«Таке різне Різдво» � нова збірка короткої прози сучасних українських письменників продовжує традицію різдвяних антологій «Видавництва Старого Лева».
Ми завжди так чекаємо Різдва! Щоразу плекаємо нову надію на диво. І, знаєте, дива таки трапляються: яскраві й буденні, великі і непомітні. Примирення братів, зустріч земляків, можливість, зависнувши в аеропорту між рейсами, просто добре виспатися у затишній «штуці» � готельній капсулі чи посмакувати «різдвяним поліном», французьким святковим десертом, десь у порожньому готелі в Нормандії. Різні дива, різне Різдво. Когось застає вдома, когось � у дорозі, а когось � у лікарні� Тихе Різдво й наповнене дитячим сміхом, самотнє і у колі сім’�, урочисте і скромне, замріяне і ностальгійне, традиційне і не схоже ні на що. У кожного своя різдвяна історія, своє особливе Різдво.
До книги увійшли історії від таких авторів: Катерина Бабкіна, Дорж Бату, Христя Венгринюк, Надійка Гербіш, Богдан Коломійчук, Богдана Матіяш, Дзвінка Матіяш, Василь Махно, Катерина Міхаліцина, Костянтин Москалець, Ірина Савка, Ірина Славінська, Людмила Таран, Петро Яценко. Упорядниця Ольга Ренн.
Авторка поетичних збірок «Вогні святого Ельма» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002; 500 примірників) та «Гірчиця» (Meridian Czernowitz, 2011), «Знеболювальне і снодійне» (Фоліо, 2014), книги оповідань «Лілу після тебе» (Київ: Факт, 2008; 2000 примірників), роману «Соня» (Фоліо, 2014), та прозових і поетичних публікацій в журналах «Сучасність», «Четвер», «Форма(р)т», «Київська Русь», «Святий Володимир», «Кур'єр Кривбасу», «ШО», RADAR, у газетах, електронних альманахах та ін.
Вірші перекладені польською, німецькою, англійською, шведською та російською мовами.
Займається відеопоезією, авторка проекту Відеопоезія||Відеопроза. Відеороботи брали участь у кінофестивалях та літературних фестивалях в Києві, Львові, Сумах, Луганську, Чернівцях, Черкасах, Москві, Вільнюсі, Валенсії, Кракові.
У 2012 році за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражний фільм «Зло» в рамках проекту «Україно, goodbye!».
2013 року в видавництві «Фоліо» вийшов перший роман Катерини Бабкіної «Соня», який увійшов до довгого списку «Книги року BBC».
В 2013 році Катерина Бабкіна зняла дебютну короткометражну стрічку «Жовтра коробочка», котру з міркувань прив'язки до подій в країні було викладено у відкритому доступі.
Цього різдвяного сезону вийшло у ВСЛ дві збірки - одна підліткова, а інша для дорослих. Так ось, якщо ви хочете почитати щось дійсно магічне та з атмосферою дива, то беріть не цю, а іншу збірку. Бо дійсно, у цій книзі Різдво лише виступає антуражем та часом, коли відбуваються події. По суті, з 14 оповідань мені сподобались зо два максимум. Всі інші ніби й непогані, але після читання взагалі нічого не відчуваєш. Деякі схожі на опис кримінальної хроніки, інші - на сюжет серіалу з місцевого каналу, а деякі взагалі просто сповнені переліку дорогих речей і витрачання грошей. І я не скажу, що це погано, але від збірки оповідань за різвдяної тематики дуже хотілося б отримати більше дива. Я розумію, що сама назва каже за себе - "Таке різне Різдво". Але чому доросла збірка оповідань не може бути сповненою дорослої магії? Чому, якщо ти дорослий, то у Різдво у тебе мають на вентилятор напотуватись внутрощі кішки, а не розповідатись історія про чарівний сніг? І хоча доросле життя дійсно далеко не солодке, хотілося б, аби книжки не створювали сценарій "страждання заради самого страждання". Жити треба легше, і вірити у дива хоча б напередодні Різдва.
Покладала на цю книжку такі надії, щоб у передноворічний час прочитати її біля ялинки, а поряд пахне мандаринами. Купила її в листопаді ще і притримувала на кінець грудня, чекала, щоб усе зійшлося - ялинка, атмосфера, час підбиття підсумків і очікування свята. А виявилося, що там вартих уваги два-три оповідання, а решта або ніякі, або дуже релігійні, наприклад, оповідання Дзвінки Матіяш про жінку, яка через різдво впадає в релігійний екстаз. І друге її ж, наприкінці книжки, про те, як брати помирилися, але завдячуючи лише богородиці, інакше ніяк люди контакти не встановлюють. Або оповідання Людмили Таран про жінку, яка дитиною в Вільнюсі на різдво помолилася і одужала від застуди і згадує це як найнеймовірніше диво в своєму житті.
А в оповіданні Коломійчука, якого я вже встигла полюбити за авантюри комісара Вістовича, цікавий детективний сюжет, а фінал якийсь здутий - головний герой нічого не пам'ятав, доклав купу зусиль щоб згадати, а коли згадав, то цей страшний секрет виявився геть дрібним пшиком.
Сподобалися оповідання Костя Москальця - продовження пісні Вона, як вона пила-пила червоне вино і що з цього вийшло :) І Дорж Бату - про іноземців, щедрика, зимовий Київ і щаслива історія з хепіендом. Катерина Міхаліцина, яка розповіла про літню жінку, що згадує своє попереднє життя, щасливі і сумні роки, сидячи на горищі, куди піднялася по іграшки і там підвернула ногу.
Неоднорідна вийшла збірка, хоч і з новорічно-різдвяним присмаком, але вона не дотягла до моїх очікувань.
Книжечка не виправдала очікування - справді хороших оповідань мало. Якби то була просто збірка - то одне, а від різдвяної збірки чекаєш атмосфери, настрою. Тут цього лиш малесенька крихта. Деякі оповідання, здається, писалися до того, як їх вирішили додати в різдвяну збірку, тому авторам довелося в останню мить дописати, що події відбувалися на Різдво :-) Більше різдвяних книг від ВСЛ не купуватиму, бо минулого року "19 історій" теж розчарували.
Поставила цій збірці оцінку 3, бо реально сподобалися лише кілька оповідань, два зовсім не сподобалися, а всі інші непогані, але й не те, щоб дуже вразили. Найбільше сподобалися оповідання Христини Венгринюк, Надійки Гербіш, Доржа Бату та Костянтина Москальця. Якщо порівнювати з іншою різдвяною збіркою ВСЛ, яку я читала - "13 різдвяних історій", то "Таке різне Різдво" трошки розчарувала... хоча, цілком можливо, що й час для її читання зараз не дуже вдалий і саме мій нинішній тривожний настрій повпливав на таке сприйняття книжки.
Підозрювала що не буду в захваті від цієї збірки. То так і відбулося. Історії не захопили, не додали святкової атмосфери. В цілому, претензій до оповідань нема, вони не аж такі погані. Але, після читання не отримуєш того різдвяного післясмаку й теплоти. Деякі історії з претензією на чудеса, але дуже якось наївно й не цікаво. Деякі виглядають просто оповіданнями де просто дописано, що події відбуваються в Різдво.
Суб'єктивний відгук, який не претендує на істину. Можливо комусь ця книжка здасться дуже затишною й святковою.
Який рік, такі й історії! Ця різдвяна збірка наповнена щемкими та гіркими історіями, єдине що об'єднує які - це Різдво. Дуже нерівна збірка оповідань. Та деякі автори направду здивували.
Меланхолійна збірка коротких оповідань, пов'язаних з Різдвом. Є такі, що взагалі викликають питання "Що це я зараз таке прочитала?" А є гарні милі історії. Проте, настрій книга залишає не дуже святковий.
Моя перша книга 2021 року. Саме напередодні свят хочеться магії й казки, а що краще нам може це подарувати, як не книга? Тому й забажала прочитати щось різдвяно-солодкувате, щоб з присмаком дива. У невеличкій збірці представлені історії, у яких Різдво може бути сумним, самотнім, закоханим, щедрим, веселим й ностальгійним. Не всі історії сподобалися й запам'яталися, однак загальне враження приємне. Збірка для одного вечора і для єдиного прочитання, але післясмак, якого я бажала, ще надовго залишиться. А це - найголовніше, коли закінчується книга.
Після збірки різдвяний настрій не те, що зник, а він виписався з квартири, змінив громадянство і поїхав в іншу країну. З 14 оповідань десь 4 навіть зацікавили, а решта “ві� жовтого масного світла сніг, наче його полили рибʼячим жиром, був жовтий і масний�, а це ж навіть на вади перекладу не можна спихнути�
Навіть не очікуючи нічого особливого від збірки, я був рзчарований оповіданнями, більшість з яких виявились абсолютно порожніми.
З 14 оповідань, мінімальний інтерес викликали максимум 6, тож не важко підрахувати оцінку в 2.1, але в честь Різдва(та доброти душевної) можна округлити і до 3 зірок.
Або у авторів був дедлайн - склепати за 3 дні оповідання, або упорядник збірки помилився у авторах і контенті. З 14-ти оповідань сподобались 2-3 і зовсім не тих авторів, яких розмістили першими, «для обкладинки».
Збірка оповідань від надзвичайно чудових авторів, яка розчаровує. Майже всі історії вийшли якимись занадто вже прісними й банальними, сподобались і запам'яталися одна-дві повісті, не більше.
Тематична збірка сентементальних різдвяних історій. Логіка поступається зворушливості та чуттєвості. Кілька історій змогли витиснути з мене сльозу і навіяти різдвяний настрій. Оповідання Дзвінки Матіяш "Вертеп, кекс та інші чудеса" гарно зобразила передріздвяний період і концепцію адвенту. Дуже натхненно. Оповідання Христі Венгринюк "Гніздо" є дуже зворушливою історією зм'якшення, здавалося б, закам'янілого серця через турботу про травмоване пташення. Оповідання Катерини Міхаліциної "Три Різдва для Віри" знайомить нас з історією життя Віри: заміжжя з чоловіком-алкоголіком, пережитті труднощі і невтрату попри це зворушливого одне до одного. Гарний вибір, щоб доповнити підготовку до свята невибагливими, але зворушливими історіями.
1. "Вертеп, кекс та інші чудеса". 2. "Contra spem spero" (дуже хороше оповідання). 3. "Гніздо". 4. "Салам, бача і мері Крісмас" (воно насправді не має такої казкової атмосфери, але є дуже актуальним для нас). 5. "Данко з вулиці Чехова".
Вийшов такий собі топ 5 оповідань з цієї збірки.
Але мені сподобалася моя ідея. Читати одне оповідання в день. Ну добре. Одного дня прочитала два🙈😁
Є оповідання цікаві, є не дуже. Деякі до Різдва дуууже слабенько дотичні 🙂 купувала в Залізній крамниці на вокзалі, тож на поїздку, впринципі, зайшло - маленька і швидко прочиталась.
Дійсно дуже різне Різдво. Не отримала на жаль тієї різдвяної атмосфери і настрою задля якої купила книжку ще влітку, але кілька оповідань все ж прийшлися до душі.