What do you think?
Rate this book
Ми помираємо лише раз
Десь на півночі сучасної Європи загубився Постшварц � місто, де, за чутками, тихо доживає своє життя Бог, який вирішив перевірити, як це � бути людиною на створеній ним землі.
У тому ж Постшварці недавно щаслива й успішна архітекторка Єва намагається склеїти своє життя з уламків, що залишилися після трагічної автокатастрофи. Ніжну й веселу Лілі охоплює дивна манія, через яку вона перетворюється на монстра та знищує свій шлюб. Старий доктор Альберт поставлений перед моральним вибором: зберегти свою щасливу родину чи допомогти позашлюбній доньці, про існування якої він раптом дізнається.
Коли все летить у прірву, тобі якийсь час бракує певності, хочеш зібрати себе наново чи вбити остаточно. Доля чи Бог � та невідома вища сила, що всім керує, примхливо руйнує життя, зіштовхує у протистоянні найближчих і найкоханіших та дає шанс знищити чи врятувати один одного. І самого себе.
У тому ж Постшварці недавно щаслива й успішна архітекторка Єва намагається склеїти своє життя з уламків, що залишилися після трагічної автокатастрофи. Ніжну й веселу Лілі охоплює дивна манія, через яку вона перетворюється на монстра та знищує свій шлюб. Старий доктор Альберт поставлений перед моральним вибором: зберегти свою щасливу родину чи допомогти позашлюбній доньці, про існування якої він раптом дізнається.
Коли все летить у прірву, тобі якийсь час бракує певності, хочеш зібрати себе наново чи вбити остаточно. Доля чи Бог � та невідома вища сила, що всім керує, примхливо руйнує життя, зіштовхує у протистоянні найближчих і найкоханіших та дає шанс знищити чи врятувати один одного. І самого себе.
- GenresFiction
404 pages, Hardcover
Published October 8, 2021
7 people are currently reading
124 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 25 of 25 reviews
August 30, 2022
«Ми помираємо лише раз»
Інгурен Гутен
Видавництво «Парасоля», 2021
⠶
«Спеціальна відзнака від Ольги Бондар за відверте та зворушливе висвітлення соціальної проблеми в романі � «Ми вмираємо лише раз» Інгурен Гутен» - літературний конкурс «Коронація слова»-2021.
⠶
Це прекрасна книжка.
Дуже якісне виконання.
Свіжий та смачний авторський стиль.
⠶
Долі та любові що тісно переплітаються.
Історії, які затягують.
Герої, які справді живуть.
Болять.
Ітан і Єва, Альберт і Анна, Лілі та Нік.
Кохані. Рідні. Люди чи боги?
⠶
Не зрозуміла кінцівку, але історія від того не втратила!
⠶
Щиро вам рекомендую!
⠶
Про авторку:
⠶
«Років у чотирнадцять мені наснилося, що я блукаю по книгарні. Увагу привернула довга полка з однаковими червоними корінцями зібрання творів. Я взяла одну з книг в руки і раптом зрозуміла � так, як це буває тільки в снах � що це книги мої.
На обкладинці, проте, стояв псевдонім. Я прокинулася, схопила папірець, ручку, записала його і знову заснула, а вранці прочитала на папірці два слова, які не мали для мене жодного сенсу � “Інгурен Гутен� - Інгурен Гутен.»
⠶
Про книжку:
⠶
«Десь на півночі сучасної Європи загубився Постшварц � місто, де, за чутками, тихо доживає своє життя Бог, який вирішив перевірити, як це � бути людиною на створеній ним землі.
У тому ж Постшварці недавно щаслива й успішна архітекторка Єва намагається склеїти своє життя з уламків, що залишилися після трагічної автокатастрофи. Ніжну й веселу Лілі охоплює дивна манія, через яку вона перетворюється на монстра та знищує свій шлюб. Старий доктор Альберт поставлений перед моральним вибором: зберегти свою щасливу родину чи допомогти позашлюбній доньці, про існування якої він раптом дізнається.»
⠶
#примхливачитака
Інгурен Гутен
Видавництво «Парасоля», 2021
⠶
«Спеціальна відзнака від Ольги Бондар за відверте та зворушливе висвітлення соціальної проблеми в романі � «Ми вмираємо лише раз» Інгурен Гутен» - літературний конкурс «Коронація слова»-2021.
⠶
Це прекрасна книжка.
Дуже якісне виконання.
Свіжий та смачний авторський стиль.
⠶
Долі та любові що тісно переплітаються.
Історії, які затягують.
Герої, які справді живуть.
Болять.
Ітан і Єва, Альберт і Анна, Лілі та Нік.
Кохані. Рідні. Люди чи боги?
⠶
Не зрозуміла кінцівку, але історія від того не втратила!
⠶
Щиро вам рекомендую!
⠶
Про авторку:
⠶
«Років у чотирнадцять мені наснилося, що я блукаю по книгарні. Увагу привернула довга полка з однаковими червоними корінцями зібрання творів. Я взяла одну з книг в руки і раптом зрозуміла � так, як це буває тільки в снах � що це книги мої.
На обкладинці, проте, стояв псевдонім. Я прокинулася, схопила папірець, ручку, записала його і знову заснула, а вранці прочитала на папірці два слова, які не мали для мене жодного сенсу � “Інгурен Гутен� - Інгурен Гутен.»
⠶
Про книжку:
⠶
«Десь на півночі сучасної Європи загубився Постшварц � місто, де, за чутками, тихо доживає своє життя Бог, який вирішив перевірити, як це � бути людиною на створеній ним землі.
У тому ж Постшварці недавно щаслива й успішна архітекторка Єва намагається склеїти своє життя з уламків, що залишилися після трагічної автокатастрофи. Ніжну й веселу Лілі охоплює дивна манія, через яку вона перетворюється на монстра та знищує свій шлюб. Старий доктор Альберт поставлений перед моральним вибором: зберегти свою щасливу родину чи допомогти позашлюбній доньці, про існування якої він раптом дізнається.»
⠶
#примхливачитака
October 8, 2021
«Ми помираємо лише раз» � книга, яка занурює не стільки в текст, скільки в самого себе. Проходячи пліч-о-пліч із персонажами через перипетії сюжету, не раз відчуваєш, ніби це не вони, а ти вирішуєш складні морально-етичні дилеми чи шукаєш вихід із на позір безвихідних ситуацій, ніби цей текст і не про них, насправді, а про тебе. Хоча, певне, воно десь так і є. Сюжет, що зі всією драматичністю розгортається на вулицях неіснуючого міста, дуже влучно дзеркалить найреальнішу із наших дійсностей.
February 15, 2023
Про книги, які сподобалися найбільше, писати, чомусь, завжди найважче.
⠶
Хочеться розповісти про все, що вразило в найменших деталях і поділитися всим, що знайшла для себе в книзі. Але по-перше - це було б надто спойлерно. По-друге, знову ж таки, не знайдеться стільки слів, щоб описати той захват, який відчували напротязі читання.
⠶
Ця книга була саме такою - однією з найкращих, прочитаних мною не лише минулого місяця, а й загалом.
⠶
Мова авторки неперевершена. Вона жива, влучна, і я б сказала, навіть, поетична. Але й сюжет нітрохи не поступається.
⠶
До середини книги я вважала, що Інгурен Гутен - зарубіжна авторка. І яким же приємним здивуванням було дізнатися, що це псевдонім, а авторка українка.
⠶
І, знаєте, я не хочу нікого образити чи применшити значимість і талант багатьох українських авторів. Але читаючи багато книг, часто розумієш одразу писали їх європейці, американці чи скандинави, до прикладу. Але в цьому випадку я добряче здивувалася, бо надто по-європейськи написана книга (прошу сприймати як комплімент).
⠶
Прочитавши її, я одразу захотіла колись іще раз перечитати. Мені здається при перечитуванні, вже знаючи сюжет, можна помітити більше важливих деталей і розгледіти більше алюзій.
⠶
А ще в одній із героїнь, Лілі, я постійно пізнавала себе. В її думках, діях, поведінці. І це допомогло мені збоку подивитися на деякі речі, які я роблю неправильно, вважаючи, звісно, зовсім навпаки.
⠶
Неймовірна книга! Хочу ще і ще читати щось подібне. Тому бажаю @inguren письменницького натхнення і з нетерпінням чекатиму нових книг.
⠶
Хочеться розповісти про все, що вразило в найменших деталях і поділитися всим, що знайшла для себе в книзі. Але по-перше - це було б надто спойлерно. По-друге, знову ж таки, не знайдеться стільки слів, щоб описати той захват, який відчували напротязі читання.
⠶
Ця книга була саме такою - однією з найкращих, прочитаних мною не лише минулого місяця, а й загалом.
⠶
Мова авторки неперевершена. Вона жива, влучна, і я б сказала, навіть, поетична. Але й сюжет нітрохи не поступається.
⠶
До середини книги я вважала, що Інгурен Гутен - зарубіжна авторка. І яким же приємним здивуванням було дізнатися, що це псевдонім, а авторка українка.
⠶
І, знаєте, я не хочу нікого образити чи применшити значимість і талант багатьох українських авторів. Але читаючи багато книг, часто розумієш одразу писали їх європейці, американці чи скандинави, до прикладу. Але в цьому випадку я добряче здивувалася, бо надто по-європейськи написана книга (прошу сприймати як комплімент).
⠶
Прочитавши її, я одразу захотіла колись іще раз перечитати. Мені здається при перечитуванні, вже знаючи сюжет, можна помітити більше важливих деталей і розгледіти більше алюзій.
⠶
А ще в одній із героїнь, Лілі, я постійно пізнавала себе. В її думках, діях, поведінці. І це допомогло мені збоку подивитися на деякі речі, які я роблю неправильно, вважаючи, звісно, зовсім навпаки.
⠶
Неймовірна книга! Хочу ще і ще читати щось подібне. Тому бажаю @inguren письменницького натхнення і з нетерпінням чекатиму нових книг.
January 14, 2022
Прекрасная книга для взрослых людей, которые все еще верят в чудеса. Но не детские, а взрослые чудеса.
Семья - это чудо.
Старый друг, которого ты знаешь вечность и можешь перекинуться с ним парой слов - это чудо.
Дети - это чудо.
Найти в себе силы признать и исправить ошибку, жизнь, судьбу - это чудо.
Быть человеком, чувствовать, любить, дышать воздухом любимого города - это чудо.
Очень не хватает таких историй. Очень.
Увы, на карте мира нет города Постшварц, в котором происходят события этой книги. Нет Антегримма. Но я там побывал благодаря Ингурен Гутен и теперь жду, когда из этих прекрасных городов будут еще новости.
По духу роман напоминает "Пылающего Ангела" или "Мастера и Маргариту", а юмор и светлая ирония напомнила "Альтиста Данилова". Читать легко и естественно.
PS. Я понимаю, что это невозможно, но верю, что герой этой книги - Альберт - когда-нибудь всё-таки починит всё то, что хотел.
Семья - это чудо.
Старый друг, которого ты знаешь вечность и можешь перекинуться с ним парой слов - это чудо.
Дети - это чудо.
Найти в себе силы признать и исправить ошибку, жизнь, судьбу - это чудо.
Быть человеком, чувствовать, любить, дышать воздухом любимого города - это чудо.
Очень не хватает таких историй. Очень.
Увы, на карте мира нет города Постшварц, в котором происходят события этой книги. Нет Антегримма. Но я там побывал благодаря Ингурен Гутен и теперь жду, когда из этих прекрасных городов будут еще новости.
По духу роман напоминает "Пылающего Ангела" или "Мастера и Маргариту", а юмор и светлая ирония напомнила "Альтиста Данилова". Читать легко и естественно.
PS. Я понимаю, что это невозможно, но верю, что герой этой книги - Альберт - когда-нибудь всё-таки починит всё то, что хотел.
January 23, 2022
Удивительный факт! Если открыл первую главу этого романа - его уже невозможно не читать. В метро, на работе, ночью - не важно.
Полотно романа - живое, реальное, трепетное и пронзительное.
Город Постшварц - теперь один из моих любимых городов, причём для меня он такой же реальный, как, например, Киев. Герои романа- мои близкие люди - знакомые, родные, понятные. Периодически мысленно к ним возвращаюсь. Особенно к Лили:)
Пройдя роман с героями до конца обязательно откроешь что-то в себе,
Возможно это будет встреча с тем самым потерянным домом, который всегда ищешь.
Полотно романа - живое, реальное, трепетное и пронзительное.
Город Постшварц - теперь один из моих любимых городов, причём для меня он такой же реальный, как, например, Киев. Герои романа- мои близкие люди - знакомые, родные, понятные. Периодически мысленно к ним возвращаюсь. Особенно к Лили:)
Пройдя роман с героями до конца обязательно откроешь что-то в себе,
Возможно это будет встреча с тем самым потерянным домом, который всегда ищешь.
May 13, 2023
Мені було дуже боляче читати цю книгу, але і відірватися я не змогла. Усі три історії, три життєві драми, які розгортаються на сторінках, страшенно мене тригерили, бо повʼязані з найглибшими страхами.
Водночас, перегорнувши останню сторінку, я відчула легкість і спокій. Не тому що там - хепіенд, а тому що там - життя. І проживши його разом з героями, я відчула, що в чомусь, як і вони, померла і народилась заново.
Авторка майстерно проводить читача за руку у найтемніші куточки свідомості, але вузлики майстерно розвʼязуються, зʼявляється надія і про емоційну подорож ні скілечки не жалкуєш.
«Трапляється лише один момент легкості, коли прокидаєшся вранці, і ще не встигаєш згадати, хто ти такий і з чого складається твоє життя».
«Але хіба не краще молитися тим, кого любиш, замість вигаданих кимось богів. І жити щодня так, аби, коли ми помирали, від нас залишалася любов».
Водночас, перегорнувши останню сторінку, я відчула легкість і спокій. Не тому що там - хепіенд, а тому що там - життя. І проживши його разом з героями, я відчула, що в чомусь, як і вони, померла і народилась заново.
Авторка майстерно проводить читача за руку у найтемніші куточки свідомості, але вузлики майстерно розвʼязуються, зʼявляється надія і про емоційну подорож ні скілечки не жалкуєш.
«Трапляється лише один момент легкості, коли прокидаєшся вранці, і ще не встигаєш згадати, хто ти такий і з чого складається твоє життя».
«Але хіба не краще молитися тим, кого любиш, замість вигаданих кимось богів. І жити щодня так, аби, коли ми помирали, від нас залишалася любов».
January 1, 2023
Я ніколи не плакала, коли говорила про книгу. Це та книга, яка змушує плакати і після прочитання. В мене такого ще ніколи не було. Дуже глибока і прекрасна.
June 21, 2022
Три сюжетні лінії. Три драми. Три нагоди зазирнути в очі своєму найбільшому страху. Через що проходить людина, втрачаючи кохання всього життя? Що відбувається з тією, хто боїться його втратити і своєю гіперопікою штовхає стосунки до прірви? Що буде, якщо довго удавати ідеальне життя?
Події відбуваються у вигаданому місті Постшварц, в якому легко впізнати підретушовану версію Києва. Без маршруток і рагулів, з квартирами з видом на озеро і затишними провулками, де п'ють каву, ремонтують старі годинники, знімають кіно і слухають вишукану музику.
Це інтелектуальний, стильний роман, який хочеться розбирати на цитати. Це роман, в якому емоції описані дуже гостро. Це дуже сучасний роман.
Мені здається, "Ми помираємо лише раз" круто би зайшов у Європі. Його би мали читати французькою, польською та англійською, бо він ��абагато сильніший, ніж приміром "Щасливі люди п'ють каву і читають книжки" на схожу тему. А от українським читачам його хочу зараз порадити з обережністю: на цей роман потрібен ресурс. Якщо ваші рідні зараз у гарячих точках, якщо ви не разом, роман може тригернути. Але на мирні часи обов'язково додавайте у список книжкових бажанок.
Події відбуваються у вигаданому місті Постшварц, в якому легко впізнати підретушовану версію Києва. Без маршруток і рагулів, з квартирами з видом на озеро і затишними провулками, де п'ють каву, ремонтують старі годинники, знімають кіно і слухають вишукану музику.
Це інтелектуальний, стильний роман, який хочеться розбирати на цитати. Це роман, в якому емоції описані дуже гостро. Це дуже сучасний роман.
Мені здається, "Ми помираємо лише раз" круто би зайшов у Європі. Його би мали читати французькою, польською та англійською, бо він ��абагато сильніший, ніж приміром "Щасливі люди п'ють каву і читають книжки" на схожу тему. А от українським читачам його хочу зараз порадити з обережністю: на цей роман потрібен ресурс. Якщо ваші рідні зараз у гарячих точках, якщо ви не разом, роман може тригернути. Але на мирні часи обов'язково додавайте у список книжкових бажанок.
August 7, 2023
«Ми помираємо лише раз» - книга, яка штормить кожною сторінкою. Три різних історії, але в них так багато свого, що торкається самого серця. Десь тригерить, десь захоплює, але точно не лишає без емоцій! Дуже сподобалася майстерність авторки плести мереживо сюжетів, виплітати ці невідимі нитки зв’язкі�, дивувати ними і вести оповідь так, що не можеш спинитися у читанні. Якщо спитати про що книга, то я б сказала, що вона про життя. Про все просте і складане, що в ньому є. Про вибори та їхні наслідки. Про шлях до себе і за собою. Про відповідальність за свої дії і почуття провини, кохання дружби. Є тут і про стосунки батьків та дітей, про те, з чого ліпиться майбутня особистість. Книга, над якою хочеться думати після прочитання. Книга, якою хочеться жбурляти, поки читаєш. Бо вона так нагадує тобі тебе.
March 8, 2023
Це перший роман українською мовою, який дався так легко та ненав‘язлив�.
Сюжетні лінії переплетаються гармонійно та цікаво.
Взагалі дуже багато почуттів та емоцій виникає під час читання: десь починаєш посміхатися, а десь неможливо було стримати сльози.
Сюжетні лінії переплетаються гармонійно та цікаво.
Взагалі дуже багато почуттів та емоцій виникає під час читання: десь починаєш посміхатися, а десь неможливо було стримати сльози.
July 21, 2023
Дякую, дуже чуттєвий і сучасний роман. Сучасний не за часом, а за проблемами які в ньому піднімаються. Любов, залежність, сміливість визнати проблему, прийняти рішення та зробити крок, крок у невідоме, крок до себе.
January 22, 2023
Ця книга як дуууже хороший серіал, де в кінці кожної серії плачеш.
Переплетені історії трьох сімей затягують у свої таємниці, болі, травми і ти не можеш зупинитись читати. Це нагадує про щось болюче і в тобі, тому так багато моментів до мурах, а більшість до сліз. Сюжетна лінія дуже органічна, про невипадкову випадковість у всьому.
Переплетені історії трьох сімей затягують у свої таємниці, болі, травми і ти не можеш зупинитись читати. Це нагадує про щось болюче і в тобі, тому так багато моментів до мурах, а більшість до сліз. Сюжетна лінія дуже органічна, про невипадкову випадковість у всьому.
May 22, 2023
Книга приєдналася до кілька найкращих, які я для себе обрала з прочитаних. Неймовірно глибокий роман! Чуттєвий і предметний водночас. З першої сторінки читається легко і налаштовано. Написано так, що ти не читаєш, ти проживаєш все разом з кожним героєм, кожну емоцію, переживання чи емоційне піднесення . Тому, після певних подій і висновків хочеться взяти паузу і переосмислити...
Бо просто от так взяти і прочитати не варто. Занадто зневажливо буде по відношенню до книги просто прочитати.Треба ловити кожну думку і кожне слово пронести через свій мозок і нервові клітини, тільки так зрозуміти суть і вичерпати з неї все тобі потрібне і все, що тебе стосується і не стосується.
"Ми помираємо лише раз" . Інгурен Гутен - велике дякую за вишукану роботу!
Бо просто от так взяти і прочитати не варто. Занадто зневажливо буде по відношенню до книги просто прочитати.Треба ловити кожну думку і кожне слово пронести через свій мозок і нервові клітини, тільки так зрозуміти суть і вичерпати з неї все тобі потрібне і все, що тебе стосується і не стосується.
"Ми помираємо лише раз" . Інгурен Гутен - велике дякую за вишукану роботу!
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 8, 2022
Почав активно читати українською з цієї книги.
Жодної хвилини не жалкував.
Жодної хвилини не жалкував.
September 14, 2023
Мала завищені очікування від прочитання цієї книги... дуже депресивна... багато страждань героїв, відсутня динаміка. Загалом просто змушувала себе її дочитати
May 31, 2023
Exquisite, skillfull, and genuine about life and relationships. It's about non-accidental accidents that break and heal us. It's about hidden and excruciating pains, the nature of which we need to dive into and recognize so that they don't completely devour us. It is about the courage to find oneself in the whirlpool of endlessly complex relationships with others. It's about what love looks like, and what its flipside is when you burn out from it. About responsibility for yourself and others. About the anxiety that comes with responsibility.
This is a brilliant psychological journey to the most intimate, sensual depths of our souls. Every day we live and experience small deaths, lose and find ourselves, dissolve in our traumas and return to reality being others, being transformed. We make choices, sometimes we make mistakes, sometimes we atone, sometimes we die of pain when it is "too late."
"Behind a thought is a feeling, and feelings are the energy that feeds everything. If it is blocked, not lived, not realized, it is like a cyst with stagnant fluid in your soul. When there is no normal flow of energy there, the remnants of emotions begin to rot and poison the soul. And all this determines your behavior, mood, actions, thoughts, and words."
This book is rich in quotes you’d like to write down and mull over later. It enriches you with thought- and action-provoking insights. Each phrase resonates and helps you live through your pain. We die only once. We are reborn infinitely.
Так вишукано, майстерно і по-справжньому про життя і стосунки. Про невипадкові випадковості, які руйнують нас і зцілюють. Про сховані і пекучі болі, у природу яких треба поринути і пізнати, щоб вони не загарбали нас остаточно. Про сміливість віднайти себе у вирі безкінечно складних взаємин з іншими. Про те, яким буває кохання, і яким є його зворотній бік, коли ти згоряєш від нього. Про відповідальність за себе й інших. Про тривоги, які породжуються відповідальністю.
Це блискуча психологічна подорож до найпотаємніших, найчуттєвіших глибин нашої душі. Ми щодня живемо і проживаємо маленькі смерті, губимо і знаходимо себе, розчиняємось в своїх травмах і повертаємось в дійсність іншими. Робимо вибори, інколи помиляємось, інколи спокутуєм, інколи сконаємо від болю коли "пізно".
"За думкою стоїть почуття, почуття - це енергія, яка живить усе. Якщо вона заблокована, не прожита, не реалізована - це як кіста з застояною рідиною у твоїй душі. Коли там немає нормального перебігу енергії, залишки емоцій починають гнити і отруювати душу. І все це керує твоєю поведінкою, настроєм, діями, думками, мовою".
Цю книгу можна розбирати на цитати. Кожна фраза відгукується і допомагає проживати свій біль. Ми помираємо лише раз. Ми народжуємось безкінечно.
This is a brilliant psychological journey to the most intimate, sensual depths of our souls. Every day we live and experience small deaths, lose and find ourselves, dissolve in our traumas and return to reality being others, being transformed. We make choices, sometimes we make mistakes, sometimes we atone, sometimes we die of pain when it is "too late."
"Behind a thought is a feeling, and feelings are the energy that feeds everything. If it is blocked, not lived, not realized, it is like a cyst with stagnant fluid in your soul. When there is no normal flow of energy there, the remnants of emotions begin to rot and poison the soul. And all this determines your behavior, mood, actions, thoughts, and words."
This book is rich in quotes you’d like to write down and mull over later. It enriches you with thought- and action-provoking insights. Each phrase resonates and helps you live through your pain. We die only once. We are reborn infinitely.
Так вишукано, майстерно і по-справжньому про життя і стосунки. Про невипадкові випадковості, які руйнують нас і зцілюють. Про сховані і пекучі болі, у природу яких треба поринути і пізнати, щоб вони не загарбали нас остаточно. Про сміливість віднайти себе у вирі безкінечно складних взаємин з іншими. Про те, яким буває кохання, і яким є його зворотній бік, коли ти згоряєш від нього. Про відповідальність за себе й інших. Про тривоги, які породжуються відповідальністю.
Це блискуча психологічна подорож до найпотаємніших, найчуттєвіших глибин нашої душі. Ми щодня живемо і проживаємо маленькі смерті, губимо і знаходимо себе, розчиняємось в своїх травмах і повертаємось в дійсність іншими. Робимо вибори, інколи помиляємось, інколи спокутуєм, інколи сконаємо від болю коли "пізно".
"За думкою стоїть почуття, почуття - це енергія, яка живить усе. Якщо вона заблокована, не прожита, не реалізована - це як кіста з застояною рідиною у твоїй душі. Коли там немає нормального перебігу енергії, залишки емоцій починають гнити і отруювати душу. І все це керує твоєю поведінкою, настроєм, діями, думками, мовою".
Цю книгу можна розбирати на цитати. Кожна фраза відгукується і допомагає проживати свій біль. Ми помираємо лише раз. Ми народжуємось безкінечно.
July 14, 2023
Я купила цю книгу випадково - прочитала відгуки у фецсбуці. Назва трошки налякала і я відклала книжку до підходящого настрою. А коли відкрили просто погортати сторінки, вже не змогла відірватися! Таке зі мною вперше!
В кожній з історій я знайшла щось про себе, наче автор знав, про що писати, що мене зачепити.
Читала довго, смакуючи кожний розділ. Плакала.
Книгу хочеться прям обговорювати і розмірковувати над кінцівкою. Однозначно рекомендую.
В кожній з історій я знайшла щось про себе, наче автор знав, про що писати, що мене зачепити.
Читала довго, смакуючи кожний розділ. Плакала.
Книгу хочеться прям обговорювати і розмірковувати над кінцівкою. Однозначно рекомендую.
October 21, 2024
Дуже легка, повчальна та цікава історія (історіЇ!).
Декілька днів дивилась на цю книгу на своїй полиці і не наважувалась починати читати через назву. Чомусь уявляла собі якусь важку психологічну історію, але помилялась. Об'ємні, насичені та емоційні сюжетні лінії, які не такі вже й паралельні, як здається на перший погляд. Історії персонажів викликали багато почуттів - від зворушливої щемкості, і до обурення. Але кожна з цих історій пронизана мораллю та життєвістю. Дякую!
Декілька днів дивилась на цю книгу на своїй полиці і не наважувалась починати читати через назву. Чомусь уявляла собі якусь важку психологічну історію, але помилялась. Об'ємні, насичені та емоційні сюжетні лінії, які не такі вже й паралельні, як здається на перший погляд. Історії персонажів викликали багато почуттів - від зворушливої щемкості, і до обурення. Але кожна з цих історій пронизана мораллю та життєвістю. Дякую!
August 24, 2023
У цьому романі було все, що я люблю: психологія, стосунки, три сюжетні лінії, які потім десь там наприкінці перетнуться і зіллються в одну (або ж і ні). Кожна з ліній зачепила, бо в кожній було щось про мене саму.
Сучасний роман, майстерно написаний, від якого важко відірватися.
Хочеться згодом його перечитати.
Сучасний роман, майстерно написаний, від якого важко відірватися.
Хочеться згодом його перечитати.
June 29, 2023
Це найкраще, що я читала за багато часу. Книга запала в душу і не відпускає вже кілька днів після прочитання . Я все розгадую і розгадую , для чого була введена та чи інша сюжетна лінія . Дуже сподобався стиль написання . Буду з нетерпінням чекати інші твори цієї чудової авторки
April 5, 2025
Це було дуже депресивно, незрозуміло і не надто цікаво. Попри невпинні страждання, герої не викликають співчуття. Щобільше вони страждали, тим нудніше це було читати. Третину тексту займають описи снів героїв�
March 6, 2023
Це книга до якої повертаєшся думками, бачиш себе в героях, згадуєш коли опиняєшся в схожих ситуаціях, світ якої поглинає.
«Ми помираємо лише раз» - книга, яку хочеться смакувати.
«Ми помираємо лише раз» - книга, яку хочеться смакувати.
May 22, 2023
Книга, яка потрапляє у саме серденько! ❤️
June 27, 2023
Перша книга, яку я прочитала за 4 дні. Складно було відірватись від читання.
Історія дуже правдива, робиш висновки після кожного розділу.
Сумна, глибока, щира і справжня.
Рекомендую.
Історія дуже правдива, робиш висновки після кожного розділу.
Сумна, глибока, щира і справжня.
Рекомендую.
June 28, 2023
Дякую Вам за за таку проникливу книгу, вона мене захлеснула з перших сторінок, я була під враженням ще довго, прочитала швидко але смак цієї книги ідосі в моїх думках....
Displaying 1 - 25 of 25 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.