What do you think?
Rate this book
Моє тихе Різдво
«Моє тихе Різдво» � нова збірка короткої прози сучасних українських письменників, що продовжує традицію різдвяних антологій від «Видавництва Старого Лева». На сторінках цієї книжки Різдво святкує велика галицька родина, а ще � волонтерка, для якої без есемески з фронту застигає час, і мусульманка, помішана на адвент-календарях, і навіть атеїстка, яка старанно готує дванадцять страв. Герої цієї збірки шанують давні традиції та створюють нові, шукають сенси та чекають див. Вони радіють, ностальгують, смакують, згадують дитинство, шукають ідеальні різдвяні сюжети і виліплюють ідеальні вушка з грибами.
216 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
15 people are currently reading
82 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 25 of 25 reviews
January 12, 2024
3,5, бо є гарні оповідання, а є ні про що (надто солодко, надто програмно, надто порожньо).
Сподобалися:
"Внучатий племіннік" Євгенія Кузнєцова - про фатум, літеру ч і кота Чавуна
"Тридцять вісім вушок з грибами" Ольга Ренн
"Чорний Піт" - мрачнувате оповідання про втрату святкового настрою. Назавжди.
Є ще ті, що наче сподобалися, але я розумію, що там не все добре, бо:
- спекуляція на 24.02 -оповідання було ні про що, якщо б не акцент на тій самій даті, коли все змінилося або закінчилося для героїв (наприклад, Happy Budha або оповідання про коліщатко для душової кабіни)
- опис традиційного родинного святкування, якого в мене не бувало, тому могло зацікавити або розчулити. Туди ж оповідання, де свято російського зразку протиставлене українському, де російське - просто радянська безодня мордору.
- сльозовичавлювання за допомогою романтичних різдвяних казок, нехай і не завджди світлих. "Туди, де буде сад" (містика), "Лотерея" (різдвяне диво), "Побачимося у Бахчисараї" (як пост у фб, якщо б не події в Криму, то і уваги не звернули б)
Сподобалися:
"Внучатий племіннік" Євгенія Кузнєцова - про фатум, літеру ч і кота Чавуна
"Тридцять вісім вушок з грибами" Ольга Ренн
"Чорний Піт" - мрачнувате оповідання про втрату святкового настрою. Назавжди.
Є ще ті, що наче сподобалися, але я розумію, що там не все добре, бо:
- спекуляція на 24.02 -оповідання було ні про що, якщо б не акцент на тій самій даті, коли все змінилося або закінчилося для героїв (наприклад, Happy Budha або оповідання про коліщатко для душової кабіни)
- опис традиційного родинного святкування, якого в мене не бувало, тому могло зацікавити або розчулити. Туди ж оповідання, де свято російського зразку протиставлене українському, де російське - просто радянська безодня мордору.
- сльозовичавлювання за допомогою романтичних різдвяних казок, нехай і не завджди світлих. "Туди, де буде сад" (містика), "Лотерея" (різдвяне диво), "Побачимося у Бахчисараї" (як пост у фб, якщо б не події в Криму, то і уваги не звернули б)
December 15, 2022
Неоднозначне враження від збірки. Сподобались оповідання Михеда про Нідерландський блекфейс і 90ті (так, у цій милій книзі), Арєнєва про привидів ЗСУ і сад майбутньої перемоги (розчулив), Яценка про неймовірну історію коліщатка від душу і війну. Інші оповідання про західні традиції, різдвяні застілля і Ісуса, таке. Ще було кілька взагалі не в тему ні до чого, не знаю нащо їх надрукували в цій збірці.
December 14, 2024
Загалом підбірка оповідань мені сподобалася, хоча деякі оповідання із матюками чи зневажливими коментарями щодо Різдва я би виключила.
Надзвичайно запало в душу перше оповідання - ось де справжня різдвяна історія, тепла� Як же добре святкувати Різдво великою родиною, створювати власні сімейні традиції та цінувати народні� Також особливим для мене стало оповідання «Видиме невидимого» - із майже містичним описом створення ікони. Звісно, різдвяні історії в часи війни теж щемко відгукнулись.
Надзвичайно запало в душу перше оповідання - ось де справжня різдвяна історія, тепла� Як же добре святкувати Різдво великою родиною, створювати власні сімейні традиції та цінувати народні� Також особливим для мене стало оповідання «Видиме невидимого» - із майже містичним описом створення ікони. Звісно, різдвяні історії в часи війни теж щемко відгукнулись.
January 2, 2023
Почну з того, що я була на презентації цієї книги і довго роздумувала над її покупкою. Сумніви були не щодо якості оповідань, а радше щодо мого ставлення до них. Все ж наважилася її придбати через фразу однієї з авторок. Дослівно не згадаю, та йшлося про те, що кожна історія у книзі має хороше закінчення, адже вони всі - про Різдво. Це дійсно так, але є одне "але". Фінали хороші, але самі історії...були різні.
Були добрі, яскраві, насичені поворотами подій. Були й похмурі, якоюсь мірою страшні. Одні охоплювали десятки років, інші - кілька днів. І всі правдиві, всі такі різні, всі живі, через що бувало ще важче перегортати сторінку. І всі про Різдво. Коли починала читати книгу, мала твердий намір - обрати улюблене оповідання. Та це виявилось надто складно, тож я просто насолоджувалась кожним. Це і раджу всім, хто візьметься за "Моє тихе Різдво".
Були добрі, яскраві, насичені поворотами подій. Були й похмурі, якоюсь мірою страшні. Одні охоплювали десятки років, інші - кілька днів. І всі правдиві, всі такі різні, всі живі, через що бувало ще важче перегортати сторінку. І всі про Різдво. Коли починала читати книгу, мала твердий намір - обрати улюблене оповідання. Та це виявилось надто складно, тож я просто насолоджувалась кожним. Це і раджу всім, хто візьметься за "Моє тихе Різдво".
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 29, 2024
Чудова традиція робити різдвяні збірки. Дає змогу познайомитися з різними авторами.
У більшості оповідання занурюються у різдвяну атмосферу, саме те що треба перед Різдвом
У більшості оповідання занурюються у різдвяну атмосферу, саме те що треба перед Різдвом
December 30, 2022
Чудова збірочка короткої прози від українських авторів. Якщо ви читали "Таке різне Різдво" або збірку "Коли сніг пахне мандаринками" від видавництва Старого лева, ви вже в курсі, що ці збірки дуже теплі, атмосферні і створюють різдвяний настрій.
Цьогоріч в нас дуже нетипове Різдво і більшість творів зі збірки передають характер сьогоднішніх реалій, напевно це і дало назву збірці, ми всі хочемо тихого і світлого Різдва🙏
На сторінках книги оживають різні історії, різні за своїм характером і посилом, одні щемливі і болючі, інші веселі і натхненні. Тут розповідається, яка кропітка благословенна робота по виготовленню та написанню ікон, про традиції українського святкування Різдва та кулінарних шедеврів від господинь. Відкривається секрет, що є суттю Різва у Львові і це не різдвяна служба, не вертеп на вуличках старого міста, не туристи на площі Ринок. Ні, суттю Різдва є господиня, яка в цей час забуває, що вона лікарка, вчителька, директорка чи продавчиня. Вона - жриця культу, берегиня традицій і хранителька історії і щороку вона перевершує сама себе, адже в ній з року в рік акумулюється її власний досвід, примножений досвідом її мами, бабусі, тітки. Вона живе різдвяною метушнею і все в неї вдається, вона все встигає.
Та деякі історії зачіпають дуже глибоко, розповідь про привид солдатів ЗСУ, про чоловіка, який не встиг доїхати з передової на народження своєї крихітки, історія про 22-міліметрове коліщатко для душу з піврічною доставкою через початок війни.
І як пост скриптум тут історія "до зустрічі в Бахчисарії", в Поки що! Окупованому Криму
Цьогоріч в нас дуже нетипове Різдво і більшість творів зі збірки передають характер сьогоднішніх реалій, напевно це і дало назву збірці, ми всі хочемо тихого і світлого Різдва🙏
На сторінках книги оживають різні історії, різні за своїм характером і посилом, одні щемливі і болючі, інші веселі і натхненні. Тут розповідається, яка кропітка благословенна робота по виготовленню та написанню ікон, про традиції українського святкування Різдва та кулінарних шедеврів від господинь. Відкривається секрет, що є суттю Різва у Львові і це не різдвяна служба, не вертеп на вуличках старого міста, не туристи на площі Ринок. Ні, суттю Різдва є господиня, яка в цей час забуває, що вона лікарка, вчителька, директорка чи продавчиня. Вона - жриця культу, берегиня традицій і хранителька історії і щороку вона перевершує сама себе, адже в ній з року в рік акумулюється її власний досвід, примножений досвідом її мами, бабусі, тітки. Вона живе різдвяною метушнею і все в неї вдається, вона все встигає.
Та деякі історії зачіпають дуже глибоко, розповідь про привид солдатів ЗСУ, про чоловіка, який не встиг доїхати з передової на народження своєї крихітки, історія про 22-міліметрове коліщатко для душу з піврічною доставкою через початок війни.
І як пост скриптум тут історія "до зустрічі в Бахчисарії", в Поки що! Окупованому Криму
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 14, 2024
Не знаю як насправді ставити зірочки збірці короткої прози, адже кожне оповідання - це окрема зірочка. Тому доведеться робити середнє арифметичне - 3/5.
А ще, не знаю скільки людей сподівалися на святковий настрій, купившись на назву книги, і справді отримали його. Мені це не вдалося.
А ще, не знаю скільки людей сподівалися на святковий настрій, купившись на назву книги, і справді отримали його. Мені це не вдалося.
February 3, 2024
"МОЄ ТИХЕ РІЗДВО"
216 с, 2022
Книга з оповіданнями різних авторів, подібні антології Видавництво Старого лева традиційно друкує щороку. Підходить для неспішного читання за горнятком чаю чи кави.
Різдво у цій книзі різне, історії різні, не всі солодкі чи радісні. Ця збірка вже містить оповідання, зачорнені війною. 😔
Вони відбуваються у різний час. Коли треба було "утікати від бобиків районного начальства" і коли колядки відкрито дзвенять на всю вулицю.
У 55-му, у 70-х, і тоді, коли можна було купити "за гривню три бананчики", а ще у домайданні часи, або вже напередодні повномасштабного вторгнення.
У різних локаціях: сюжети торкаються рідних галицьких місцин, Карпатських краєвидів, Києва, Нідерландів, Польщі, Німеччини, США, Криму, і навіть підземних поверхів Азовсталі.
Тут є історії про домашніх улюбленців і дикого койота, про прихід у цей світ і відхід із нього, є про кохання і весілля.
Є Різдво з кутею, пампухами, Різдвяною звіздою. А є як світський захід і ода споживацтву, - без краплини віри у сутність цього свята. Тут є місце для атеїстки, яка ліпить вушка на Святвечір, і наступного ранку вітається "Христос народився!" або для мусульманки, яка любить адвент-календарі.
Є дитяча беззастережна радість і малий або великий дитячий страх (бо ж Миколай різку може принести, або хлопці з вертепу шось витворять). Також є дорослі великі і малі клопоти (прогнозовані або зовсім непередбачувані). Є святочний настрій і сум, нові знайомства, рипіння снігу і нічне зоряне небо.
Заради справедливості: кілька з оповідань (2 чи 3 з 18-ти) не зайшли взагалі, сприйнялися як штучні. Книга в цілому варта уваги для сезонного читання. І особливо, якщо хочеться дізнатися, яке воно Різдво було колись, або яке воно буває ще в когось.
216 с, 2022
Книга з оповіданнями різних авторів, подібні антології Видавництво Старого лева традиційно друкує щороку. Підходить для неспішного читання за горнятком чаю чи кави.
Різдво у цій книзі різне, історії різні, не всі солодкі чи радісні. Ця збірка вже містить оповідання, зачорнені війною. 😔
Вони відбуваються у різний час. Коли треба було "утікати від бобиків районного начальства" і коли колядки відкрито дзвенять на всю вулицю.
У 55-му, у 70-х, і тоді, коли можна було купити "за гривню три бананчики", а ще у домайданні часи, або вже напередодні повномасштабного вторгнення.
У різних локаціях: сюжети торкаються рідних галицьких місцин, Карпатських краєвидів, Києва, Нідерландів, Польщі, Німеччини, США, Криму, і навіть підземних поверхів Азовсталі.
Тут є історії про домашніх улюбленців і дикого койота, про прихід у цей світ і відхід із нього, є про кохання і весілля.
Є Різдво з кутею, пампухами, Різдвяною звіздою. А є як світський захід і ода споживацтву, - без краплини віри у сутність цього свята. Тут є місце для атеїстки, яка ліпить вушка на Святвечір, і наступного ранку вітається "Христос народився!" або для мусульманки, яка любить адвент-календарі.
Є дитяча беззастережна радість і малий або великий дитячий страх (бо ж Миколай різку може принести, або хлопці з вертепу шось витворять). Також є дорослі великі і малі клопоти (прогнозовані або зовсім непередбачувані). Є святочний настрій і сум, нові знайомства, рипіння снігу і нічне зоряне небо.
Заради справедливості: кілька з оповідань (2 чи 3 з 18-ти) не зайшли взагалі, сприйнялися як штучні. Книга в цілому варта уваги для сезонного читання. І особливо, якщо хочеться дізнатися, яке воно Різдво було колись, або яке воно буває ще в когось.
May 7, 2024
Це збірка короткої прози, що є продовженням уже традиційної антології різдвяних історій від ВСЛ.
Можна було б подумати, що це позитивна книжка з різдвяною атмосферою, яку читає вся родина, гріючись у святвечір біля каміну. Але книжка насправді про наше сучасне Різдво, про Різдво у період війни, саме тому воно «тихе»�
Книга наповнена найрізноманітнішими історіями, від одної хоч��ться заплакати, а від іншої уже сміятися. У цих історіях Різдво святкує як традиційна галицька родина, так і атеїстка чи мусульманка. Але навіть сумні історії у цій збірці залишають віру у щось хороше.
Тут були історії дуже близькі та затишні для мене, вони мені сподобались настільки, що певен - обов‘яков� повернуся до них в майбутньому. Але деякі історії залишили мене байдужим або просто видались не зрозумілими.
Гадаю, що у цій збірці кожен зможе знайти самі ті потрібні у цей непростий час історії, котрі припадуть до душі, але не слід очікувати, що усі вони будуть такими. Одначе вважаю, що збірка заслуговує на увагу.
Мої «най най» оповідання:
«Тридцять вісім вушок з грибами»
«Міцна горішка»
«Марто, Марто»
«Туди, де буде сад»
«Екзистенціальна відсутність коліщатка для душової діаметром 22 міліметри»
Можна було б подумати, що це позитивна книжка з різдвяною атмосферою, яку читає вся родина, гріючись у святвечір біля каміну. Але книжка насправді про наше сучасне Різдво, про Різдво у період війни, саме тому воно «тихе»�
Книга наповнена найрізноманітнішими історіями, від одної хоч��ться заплакати, а від іншої уже сміятися. У цих історіях Різдво святкує як традиційна галицька родина, так і атеїстка чи мусульманка. Але навіть сумні історії у цій збірці залишають віру у щось хороше.
Тут були історії дуже близькі та затишні для мене, вони мені сподобались настільки, що певен - обов‘яков� повернуся до них в майбутньому. Але деякі історії залишили мене байдужим або просто видались не зрозумілими.
Гадаю, що у цій збірці кожен зможе знайти самі ті потрібні у цей непростий час історії, котрі припадуть до душі, але не слід очікувати, що усі вони будуть такими. Одначе вважаю, що збірка заслуговує на увагу.
Мої «най най» оповідання:
«Тридцять вісім вушок з грибами»
«Міцна горішка»
«Марто, Марто»
«Туди, де буде сад»
«Екзистенціальна відсутність коліщатка для душової діаметром 22 міліметри»
February 23, 2024
"Моє тихе Різдво", 216 с. @stary_lev
5/5
Чи любите ви малі прозові твори? Я - дуже! Тому книга малої прози від ВСЛ мені сподобалася. Збірки загалом чудові вже тим, що раптом котресь із оповідань не торкне вас, то інше обов'язково зачепить! А ще коли письменники різні, то матимете нагоду познайомитися зі стилем кожного автора. Отак я під час читання цієї книги відкрила для себе Олександра Михеда! Його "Чорний Піт" змусив мене сміятися й сумувати водночас, і залишив дуже теплі спогади. Хочу тепер почитати інші його книги.
Запам'ятався також "Омняцай" Олени Лотоцької. Так приємно бачити діалект Чернігівщини, читати про різдвяні звичаї. До речі, у цьому оповіданні гарно змальовано весь Святвечір, традиційні страви того регіону. Ми звикли, що українське Різдво - то те, що на Західній Україні. Але ж у нас велика країна, і кожне село може відрізнятися звичаями, не те що області!
От Артур Дронь теж описує Різдвяні свята, але на Галичині, і там уже інша мова, інші звичаї. І величезна родина, і багато тепла, і обов'язкова служба Божа.
Від "Туди, де буде сад" В.Аренєва можна заплакати. Це вже наші реалії, наш біль і втрати. І зовсім не святкове оповідання все одно нагадає, що Ісус народився й помер за кожного з нас.
А К.Бабкіна наголошує, що "Може не бути інших днів, окрім цих". А значить, саме сьогодні треба жити, любити, боротися...
Описувати всю книгу не буду. Раджу прочитати самим!
У збірці зібрано твори 18 сучасних авторів. Це Артур Дронь, Таня Єрмак, Євгенія Кузнецова, Олена Лотоцька, Василь Махно, Олександр Михед, Ольга Ренн, Андрій Лесів, Романа Романишин, Мар'яна Савка, Ірина Савка, Ірина Славінська, Людмила Таран, Гаська Шиян, Петро Яценко, Володимир Аренєв, Катерина Бабкіна, Христина Венгринюк, Надійка Гербіш.
Читайте українську літературу, вона того варта!
5/5
Чи любите ви малі прозові твори? Я - дуже! Тому книга малої прози від ВСЛ мені сподобалася. Збірки загалом чудові вже тим, що раптом котресь із оповідань не торкне вас, то інше обов'язково зачепить! А ще коли письменники різні, то матимете нагоду познайомитися зі стилем кожного автора. Отак я під час читання цієї книги відкрила для себе Олександра Михеда! Його "Чорний Піт" змусив мене сміятися й сумувати водночас, і залишив дуже теплі спогади. Хочу тепер почитати інші його книги.
Запам'ятався також "Омняцай" Олени Лотоцької. Так приємно бачити діалект Чернігівщини, читати про різдвяні звичаї. До речі, у цьому оповіданні гарно змальовано весь Святвечір, традиційні страви того регіону. Ми звикли, що українське Різдво - то те, що на Західній Україні. Але ж у нас велика країна, і кожне село може відрізнятися звичаями, не те що області!
От Артур Дронь теж описує Різдвяні свята, але на Галичині, і там уже інша мова, інші звичаї. І величезна родина, і багато тепла, і обов'язкова служба Божа.
Від "Туди, де буде сад" В.Аренєва можна заплакати. Це вже наші реалії, наш біль і втрати. І зовсім не святкове оповідання все одно нагадає, що Ісус народився й помер за кожного з нас.
А К.Бабкіна наголошує, що "Може не бути інших днів, окрім цих". А значить, саме сьогодні треба жити, любити, боротися...
Описувати всю книгу не буду. Раджу прочитати самим!
У збірці зібрано твори 18 сучасних авторів. Це Артур Дронь, Таня Єрмак, Євгенія Кузнецова, Олена Лотоцька, Василь Махно, Олександр Михед, Ольга Ренн, Андрій Лесів, Романа Романишин, Мар'яна Савка, Ірина Савка, Ірина Славінська, Людмила Таран, Гаська Шиян, Петро Яценко, Володимир Аренєв, Катерина Бабкіна, Христина Венгринюк, Надійка Гербіш.
Читайте українську літературу, вона того варта!
January 8, 2023
Я не люблю збірки. Не люблю тільки прив'язавшись до героїв, місць - прощатись з ними, адже вони такі коротенькі.Мені в них замало конкретики, роз'яснень. В таких оповіданнях часто зкомкані фінали, як на мене.
Але...ця мені сподобалась, напевно через різдвяний дух книжки. Я б її описала дуже теплою, такою, яка повертає тобі дитинство, хоч на кілька хвилин.
Деякі з авторів зараз у лавах ЗСУ. Шана і подяка🙏
Було декілька оповідань, які перегукуються вже з сьогоднішньою війною, декілька, в яких відверто воєнні події, решта чисто зимові, різдв'яні історії за різними сюжетами, десь старезні спомини за радянської доби, десь сучасні. Але всі вони, обов'язково про те яким Різдво пам'ятають герої. І це завжди так тепло, добре і затишно. Були звичайно моменти, які викликали розбіжності в мене з думками автора, в основному це стосувалось релігійних переконань, але до цього варто було бути готовою.
Якими б не були ці короткі прози, вони не залишили мене без емоцій! Відкрила для себе багатько крутих авторів, якими реально зацікавилась і не проти далі знайомитись з їх творчістю. Сильно сподобався Василь Махно, шкода що пише лише есеї, мені захотілось почитати щось об'ємніше з-під його пера. Ще не можу не згадати Артура Дронь - юний автор, зараз в ЗСУ, мені чи не найбільше запам'яталася його історія "Марта, Марта", а які в нього вірші( знайшла сторінку в інстаграмі) просто в саме серденько.
Але...ця мені сподобалась, напевно через різдвяний дух книжки. Я б її описала дуже теплою, такою, яка повертає тобі дитинство, хоч на кілька хвилин.
Деякі з авторів зараз у лавах ЗСУ. Шана і подяка🙏
Було декілька оповідань, які перегукуються вже з сьогоднішньою війною, декілька, в яких відверто воєнні події, решта чисто зимові, різдв'яні історії за різними сюжетами, десь старезні спомини за радянської доби, десь сучасні. Але всі вони, обов'язково про те яким Різдво пам'ятають герої. І це завжди так тепло, добре і затишно. Були звичайно моменти, які викликали розбіжності в мене з думками автора, в основному це стосувалось релігійних переконань, але до цього варто було бути готовою.
Якими б не були ці короткі прози, вони не залишили мене без емоцій! Відкрила для себе багатько крутих авторів, якими реально зацікавилась і не проти далі знайомитись з їх творчістю. Сильно сподобався Василь Махно, шкода що пише лише есеї, мені захотілось почитати щось об'ємніше з-під його пера. Ще не можу не згадати Артура Дронь - юний автор, зараз в ЗСУ, мені чи не найбільше запам'яталася його історія "Марта, Марта", а які в нього вірші( знайшла сторінку в інстаграмі) просто в саме серденько.
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 14, 2024
Солили чай, бо люди запевняли що то цукор? Буквально післясмак від книги.
Не очікувала веселощів, але точно не рефлексію стосовно війни, совєтов, окупації. Розумію, що це наша історія, але тема Різдва зовсім не розкрита(буквально пишуть в кінці всього тексту “�, до речі, це було на Різдво�), питання: навіщо брехати, що книга різдвяна?
В більшості оповідання ніякі, приклад погано виконаного ТЗ. В кінці читала через сторінку й по діагоналі, боялась вкотре заснути просто на книжці. Хіба так має працювати збірка? Невже це не реклама самих авторів, і вона навпаки має мотивувати читати, а не відбивати будь-яке бажання?
Тема війни є тригерною, але звідки я мала дізнатися про це? Назвіть книгу “Мо� травмоване Різдво�, наприклад, і читач буде розуміти, під який настрій має це читати.
Поставила не 1 тільки через 7 оповідань, які хоча б мали різдвяну тематику в співвідношенні 30/70 до вищезазначених (в цілому їх 18) та які були РЕАЛЬНО цікаво написані. Інші наче писались на іншу збірку, але замість солі присипали в кінці снігом, щоб відповідала різдвяній тематиці, але ж це не так працює�
Так, я розчарована.
Не очікувала веселощів, але точно не рефлексію стосовно війни, совєтов, окупації. Розумію, що це наша історія, але тема Різдва зовсім не розкрита(буквально пишуть в кінці всього тексту “�, до речі, це було на Різдво�), питання: навіщо брехати, що книга різдвяна?
В більшості оповідання ніякі, приклад погано виконаного ТЗ. В кінці читала через сторінку й по діагоналі, боялась вкотре заснути просто на книжці. Хіба так має працювати збірка? Невже це не реклама самих авторів, і вона навпаки має мотивувати читати, а не відбивати будь-яке бажання?
Тема війни є тригерною, але звідки я мала дізнатися про це? Назвіть книгу “Мо� травмоване Різдво�, наприклад, і читач буде розуміти, під який настрій має це читати.
Поставила не 1 тільки через 7 оповідань, які хоча б мали різдвяну тематику в співвідношенні 30/70 до вищезазначених (в цілому їх 18) та які були РЕАЛЬНО цікаво написані. Інші наче писались на іншу збірку, але замість солі присипали в кінці снігом, щоб відповідала різдвяній тематиці, але ж це не так працює�
Так, я розчарована.
December 28, 2023
Дуже різні історії, кожна з яких пов’язан� з Різдвом. І як не дивно, але кожна друга повʼязана з війною і нашими реаліями. Мені в якісь моменти ставало надзвичайно сумно від того, наскільки мені відгукується і наскільки уже буденними стали для нас речі, які б не мали бути такими.
Найбільше мене вразила історія Володимила Аренєва «Туди, де буде сад». Така тонка і сповнена алюзій. Історія, де автор настільки влучно передав речі і розказав про Азовсталь не говорячи про це і не називаючи конкретних імен чи місць. Я розумію, але чи зрозуміють колись мої діти? Тут надзвичайно важливо залишити це в пам’ят� навіки.
І дуже відгукнулося оповідання Ірини Славінської «Побачимось у Бахчисараї». Чому? Саме з цим місцем я асоціюю останню поїздку в Крим, коли мама попросила усміхнутися для фото, бо ж «не знаєш, коли повернешся». Тепер я дуже хочу туди і скажу: «Побачимось у Бахчисараї!»
Найбільше мене вразила історія Володимила Аренєва «Туди, де буде сад». Така тонка і сповнена алюзій. Історія, де автор настільки влучно передав речі і розказав про Азовсталь не говорячи про це і не називаючи конкретних імен чи місць. Я розумію, але чи зрозуміють колись мої діти? Тут надзвичайно важливо залишити це в пам’ят� навіки.
І дуже відгукнулося оповідання Ірини Славінської «Побачимось у Бахчисараї». Чому? Саме з цим місцем я асоціюю останню поїздку в Крим, коли мама попросила усміхнутися для фото, бо ж «не знаєш, коли повернешся». Тепер я дуже хочу туди і скажу: «Побачимось у Бахчисараї!»
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 31, 2024
3,5�
Я за підтримку українських авторів , але це вже друга збірка , яка мене розчарувала
Були дуже навіть непогані , але більшість відверто недуже (
Також беручи різдвяну книгу я очікую читати про щось сімейне , тихе , миле , казкове , щоб створювалась атмосфера Різдва , а не читати про війну , де навіть про згадування Різдва 0 . Я розумію , що це наші реалії, але я хотіла атмосферу Різдва , коли за вікном +6 і настрою ніякого , а так стало ще гірше
Я за підтримку українських авторів , але це вже друга збірка , яка мене розчарувала
Були дуже навіть непогані , але більшість відверто недуже (
Також беручи різдвяну книгу я очікую читати про щось сімейне , тихе , миле , казкове , щоб створювалась атмосфера Різдва , а не читати про війну , де навіть про згадування Різдва 0 . Я розумію , що це наші реалії, але я хотіла атмосферу Різдва , коли за вікном +6 і настрою ніякого , а так стало ще гірше
December 31, 2024
Загалом цю збірку я не зрозуміла. Це не різдвяна збірка, а якась безпросвітна темрява.
Деякі оповідання, звісно, були хороші! Від оповідань «Чорний Піт» і «У Поконо» було дуже боляче, від багатьох було сумно, більше половини збірки були просто ніякі (навіть у деяких факт Різдва був наче й трохи зайвим).
Не шкодую, що прочитала, оскільки тут є чудові українські автори. Але якщо хочете почитати щось перед Різдвом � не раджу. Хоча, як каже моя люба подруга, «які часи � таке й Різдво» 💔
Деякі оповідання, звісно, були хороші! Від оповідань «Чорний Піт» і «У Поконо» було дуже боляче, від багатьох було сумно, більше половини збірки були просто ніякі (навіть у деяких факт Різдва був наче й трохи зайвим).
Не шкодую, що прочитала, оскільки тут є чудові українські автори. Але якщо хочете почитати щось перед Різдвом � не раджу. Хоча, як каже моя люба подруга, «які часи � таке й Різдво» 💔
January 22, 2025
У цей важкий час це ідеальна книга на Різдво, це саме те відчуття коли атмосфера книги на часі твого сьогодення( Майже всі оповідання сподобалися, окрім двох які я не зрозуміла, тому прибрала зірочку.
Найбільш сподобалися:
- Туди, де буде сад
- Екзистенційна відсутність коліщатка для душової кабіни діаметром 22 міліметри
- Побачимось у Бахчисараї - тут я плакала(
Найбільш сподобалися:
- Туди, де буде сад
- Екзистенційна відсутність коліщатка для душової кабіни діаметром 22 міліметри
- Побачимось у Бахчисараї - тут я плакала(
January 10, 2023
Дивні враження від цієї збірки. Деякі історії зачепили своїм сюжетом, особливо ті, в яких згадувалася війна. Але більшість оповідей взагалі не зрозуміло про що і до чого тут Різдво. Хотілося би більше світла і затишку. Але все ж рада, що прочитала її, навіть заради тих декількох історій.
June 17, 2023
Збірка прози сучасних авторів від Видавництва Старого Лева. Короткі оповідання від галичан, про найочікуваніше свято на західній Україні - Різдво. Над цією книгою можна і посміятися і поплакати.
Не мій формат, не дуже люблю короткі оповідання, але захотілося почитати щось легеньке:)
Не мій формат, не дуже люблю короткі оповідання, але захотілося почитати щось легеньке:)
January 6, 2023
Щиро полюбила цю збірку, та буду перечитувати кожного року 🤍 Книжка про прості речі, місцями викликає приємну ностальгію, місцями дуже про живе, а місцями занурює в ту саму атмосферу Різдва.
January 22, 2023
Книга,котра допомагає продовжити різдвяний настрій у війні!
November 25, 2024
Дуже ❤️ історії і поплакати, і посміятися, і подумати
January 10, 2025
Більшість історії не справили на мене ніякого враження.
September 5, 2024
Ця збірка, на відміну від "19 різдвяних історій", більш різдвяна. В основному оповідання на умовну тему "Як святкували Різдво...". Сподобалося, що збірка відображає реалії сучасної України (війна, окупація, переселенці).
Традиційно, читаючи певну збірку оповідань, я оцінювала кожне за 3-бальною шкалою. Отже, най-най (ті, що не відгукнулися, лишилися без оцінок, хоч деякі доволі незлецькі):
♥♥� Бабкіна К. "Може не бути інших днів, окрім цих" (про те, що життя одне, і навіть попри війну не ревти і депресувати, а боротися, пристосовуватися до обставин і використовувати усі можливості для радості)
"Перші кілька місяців я зовсім не могла спати, а тепер нічого. Пригадую, чи не єдине з того, що тато розповідав про Афган, поки не спився і не зник з нашого життя, а згодом і не помер, це те, як йому пощастило навчитися там спати. Він обмотував голову якоюсь хусткою. Тим, хто не спав, було значно важче � вони були дезорієнтовані, повільніше реагували, часто зривалися й вставали просто під кулі чи ставали жертвами засідок. Спати було непросто: крім поодиноких пострілів і вибухів у гірських ущелинах вили якісь місцеві шакали, у лісі голосно скрикували птахи і гекони, і щось страшне вигукували душмани."
Єрмак Т. "Різдвяні комплікації" (про справжню натхненницю українського Різдва, сімейні традиції і віру в диво)
"На Різдво львівська господиня перестає бути лікаркою, викладачкою, директоркою... Вона жриця культу, берегиня традицій і хранителька історії."
"Львівська господиня не може запрезентувати гірше за свою маму, бабусю чи тітку - навпаки, завдяки їм вона краща за них.")
"Перевірений факт: одна львівська господиня краща за іншу."
"� Мамо, а з тобою в дитинстві траплялися чудеса? � не вгамовується син.
� Та я вже сто разів розповідала тобі про своє дитинство в Сибіру. Не було в ньому ніяких чудес."
"У моєму ранньому дитинстві не було Святого Миколая. Не було Різдва. Не було України."
Лотоцька О. "Омняцкай" (атмосферне, морозне, з усіма атрибутами та оказіями Різдво дитячими очима)
"Здається, за мить стіл перекинеться білою гускою і понесе вона на спині те святкове частування до Вифлеєма � і Марії, і Йосифу, і царям, і пастухам, і новонародженому Ісусикові. У ці хвилини у хаті ставало завше дивовижно тихо. Навіть малеча переставала колотитися під ногами і, статечно розсівшись на ліжку, чекала запрошення за стіл. Розмови лилися повільно і впівголоса. Мати з бабою, які й п'яти хвилин не могли побути разом на кухні, щоб не посперечатися, мирненько щебетали."
♥♥ Аренєв В. "Туди, де буде сад" (про прагнення до світлого і незгасну надію навіть серед найтемнішого пекла війни)
Романишин Р., Лесів А. "Видиме невидимого" (про творення ікони, з великою любов'ю описано процес від дошки до зображання ликів святих)
"Лик оприявлюється, невидимий стає видимим. Личник не просто пише лик святого на іконі � він проявляє його з пласкої і закритої поверхні. Проявляє світлом, яке завдяки руці майстра знаходить шлях назовні крізь тонкі напівпрозорі шари левкасу й фарби."
"Насамкінець личник вмочує пензель в яскраво-червону фарбу і кількома штрихами наводить ніжний рум'янець на щоках. Доторки червоного настільки невагомі, що неозброєним оком цієї барви майже не видно, лише легкий червінь � крапля життя. Образ ангела остаточно оприявлюється."
Таран Л. "Казка про життя" (красиве, атмосферне оповідання, трохи історії, трохи казки)
Яценко П. "Екзистенційна відсутність коліщатка для душової кабіни діаметром 22 міліметри" (про дрібниці, на яких ми зациклюємося, щоб втримати глузд у важкі часи)
� Ренн О. "Тридцять вісім вушок з грибами" (про внутрішню боротьбу за справжнє Різдво, хоч у кожного воно своє і щоразу справжнє)
Михед О. "Чорний Піт" (про втрату віри в диво)
Савка І. "Різдво п'ятдесят п'ятого" (про радянське Різдво і прагнення зберегти свої традиції у ворожому середовищі)
Славінська І. "Побачимося у Бахчисараї" (ніколи не була в Крима, але болить людський біль)
Усі ці "про" � мої суб'єктивні враження.
Традиційно, читаючи певну збірку оповідань, я оцінювала кожне за 3-бальною шкалою. Отже, най-най (ті, що не відгукнулися, лишилися без оцінок, хоч деякі доволі незлецькі):
♥♥� Бабкіна К. "Може не бути інших днів, окрім цих" (про те, що життя одне, і навіть попри війну не ревти і депресувати, а боротися, пристосовуватися до обставин і використовувати усі можливості для радості)
"Перші кілька місяців я зовсім не могла спати, а тепер нічого. Пригадую, чи не єдине з того, що тато розповідав про Афган, поки не спився і не зник з нашого життя, а згодом і не помер, це те, як йому пощастило навчитися там спати. Він обмотував голову якоюсь хусткою. Тим, хто не спав, було значно важче � вони були дезорієнтовані, повільніше реагували, часто зривалися й вставали просто під кулі чи ставали жертвами засідок. Спати було непросто: крім поодиноких пострілів і вибухів у гірських ущелинах вили якісь місцеві шакали, у лісі голосно скрикували птахи і гекони, і щось страшне вигукували душмани."
Єрмак Т. "Різдвяні комплікації" (про справжню натхненницю українського Різдва, сімейні традиції і віру в диво)
"На Різдво львівська господиня перестає бути лікаркою, викладачкою, директоркою... Вона жриця культу, берегиня традицій і хранителька історії."
"Львівська господиня не може запрезентувати гірше за свою маму, бабусю чи тітку - навпаки, завдяки їм вона краща за них.")
"Перевірений факт: одна львівська господиня краща за іншу."
"� Мамо, а з тобою в дитинстві траплялися чудеса? � не вгамовується син.
� Та я вже сто разів розповідала тобі про своє дитинство в Сибіру. Не було в ньому ніяких чудес."
"У моєму ранньому дитинстві не було Святого Миколая. Не було Різдва. Не було України."
Лотоцька О. "Омняцкай" (атмосферне, морозне, з усіма атрибутами та оказіями Різдво дитячими очима)
"Здається, за мить стіл перекинеться білою гускою і понесе вона на спині те святкове частування до Вифлеєма � і Марії, і Йосифу, і царям, і пастухам, і новонародженому Ісусикові. У ці хвилини у хаті ставало завше дивовижно тихо. Навіть малеча переставала колотитися під ногами і, статечно розсівшись на ліжку, чекала запрошення за стіл. Розмови лилися повільно і впівголоса. Мати з бабою, які й п'яти хвилин не могли побути разом на кухні, щоб не посперечатися, мирненько щебетали."
♥♥ Аренєв В. "Туди, де буде сад" (про прагнення до світлого і незгасну надію навіть серед найтемнішого пекла війни)
Романишин Р., Лесів А. "Видиме невидимого" (про творення ікони, з великою любов'ю описано процес від дошки до зображання ликів святих)
"Лик оприявлюється, невидимий стає видимим. Личник не просто пише лик святого на іконі � він проявляє його з пласкої і закритої поверхні. Проявляє світлом, яке завдяки руці майстра знаходить шлях назовні крізь тонкі напівпрозорі шари левкасу й фарби."
"Насамкінець личник вмочує пензель в яскраво-червону фарбу і кількома штрихами наводить ніжний рум'янець на щоках. Доторки червоного настільки невагомі, що неозброєним оком цієї барви майже не видно, лише легкий червінь � крапля життя. Образ ангела остаточно оприявлюється."
Таран Л. "Казка про життя" (красиве, атмосферне оповідання, трохи історії, трохи казки)
Яценко П. "Екзистенційна відсутність коліщатка для душової кабіни діаметром 22 міліметри" (про дрібниці, на яких ми зациклюємося, щоб втримати глузд у важкі часи)
� Ренн О. "Тридцять вісім вушок з грибами" (про внутрішню боротьбу за справжнє Різдво, хоч у кожного воно своє і щоразу справжнє)
Михед О. "Чорний Піт" (про втрату віри в диво)
Савка І. "Різдво п'ятдесят п'ятого" (про радянське Різдво і прагнення зберегти свої традиції у ворожому середовищі)
Славінська І. "Побачимося у Бахчисараї" (ніколи не була в Крима, але болить людський біль)
Усі ці "про" � мої суб'єктивні враження.
January 20, 2025
Що вам треба знати перед прочитанням цієї книги: тут не буде різдвяної казки, багато історій тут печальних та сльозливих; також мало з історій прямо стосують Різдва.
Мені сподобалося декілька, деякі запали в сердечко, а деякі доводили до сліз, і одна, а саме ’’Видим� невидимого’� розказує про таке цікаве та маловідоме мною ремесло 😍
Загалом книга класна🤗
Мені сподобалося декілька, деякі запали в сердечко, а деякі доводили до сліз, і одна, а саме ’’Видим� невидимого’� розказує про таке цікаве та маловідоме мною ремесло 😍
Загалом книга класна🤗
December 27, 2024
Цьогорічна збірка найболючіша 💔
Displaying 1 - 25 of 25 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.