sh.mpnn's Updates en-US Tue, 11 Mar 2025 23:47:24 -0700 60 sh.mpnn's Updates 144 41 /images/layout/goodreads_logo_144.jpg Friend1418392961 Tue, 11 Mar 2025 23:47:24 -0700 <![CDATA[<Friend user_id=150899628 friend_user_id=22233082 top_friend=true>]]> ReadStatus7567961340 Fri, 09 Feb 2024 03:54:22 -0800 <![CDATA[sh.mpnn wants to read 'Ідентичність']]> /review/show/6248426824 Ідентичність by Milan Kundera sh.mpnn wants to read Ідентичність by Milan Kundera
]]>
Comment271407525 Tue, 06 Feb 2024 12:13:35 -0800 <![CDATA[sh.mpnn commented on sh.mpnn's review of Місто]]> /review/show/4925597195 sh.mpnn's review of Місто
by Valerian Pidmohylny

А як ви визначаєте, чи є певний твір саме урбаністичним? ]]>
ReadStatus7553874704 Mon, 05 Feb 2024 14:15:03 -0800 <![CDATA[sh.mpnn wants to read 'Колиска для кішки']]> /review/show/6238416177 Колиска для кішки by Kurt Vonnegut Jr. sh.mpnn wants to read Колиска для кішки by Kurt Vonnegut Jr.
]]>
ReadStatus7553416314 Mon, 05 Feb 2024 12:14:54 -0800 <![CDATA[sh.mpnn wants to read 'Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України']]> /review/show/6238088674 Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України by Роман Клочко sh.mpnn wants to read Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України by Роман Клочко
]]>
Review4925597195 Mon, 05 Feb 2024 12:07:10 -0800 <![CDATA[sh.mpnn added 'Місто']]> /review/show/4925597195 Місто by Valerian Pidmohylny sh.mpnn gave 5 stars to Місто (Hardcover) by Valerian Pidmohylny
Як усі вже, мабуть, знають, цей витвір є першим урбаністичним романом на теренах української літератури. Якщо ви поглиблено цікавитесь творами, то при прочитанні швидко зрозумієте вплив французьких авторів на Підмогильного. Це й не дивно, якщо пригадати те, що він захоплювався сферою перекладів таких письменників: Анатоль Франс, Гі де Мопассан, Еміль Золя тощо. Сюжет цього роману де-не-де перегукується з творами «Таїс» та «Любий друг». З цього можна легко дійти висновку, що письменник тяжів до європейської літератури і намагався писати в схожому стилі. Думаю, якби не репресії тих часів, з «Містом», безперечно, ознайомилась би велика кількість людей за межами України. Цей роман міг би повноцінно ввійти в загальну європейську спадщину.

У творі ми сприймаємо дійсність через головного героя - юнака, що приїжджає зі села до столиці, аби здобути освіту і згодом повернутися до рідної місцини, щоб продовжувати покращувати там життя односельчан. Зрозуміло, що не сталось так, як гадалось, і молодого хлопця закрутило у вирі, так би мовити, двобою, змагань особистості з життям та амбіціями у великому місті, тому до ідеї «просвітлення» селян він так і не повернувся. Судячи з опису його діяльності до приїзду на навчання, Степан Радченко був талановитою людиною, з чудовими організаційними якостями та націоналістичним досвідом.

Події відбуваються в досить бурхливий час індустріалізації та урбанізації, що давало змогу молоді відкривати для себе широкі можливості власними зусиллями і наполегливістю, будувати «новий світ». Отож, всі ті, хто потрапляв у цей динамічний простір, могли податися у тривалу подорож в пошуках себе справжнього, з’ясуват� своє світле чи темне майбутнє або ж просто віддатися стихії. Шлях Степана відкритий для нас крізь призму його власного сприйняття життя загалом та людей навколо, завдяки його внутрішньому світу ми можемо ознайомитися з багатьма життєвими труднощами, які поставали на його шляху. Сюжет же переповнений численними амплітудами емоцій та подій. Проте варто звернути увагу й на те, що автор починав писати «Місто» як кіносценарій, ба навіть кінокомедію.

Історія психологічних змін героя мала кілька етапів. В перші тижні юнак ще був тісно пов’язани� спогадами зі селом, він відчував неабияку огиду до незнайомих людей, що його оточували, не розумів «ненажерне місто» і своє місце в ньому. В різних товариствах його охоплювало почуття заздрості і безнадійності власної персони. Його часто обіймала нудьга та відраза до усього, адже, на його думку, він втрачав людську гідність, сидячи без цілі та вагомих змін в зовсім чужій місцині. Навчання в інституті його згодом вже не приваблювало, тому він захопився ідеєю будь-яким чином отримати позицію та авторитет в суспільстві. Тож незабаром село зовсім відсунулось від нього, і він почав швидко опановувати усі правила та нюанси гри міського життя. Простуючи часом, головний герой зовсім припинив цінувати людські стосунки і бачив їх лише як зброю у своїй боротьбі, або ж відпочинок. Отож, він дуже часто змінював друзів та жінок, забуваючи все те, що вони для нього робили. Насправді, Степан був надзвичайно наполегливим, амбіційним, запальним і міг систематично розвиватися. Втім, підіймаючись кар’єрними сходинками перетворювався на справжнього егоїста і зневажав людей, що були нижчі за нього статусом. Герой морально занепадав.

Тепер детальніше можемо розглянути літературну творчість і все, що з нею пов’язан� у романі. Мені сподобалося читати про розвиток письменників та поетів того часу, бачити, як проходили літературні зібрання та точились суперечки з різних приводів. Шлях Степана Радченка до успішного письменництва, його літературні кризи та короткочасні натхнення, трохи мене дивували. Він міг днями й ночами марити визнанням і популярністю своїх робіт, а тоді відчувати огиду, як тільки його затьмарював успіх у цій сфері. Саме творчість чітко показала його мінливу натуру і суперечні пориви.

Не можу оминути роль Києва у творі. Тут кілька разів описувались визначні місця міста, його динамічність і чарівливість. Надзвичайно захопливо було читати про різноманітні локації тих часів. Кімнати житлових будинків, занепалі та розвиненіші райони, живі та рухливі вулиці, переповнені великою кількістю людей, театр, видавництво, різні установи. Найголовніше те, що ці ж місця одразу постають в уяві такими, начебто ти там побував у реальності, вони не є типовими пласкими картинками. Навіть якщо взяти до уваги пивницю, де головний герой зустрічався зі своїм товаришем, то й вона має власну особливу атмосферу.

Вкінці я б нарешті хотіла пригадати усі стосунки Степана, що тривали протягом твору, ту згубну чуттєвість. Звичайно ж, усі вони викликали у мене обурення. У моїй голові просто роїлися запитання. Як він міг так жахливо поступити з Надійкою? Як міг так швидко відкинути зі свого життя мусіньку, що «зробила з нього чоловіка»? Як міг раптово покинути Зоську, яку, як здавалося, так любив? Роман із Ритою я не братиму до уваги, бо, як на мене, вона не довірилась би Степану так само, як попередні жінки. Чомусь найбільше гніву у мене викликала подія, коли гг зустрівся з Надійкою наприкінці твору, думаючи, що вона належить тільки йому(як і всі пасії у його житті). На що він сподівався? Щодо друзів, то ситуація з ними незмінна: вдячності за те, що зробив для нього Максим він не відчував(як і провини перед ним), за товариша Леоніда не радів, за Левка взагалі забув і вважав його «селюком».

Валер’я� Підмогильний глибоко цікавився психоаналізом, відомо також, що й філософією Ніцше. Зокрема, читав роботи Фрейда. У його творах це досить таки помітно відбитком знань про людей загалом і роль інтиму у житті його героїв. Дещо дивним для мене залишилось те, що автор у романі вирішив наприкінці змалював юнака вже як такого, що знає людей і цікавиться їхніми долями. Пише свої оповідання спочатку про речі, а тоді усвідомлює, що тільки людина може бути душею мистецтва, але при тому й надалі залишається низьким морально та товстошкірим до них.
Хоча у цьому є сенс.

Про купу деталей можна було б написати купу статей, але кожен зрозуміє і трактуватиме цей твір по-своєму, бо суперечностей у ньому вистачає з головою. Не дивлячись ні на що, він є особливим і дійсно заслуговує бути однією з перлин світової літератури. ]]>
ReadStatus7553342449 Mon, 05 Feb 2024 11:55:07 -0800 <![CDATA[sh.mpnn wants to read 'From War to Westminster']]> /review/show/6238034688 From War to Westminster by Stefan Terlezki sh.mpnn wants to read From War to Westminster by Stefan Terlezki
]]>
ReadStatus7552846845 Mon, 05 Feb 2024 09:34:53 -0800 <![CDATA[sh.mpnn wants to read 'Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939-1941']]> /review/show/6237669338 Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939-1941 by Андрій Галушка sh.mpnn wants to read Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939-1941 by Андрій Галушка
]]>
Rating692883130 Mon, 05 Feb 2024 09:34:47 -0800 <![CDATA[sh.mpnn liked a review]]> /
Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939-1941 by Андрій Галушка
"Дуже хороша книга про Другу світову війну, а точніше - про період від вересня 1939 до червня 1941 рр.

Загалом в книзі 6 частин, але найкращими є частини 3 та 4 - про війну на Заході (захоплення Данії та Норвегії і розгром Франції; "битва за Англію"). Особисто в мене складається враження, що саме з цих розділів і "виростала" книга, а далі авторів попросили її "розширити", тобто "вернутися" до війни в Польщі, Зимової війни, а також "рушити вперед" - і описати всі події між завершенням битви за Англію і вторгненням німецьких (і не тільки) військ до СРСР.

Які ж сильні сторони цієї книги?
1. Автори успішно розвіюють радянські (і не лише!) історичні міфи. Поразка Франції в травні-червні 1940 р. не була результатом технічної відсталості її армії, низького бойового духу солдатів, бездарного офіцерського корпусу. Насправді, німцям просто пощастило. Гудеріан (як Роммель, до речі) просто зігнорував всі правила ведення бойових дій - і своїми танками помчав до моря, залишивши фланги неприкритими. Якби ж французи атакували! Але вони вирішили, що оточення буде за планом Шліффена, тобто атака через Ардени буде повертати наліво, тобто матиме на меті оточити війська, які тримають оборону на лінії Мажино. Насправді, атака пішла направо, тому французи даремно окопувалися: треба було контр-атакувати. Французькі танки були кращими від німецьких. Хоча автори й не кажуть, скільки їх було у французькій армії. А це, як на мене, доволі важливе питання. Та й французькі офіцери були цілком притомними. Просто верховне командування було переконане, що Франція програла. (Париж було оголошено вільним містом, бо політичний провід Франції військові переконали, що в місті почалося повстання комуністів - і місто не втримати під час боїв.)

Так само гарно пояснено особливості битви за Англію. І які основні етапи, і як британці боронилися. І чому німці програли.

2. Автори показують, що вторгнення до Норвегії підірвало сили Райху: Кріґсмаріне зазнав таких втрат, що не відновився. І це посилило позиції Великобританії. Несподівано цікаво!

3. Третьою сильною перевагою книги є паралелі між діями СРСР та ІІІ Райху: тільки німці розбивають Францію, СРСР одразу починає захоплювати території сусідів, які покладалися на підтримку Франції чи Великобританії. Це вражає! І пояснює логіку радянського керівництва: не просто загарбування сусідів, а загарбування за умов, коли вони максимально слабкі.

Чи є в книги слабкі сторони? На жаль, є. Їх особливо видно в 1-2 та 5-6 розділах.
1. Автори орієнтуються на аудиторію, яка "щось чула, але не впевнена, чи добре пам'ятає". Втім, деколи інформація подається так, наче ви все й так знаєте. Змова генералів, в якій брав участь Гальдер. Якби я не читав Ширерівський Злет і падіння Третього Райху. Історія нацистської Німеччини. Том 1, я б не знав, що це за змова - і чому вона зовсім безнадійна. Та й не змова, взагалі-то. Так само інші факти деколи подаються як загально відомі, хоча я читав трохи історій Другої світової війни - і це доволі специфічні факти. Наприклад, "кишенькові лінкори". Звучить гарно, але в чому суть?
2. Деколи автори оминають те, що мені було б найцікавішим. Наприклад, якими були плани Франції та Великобританії між вереснем 1939 та травнем 1940 р.? Франція просто мобілізувала армію - і все? В тексті є натяки, але... Це вже треба додумувати (і не факт, що такі додумування будуть правильними). Так само автори доволі побіжно проскочили Зимову війну та плани французів та британців. Насправді, фіни самі не хотіли приймати допомогу від західних держав, бо... Бо виявилося, що британцям не стільки йдеться про допомогу фінам, скільки контроль над Швецією та рудниками у Фінляндії. Отже, армії фіни не отримали б, але отримали б ворога у вигляді ІІІ Райху, який би "вписався" у війну, бо союзник мого ворога - мій ворог. Але якими були плани союзників? Атака на Баку - це цікаво, але... З тексту випливає, що ці плани британці та французи мали і після поразки фінів. На що вони розраховували?
Або "Червоний" та "Жовтий" плани (в тексті вони названі "папками", що цікаво, бо німецькою там fall, а не unternehmen, тому, чому б і ні). Автори вказують, що Гальдер був дурнем, бо хотів повторити план Шліффена, але вчасно з'явився інший план. В чому була його революційність - зрозуміло. Але... Далі в тексті виявляється, що ці плани були реалізовані через ризиковану гру Гудеріана, якого, до речі, змістили з посади за це, але... потім поновили. Чому поновили? Чи Гудеріан відійшов від оригінального плану? Чи просто його пришвидшив? Але він дійсно ризикував, тому виходить, що план був безнадійний, все ж таки? Незрозуміло.
3. Деколи автори подають суперечливу інформацію. Наприклад, критикують версію Ширера, що якби 1938 р. Франція та Великобританія вирішили почати війну, то ІІІ Райх швидко програв би - і меншою кров'ю. Мовляв, ні, бо ні Франція, ні Великобританія не були готовими: не переозброїлися, не мобілізували армій. Але 1940 р. виявилося, що ця відстрочка не була використана, але німці вже мали ресурси Чехословаччини. І тут починаються проблеми: автори не аналізують, яку ж роль відіграла чеська промисловість, але... подають фото танкової колони групи Гудеріана, де лише один (!) танк PzKpfw III, а решта (десь дюжина) - чеські танки! То без чехів бліцкриг не вдався б, так?
4. Назва книги, насправді, не про змову диктаторів... Змова відбулася 23 серпня 1939 р. Після чого Гітлер та Сталін свої дії ніяк не координували. А деколи ще й заважали один одному. Або ж в книжці про це замало написано :(
5. Інші театри бойових дій описано дуже скупо. Греція, Єгипет, Югославія... Так само вторгнення СРСР до сусідів (навіть Зимову війну хотілося б почитати більше). З іншого боку, книжка не може охоплювати всього :)

Тому книга варта уваги. І я радий, що українською є такий текст - інформативний, але написаний дружньо до читачів. І дуже гарний опис кампанії на Заході 1940 р. "
]]>
ReadStatus7544915695 Sat, 03 Feb 2024 12:57:46 -0800 <![CDATA[sh.mpnn is currently reading '1984']]> /review/show/6231979644 1984 by George Orwell sh.mpnn is currently reading 1984 by George Orwell
]]>