What do you think?
Rate this book
Я забула труси
«Я забула труси» Майї Тульчинської � це смішний путівник життям Звичайної Української Жінки. Смішний, бо ми, жінки, часто намагаємося сміятися, коли нам боляче, а надто коли стикаємося з несправедливими очікуваннями або приниженням тільки через те, що народилися в жіночому тілі. Сміх для нас є терапією, він допомагає нам іти по життю, незважаючи ні на що: народжувати і виховувати дітей, турбуватися про себе, будувати стосунки з чоловіком, робити карʼєру. Це наша пігулка, яка допомагає пом’якшит� біль. Сміх � це наш захист, коли на очах мали би з’явитис� сльози.
Майя Тульчинська пише про мізогінію, про місячні, про синдром самозванки, про нерівність у суспільстві так, щоби ми від душі посміялися над цим і щоби цей сміх дав нам сили змінити власне життя та життя інших жінок на краще. На сторінках цієї книжки ви неодмінно впізнаєте себе й близьких собі жінок.
«Я писала цю книжку, щоб разом з вами посміятися і над побутовими дурощами, і над всякими нашими жіночими бздурами, і навіть над серйозними речами, з якими ніби й не жартують. Та якщо з серйозного хоч іноді не поглузуєш, можна і дахом поїхати. А нам дах потрібен на місці, і жити нам ще треба довго. От сміх нам в цьому і допоможе!» � Майя Тульчинська
ОБЕРЕЖНО! В людей, які вважають, що фемінізм � це погане слово, а також у всіх, хто страждає на клінічні вади почуття гумору, нестачу іронії та хронічну серйозність, ця книжка може викликати непоправні розлади картини світу!
Майя Тульчинська пише про мізогінію, про місячні, про синдром самозванки, про нерівність у суспільстві так, щоби ми від душі посміялися над цим і щоби цей сміх дав нам сили змінити власне життя та життя інших жінок на краще. На сторінках цієї книжки ви неодмінно впізнаєте себе й близьких собі жінок.
«Я писала цю книжку, щоб разом з вами посміятися і над побутовими дурощами, і над всякими нашими жіночими бздурами, і навіть над серйозними речами, з якими ніби й не жартують. Та якщо з серйозного хоч іноді не поглузуєш, можна і дахом поїхати. А нам дах потрібен на місці, і жити нам ще треба довго. От сміх нам в цьому і допоможе!» � Майя Тульчинська
ОБЕРЕЖНО! В людей, які вважають, що фемінізм � це погане слово, а також у всіх, хто страждає на клінічні вади почуття гумору, нестачу іронії та хронічну серйозність, ця книжка може викликати непоправні розлади картини світу!
- GenresSelf Help
200 pages, Paperback
Published January 1, 2024
5 people are currently reading
115 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 29 of 29 reviews
July 26, 2024
Мені ця книжка дала таке відчуття, ніби я з авторкою, вже обійнявшись, сиджу на якійсь випадковій кухні і оце ми виливаємо душу одна одній після пари келішків 😅
Окреме дякую за багату яскраву мову! Особисто мені дещо забагато було одеського стилю, але щиро радію за авторку, яка в цій книзі є вірною самій собі.
Окреме дякую за багату яскраву мову! Особисто мені дещо забагато було одеського стилю, але щиро радію за авторку, яка в цій книзі є вірною самій собі.
July 11, 2024
є важливі думки, проте подача зовсім не моя. хоча місцями посміхалася.
думаю, що я просто не зовсім цільова аудиторія цієї книги.
думаю, що я просто не зовсім цільова аудиторія цієї книги.
July 3, 2024
Була упереджена до книги, можливо через назву. Але пообіцяла прочитати подрузі, і книга зайшла легенько. Місцями дуже смішно, так смішно, що аж стає боляче) Іронія спершу тебе лоскоче, ти регочеш, а потім непомітно починає пропихати голки під шкіру. Усе начебто те, що ми (жінки, дівчата)знаємо, думаємо, відчуваємо, але дуже вправно заправлено під соусом автора. Класно що такі книги є.
September 13, 2024
Це був цікавий досвід. Декілька оповідань були дуже класні, декілька такі собі, а ще частина � ніби замітки зі стрічки у ФБ. Претензійно, але не новинка.
Манера оповіді не зачепила, сприймається різко й часто недоречно. Авторка ніби хотіла бути як Курган і Агрегат, а вийшла як полтавський палій
Манера оповіді не зачепила, сприймається різко й часто недоречно. Авторка ніби хотіла бути як Курган і Агрегат, а вийшла як полтавський палій
September 5, 2024
Це було дууууже круто! Буду рекомендувати всім!
June 26, 2024
This is the book this world deserves. At first glance, the book is spreading ideas of difference feminism via sarcasm, showing all kinds of troubles women could get living their lives. The twists are sometimes controversial, though there are neither claims they are applicable at the same time nor claims they are ultimate truth.
But the idea which is hiding behind it is you should enjoy and value your life. Amount of humor this book has is remarkable.
But the idea which is hiding behind it is you should enjoy and value your life. Amount of humor this book has is remarkable.
July 29, 2024
«Навіть зламаний годинник двічі на добу показує правильний час. Навіть я колись суттєво втрачу вагу - коли здохну і почну жваво розкладатися. От тоді, я вам обіцяю і присягаюся велотренажером, я точно схудну. Не поспішайте ставити на мені хрест, я ще буду худа як скелет! Коли буду скелетом. А зараз я просто накопичую сили для переможного ривка в труні».
Книга «Я забула труси» - цілком спонтанна покупка. Я побачила її ще на Книжковому Арсеналі, але ж я серйозна людина, які там «труси» коли в мене ще лежить Антонія Баєтт непрочитана. Тому купила уже вдома, забігши на «одну секундочку» в магазин КСД.
Я раджу цю книгу тим хто любить читати Катю Бльостку. Найперша асоціація у мене була саме з її книгою. Тут про досвід материнства теж трохи є, до речі.
Що я можу сказати про книгу. Йдеться загалом і про важливі речі і про буденні. А чому вони неважливі? Теж цілком можуть бути для нас вирішальними. І про все з гумором, навіть отак, з ГУМОРОМ. Для тих, хто іронії не розуміє, звісно краще не братися, бо буде якось не тойво.
Жіночий досвід � це цікава штука. Загалом всі ніби й дуже різні, а сідаєш щось обговорювати і з’ясовуєтьс�, що багато з нас проживали такий же досвід.
Ці короткі замальовки були терапевтичними. Я просто дуже-дуже ріжко посміхаюсь, коли щось читаю, а сміюсь взагалі ніколи. Тож цей досвід був для мене цілком позитивним. Дякую авторці за щирість.
Книга «Я забула труси» - цілком спонтанна покупка. Я побачила її ще на Книжковому Арсеналі, але ж я серйозна людина, які там «труси» коли в мене ще лежить Антонія Баєтт непрочитана. Тому купила уже вдома, забігши на «одну секундочку» в магазин КСД.
Я раджу цю книгу тим хто любить читати Катю Бльостку. Найперша асоціація у мене була саме з її книгою. Тут про досвід материнства теж трохи є, до речі.
Що я можу сказати про книгу. Йдеться загалом і про важливі речі і про буденні. А чому вони неважливі? Теж цілком можуть бути для нас вирішальними. І про все з гумором, навіть отак, з ГУМОРОМ. Для тих, хто іронії не розуміє, звісно краще не братися, бо буде якось не тойво.
Жіночий досвід � це цікава штука. Загалом всі ніби й дуже різні, а сідаєш щось обговорювати і з’ясовуєтьс�, що багато з нас проживали такий же досвід.
Ці короткі замальовки були терапевтичними. Я просто дуже-дуже ріжко посміхаюсь, коли щось читаю, а сміюсь взагалі ніколи. Тож цей досвід був для мене цілком позитивним. Дякую авторці за щирість.
February 8, 2025
Не моя книга. Не дуже імпонує ідея рівності лише як знецінення чогось іншого. До хлопців теж багато вимог, і не тільки гарна оцінка з малювання.
Це ок бути молодою мамою з не помитою головою, «не ідеальній формі», як і ок бути мамою з укладкою, пресом та частим сексом. Навіщо щоб задовільнити перших, знецінювати других? Порівняння для натхнення це добре. Порівняння для знецінення ( з обох сторін) це не моя історія
Це ок бути молодою мамою з не помитою головою, «не ідеальній формі», як і ок бути мамою з укладкою, пресом та частим сексом. Навіщо щоб задовільнити перших, знецінювати других? Порівняння для натхнення це добре. Порівняння для знецінення ( з обох сторін) це не моя історія
September 19, 2024
Смачненькі історії добряче приправлені іронією про буденне жіноче життя.
Я би дуже рекомендувала цю книжку всі жінкам
- молодим і незаміжнім, щоб їм трішки розкрити очі
- заміжнім і з дітьми - щоб знали, що вони не самі
- тим хто боїться фемінізму як вогню і думає що це лише про жіночі соски - Майя вам покаже, що таке побутовий фемінізм і як це стосується вашої кухні, чи підвищення на роботі чи вільного часу - одним словом всього!
- ну і чоловікам, якщо вам хоча б трішечки цікаво дізнатися більше про буденне життя жінок без прикрас (але спойлер, там буде і про місячні 🤭)
Отримала купу задоволення! Стиль написання - такий одесько-український, розмовний і простий. Інколи хочеться почитати таку книгу - душевну розмову.
І сміялася я теж досхочу!
Я би дуже рекомендувала цю книжку всі жінкам
- молодим і незаміжнім, щоб їм трішки розкрити очі
- заміжнім і з дітьми - щоб знали, що вони не самі
- тим хто боїться фемінізму як вогню і думає що це лише про жіночі соски - Майя вам покаже, що таке побутовий фемінізм і як це стосується вашої кухні, чи підвищення на роботі чи вільного часу - одним словом всього!
- ну і чоловікам, якщо вам хоча б трішечки цікаво дізнатися більше про буденне життя жінок без прикрас (але спойлер, там буде і про місячні 🤭)
Отримала купу задоволення! Стиль написання - такий одесько-український, розмовний і простий. Інколи хочеться почитати таку книгу - душевну розмову.
І сміялася я теж досхочу!
October 12, 2024
Авторка симпатична, дуже гарна мова, але ні ентертейменту не отримала, ні інфо.
Так, піднімаються питання гендерних перекосів, і за це респект. Але трохи незрозуміло яким чином то має пофікситись з допомогою констатації фактів.
Начитка Соні Сотник - геніальна.
Так, піднімаються питання гендерних перекосів, і за це респект. Але трохи незрозуміло яким чином то має пофікситись з допомогою констатації фактів.
Начитка Соні Сотник - геніальна.
December 2, 2024
Хороша книжка про жінок для жінок. Про те, що хоча б іноді треба від себе відчіплятись. І бажано не чіплятись до інших. Про побут, про життя, про речі та ситуації, з якими стикалась кожна.
За стилем - подружні балачки на кухні за чаєм/пивом/вином/коньяком - кому що до вподоби.
За стилем - подружні балачки на кухні за чаєм/пивом/вином/коньяком - кому що до вподоби.
January 7, 2025
Мені сподобалося, що авторка вирішила підняти важливі теми в легкій манері, ще й озвучка Соні Сотник.
Але мене нудило від постійних жартів рівня піпідастр (там реально такий був і не один) і згадки якоїсь турецької пасхи.
Дуже хотілось би, щоб ця книжка сподобалась мені більше, але на жаль(
Але мене нудило від постійних жартів рівня піпідастр (там реально такий був і не один) і згадки якоїсь турецької пасхи.
Дуже хотілось би, щоб ця книжка сподобалась мені більше, але на жаль(
October 8, 2024
Дуже цікава книга). Шкода, шо так швидко закінчилася, я б ще хотіла продовження.
Вічна тема стереотипів про жінок та чоловіків та на жаль часто правда, адже багато хто із цим стикається.
Відкрила для себе ще одну авторку, яка стане улюбленою🌸
Вічна тема стереотипів про жінок та чоловіків та на жаль часто правда, адже багато хто із цим стикається.
Відкрила для себе ще одну авторку, яка стане улюбленою🌸
March 3, 2025
Слухала аудіокнигу, тому мені вона була трохи подкастом, трохи стендапом, трохи довгим аудіо від подруги. Цілком розслаблений, легкий текст. Часом дійсно смішний.
July 10, 2024
Дотепна, жива книжка про жінок. І трохи чоловіків. Часами смішна, часами дуже сумна, аж плакати хочеться, настільки правдиво і точно описане наше життя. Дякую авторці. Залишу в домашній бібліотеці, буду перечитувати. І подарую подругам, хай теж проникнуться.
July 24, 2024
Нічого дотепнішого ви не читали.
Хочеться цитатувати й цитувати.
Наприклад, есе "Мої коти мене не поважають":
"Бо ж коти - це як діти, тільки кращі. Їхню святість не можна піддвати сумнівам... А поваги від кота очікувати - то, на думку професорів котячих наук, узагалі якесь збочення." С. 21
Ця книга, як довгий стендап, про те, що болить кожній жінці і в прямому й переносному сенсах. Допомагає прийняти себе, такою, яка ти є, спочити з миром твоїй внутрішній хорошій дівчинці:
"Сам факт наявності в тебе матки робить тебе відповідальною за все: за демографічну ситуацію в країні, майбутнє пенсійного забезпечення і помилки всіх упядів за останні 30 років; за те, що ти можеш народити, але не хочеш, за те що народила, але замало, і, звісно, за те, що твоїх дітей забагато. Навіть якщо дитина в тебе одна, її може бути комусь забагато. Бо її чути і видно. А ідеальні діти - це такі, що звуків не видають, світла не відбивають, повітря не зрушують і самі не рухаються. І не існують.
Суспільству хотілося би влаштувати все якось так, щоб дітей було якомога більше в статистицв, але якомога менше в громадському просторі." С. 93
Чудовий подарунок подрузі з почуттям гумору, або собі.
Надзвичайно багатий словник.
Не читайте в метро, бо дурнувато гиготітиме. Перевірено.
4, а не 5 зірочок суто за формат видання.
Великі бокові поля, а текст близько до центру іноді було незручно читати.
І чомусь пропуски аркуша між всіма есе.
Хочеться цитатувати й цитувати.
Наприклад, есе "Мої коти мене не поважають":
"Бо ж коти - це як діти, тільки кращі. Їхню святість не можна піддвати сумнівам... А поваги від кота очікувати - то, на думку професорів котячих наук, узагалі якесь збочення." С. 21
Ця книга, як довгий стендап, про те, що болить кожній жінці і в прямому й переносному сенсах. Допомагає прийняти себе, такою, яка ти є, спочити з миром твоїй внутрішній хорошій дівчинці:
"Сам факт наявності в тебе матки робить тебе відповідальною за все: за демографічну ситуацію в країні, майбутнє пенсійного забезпечення і помилки всіх упядів за останні 30 років; за те, що ти можеш народити, але не хочеш, за те що народила, але замало, і, звісно, за те, що твоїх дітей забагато. Навіть якщо дитина в тебе одна, її може бути комусь забагато. Бо її чути і видно. А ідеальні діти - це такі, що звуків не видають, світла не відбивають, повітря не зрушують і самі не рухаються. І не існують.
Суспільству хотілося би влаштувати все якось так, щоб дітей було якомога більше в статистицв, але якомога менше в громадському просторі." С. 93
Чудовий подарунок подрузі з почуттям гумору, або собі.
Надзвичайно багатий словник.
Не читайте в метро, бо дурнувато гиготітиме. Перевірено.
4, а не 5 зірочок суто за формат видання.
Великі бокові поля, а текст близько до центру іноді було незручно читати.
І чомусь пропуски аркуша між всіма есе.
This entire review has been hidden because of spoilers.
February 2, 2025
Зазвичай мені важко пройти повз таку яскраву обкладинку і назву. Можу сказати, що книжковий маркетинг прекрасно на мені працює.
Незважаючи на назву, історії про те, що вільні і самодостатні дівчата мають ходити без трусів, не буде ( я чомусь очікувала і такого). Не сказала б також, що книга аж така феміністична, я б сказала це крик душі українських жінок кому за 35+.
Автор у вільній, грайливій формі торкається різних тем у різних розділах, іноді думки забігають кудись в інший край, як коли ми розповідаємо історію, згадуємо іншу і перескакуємо на неї. Не дивлячись на це, процес читання легкий, а іноді навить можна похіхікати.
Під час читання кожного чи майже кожного розділу я погоджувалась з авторкою, або знаходила підтвердження своїм словам, думкам, що я думала хвилюють тільки мене.
У книзі можна прочитати буквально про все � материнство, кар’єра, діти, декрети, співбесіди, очікування, синдром самозванця. Нажаль читати це в 35+ хоч і весело, та вже запізно, бо жінка вже могла й сама дійти до певних висновків, просто автор виклала це текстом в 200 сторінок.
Я за те, щоб це читали 20ти літні дівчата, вчилися на помилках старших і переставали бути хорошими, ідеальними дівчатами для когось.
Незважаючи на назву, історії про те, що вільні і самодостатні дівчата мають ходити без трусів, не буде ( я чомусь очікувала і такого). Не сказала б також, що книга аж така феміністична, я б сказала це крик душі українських жінок кому за 35+.
Автор у вільній, грайливій формі торкається різних тем у різних розділах, іноді думки забігають кудись в інший край, як коли ми розповідаємо історію, згадуємо іншу і перескакуємо на неї. Не дивлячись на це, процес читання легкий, а іноді навить можна похіхікати.
Під час читання кожного чи майже кожного розділу я погоджувалась з авторкою, або знаходила підтвердження своїм словам, думкам, що я думала хвилюють тільки мене.
У книзі можна прочитати буквально про все � материнство, кар’єра, діти, декрети, співбесіди, очікування, синдром самозванця. Нажаль читати це в 35+ хоч і весело, та вже запізно, бо жінка вже могла й сама дійти до певних висновків, просто автор виклала це текстом в 200 сторінок.
Я за те, щоб це читали 20ти літні дівчата, вчилися на помилках старших і переставали бути хорошими, ідеальними дівчатами для когось.
March 12, 2025
Книжка ставала гіршою з кожною главою.
Якщо спочатку я просто думала «ну ок, я це вже «пережила», мені неактуально, може для когось і потрібно це почути», то на 13-й главі я просто вимкнула аудіо-книгу зі словами «що за брєд»
Гумор рівня КВК часів Маслякова.
Все виведено в такий абсурд, шо аж тошно.
Не зрозуміло, чи то авторка хоче тебе підтримати чи просто жаліється на буття жінкою чи сама ненавидить бути жінкою.
Не обійшлось і без приниження як чоловіків, так і жінок.
ДО речі, єдина книга, яку я слухала на швидкості 0.9, бо здавалось, що Соня Сотник намагається дочитати це якомога швидше 😆
П. С. Маю віддати належне авторці, дві глави, про материнство і домашнє насильство, бути адекватними і піднімали важливі питання.
Якщо спочатку я просто думала «ну ок, я це вже «пережила», мені неактуально, може для когось і потрібно це почути», то на 13-й главі я просто вимкнула аудіо-книгу зі словами «що за брєд»
Гумор рівня КВК часів Маслякова.
Все виведено в такий абсурд, шо аж тошно.
Не зрозуміло, чи то авторка хоче тебе підтримати чи просто жаліється на буття жінкою чи сама ненавидить бути жінкою.
Не обійшлось і без приниження як чоловіків, так і жінок.
ДО речі, єдина книга, яку я слухала на швидкості 0.9, бо здавалось, що Соня Сотник намагається дочитати це якомога швидше 😆
П. С. Маю віддати належне авторці, дві глави, про материнство і домашнє насильство, бути адекватними і піднімали важливі питання.
September 25, 2024
Іронічно: подруга, яка везла мені книжку, сказала, що привезе ту, яку я хочу, навіть якщо їй не вистачить місця в рюкзаку для своїх трусів. (Назви вона на той момент не знала).
Феміністична книжка в форматі написаного стендапу була прочитана залпом і пішла і рекомендацією усім подругам. Авторка написала те, що хотілось почути і навіть більше.
Феміністична книжка в форматі написаного стендапу була прочитана залпом і пішла і рекомендацією усім подругам. Авторка написала те, що хотілось почути і навіть більше.
November 12, 2024
Геніально � і сама розповідь, і те, як написано. Багато разів зупинилась, щоб відрефлексувати чи записати цитату. Сподіваюсь, згодом напишу більш детальне ревью. А поки рекомендую всім людям жіночої статі, а також чоловічої, для розуміння багатьох особливостей суспільства, в якому живемо. Та процесів, які проходять всередині у багатьох з нас) з великою долею гумору та любові.
March 30, 2025
Книжка складається з сею на різні аспекти жіночого життя з погляду автор і дуже цікаво читати легко читається є над чим подумати. Найбільш мабуть сподобались - інтерпретація історії Попелюшки, також про ідеальну вагу та ідеальну жінку для чоловіка.
August 21, 2024
Спочатку це смішно, а наприкінці � дуже, дуже сумно. Але терапевтично.
September 2, 2024
Написано легко але нічого нового я не дізналась :)
October 14, 2024
Про жіночі проблеми в розважальній формі
March 12, 2025
Життєва, щира книга про жінок, написана з чудовим гумором. Цікаві звороти й порівняння.
April 2, 2025
Початок хороший. Саркастично, гостро. Але потім стало більше схоже на якусь статтю з журналу Єдінственная
August 9, 2024
Чудова легка життєва книжка написана прекрасною українською мовою.
October 12, 2024
Цікавий стиль письма авторки, з чудовим почуттям гумору і парадигмою реальності кожної дівчини/жінки
Displaying 1 - 29 of 29 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.