What do you think?
Rate this book
Фрукти проти овочів
Перці й помідори � не овочі. Гречка � горішок. Вишня � не ягода.
Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке � фрукт, а все решта � овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх � від горішка, а кавун � від ягоди.
У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки.
Перед вами � не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка � це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.
Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке � фрукт, а все решта � овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх � від горішка, а кавун � від ягоди.
У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки.
Перед вами � не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка � це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.
224 pages, Paperback
First published November 1, 2020
34 people are currently reading
426 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 77 reviews
Read
February 9, 2021Неймовірно милий стендап про класифікацію різних рослинних запчастин, з якими можемо зустрітися за столом, в ході якого з'ясовуємо, що не тільки сови - не те, чим видавалися, а й добра половина твого раціону. Читач з'ясує, хто фрукт, хто овоч, а хто взагалі невідома звірючка, дізнається багато прикольних рендомних фактів штибу того, чому фіга не вважається веганським продуктом (спойлер: там усередині може бути розщеплений труп оси, от і живіть тепер із цим), і отримає річний запас навколоботанічних мемів штибу "А вас теж бісить, коли зриваєш з куща стиглого, соковитого клопа, а плід малини псує його смак?" чи там "А вам теж з гаджетів Apple найбільше подобається горобина?" - чи вічної класики:
Звичайно, у було смішніше, але не сидіти ж весь час за екраном, тож книжка - цілком адекватна заміна))
Звичайно, у було смішніше, але не сидіти ж весь час за екраном, тож книжка - цілком адекватна заміна))
January 14, 2021
/Замість епіграфа/
- Ксеню, а ти який сік найбільше любиш?
- Томатний.
- Нє, я про фруктовий...
- Томатний.
Ура! Щастя, радість і блага звістка: віднедавна кількість людей, готових вступити до загону "помідор - це ягода", має побільшати. А якщо нє - в усякому разі, тепер в нашого табору є книжка, з якої барикади будувати значно зручніше і приємніше, аніж з шкільного підручника з ботаніки.
"Фрукти проти овочів" - це, як і обіцяє анотація, такий собі посібничок з кулінарної ботаніки для "чайників", Та Сама Книжка, яка розвіює міфи, зриває покрови і пояснює, чим справжні горіхи відрізняються від підступних самозванців, чому какао - не боби, і хто тут взагалі ягода, а хто так... квітколоже провітрює.
Невеличка книжка Олексія Коваленка написана на позір простою мовою (чому на позір - трохи нижче поясню), добре структурована, густо нашпигована кулсторі та фактоїдами, мікроісторичними розвідками та археологічними жартами, вона підкріплює науковими поясненнями ті твердження, що рядовим читачам сходу відмовляються налізти на голову, скраєчку торкається кількох дискусійних питань (від "мікрохвильовка вбиває наші вітаміни!" і до "що таке органік та ГМО") - тобто виконує всі покладені на порядний наукпоп завдання: дає дізнатися нове, допомагає структурувати вже відоме й дорогою непогано розважає. Щоправда, до реалізації кожного з цих пунктів під час швидкого читання виникає кілька питань.
Про нове: загалом книжка дійсно написана для початківців, і більша частина тексту не потребує знань, що помітно відступають від шкільної програми з біології (а якщо вам про щось каже прізвище "Морозюк" - то більшість тутешніх "страшних" слів вам і так з шостого класу в кошмарах сняться). Але є одне "але" - все це стосується власне ботаніки. Бо в тих випадках, коли мова заходить про біохімію чи генетику - текст швидко втрачає невимушеність викладу, губить значну частину жартів, і отут може стати направду лячно. З одного боку, читати про ці механізми все одно цікаво, з іншого - питання доречності термінологічного шторму лишається відкритим. Складніше з іншим: часом авторові дуже кортить поділитися гарячими новинами наукової думки, і в деяких випадках було б незле, якби редактори цей нестримний порив трохи притлумили. Бо, скажімо, сама по собі історія про те, як науковці вистежили непростий генетичний шлях мімікрії плоскухи під рисові посіви (от розумний бур'янчик, будь як плоскуха!) - шикарна тємочка... для окремої статті, а не для трьох сторінок книжки про те, як ми в побуті плутаємо овочі й фрукти. Таких моментів, що сильно вибиваються із загального наративу, в книжці кілька і вони не те, щоб категорично заважають - просто мають спірну ілюстративну цінність тут і тепер.
Про старе: це якраз про ілюстративний матеріал. Не тільки текст "Фрукти проти овочів" виріс з блогу "Довколаботаніка", але й оформлення видання. Так, ви правильно здогадалися: помітна частина ілюстрацій в цій книжці - це мемчики. Влучні й не дуже, гомерично смішні і "ну таке", але поєднує їх плюс-мінус два моменти. Перший - сильно не завжди хороша якість (тут ще й папір чіткості кольорового друку не сприяє). Другий - спірність концепції. Так, це весело. Та все ж - тут могла би бути... ні, не реклама, а, наприклад, корисніша з практичної точки зору інфографіка. Оскільки розглянути все-все-все цікаве в тексті неможливо, теоретично, частину відповідей на зустрічні питання читачів: а чому нема про смородину? а що таке манго? а макадамія - горіх чи псевдогоріх? - можна було б винести на береги й оформити симпатичними табличками чи схемами. Ноуп, кіножартики перемагають з розгромним рахунком.
Про розважальне: пару років тому я плакалася була в блозі, що правила написання науково-популярних книжок по-українські в більшості випадків складаються з двох пунктів: 1)- перейменуй монографію на "науково-популярне видання для широкої аудиторії, 2) викинь з монографії вступ з науковою новизною та актуальністю, втім, отой другий пункт можна й не виконувати. Час не стоїть на місці, і тепер у нас з'явився наукпоп нового покоління - з фейсбучними сміх... жартиками. Ну, тут, канєш, mea maxima culpa, спочатку треба було в блог зазирнути, а потім книжку замовляти. У цій книжці багато жартів. Дуже багато жартів. Я не знаю, що саме оголосили астрологи, але до такої концентрації жартів мене навіть американський наукпоп не підготував. Ясна річ, гумор - така штука, що критично залежить від суб'єктивних смаків. Але і тут у "фруктоовочевої" книжки є двійко проблем. По-перше, не всі жарти ілюстративні - часом вони не пояснюють складне простими словами, не пропонують зрозумілу метафору, тобто, не виконують іншої функції окрім "ааааа, вже три речення жартів не було". І хоча над неілюстративним жартом про сир "Пирятин" я сама ржала, як гієна вогненна, часом до доречності жартів заради жартів питання таки виникали. Бо зависока концентрація все ж таки створює не той ефект, на котрий заповідалося: не розраджує і дозволяє перепочити мозку, а перевантажує його додатковою інформацією. По-друге, не всі жарти вічнозелені, як монобільшість (так, жартів про парламентську більшість в книжці щонайменше два). Принцип максимальної актуальності мемів, що шикарно працює у ФБшечці, в книжках поводиться трохи інакше. І якщо просто зараз гострі жарти йдуть на ура, то за три роки вони вже здаватимуться боянами, а за 5-7 - новим читачам можуть бути просто незрозумілими.
А український біологічний наукпоп - це така червонокнижна рослинка, що йому хочеться зичити максимально довгого й плідного життя. Бо ж класна ідея, чудове виконання (і саме видання зроблене дуже приємно), але під час реалізації трішечки забракло чуття міри.
- Ксеню, а ти який сік найбільше любиш?
- Томатний.
- Нє, я про фруктовий...
- Томатний.
Ура! Щастя, радість і блага звістка: віднедавна кількість людей, готових вступити до загону "помідор - це ягода", має побільшати. А якщо нє - в усякому разі, тепер в нашого табору є книжка, з якої барикади будувати значно зручніше і приємніше, аніж з шкільного підручника з ботаніки.
"Фрукти проти овочів" - це, як і обіцяє анотація, такий собі посібничок з кулінарної ботаніки для "чайників", Та Сама Книжка, яка розвіює міфи, зриває покрови і пояснює, чим справжні горіхи відрізняються від підступних самозванців, чому какао - не боби, і хто тут взагалі ягода, а хто так... квітколоже провітрює.
Невеличка книжка Олексія Коваленка написана на позір простою мовою (чому на позір - трохи нижче поясню), добре структурована, густо нашпигована кулсторі та фактоїдами, мікроісторичними розвідками та археологічними жартами, вона підкріплює науковими поясненнями ті твердження, що рядовим читачам сходу відмовляються налізти на голову, скраєчку торкається кількох дискусійних питань (від "мікрохвильовка вбиває наші вітаміни!" і до "що таке органік та ГМО") - тобто виконує всі покладені на порядний наукпоп завдання: дає дізнатися нове, допомагає структурувати вже відоме й дорогою непогано розважає. Щоправда, до реалізації кожного з цих пунктів під час швидкого читання виникає кілька питань.
Про нове: загалом книжка дійсно написана для початківців, і більша частина тексту не потребує знань, що помітно відступають від шкільної програми з біології (а якщо вам про щось каже прізвище "Морозюк" - то більшість тутешніх "страшних" слів вам і так з шостого класу в кошмарах сняться). Але є одне "але" - все це стосується власне ботаніки. Бо в тих випадках, коли мова заходить про біохімію чи генетику - текст швидко втрачає невимушеність викладу, губить значну частину жартів, і отут може стати направду лячно. З одного боку, читати про ці механізми все одно цікаво, з іншого - питання доречності термінологічного шторму лишається відкритим. Складніше з іншим: часом авторові дуже кортить поділитися гарячими новинами наукової думки, і в деяких випадках було б незле, якби редактори цей нестримний порив трохи притлумили. Бо, скажімо, сама по собі історія про те, як науковці вистежили непростий генетичний шлях мімікрії плоскухи під рисові посіви (от розумний бур'янчик, будь як плоскуха!) - шикарна тємочка... для окремої статті, а не для трьох сторінок книжки про те, як ми в побуті плутаємо овочі й фрукти. Таких моментів, що сильно вибиваються із загального наративу, в книжці кілька і вони не те, щоб категорично заважають - просто мають спірну ілюстративну цінність тут і тепер.
Про старе: це якраз про ілюстративний матеріал. Не тільки текст "Фрукти проти овочів" виріс з блогу "Довколаботаніка", але й оформлення видання. Так, ви правильно здогадалися: помітна частина ілюстрацій в цій книжці - це мемчики. Влучні й не дуже, гомерично смішні і "ну таке", але поєднує їх плюс-мінус два моменти. Перший - сильно не завжди хороша якість (тут ще й папір чіткості кольорового друку не сприяє). Другий - спірність концепції. Так, це весело. Та все ж - тут могла би бути... ні, не реклама, а, наприклад, корисніша з практичної точки зору інфографіка. Оскільки розглянути все-все-все цікаве в тексті неможливо, теоретично, частину відповідей на зустрічні питання читачів: а чому нема про смородину? а що таке манго? а макадамія - горіх чи псевдогоріх? - можна було б винести на береги й оформити симпатичними табличками чи схемами. Ноуп, кіножартики перемагають з розгромним рахунком.
Про розважальне: пару років тому я плакалася була в блозі, що правила написання науково-популярних книжок по-українські в більшості випадків складаються з двох пунктів: 1)- перейменуй монографію на "науково-популярне видання для широкої аудиторії, 2) викинь з монографії вступ з науковою новизною та актуальністю, втім, отой другий пункт можна й не виконувати. Час не стоїть на місці, і тепер у нас з'явився наукпоп нового покоління - з фейсбучними сміх... жартиками. Ну, тут, канєш, mea maxima culpa, спочатку треба було в блог зазирнути, а потім книжку замовляти. У цій книжці багато жартів. Дуже багато жартів. Я не знаю, що саме оголосили астрологи, але до такої концентрації жартів мене навіть американський наукпоп не підготував. Ясна річ, гумор - така штука, що критично залежить від суб'єктивних смаків. Але і тут у "фруктоовочевої" книжки є двійко проблем. По-перше, не всі жарти ілюстративні - часом вони не пояснюють складне простими словами, не пропонують зрозумілу метафору, тобто, не виконують іншої функції окрім "ааааа, вже три речення жартів не було". І хоча над неілюстративним жартом про сир "Пирятин" я сама ржала, як гієна вогненна, часом до доречності жартів заради жартів питання таки виникали. Бо зависока концентрація все ж таки створює не той ефект, на котрий заповідалося: не розраджує і дозволяє перепочити мозку, а перевантажує його додатковою інформацією. По-друге, не всі жарти вічнозелені, як монобільшість (так, жартів про парламентську більшість в книжці щонайменше два). Принцип максимальної актуальності мемів, що шикарно працює у ФБшечці, в книжках поводиться трохи інакше. І якщо просто зараз гострі жарти йдуть на ура, то за три роки вони вже здаватимуться боянами, а за 5-7 - новим читачам можуть бути просто незрозумілими.
А український біологічний наукпоп - це така червонокнижна рослинка, що йому хочеться зичити максимально довгого й плідного життя. Бо ж класна ідея, чудове виконання (і саме видання зроблене дуже приємно), але під час реалізації трішечки забракло чуття міри.
January 15, 2021
Цікава книжка, святе призначення якої для себе я бачу в тому, аби в майбутньому чіплятися до людей, які називатимуть гречку зерном, а фісташки горіхами, і казати: "А ти знаєш, що насправді...".
Періодично я втомлювалася від дуже високої щільності гумору, але це дрібниці.
Періодично я втомлювалася від дуже високої щільності гумору, але це дрібниці.
January 25, 2021
Це дуже крута книга, щоб дізнатися купу цікавинок про овочі і фрукти (хайлайтом стало те, що деякі типи інжиру - не веганські омг), і вона написана у мега розважальному тоні, з дійсно смішними жартиками і мемчиками ледь не на кожній сторінці. Іноді це дуже дратує, бо замість того, щоб дізнаватися про факти, доводиться продиратися крізь гумор. Наче хтось дуже старається нам сподобатися. Віхола, ви і так класні, можете так сильно не старатися! Промінчики підтримки вам.
May 28, 2021
Я взяла собі «Фрукти і овочі» до пари з книжкою Наталії Атамась, щоб краще познайомитися з новим для мене видавництвом «Віхола». До виходу цієї книжки я ніколи не чула про автора і не бачила в очі його блоґ, який згадується в анотації. Проте саме те, що книжка виросла з блоґу, пояснює її найочевидніші недоліки: засилля мемів, надмірний і часом натужний гумор та місцями неприємно фамільярний тон (що особливо виразно проступає в контрасті з місцями, де автор раптом починає писати аж надто науково, кидаючись якими-небудь CRISPR-Cas9 направо і наліво). Поза цим, мені дуже сподобалося. Це маленька, жвава, цікава розповідь про звичні та екзотичні фрукти та овочі, які часто є не тим, чим їх прийнято вважати. Я вегетаріанка зі стажем, тож не всі приголомшливі факти справляли на мене щелеповідвисальний е��ект, скажімо, я й без пана Коваленка знаю, що гречка —ц� горішок, що морква оригінально була маленькою, твердою і фіолетовою, що волоські горіхи � зовсім не горіхи, помідор —ц� фрукт, а грейпфрут —дит� грішної любові помело та апельсина. Але з тим, що пекінська капуста —ц� ріпа, мені ще потрібно змиритися. Або що песикам не можна давати винограду, бо це садить їм нирки. Найулюбленішими частинами книжки для мене виявилися ті, де автор розповідає про походження і розвиток таких звичних для нас овочів і фруктів. У мене завжди, коли я чую такі історії, стискається серце за наших предків: що вони, сердешні, взагалі їли? Адже картопля, кукурудза, гарбуз � з Америки, буряки —� Середземномор'я, помідори, волоські горіхи, навіть яблука —� Азії... Ну, хоч груша —наш�, рідненька.
November 6, 2020
Легко і головне весело ;) я давно так не сміялася. Автор розповідає про серйозні речі з ботаніки так, що цитати хочеться розсилати по всіх чатах друзям.
Автор розповідає і про походження рослини, і про те, чому плід, пагони, квіти і т.д. помилково відносять не до тієї категорії.
Дуже рекомендую і дорослим, і підліткам.
Автор розповідає і про походження рослини, і про те, чому плід, пагони, квіти і т.д. помилково відносять не до тієї категорії.
Дуже рекомендую і дорослим, і підліткам.
January 6, 2021
Дуже легка (у хорошому сенсі) книжка, яка не лише розповідає купу цікавих фактів про те, що ми вирощуємо і їмо, але й гарно систематизує знання про їстівні рослини (принаймні, тепер я знаю, як відрізнити ботанічний фрукт від овоча!) У книжці багато смішних картинок і видно, що автор - не лише науковець і популяризатор науки, але й цікавиться громадським життям)
Окремо похвалю видавництво - книжку приємно тримати в руках. Цупкий папір, якісна м'яка обкладинка, зшито так, що книжка не розвалюється в процесі читання. А закладка, яку можна відірвати від обкладинки, - це уруру))
Мій єдиний закид авторові - він трохи перебирає із жартами, і інколи здається, що читаєш кенінги - так складно виплутати зміст з купи метафор і порівнянь.
Але все одно ставлю п'ятірку і раджу до читання!
Окремо похвалю видавництво - книжку приємно тримати в руках. Цупкий папір, якісна м'яка обкладинка, зшито так, що книжка не розвалюється в процесі читання. А закладка, яку можна відірвати від обкладинки, - це уруру))
Мій єдиний закид авторові - він трохи перебирає із жартами, і інколи здається, що читаєш кенінги - так складно виплутати зміст з купи метафор і порівнянь.
Але все одно ставлю п'ятірку і раджу до читання!
May 8, 2023
У книзі автор у формі стьобу (у доброму розумінні) розклав все по поличкам: хто фрукт, а хто овоч :) Хороший курс ботаніки тут.
Знали, що горіх за будовою мало чим відрізняється від вишні? Малина за будовою - ніби купу вишень зліпили в одну грудку й назвали це все малиною :)
Помідора не овоч, а фрукт, так що тепер у борщ не пасує, нє?
CRISPR-Cas9 - технологія редагування генів, без якої було б багато проблем з їдою у світі.
Виноград у любому виді небезпечний для собак!
Сицилійська мафія кришувала лимони, і сильно піднялась на цій темі :)
Кідрук нещодавно прочитав цю книгу, і вліпив 5️⃣�, а він не часто ліпить п'ятірки (критично все оцінює). Погоджусь з Максом - залізобетонна п'ятірка.
І останнє: з'їсти взимку салат з помідора й огірка - чудова ідея, навіть якщо ці фрукти не пахнуть літом, навіть якщо попри все ви їх називаєте овочами ©� :))))
Знали, що горіх за будовою мало чим відрізняється від вишні? Малина за будовою - ніби купу вишень зліпили в одну грудку й назвали це все малиною :)
Помідора не овоч, а фрукт, так що тепер у борщ не пасує, нє?
CRISPR-Cas9 - технологія редагування генів, без якої було б багато проблем з їдою у світі.
Виноград у любому виді небезпечний для собак!
Сицилійська мафія кришувала лимони, і сильно піднялась на цій темі :)
Кідрук нещодавно прочитав цю книгу, і вліпив 5️⃣�, а він не часто ліпить п'ятірки (критично все оцінює). Погоджусь з Максом - залізобетонна п'ятірка.
І останнє: з'їсти взимку салат з помідора й огірка - чудова ідея, навіть якщо ці фрукти не пахнуть літом, навіть якщо попри все ви їх називаєте овочами ©� :))))
January 9, 2023
Чудова книга для тих, хто тільки починає знайомитися ботанікою. Як мені здалося, саме такими книжками легко зацікавити дітей (хоча для молодших тут може бути досить багато «науковості»). Почуття гумору автора чудове, проте я б залюбки переглянула таке у форматі відео, а не книги (короткі відосики так і просяться). Що я запам’ятал�: міф про моркву і те, що вона покращує зір - маячня, а гмо продукції, як і ранніх огірків чи кавунів боятися не треба. Приємного читання! Мій перший наукпоп 2023.
October 28, 2021
Книга має дуже цікаву задумку, автор, очевидно, хороший спеціаліст і чудово розбирається в темі, але написана книга погано. Перше - це постійна спроба автора жартувати. Жартів надто багато, вони не смішні і через них доводиться продиратися, щоб отримати хоч якусь корисну інформацію. Мені дивно, як редакторки цього не виправили. Жарти - це добре, коли доречно і не часто. Друге - в частині текстів є дуже багато детальної інформації про гени, яку не можливо зрозуміти, якщо ти не спеціаліст. Я не дуже розумію, з якою метою автор це подавав - і чому лише про певні рослини. Велику частину книжки через це я пролистала. Але, мабуть, це біда великої частини нон-фікшину.
Було дуже цікаво дізнатися про ботанічну класифікацію овочів та фруктів, ця інформація була новою та часто примушувала вигукувати - "Ого!! Не можу бути!". Хотілося, однак, щоб інформація була також більше структурована, знову ж таки, за жартами інколи було важко зрозуміти, яка ж класифікація даної рослини.
Було дуже цікаво дізнатися про ботанічну класифікацію овочів та фруктів, ця інформація була новою та часто примушувала вигукувати - "Ого!! Не можу бути!". Хотілося, однак, щоб інформація була також більше структурована, знову ж таки, за жартами інколи було важко зрозуміти, яка ж класифікація даної рослини.
December 17, 2022
На 40 сторінці здалась, бо мені некомфортно було читати далі. Матеріал крутий і цікавий, фактів невідомих і пізнавальних багато, але через абзац, а то й в кожному - спроби жартувати, кожне друге речення - метафори й алегорії. Замість того, щоби читати про фрукти й овочі, я намагалась продиратись крізь жарти на кожному кроці - довго протриматись не вийшло.
January 11, 2021
Ботаніка - це насправді цікаво. А ще весело та драйвово. Бо як інакше, коли ти знаєш, що малина та полуниця насправді не ягоди, а справжньою ягодою є помідор (а не кавун). Або що арахіс не горіх, а справжнім горіхом є гречка. Купа приколів та мемів, нищівне руйнування вашого незнання ботаніки на кожній сторінці. Купуйте, читайте - не пожалкуєте, зате ще й посмієтесь)
February 12, 2025
ніби й непогано, але цей недоладний гумор в кожному реченні неймовірно збивав з пантелику і з думки
це вже бісило, якщо чесно
хотілось якомога швидше дочитати і відставити книжку
інформація подана наче просто, але в другій частині в мене очі на лоба полізли від купи латинських назв фруктів та овочів
просто нащооо?
та й сприймати було важче через оті розборки з мутаціями, хто в кого перетворився і так далі
ніби й хороша книга та цікава, але через оце дивне подання автора перечитувати не буду
це вже бісило, якщо чесно
хотілось якомога швидше дочитати і відставити книжку
інформація подана наче просто, але в другій частині в мене очі на лоба полізли від купи латинських назв фруктів та овочів
просто нащооо?
та й сприймати було важче через оті розборки з мутаціями, хто в кого перетворився і так далі
ніби й хороша книга та цікава, але через оце дивне подання автора перечитувати не буду
May 12, 2022
Вартувало спробувати хоча б для того щоб усвідомити свої відносини з ботанікою. Поки що виходить, що сумісність з нею у мене не надто висока, але то таке, може не зайшло в загальному контексті воєнних тривог, типу не до того зараз. Даю собі обіцянку, що як будем живі то ще спробую іншу працю цього ж автора - Рослини-прибульці, тільки того разу це обов'язково буде текстовий варіант а не аудіо)
May 12, 2021
Дотепна, іронічна, пізнавальна, фахова, науково-популярно-розважальна книжка. Наче справжній ботанічний стендап. Перевертає всі наші знання з ніг на голову. Шкодую, що цієї книжки не існувало, коли я була б школяркою
May 23, 2023
Друга частина книги дуже складна для розуміння. Ніде нема конкретних пояснень цих «генів» і з чим їх їдять. Забагато несмішіних жартів. Я розумію, що таким чином автор намагався зацікавити людей, показати, що научпоп-література може бути цікавою і смішною, але коли жартів більше, ніж інформації, то тут вже щось не так.
April 26, 2023
Цікава збірка фактів про овочі і фрукти з купою пласких жартів (хоча загалом вони майже не заважають)
March 25, 2025
Висновки з книги: фрукти � не фрукти, овочі � не овочі, крупи � не крупи, горіхи � не горіхи. І живіть тепер із цим.
Такий підручник із ботаніки. Трохи веселіший. Хоча місцями гумору мкні видавалось забагато.
Але загалом ок. Може бути.
Такий підручник із ботаніки. Трохи веселіший. Хоча місцями гумору мкні видавалось забагато.
Але загалом ок. Може бути.
October 14, 2022
Цікава нон-фікшин книга про класифікацію фруктів та овочів, написана простою мовою та з гумором.
Отак все життя споживаєш продукти і не задумуєшся, що ти все життя помилялась.
Помідори та огірки - це не овочі. Гречка - це горіх. Ваніль - це орхідея. Вишня - не ягода. Інжир не завжди веганський. І що яблука та буряк не є типовим українським продуктом, а їх нас завезли з інших країв.
Отак все життя споживаєш продукти і не задумуєшся, що ти все життя помилялась.
Помідори та огірки - це не овочі. Гречка - це горіх. Ваніль - це орхідея. Вишня - не ягода. Інжир не завжди веганський. І що яблука та буряк не є типовим українським продуктом, а їх нас завезли з інших країв.
December 6, 2020
Немає нічого про борщовик сосновського! тому 4
October 9, 2021
Гарна книжка.
Кількість жартів про тяжку долю науковців в Україні на дециметр квадратний паперу була дещо неочікувана, а щоб запам'ятати розмаїття плодів, книжку треба перечитати ше двічі, але вона дуже і дуже цікава.
PS. Від кожного наступного кадру з фільму, використаного для ілюстрації, мені хололо всередині: ні, не може авторське право так працювати. Але IANAL 🤷♀�.
PPS. Нмд, це жахлива обкладинка 🙂
Кількість жартів про тяжку долю науковців в Україні на дециметр квадратний паперу була дещо неочікувана, а щоб запам'ятати розмаїття плодів, книжку треба перечитати ше двічі, але вона дуже і дуже цікава.
PS. Від кожного наступного кадру з фільму, використаного для ілюстрації, мені хололо всередині: ні, не може авторське право так працювати. Але IANAL 🤷♀�.
PPS. Нмд, це жахлива обкладинка 🙂
March 27, 2021
Забагато жартів
February 2, 2022
Загалом багато цікавого і легко написано, прочитано за декілька годин ( легко можна було за день прочитати), але місцями нерівно - деякі розділи якість дуже малі з мінімумом цікавої інформації, також деколи перевантажено жартами (і часто не дуже смішними і відволікаючими від суті). Тут це зіграло злий жарт (pun intended) - автор все здобрює мемасами (загалом цікава ідея) і приколами щоб легко читалося, а по факту стає важче і малоінформативно. Також вкраплення про генетику були не завжди зрозумілим, особливо в контексті легкої форми подачі.
January 14, 2024
Книжка досить цікава. Найбільше мабуть користі, з того, що пояснено про генні мутації, органічні продукти, тощо.
Але.
Книжка написана в стилі постів для соцмереж і через це важко продиратися. Під кінець стає простіше, не знаю, чи то звикаєш до стилю і пропускати різні анекдоти, чи цього дійсно менше.
Я хотіла б поставити більше балів, але використовувати, як ілюстрацію до жарту про пердьож кадри з серіалу Чорнобиль, як на мене, повне дно.
Шість людей крім автора працювали над цією книжкою, і всім здалося що це ок.
Але.
Книжка написана в стилі постів для соцмереж і через це важко продиратися. Під кінець стає простіше, не знаю, чи то звикаєш до стилю і пропускати різні анекдоти, чи цього дійсно менше.
Я хотіла б поставити більше балів, але використовувати, як ілюстрацію до жарту про пердьож кадри з серіалу Чорнобиль, як на мене, повне дно.
Шість людей крім автора працювали над цією книжкою, і всім здалося що це ок.
Read
April 22, 2023Так, я встала, взяла її з полички і дочитала. Так, це сталося. Цікава вийшла мандрівка)
February 20, 2021
була б непогана книжка, якби з усіх жартів залишити тільки доречні та смішні. але була б тоді відчутно тонша книжка. можна дізнатися кілька історій про походження тих чи інших фруктів/овочів, і про те, як в сучасній ботаніці називають різні частини рослин.
July 29, 2024
багато цікавої інфи. слухала аудіокнигу, приємна компанія для побутових справ.
May 18, 2021
Якби я не стала філологом, мабуть, точно вивчилася б на ботаніка. Чесно. У дитинстві моїм улюбленим журналом був "Юний натураліст". Я брала його у бібліотеці і переписувала ті дані, які мене цікавили, у записничок. Дуже цікавими були історії про різні рослини-фрукти-овочі. От цю книжку можна законспектувати всю. Я страшенно люблю нон-фікшн, написаний живою мовою, з мемчиками і гумором. Закордонний нон-фікшн здебільшого дуже науковий і нудний. Та ще й у ньому йдеться про закордонні реалії, які важко притягнути за вуха до наших. Тому радію кожній книжці нашого наук-попу. "Фрукти проти овочів" стала просто переворотом мого світу. Бо те, що раніше я називала овочами - помідор, кабачок, гарбуз тощо - насправді не овочі, а фрукти! Бо хтось придумав кулінарну класифікацію, що фрукти - солодкі, з них роблять варення, а овочі не солодкі. А з ботанічного боку овочі - це вегетативні органи рослини, а фрукти утворюються із зав'язі після цвітіння. ОМГ, навіть огірки - це фрукти! Під час читання книжки проходила мимо помідорів і казала: "О, фрукти!". Тепер стало зрозуміло, чому в тій рекламі соку був томат і йшлося про фруктовий сад. Бо томат - це фрукт! А я ще довго сміялася, як рекламісти прокололися. У книжці надзвичайно цікаво пояснено про кожен фрукт і овоч, чому він саме фрукт чи овоч, чому він не горіх, чому малина - це багатокістянка, а не ягода, і вишня теж не ягода, кокос - це суха кістянка, каштан - це горіх тощо. Прочитала усю книжку вголос і обговорила з рідними. Стільки цікавих розмов вийшло на таку начебто звичну ботанічну тему:) Ухх, я у захваті і дуже рекомендую прочитати! До того ж книжка написана легко, з гумором і читається дуже швидко! Я ще книжки нон-фікшну так швидко не читала! Треба дочекатися цьогорічних моїх улюблених фруктів - кабачків, і спекти кабачковий пиріг - ням-ням-ням😍 #раджупрочитати
January 13, 2021
Крута новинка від автора Довколаботаніки, де він безжально препарує відомі і невідомі нам плоди, фрукти, овочі, ягоди, горіхи і розповідає ху із ху. Виявляється, з ботанічної точки зору все інакше і відомі нам помідори, банани, капуста, малина при ближчому розгляді виявляються геть не тими, ким ми їх уявляли. Це все приправлене гумором і кумедними картинками, тож читати не тільки пізнавально, а ще й весело.
У книжці розказано докладно і з купою ілюстрацій, пояснень, що є ягоди, а що фрукти, куди належать апельсини і гранати, коренеплоди, про гарбузи і кабачки, капусту і зелень, користь шпинату, страшне ГМО (насправді ні), користь зимових овочів і фруктів, їстівні квіти, бруньки і пагони. Ось кілька цікавих фактів:
- пекінська капуста це не капуста;
- малина і вишня це не ягоди;
- полуницю теж не пустили до ягід;
- і кавун це теж не ягода;
- горобина - це не ягода, а яблуко;
- а от помідор - це справжнісінька ягода;
- серед волоського горіха, мигдалю, кокоса, кедрового горіха, бразильського горіха, пекана, фісташки, кеш'ю, арахісу і гречки горішком вважається лише один, і це гречка;
- горох це не стручок;
- крім суцвіття буває ще і супліддя;
і ще багато-багато цікавого.
Книжка є в паперовому і електронному вигляді, і що цікаво, що в паперовій книжці частиною обкладинки є закладка, яку можна відокремити і користуватися в процесі читання. Чекаю на нові книжки автора, бо ботаніка - це сфера, про яку є мало лекцій і нонфікшену. І дуже цікаво, що Віхола видасть далі.
У книжці розказано докладно і з купою ілюстрацій, пояснень, що є ягоди, а що фрукти, куди належать апельсини і гранати, коренеплоди, про гарбузи і кабачки, капусту і зелень, користь шпинату, страшне ГМО (насправді ні), користь зимових овочів і фруктів, їстівні квіти, бруньки і пагони. Ось кілька цікавих фактів:
- пекінська капуста це не капуста;
- малина і вишня це не ягоди;
- полуницю теж не пустили до ягід;
- і кавун це теж не ягода;
- горобина - це не ягода, а яблуко;
- а от помідор - це справжнісінька ягода;
- серед волоського горіха, мигдалю, кокоса, кедрового горіха, бразильського горіха, пекана, фісташки, кеш'ю, арахісу і гречки горішком вважається лише один, і це гречка;
- горох це не стручок;
- крім суцвіття буває ще і супліддя;
і ще багато-багато цікавого.
Книжка є в паперовому і електронному вигляді, і що цікаво, що в паперовій книжці частиною обкладинки є закладка, яку можна відокремити і користуватися в процесі читання. Чекаю на нові книжки автора, бо ботаніка - це сфера, про яку є мало лекцій і нонфікшену. І дуже цікаво, що Віхола видасть далі.
April 17, 2022
Не певен, що ця книжка точно все прояснює (це не докір авторові, а в тому сенсі, що в аудіоформаті таки важко всю цю інформацію обробити моєму убогому мозку, аби точно запам'ятати, що є чим), але зробив для себе багато корисних відкриттів. Особливо доставляють навіть не срачі довкола того, що овоч, а що - фрукт, а горіхи)
Displaying 1 - 30 of 77 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.