«Вибір у вас є завжди. Запитайте себе, чи він того вартий».
Проста, на перший погляд, історія про патологоанатома-невдаху. Северина не цінують на роботі й мало платять, з особистим життям чоловіка відбувається щось незрозуміле, самооцінка на нулі. Тож перебуваючи практично на дні, він одразу ж хапається за можливість підзаробити. Так, пропозиція не зовсім легальна, так, навряд чи можна чекати чогось доброго від ринку трансплантації органів, але так спокусливо нарешті влаштувати собі забезпечене життя. Зрештою, Северин має забрати в уже мертвих людей якусь дрібничку, те, що їм і так не потрібно. Поки що у мертвих людей, поки що дрібничку.
Крок за кроком, рішення за рішенням патологоанатом змінюється, трансформується � так в усіма зневаженого чоловіка на межі алкоголізму спершу проростає впевненість у собі, а за нею і безпринципність.
Скоївши один злочин, він набагато легше вчиняє інший, а за ним і наступний. Те, що вчора Северин вважав неприпустимим, стає новою нормою. Та й узагалі виникає питання: чи здатен він тепер зупинитися і як далеко може зайти?
Андрій Семʼянків � лікар, автор блогу MED GOblin та бестселера «Медицина доказова і не дуже».
Почну з того, що "Танці з кістками" я дуже недооцінив, коли купив і почав читати. Я не чув раніше про автора, назва видавалась несерйозною, та і жанр трішки спантеличував - "медичний трилер", от що це за монстр такий? Єдина причина, чому я купив книгу - це її потрапляння в довгий список "Книги року BBC". Ну і мабуть внутрішня чуйка 🙂
Що ж я отримав, коли почав читати "Танці з кістками"...
Незрівнянне задоволення від тексту, який ти читаєш. Перші сторінки були такими собі, бо я ще не поборов тоді свій скепсис, але далі розділ за розділом я відчував, що щось пішло не так - я почав кайфувати від цієї історії і в прямому сенсі слова не міг зупинитись. Прочитав за два дні. Під 400 сторінок, на секундочку.
Круті емоції. Я голосно (дружина не дасть збрехати) сміявся над чорним і не дуже гумором, щиро співпереживав героям, захоплювався сюжетом, який дуже логічно побудований і жодна дія персонажів не викликає питань чи недовіри.
Якісний трилер, запакований в історію про українського паталогоанатома Северина, який вирішив "погратися" в героїв Breaking Bad. Вишенькою на торті був фінал, коли виявилось, що це не просто трилер, а детективний трилер, і я прям розтав.
🔥 Це дуже класний кейс сміливого підходу до жанру, впевненості в своїх силах, грамотної роботи з текстом, пропрацьованості сюжетних арок і - так, вони були шикарні та органічні - діалогів, від яких немає іспанського сорому. Цю історію можна було розповісти по-різному, і автор, як мені здається, дуже ризикував, бо крок вліво чи крок вправо, і це було б або дуже іронічно, або дуже серйозно, і весь вайб міг би зникнути. А так - баланс ідеальний.
Я думав, що б сказати про мінуси, але чесно скажу, що мінус лише один - що таких хороших трилерів у нас, скажімо так, не дуже багато. Сподіваюсь, книга потрапить в шортлист премії як мінімум, і що автор буде писати ще 💪
Любила я свого часу дивитися серіал Body of Proof, тож вирішила, що український медичний трилер пропускати не можна. Головний герой, хоч і був мені відразним, та не можу не поаплодувати автору за такий правдоподібний портрет. Взагалі усі герої цієї книги класно прописані, не картонні і…навряд чи стануть вашими улюбленцями)))
В цілому ж, це трішки моторошна історія про вибір і компроміс з совістю, який завжди починається з малого.
п.с. Звертайте увагу на жанр і зважайте на те, що тут є детальні графічні описи. Все, я попередила)))
В цьому рев’� я відійду від свого класичного шаблону. Бо книга виявилась зовсім не класичною.
Я Вам скажу так � коли книга мені прям дуже сильно заходить, тоді я взагалі нічого не можу сказати, навіть думку сформулювати толком не можу, емоції просто наповнюють мене з головою.
От «Танці з кістками» Андрія Сем’янків� потрапила в саме яблучко. Зізнаюсь, перша половина трилеру видалась мені непоганою, не більше. В мене не було «вау»-ефекту. Так, всьо добре, але�. Хах, я навіть зараз нічого толком сказати не можу.
А от друга половина�.це були одні з найкращих прочитаних мною сторінок не тільки за останній час, а й можливо за все життя. Це просто щось. Те, що там відбувається, розриває голову.
Сем’янкі� написав настільки реальну історію, що я абсолютно впевнений, що вигадка там присутня тільки в косметичних цілях. Тому що фантазія тут взагалі не відчувається. Я читав і просто бачив перед собою міську лікарню �2 в рідному місті. Я прочитав те, що відбувалось і відбувається насправді � в Києві, Білій Церкві чи будь-якому іншому українському місті.
Тому бажаю Вам міцного-міцного здоров’�. Давайте не будемо хворіти, щоб взагалі не потрапляти в стіни лікарень � ні державних, ні тим більше приватних.
Треба ж резюмувати ото всьо, що я сумбурно накидав. Якщо не читали � обов’язков� прочитайте. ОБОВ’ЯЗКОВ�.
Чи це геніальна книга? Ні. Чи викличе вона у вас шквал емоцій? Так. Однозначно рекомендую до прочитання. Я наразі сиджу після фінального повороту і не можу оговтатися.
Це треш! Але як же майстерно написано 🔥 Я в захваті! Хоч і нема жодного приємного персонажа, постійно описуються якісь халепи і просто жахливі речі - я в захваті. Дуже круто, коли потрапляє в руки щось таке нестандартне. А ще, мені-моралізатрці дуже приємно, що автор не намагався виправдати головного героя, описував його шлях по низхідній без жодного жалю і написав для нього достойний фінал.
ОГО я навіть не знаю, як описати цю книгу, бо то щось таке, що я раніше не читала
вона спочатку здавалась нудною, потім - дуже нудною, але після 300ст. почалось відбуватись таке... не скажу, що мене сильно налякали описи тих всіх процедур, та й описи тих страхіть, які робив Сєва теж не викликали велику бурю емоцій, але все одно щось десь йокало
позитивних героїв там нема, вони всі зі своїми заскоками (ну але це так як і в реальному житті)
не знаю, чи в моїй голові цей твір - це медичний триллер. більше драма вибору (якщо таке взагалі є), бо в усіх ситуаціях він був неправильний...
Це однозначно безкінечність/10. Нагадує мені атмосферу Стівена Кінга, тільки на український манер. А останні сторінки я дочитувала в такому шоці... хоча коли я читала анотацію, то саме цього від книги і очікувала.
Раджу не повторювати моїх помилок і читати НЕ під час того, як Ви проходите медичні обстеження. Тому що я дивлась косо на всіх лікарів). Також не раджу читати на ніч - мені постійно снилось, що я гололвний герой і рорзфасовую органи...
це було надзвичайно насичено 🥰 я просто не встигала оговтатись від однієї шокуючої ситуації, як траплялась інша 😳 динамічний сюжет, справжні персонажі та простий стиль автора купили мене повністю 🔥 щоправда, хотілося б дещо чіткішої розв’язк�, але відкритий фінал теж непоганий 👀 зайде не всім, проте мені зайшло, однозначно❤️�
Одна з найкращих книг, що читала за цей рік та й, в цілому, одна з найкращих книг серед сучасної української літератури. Дуже проста і, водночас, скл��дна. Напружена, моторошна, відірватись неможливо. Простих і нецікавих персонажів немає. Події, локації, діалоги - все шикарно!!! В захваті!!!!!!!!
Похмура, цинічна, жорстока, місцями гидотна книжка з цікавим, динамічним сюжетом та неоднозначними персонажами, які викликають відразу та зневагу за свої вчинки. Книга захоплює, інтригує, затягує, вражає та викликає бурю емоцій 10/10
Я вважаю, що автор є дійсно майстром, якщо створює мразотних персонажів, до яких не відчуваєш ні краплі емпатії, але при цьому ти не можеш відірватись від їх історії.
Книга про любов. Правда, бо мене дуже вразила любовна лінія автора. Бо, здавалось, що це книга про трупи, чорну трансплантологію, мафію і інші брудні речі. Але ж. Ну... як ж вони пасували один одному. Прекрасна пара, ну таки ж так.
Не можу розділити щирого захоплення більшості людей. Єдине, з чим погоджусь, що історія пре наче локомотив. Застрягнути серед тексту важко. Тим не менш, буду охоче очікувати нових робіт від автора.
«Танці з кістками» це історія класичного андердога який був ніким, але захотів і спробував стати всім. Описувати сюжет та головних героїв я не стану, бо це доволі важко зробити не наробивши спойлерів. «Книга 2022 року за версією BBC� . Андрій Сем‘янкі� видав легкий до читанння атмосферний твір (з хорошим потенціалом до екранізації) який більш ніж відповідає жанровому визначенню вказаному на обкладинці - медичний трилер. Однозначно раджу всім, хто потребує і любить сюжетні твори без надмірного філософського нашарування.
ВАУ ВАУ ТА ЩЕ РАЗ ВАУ! Давно у мене не було такої зацікавленості та мотивації читати далі, трилер вийшов дуже класним та цікавим, важко було відірватись від читання останні 200 сторінок. Іноді настільки пробивало на дрож, що аж лячно було від того, як усе детально прописано. Короче, недарма ця книжка вважається книгою року 2022, цілком заслужено
Ми з цією книжкою не подружились. Особисто для мене вона виявилася концентратом негативу. Саме сюжетно. Негативні персонажі, негативні вчинки. І чим далі - тим більше читача занурююсь в гнітючу атмосферу. Тому мені читалось-мучилось. Звелося до того, що мені це все вже нагадало спочатку вітчизняний серіал, потім кримінальні хроніки 90-х років, а тоді знову серіал😅 Хоча стиль написання дуже на рівні🔥 І я списую все на те, що просто особисто мені не імпонує такий суцільний негативізм. В реальному житті я уникаю людей, які бачать світ у чорних тонах. В книжках я також не хочу читати про персонажа, який гребеться в своєму болоті, тягне туди інших, і не бачить жодного світлого моменту в житті. Досить депресивненько. І навіть та остання сцена з Людмилою не додала Северину «плюсиків до карми».
«Виявляєтьс�, найпростіше в житті - вибір. І поки я вагаюсь зробити свій, він потихесеньку зробив мене»
Не памʼятаю, коли я читала і чи взагалі читала раніше книгу, де був би такий огидний головний герой! А в цій книзі він саме такий. ⠶ Та й загалом вся історія дуже похмура, гнітюча, темна й бридка. Тут є багато такого, що може відштовхнути читачів, що може змусити закрити книгу вже на початку, та зрештою є в ній і щось таке, що зберігає в читача інтерес та бажання таки дочитати до кінця - можливо, прагнення отримати знання, що винний отримає по заслугах? ⠶ Історія розповідає про Северина. Він паталогоанатом. Життя йому не миле, грошей постійно не вистачає, з особистим життям якісь проблеми, перспектив немає. Тож Сева хапається за будь-яку можливість підзаробити і навіть, якщо це нелегально. Із кожним разом нові й нові «підробітки» стають все більш аморальними й незаконними, але це не зупиняє Северина. Та й чи може він взагалі зупинитися тепер? Адже скоївши один злочин, йому стає набагато легше вчиняти все нові й нові. ⠶ Северин - це той персонаж, який відразу відштовхує. Протягом всієї книжки в мене не було ніякого співчуття до нього. А після одного з моментів ще на початку книги цей персонаж став мені огидним і викликав тільки відразу, бо на такі вчинки здатна тільки мерзенна людина. Але не можу сказати, що інші герої книжки - кращі. Тут всі негативні, хіба може тільки Люду мені було трохи шкода. ⠶ Однак сама книга написана добре. І це справді хороший медичний трилер. Та перед тим, як читати його, треба бути готовим до того, що на вас чекає: ⠶ - суцільний негатив; - описи розтинів (часом доволі детальні); - вбивства тощо. ⠶ Книжка може загнати в гнітючий стан, адже вона показує багато такого, що справді, на жаль, може коїтися в суспільстві: корупційні схеми; хабарництво; торгівля органами; наркотики та ще багато чого іншого. Я не знайшла в ній нічого позитивного. ⠶ Та насправді книга мені сподобалась тим, як вона написана. Стиль автора чудовий, читати легко, описів вистачає, діалоги продумані, персонажі доволі добре прописані, хоча хотілось більше дізнатися про дитинство Сєви, щоб краще розуміти, чому він став таким, яким став. ⠶ Тож мені важко оцінити книгу. Бо в мене велика відраза до героя, але оцінка тексту й роботи автора - заслуговує на 9/10 балів. У своєму жанрі це класна книжка, до того ж - українського автора. Здається, я не читала ще в укрліт саме медичних трилерів, що теж є великим плюсом.
Лінія Северина доволі легко зчитується - він такий Волтер Вайт курця. Але Так Breaking Bad - це шедевр сценаристики, це герої, які застрягли в конкретних обставинах і їх почало затягувати. А в персонажі Северина я бачу скоріше не обставини зовнішні, а пасивність, зітхання, "отакий світ навкруги" і безцільну жорстокість. Дуже совкове зітхання "ну а как іначє, всє так живут". Волтер Вайт із своїх власних переконань щось робив, а Сева зі схожих переконань НІЧОГО НЕ РОБИТЬ, живе на авось. В цьому і різниця.
Фінальні твісти вгадуються ще до середини, майже всі жертви так чи інакше очевидні.
Мені твір видався нерівномірним - дуууже повільний початок, дуууже багато нуарних страждань героя-який-не-герой, дуууже багато естетики 90х, яка здається зайвою в світі айфонів і 3G інтернету. Судячи з усього, дія відбувається приблизно в 2015, і важко повірити в те, що ніхто в клініці не вміє користуватись комп'ютером.
Герої дуже архетипові - нуарний страждалець Северин, мразота Григорій, недалека інфантильна Люда, фам фаталь Таня... Кожен з героїв абсолютно точно виконує свою функцію, яка окреслюється на початку книги зовнішністю. Ніякої субверсії, перегортання типажів.
Зате є сцена вбивства тварини, яка, мабуть, повинна показати глибину морального падіння Северина, яке, в принципі, і без того чудово окреслюється. На мою думку, сцена зайва.
Але! Книга читається дуже швидко і плавно, стиль єдиний і історія ніде не випинає. Як для авторського д��бюту - дуже добре, а окремий плюс - це сцени з медичного життя. Автору набагато краще вдається писати про те, що він бачив, знає і в чому крутився, аніж зображати, наприклад, жіночих персонажів (через зневажливий пасаж про те, як Люда "захоплено щось попискувала", коли відкрила салон, мені дуже хотілося кинути читати).
У Люди і Тані був хороший потенціал в цій історії, якби автор заглянув далі простих типових функцій, які вони виконували в житті страждальця Северина. Але се ля ві.
Загалом поставлю 4 зірки, читати було цікаво (сцена виварювання голови - топ!).
Крутезний трилер. Моторошно та сумно. Пробрало до самих кісток. В кінці було так шалено швидко, що голова закрутилася. От сиджу приголомшена та сумна, але ж наскільки круто написано! Браво!
Хороша книжка, читається на одному диханні не дивлячись на чорнуху. Не можу сказати що тут було щось, що прям аж дуже вразило - просто гарно побудована історія з добре прописаними персонажами. Головний герой Сева - жахлива людина і тим не менше навіть до нього я могла нашкребти в якихось окремих випадках дрібку симпатії. Від цього, напевно, мені було найстрашніше. А ще я зовсім неочікувано для себе прониклася тут головною любовною лінією і навіть вболівала за них. Все-таки вони одне одного варті.
Дуже сподобалась трансформація Северина від простого невдахи до злочинця без моральних принципів. Все настільки вдало описано, що я в це повірила. Щодо позитивних персонажів я там крім Люди нікого не знайшла, стало її шкода коли дізналась про махінації Тані. І я рада, що він не закрив на це очі але і не схвалюю її вбивства. МіГ би просто покинути її. Щодо закінчення, то я впевнена, що він мертвий (той пляж, де він сам один, точно не в Домінікані) дуже схожий по опису на пляж того професора Кольчика, про який він теж розповідав перед самою смертю.
This entire review has been hidden because of spoilers.
похмурий медичний трилер який викриває всі нутрощі праці на чорному ринку і підводить власного головного героя до межі злочинності, де мораль вже стає просто словом яке нічого не означає.
сюжет розповідає про патологоанатома-невдаху северина, який хапається за будь-яку пропозицію підзаробити. навіть не зовсім легальну. навіть зовсім нелегальну. те, як крок за кроком головний герой прямує до нелегального, як ухвалює для себе кожне рішення, як виправдовує дії і як зовнішні обставини ніби скеровують його до цього � про це все і написано в книзі. звичайна нещаслива людина, збіг обставин і примирення до власної огидності. сева пройшов тернистий шлях до «кращого» життя і в кінці залишився сам на сам з власними демонами.
слог напрочуд легкий, але з притаманною трилерам химерністю і атмосферою сірого непривітного зимового києва. мені сподобалось, як автор нещадно знущався над власними персонажами і як гарно описував роботу патологоанатома, як вводив чорний гумор в потрібних місцях і як прописав роботу чорного ринку. книжка дійсно гарна і для свого жанру прекрасна, раджу, але будьте готові до детальних описів копирсання у трупах.
Круть! Не хотіла читати, бо бачила багато відгуків, що це депресивна історія, але виявилось, що це гостросюжетний тріллер. Класно зібраний докупи сюжет, схожий на Breaking Bad, але трошки в іншому ракурсі. Так, є трохи описів розтинів та суміжних активностей, назвемо це так, але написано фахово, тому можна читати відсторонено.