Ця збірка має недоліки та плюси усіх збірок - поряд з дійсно крутими та цікавими оповіданнями які б я з задоволенням прочитала ще раз, є оповідання через які я прям продиралася.
Як молодим авторам заявити про себе? Є, звісно, мережеві платформи, але далеко не всім вони відомі і далеко не всім до вподоби читати «з екрана». Приємно, що є об’єднанн�, які дозволяють молодим та невідомим друкуватися. Най це і не на велику аудиторію, проте ж друкуватися! Я давно слідкую за діяльністю РБЖ Азимут та Фензіну Підвал, а тепер от додалася ще ЛІТавиця. Дві збірки, які я придбала в електронному вигляді, - це результат проведених конкурсів. А отже, найліпші екземпляри письменницької фантазії вузької направленості :) Першою у читання пішла дебютна збірка «Ковчег». Чому саме така назва? Бо укладачі мають за мету зібрати, зберегти і примножити найліпше у сучасній українській фантастиці. Декотрі з імен мені вже знайомі, декотрі зовсім нові. На жаль, кілька оповідань «засвітилися» в інших збірках, а отже, особисто для мене, це мінус кілька шансів на нові знайомства.
Збірка містить 16 оповідань у жанрах фантастики, фентезі та містики (ну, і трішки жахів, але таких, легеньких). Ці основні три жанри грають «барвами»: альтернативна історія, етнофентезі, міське фентезі, наукова фантастика, іронічна (чи гумористична) фантастика, космічна фантастика� Більшість оповідань мені сподобалися, кілька дуже сподобалися, кілька залишили терези вражень у рівновазі.
Хотілося б відзначити наступні оповідання:
Сергій Панасюк «Засейвити реальність». Суміш реального і віртуального світів, можливості впливати на свідомість у віртуальному світі � те, до чого ми крокуємо семимільними кроками. Віра Балацька «Тиша і пасторальки». Тут начебто і містика з горором (ну, такий, легенький), але і посміятися можна і посумувати. Вікторія Штепура «Роги і ратиці». Що станеться, якщо до українського села козацької доби потрапить� італійський фавн? Ольга Архіпенко «Малий великий страшко». Трішки містичний варіант того, до чого може привести намагання батька виростити із сина «справжнього чоловіка». Віталій Геник «Візит у стилі ретро». Отут я посміялася :) Кілька миттєвостей із життя найвеличнішого володаря, його величності, державця з великої літери Де, егідодержця і т.д. і т.п. Катерина Пекур «Воїн ночі». Мені не могло не сподобатися це оповідання :) Малий боягузко виявляється справжнім воякою, коли справа йдеться про порятунок мами.