Ця книга � одне з найбільш важливих видань XX століття, що вплинула на розвиток дизайну, проектування, архітектури та комп’ютерних наук. Вона пропонує радикально новий підхід до архітектури й проектування простору, переосмислення традиційних ідей і практик. У центрі уваги автора � людина, а не архітектор, спосіб використання будинку, а не його зовнішній вигляд. Крістофер Александер формулює послідовну теорію архітектури і показує, наскільки тісно вона вплетена в саму природу людини. Чому нам так приємно гуляти вулицями середньовічних міст? Бо їх будували не архітектори, а звичайні люди.
Видання здійснено за підтримки Антона та Євгенії Борзових, а також Українського інституту книги.
«Я вважаю, що це чи не найважливіша книга на тему архітектурного дизайну, видана впродовж століття. Кожна бібліотека, кожна школа, кожна група активістів, кожен архітектор та кожен студент першого курсу повинні мати примірник» � Тоні Уорд, архітектор та дизайнер.
Про автора: Крістофер Александер � архітектор-практик, професор Каліфорнійського університету в Берклі, досліджує просторові структури і взаємодію людини з архітектурою. Його книжки стали класикою і глибоко вплинули на сучасний дизайн, архітектурне проектування, науку про системи та інформатику.
Першу частину книги я сприймала як затягнутий пролог, очікуючи на розповіді про відомі будівлі або архітектурні закони. Не дивно, що з такими очікуваннями роздуми про "властивість без назви" здавались просто філософствуваннями. Більш того, коли ці ж думки продовжувались і в середині цієї немаленької книжки, вона почала здаватися неймовірно затягнутою і нудною, де все переливається з пустого в порожнє. Хотілося сказати: Авторе, я вже зрозуміла, що ця властивість дуже важлива, давай вже приклади! Нарешті на третій частині вони почалися - і це кардинально інший підхід до будівництва, до проектування, ніж я знала. Його розповідь про будівництво майстерні змусила замислитись, уявляючи, як і що я б розмістила на своїй ділянці, які в мене вподобання. Ще більше пояснило і поглибило враження англомовне інтерв'ю з автором на Youtube, з візуальними вставками різних будівель, що ілюструють його ідеї.
Загалом, думаю, книга більше підійде спеціалістам-архітекторам, які можуть порівняти класичний підхід з підходом Александера і винести більше практичного з нього.