До книги Василя Стуса � одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття � увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.
У книжці зібрано найкращі вірші Поета, а також найвиразніші уривки з листів, сповнені філософських узагальнень і щемливих деталей. Примітки під деякими віршами проливають несподіване світло на драматичні моменти життя і творчості Василя Стуса. Сподіваємося, що ця книга стане вашою улюбленою збіркою творів визначного Поета і Громадянина.
Vasyl Semenovych Stus was a Ukrainian poet and publicist, one of the most active members of Ukrainian dissident movement. For his political convictions, his works were banned by the Soviet regime and he spent 23 years (about half of his life) in detention.
Ти є в мені. І так пробудеш вічно, моя свічо пекельна. У біді, вже напівмертвий, я в тобі єдиній собі вертаю певність, що живий, і жив, і житиму, щоб пам’ятат� нещастя щасть і злигоднів розкоші і молодість ізвомплену свою, моя любове згублена!
коли тобі не вистачає простору, стіни тиснуть на свідомість, ізоляція досягає свого апогею - єдина можливість зберегти себе полягає у самозаглибленні.
«…ві� самоти і довгого чекання я вже, здається, скоро посвічусь…�
навколишній абсурд руйнує сприйняття себе в теперішньому часі. думки постійно відносить до неіснуючої (втраченої) України, або соціалістичної (реальної) батьківщини.
«…ст� років, як сконала Січ…�
самота закладає всі інші почуття. брак інтелектуальних та соціальних контактів з рівними собі призводить до самоповторювання. талант згасає за металевими ґратами.
Зі збірки я відмітив понад 20 віршів, до яких захочу повернутись. Для мене це багато. Але особливий кайф - це перечитати його вірші до родичів і друзів, які додали в кінці збірки. Це неймовірно, що декілька десятків років тому людина з вʼязниці писала повсякденні листи такими неповсякденними словами
Ta навіть нічого писати. всі ми знаємо, що знайдемо в цій збірці і наскільки Стус писав пильні вірші.
Heart breaking experience�. Poetry that can make you shrink of pain. But his words have reason to sound like that, and it was strange but I felt in every his love to life and everything alive, will to live and try to see shine around you (even if you can’t feel it).
🪽«Мені здається, що живу не я, а інший хтось живе за мене в світі в моїй подобі…�
Василь Стус � один з тих поетів, що зміг підкорити моє серце. Його поезія наповнена сили, яка була в ньому самому. Тяжка доля В. Стуса через те, що він був українцем, розбиває серце не тільки через факти з його біографії, а й кожним рядком у віршах.
🥀«Терпи, терпи � терпець тебе шліфує, сталить твій дух � тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, ніхто не зіб'є з власної тропи. На ній і стій, і стрій � допоки скону, допоки світу й сонця � стій і стій.»
Мене так тягнуло до поезії, що після я зрозуміла чому: хотілося чогось меланхолійного та глибокого. І ця збірка така. У ній зібрано рядки людини, яку увʼязнили і заслали через любов до своєї Батьківщини. Це та поезія, що робить боляче кожним словом. Та у той же час їх глибина і сила вражають.
🌿«Як добре, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст…�
Знаючи історію Василя Стуса, усе це сприймається сильніше. Тут нема легкості, яку зазвичай отримувала від поезії. Але нам відкривається щось дивовижне, щось неймовірне � мова якою писав поет. Воно пробиває до сиріток по шкірі, до тремтіння рук і болю в серці, до сліз і розуміння того, якою сильною буває любов до рідної землі.
🥀«Та караюсь тобою. Одною тобою, кохана, сивиною твоєю, сльозою, крутою, мов сіль. Ти мій дар піднебесний, моя незагоєна рана, перший спалах моїх геніально-чутких божевіль.»
Потужна, сильна, пристрасна, болюча збірка, що має в собі стільки ненависті, суму і любові. Яка ж тут туга за рідними і Батьківщиною. Той колючій дріт, що оточував увʼязненого В. Стуса, розірвав серце через ці вірші.
🌿«Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав, не згубив, не лишив. І не жив. І не жаль.»
Стус - це геній та поет, на котрого ми заслуговуємо. На жаль, опинившись в скрутному становищі через радянську владу, він не зміг повністю розкрити свій потенціал. За його творчість його двічі арештовували та везли бозна куди, щоб той приймав там муки гірші, ніж будь де. Поет ніколи не покладав руки, хоча в віршах часто звертається до смерті. Його поезію можна назвати складною, через філософію та більш незвичне використання рими. Василь Стус мав 3 стадії "дорослішання" в поезії, і мене вражає як він пише і описує свої почуття. Режим знищив не тільки неймовірного поета та яскравого любителя країни, а і перекладача. Стус перекладав безліч творів, поезій. Закордоном йому заздрили його однолітки та всі хотіли прочитати його творчість. Кожна людина має ознайомитись з цією цікавою особистістю і зробити для себе висновок. P.s. в кінці книги є також листи до членів родини, друзів та колег.
Ця книжка справжня бомба для тих, хто хоче кидатися на несправедливість та штучність світу.
Осінь - це лірика та сум. Саме для осени вірші Стуса. Читаючи деякі з них бачиш Київ, бачиш Житомирську, Святошино, Дніпро. Бачиш зимові дерева в парку імені Стуса.
Сильний стиль, чіткі обриси та вплив феноменології. Еклектично та велично.
Книга для постійного перечитування, аби носити в кишені куртки під дощем, читати в кафе, вдома і на роботі. З температурою і в доброму гуморі. Вірші � зброя. Хочеться вивчити напам‘ят� усі.
Я не ж фанатом Стуса , проте деякі вірші неймовірні . Я люблю коли у цій збірці пишуть історії під певні вірші , завжди цікаво дізнатися ,що надихнуло написати той чи інший вірш.
отак: живи � і скній, живи � і скній, і як дійдеш самопереростання, і як збагнеш: ти власна жертва й кат, тоді збагнеш і смерть, як припадання до обрію, як трату всіх утрат.
Стус справді неймовірна людина� Його силою волі, власною честю і гідністю можна лише надихатися� Навіть у найтяжчі хвилини свого життя він не нарікав, він змирився зі своїм мученицьким життям і не хотім мати поступків від ворога� Для нього було легше терпіти муки, ніж змінити свої людські принципи.
Справді, Василь Стус надихає не здаватися, шукати себе, свою мету і йди до цілі, незважаючи ні на що:
Торуй свій шлях - той, що твоїм назвався, той, що обрав тебе - навіки вік. Для нього змалку ти заповідався, до нього сам Господь тебе прирік
Стус писав у таких важких умовах, що ми й не можемо уявити. Його вірші настільки просякнуті його внутрішніми переживаннями, болями, що деколи важко читати. У кожному вірші є глибоке філософське значення, яке деколи важко збагнути, не знаючи через що довелося пройти письменнику.
Стус розумів, що йому так просто не дадуть нормально жити та творити, тому написав такі пророчі слова:
А проте: ми ще повернемось, обовʼязково повернемося, бодай - ногами вперед, але - не мертві, але - не переможені, але - безсмертні.
Мало хто б не здався в таких умовах, але не Стус. Він до останнього тримав свою позицію. Навіть попри те, що його не розуміли рідні, не розуміли для чого він погоджується на такі муки. Але письменник не здався. Його слова справдилися, а вся його творчість тепер безсмертна!