Безтурботне дитинство означає любити футбол, цікаві вислови і відпустки в Південному Тіролі. А наслідком випадково розбитого вікна може стати не лише покарання, але й дивна дружба, що змусить бачити історію й політику в цілком буденних речах. Лукас, звичайний підліток з Інсбрука, знайомиться з відлюдькуватим Йозефом Ланером і дізнається від нього не тільки про історію рідного міста, але й Південного Тіролю, що досі був для хлопця тільки краєм ласощів і місцем відпочинку. У своєму романі Бернд Шухтер зображує зустріч Лукаса з історією в особі Йозефа Ланера і розкриває конфлікти у минулому, вирішення яких приносить благодатна пора вітрів.
Видання здійснено за підтримки: Державної канцелярії Австрійської Республіки Австрійського культурного форуму
уявіть: хлопчик лукас, який закоханий у футбол, ненароком розбиває вікно старому ланеру. малого відправляють спокутувати гріхи до ланера в ролі помічника, а потім читачі відчувають народження дружби. ланер � оповідач, який втратив батьківщину й намагається обдумати прожите. лукас � той самий слухач, який усе вбирає і цінує, і вчиться. тут також про війну і про те, що декілька років жорсткості витісняють усі можливі спогади з голови, і людина повертається туди й повертається.
але є одне «але». інша лінія історії розповідає про монте, який «тільки згодом ... почав здогадуватися, що він прийшов на північ не як визволитель, а як загарбник». він італієць, а йдеться про південний тіроль. мені було важко, неприємно читати про його думки. і саме лінія монте в наші дні повномасштабної війни залишила гіркий післясмак від цієї історії, який хочеться зачитати чимось інакшим.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Роман Б. Шухтера «Пора вітрів», що вперше надрукований 2014 р. на батьківщині письменника, у перекладі українською вийшов 2016 р. за сприяння Гете-Інституту. Місцем дії твору стає Тіроль � історичний регіон у Центральній Європі, який упродовж ХІХ � І пол. ХХ ст. перебував під владою Франції, Австрії, Баварії, Італії, а після мирного договору 1947 р. опинився розділеним на дві частини � Північний і Південний Тіроль, перша з яких відійшла Австрії, а друга � Італії. Дія твору в основному відбувається в 1990 році, коли 7-річний Лукас вимушено знайомиться з сусідом Йозефом Ланером, якому під час гри у футбол розбив шибку. Але саме через спогади літнього Йозефа, до якого хлопчик починає відчувати справжню прихильність, художній час твору ретроспективно розширюється, знайомлячи читача і з довоєнними роками, коли понад 80% жителів Південного Тіролю складали німці, і повоєнними, коли німецькомовне населення чинило опір італізації регіону. Саме в цей час, тоді ще молодий Ланер, помилково потрапив під підозру як учасник радикальної організації, зазнав тортур і був змушений виїхати в Австрію, обірвавши стосунки з малою батьківщиною. Дружба хлопчика і літнього чоловіка стає корисною для них обох, бо якщо Лукас у спілкуванні з Йозефом краще пізнає історію рідного Інсбрука і Південного Тіролю, то старому воно допомагає прорвати стіну мовчання навколо свого минулого. Повернення через три десятиліття до батьківської домівки, в якій живуть нащадки його дядька, здавалось би, мають остаточно розчарувати чоловіка, оскільки того Ланергофу, який він пам’ята�, уже не існує. Але герой Б. Шухтера нарешті примиряється зі своїм минулим і собою, переконуючись, що батьківщина � це не тільки територія, але й люди та пам'ять про минуле. Він, незалежно від місця проживання, вважає себе південним тірольцем, «навіть якщо історія вирішила щось по-своєму». Що саме мене привабило в цьому творі? Обираючи його, я, передусім, орієнтувалася на тему людини, яка опинилася на історичних роздоріжжях ХХ ст., коли змінювалися кордони країн і ламалися долі їх жителів. По-друге, мене завжди цікавили твори, які порушують проблему міжнаціонального спілкування, змінюють можливі стереотипи чи упередження щодо інших людей і країн, розширюють уявлення про строкатість і культурне багатство світу. Тож тим, кому небайдужими є ці теми, роман Б. Шухтера «Пора вітрів» прийдеться до смаку. Думаю, що твір буде цікавим не тільки для дорослих, але й для читачів підліткового віку, яких він змусить задуматися про взаємини між людьми різних поколінь. До художніх переваг твору можна віднести образ Джузеппе Монте � італійського карабінера, що був свідком знущань над Йозефом. Його введення не лише унаочнює минуле Ланера, але й дозволяє письменникові порушити тему моральної відповідальності людини за свої дії чи бездіяльність, докорів сумління за почуття співучасті в негідних справах. Певною слабиною роману, на мою думку, є непродуманість віку Лукаса, оскільки для семилітньої дитини порушені в романі теми були б заскладними, тому нерідко думки або слова, якими автор наділяє його, видаються невідповідними дитячому розвитку. Невеликий за обсягом роман поділено на 22 розділи, в яких змінюється місце дії та персонажі, що надає твору певного динамізму при відсутності напруженого сюжету. Вдалою є й назва твору, що сприймається не лише як характеристика вітряної пори, коли в Тіролі дме фен � теплий вітер з гір у долину, але й як метафорична назва людського життя із його випробуваннями.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Цей роман ідеально сподобається середньостатистичному європейцеві, але його доволі важко приймати в Україні 2023-ого року посеред війни.
Події відбуваються у Тіролі, на тлі розділення його на Тіроль Південний та Північний.
Фактично у творі дві лінії. Перша -хлопчик Лукас розбиває вікно старенькому Йозефу, мама його змушує допомогти, так і зав'язується дружба. Друга –Джузепп�, карабінер, який свого часу бачив знущання над Йозефом, та дуже щодо цього переживає.
І ось саме ця лінія Джузеппе мені зараз видається максимально неактуальною для українців, й навіть недоречною.
А ще, в перебіг сюжету дуже красиво вплетена футбольна тематика (:
Це видання змоєї полиці «забутих книг» 😅. Зібрала наній всі, якікупувала дуже давно йтак не прочитала. Тепер щомісяця братиму покнизі, сподіваюсь, таким чином прочитати всіті книги. Здебільшого вониневеликі, тож, думаю, зарік вдасться осилити. Такий собіплан-капкан 😁📖.
Зокрема націй полиці є 4 видання відвидавництва «Книги 21», якія придбала десь-колись нарозпродажі по 10 (!) грн. Однез них - «Пора вітрів».
Це дужелаконічна, яби навіть сказала концентрована, історія, якарозповідає нам випадкову дружбу міжстаршим чоловіком іпідлітком, проДругу світову, проПівденний Тіроль ійого долю підчас війни, іпісля, іпро його людей� тиххто залишився ітих, хтопоїхав. Цеісторія про втрату йнадбання, продовгі роки життя зтравмою і раптове скидання їїз плечей; промуки сумління, ненависть іпрощення.
На жаль, яне перейнялася історією, хочаце написано добре йна реальних подіях, тутє доволі тригерні моменти. Однак, можливо, просто немоє.
Ідеалістична коротенька книжка, яка дуже добре демонструє наскільки пересічні європейці відірвані від реальності, наскільки не знають своєї історії, не уявляють жахів війни (бо чули про неї по радіо і в науково-популярних телепрограмах), наскільки милою їм видається ідея примирення і прощення.
Зізнаюся, мені було огидно читати про багатолітні муки жандарма, який навіть не катував героя, а просто глянув йому в очі.
Війна � це кров, кишки, кал і блювотиння. Це не про великодушність і не про емпатію. У вас, нікчем, таких воєн було мінімум 2, а ви так нічого і не зрозуміли.
This entire review has been hidden because of spoilers.