б читала книгу, але на щастя то була електронна версія, і без обкладинки. якщо ж говорити про книгу, то читати книгу оповідань, це ніби переглядати короткометражки підряд з годину, в якийсь момент дуже стомлюєшся і не встигаєш перемикатися між епізодами, саме тому книги оповідань люблю читати довго, по оповіданню за присєст. є ті, що чіпляють і ти ходиш ще думаєш про них довго, а є ті, що прочитав і хочеться спитати - ну і?
September 16, 2019
Явно не мій жанр.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.