What do you think?
Rate this book
12 годин чоловіка
Сьогодні суспільство потребує героїв, та, з огляду на чорно-біле мислення, не розрізняє відтінки. Немає справжніх чоловіків, так само як немає несправжніх. Немає справжніх чи несправжніх героїв, натомість є справжні почуття, страхи, емоції, історії, кризи, бажання. Справжнім є життя, і, безперечно, справжньою є смерть.
12 чоловіків навздогін 12 жінкам поділяться з читачами своїми труднощами, життєвим досвідом, своїм гумором та недоречністю, зухвалістю і чуттєвістю, своїми принципами та своєю щирістю.
12 чоловіків навздогін 12 жінкам поділяться з читачами своїми труднощами, життєвим досвідом, своїм гумором та недоречністю, зухвалістю і чуттєвістю, своїми принципами та своєю щирістю.
216 pages, Kindle Edition
Published January 1, 2022
4 people want to read
About the author
Kseniya Fuchs
3books10followersKsenia Fuchs is a contemporary Ukrainian writer, an artist, a digital media designer and a society activist based in Stuttgart. She studied English literature at the Donetsk National University and Advertising at Stuttgart University of Media. As a social activist, she runs the Ukrainian-German magazine „Gelblau� and manages the NGO „Ukrainian Atelier for Culture and Sport e.V.�
Since 2019 she has been published at the Ukrainian magazine „Ukrajinskyi Tyzhden�.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
June 4, 2023
«Чоловіки не плачуть. Тобто він не плакав. Він просто розсипався. Відчував, як розклеювався, як пошарово з нього злазила сила. А всі очікують рішень, дій, результатів. Батьки, оточення, колеги, керівництво. Кому онуків, кому нові надходження інвестицій.
А воно не йде. Не йде - хоч трісни. Робиш помилку. Намагаєшся її усунути, а воно в ланцюжок все звʼязується, і ти грузнеш у тому пеклі проблем, які наростальною лавиною змітають твою самооцінку. Обираєш неправильних людей, натомість робиш боляче правильним.»
12 історій чоловіків, які роздумують про той момент, коли їх життя пішло кудись не туди і що насправді коїться у них в серці 💔
А воно не йде. Не йде - хоч трісни. Робиш помилку. Намагаєшся її усунути, а воно в ланцюжок все звʼязується, і ти грузнеш у тому пеклі проблем, які наростальною лавиною змітають твою самооцінку. Обираєш неправильних людей, натомість робиш боляче правильним.»
12 історій чоловіків, які роздумують про той момент, коли їх життя пішло кудись не туди і що насправді коїться у них в серці 💔
August 28, 2023
Бог створив день та ніч, ранок та вечір, і між ними - сутінки. Можливо, я теж - сутінки.
До цієї книги було важко підступитися, оскільки хоч вона і пов’язан� із �12-ма сезонами жінки�, проблеми персонажів цих дванадцяти історій виносять цей твір на окремий рівень. У передмові авторка визнає, що рівноправність - спільна боротьба, у якій чоловіки та жінки є союзники, а не вороги, проте союзники з фундаментально різними проблемами та світосприйняттям.
Ілюстративно, у першому оповіданні йдеться про розлучення німецької сім’� та подальшу боротьбу за право опіки над 12-річним Бенедіктом. Мати та батько не відповідають традиційним суспільно-очікуваним ґендерним ролям. Анна, амбітна, домінантна та її чоловік, флегматичний фотограф, чия робота постраждала внаслідок пандемії. Спільне життя пари розпадається, за тим слідує принизливий процес та капості Анни з метою позбавити чоловіка прав на їхню спільну дитину. Усталений образ дій сильного та впевненого чоловіка не відповідає дійсності, в якій маніпулятивна та мстива жінка вдається до найменшої ницости, аби відірвати Бенедикта від батька. З історії випливає, що такі дії не заради дитини, але заради себе самої. Водночас, ми бачимо, що батько щиро цікавиться життям сина, вони разом ведуть щоденник бажань, воліють вирушити у подорож Америкою та відвідати комік-кон. У світі, де панує рівноправність, цього не мало статися, тому рівність прав обох статей необхідна для блага і жінок, і чоловіків.
Галерея чоловіків продовжується. Залежність від алкоголю та наркотиків, у яку занурюються непомітно молоді та зрілі чоловіки. “Наркотики вміють чекати� - промовляє Нік, герой другої оповідки. Безодня наркозалежності у багатьох починається із випивки, цілком нормалізованою та буденної для теперішнього суспільства, традиційної складової побуту чоловіків. Герой розмірковує, чи була б можливою геніальна музика та геніальна трагедія, проте наприкінці лишається чесним із собою, визнаючи, що білі “стрічечки�, що дарують легку ейфорію та оманливу незалежність, згодом звертають у темний шосе відчаю та погибелі. За цей урок хлопець заплатив велику ціну, тому мінливі декорації із курортів, цікавих компаній та великих можливостей змінилися стінами реабілітаційного центру та рутинним привітанням “Добрий день. Мене звати Нік, я наркоман.�
З-поміж усіх історій мені найбільше запала у пам’ят� “Ча� на щастя та любов�. Її героєм є Сімон, трансчоловік, тобто чоловік, що при народженні мав жіночу стать. Він пройшов довгий шлях усвідомлення свого справжнього “я�, і разом з тим, знайшов своє покликання - став пастором євангелістської церкви. Нове життя після операції по зміні статі супроводжувалося, окрім глобального, як от зміна імені, також маленькими дрібницями. Він почав відчувати більшу впевненість, подекути проявляти дратівливість завдяки підвищеному тестостерону. Служба Богу для Сімона є службою своїй громаді та прийняття своєї власної природи є якнайповнішим втіленням Божої волі. Міркуючи про свій шлях, він каже “Бо� створив день та ніч, ранок та вечір, і між ними - сутінки. Можливо, я теж - сутінки.� Як на мене, найголовніші слова з цієї книги. Ми не маємо в усьому відповідати очікуванням та уявленням суспільства, бо усталений набір кліше типової чоловічої поведінки, прості, луб’ян�-карикатурні та негнучкі, не є інструкцією до успіху та щастя.
Чоловіки відчувають біль, чоловіки захоплюються людьми й речами, чоловіки кохають й ненавидять. Чоловіки - вразливі та замкнені, травмовані та ті, що травмують, прикрашені своїми вадами та занапащені своїми чеснотами, оголені сміливим поглядом молодої української письменниці Ксенії Фукс. Тому раджу вам "12 годин чоловіка" до прочитання.
До цієї книги було важко підступитися, оскільки хоч вона і пов’язан� із �12-ма сезонами жінки�, проблеми персонажів цих дванадцяти історій виносять цей твір на окремий рівень. У передмові авторка визнає, що рівноправність - спільна боротьба, у якій чоловіки та жінки є союзники, а не вороги, проте союзники з фундаментально різними проблемами та світосприйняттям.
Ілюстративно, у першому оповіданні йдеться про розлучення німецької сім’� та подальшу боротьбу за право опіки над 12-річним Бенедіктом. Мати та батько не відповідають традиційним суспільно-очікуваним ґендерним ролям. Анна, амбітна, домінантна та її чоловік, флегматичний фотограф, чия робота постраждала внаслідок пандемії. Спільне життя пари розпадається, за тим слідує принизливий процес та капості Анни з метою позбавити чоловіка прав на їхню спільну дитину. Усталений образ дій сильного та впевненого чоловіка не відповідає дійсності, в якій маніпулятивна та мстива жінка вдається до найменшої ницости, аби відірвати Бенедикта від батька. З історії випливає, що такі дії не заради дитини, але заради себе самої. Водночас, ми бачимо, що батько щиро цікавиться життям сина, вони разом ведуть щоденник бажань, воліють вирушити у подорож Америкою та відвідати комік-кон. У світі, де панує рівноправність, цього не мало статися, тому рівність прав обох статей необхідна для блага і жінок, і чоловіків.
Галерея чоловіків продовжується. Залежність від алкоголю та наркотиків, у яку занурюються непомітно молоді та зрілі чоловіки. “Наркотики вміють чекати� - промовляє Нік, герой другої оповідки. Безодня наркозалежності у багатьох починається із випивки, цілком нормалізованою та буденної для теперішнього суспільства, традиційної складової побуту чоловіків. Герой розмірковує, чи була б можливою геніальна музика та геніальна трагедія, проте наприкінці лишається чесним із собою, визнаючи, що білі “стрічечки�, що дарують легку ейфорію та оманливу незалежність, згодом звертають у темний шосе відчаю та погибелі. За цей урок хлопець заплатив велику ціну, тому мінливі декорації із курортів, цікавих компаній та великих можливостей змінилися стінами реабілітаційного центру та рутинним привітанням “Добрий день. Мене звати Нік, я наркоман.�
З-поміж усіх історій мені найбільше запала у пам’ят� “Ча� на щастя та любов�. Її героєм є Сімон, трансчоловік, тобто чоловік, що при народженні мав жіночу стать. Він пройшов довгий шлях усвідомлення свого справжнього “я�, і разом з тим, знайшов своє покликання - став пастором євангелістської церкви. Нове життя після операції по зміні статі супроводжувалося, окрім глобального, як от зміна імені, також маленькими дрібницями. Він почав відчувати більшу впевненість, подекути проявляти дратівливість завдяки підвищеному тестостерону. Служба Богу для Сімона є службою своїй громаді та прийняття своєї власної природи є якнайповнішим втіленням Божої волі. Міркуючи про свій шлях, він каже “Бо� створив день та ніч, ранок та вечір, і між ними - сутінки. Можливо, я теж - сутінки.� Як на мене, найголовніші слова з цієї книги. Ми не маємо в усьому відповідати очікуванням та уявленням суспільства, бо усталений набір кліше типової чоловічої поведінки, прості, луб’ян�-карикатурні та негнучкі, не є інструкцією до успіху та щастя.
Чоловіки відчувають біль, чоловіки захоплюються людьми й речами, чоловіки кохають й ненавидять. Чоловіки - вразливі та замкнені, травмовані та ті, що травмують, прикрашені своїми вадами та занапащені своїми чеснотами, оголені сміливим поглядом молодої української письменниці Ксенії Фукс. Тому раджу вам "12 годин чоловіка" до прочитання.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.