What do you think?
Rate this book
David Hunter #4
Поклик з могили
Вісім років тому команда судмедексперта Девіда Гантера знайшла на болоті тіло підлітка. Слідчі були впевнені, що це одна з трьох жертв ґвалтівника-психопата та серійного вбивці Джерома Монка. Залишалося знайти ще два тіла, однак пошуки припинили, коли обвинувачений опинився за ґратами.
Проте сталося непередбачуване: Монк утік із в’язниц� й тепер полює на всіх, хто брав участь у тій злощасній операції та займався його пошуками. Тим часом до Девіда, який і сам у небезпеці, звертається по допомогу Софі Келлер, що також працювала з командою пошуковців.
Кривавий слід минулого веде Гантера на болото, де все почалося. Якщо ж він не розкриє правди, тут для нього все й закінчиться...
Проте сталося непередбачуване: Монк утік із в’язниц� й тепер полює на всіх, хто брав участь у тій злощасній операції та займався його пошуками. Тим часом до Девіда, який і сам у небезпеці, звертається по допомогу Софі Келлер, що також працювала з командою пошуковців.
Кривавий слід минулого веде Гантера на болото, де все почалося. Якщо ж він не розкриє правди, тут для нього все й закінчиться...
384 pages, Hardcover
First published January 1, 2010
296 people are currently reading
4,338 people want to read
About the author
Simon Beckett
35books2,007followersAfter an MA in English, Simon Beckett spent several years as a property repairer before a stint teaching in Spain. Back in the UK, he played percussion in several bands. He has been a freelance journalist since 1992, writing for The Times, The Independent on Sunday Review, The Daily Telegraph, The Observer and other major British publications. In 2002, as part of an article on the National Forensic Academy, he visited the Body Farm in Tennessee. This last commission was the inspiration behind the internationally bestselling The Chemistry of Death, which was shortlisted for the CWA's Duncan Lawrie Dagger and has been translated into 21 languages. Simon Beckett is married and lives in Sheffield. The author of six novels, his second David Hunter thriller, Written in Bone, is published as a Bantam paperback in April 2008.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 687 reviews
October 25, 2021
Dieser vierte Band der Reihe hat mir sehr gut gefallen. Es geht diesmal um einen verurteilten Mädchenmörder und die Suche nach den Leichen einiger Mädchen, die der Täter im Dartmoor vergraben haben soll.
Ein sehr spannendes und interessantes Setting. Ich weiß nicht warum, aber ich mag irgendwie Geschichten, die im Moor spielen. Das hat grundsätzlich schon mal etwas Schauriges an sich.
Mittlerweile - es ist ja Band 4 der Reihe - weiß man als Leser, dass der Autor zum Ende hin eine Überraschung parat hat und nichts so ist, wie es scheint.
Ich fand den Weg dahin spannend und habe das Buch sehr gerne gelesen.
Ein sehr spannendes und interessantes Setting. Ich weiß nicht warum, aber ich mag irgendwie Geschichten, die im Moor spielen. Das hat grundsätzlich schon mal etwas Schauriges an sich.
Mittlerweile - es ist ja Band 4 der Reihe - weiß man als Leser, dass der Autor zum Ende hin eine Überraschung parat hat und nichts so ist, wie es scheint.
Ich fand den Weg dahin spannend und habe das Buch sehr gerne gelesen.
December 1, 2018
Actual rating: 4.5 🌟
As always, this was a very fast read, which kept me highly entertained the whole way through. I especially enjoyed that we saw a bit more of David Hunter's past. The only thing that bothered me, was how "inhumane" Monk seemed. I would have really liked to find more about him as a person, not just him as a criminal.
As always, this was a very fast read, which kept me highly entertained the whole way through. I especially enjoyed that we saw a bit more of David Hunter's past. The only thing that bothered me, was how "inhumane" Monk seemed. I would have really liked to find more about him as a person, not just him as a criminal.
September 21, 2024
Початок цієї книжки починається ще тоді, коли були живі дружина та донька доктора Гантера, і я дуже хотіла прочитати хоча б щось про його минуле, бо якось цікаво було. Прочитавши багато детективних історій, я вже на початку подумала, що можливо оцей нібито вбивця і не вбивав нікого, і я виявилась права, і вбивцею вийшов тот, хто мені одразу ж з першої зустрічі не сподобався. І найдратуюче напевно, для мене в цій історії це те, що винним зробили людину, яка була хвора, яка взагалі нікого не вбивала(здається, бо він був дуже сильним, і він нашкодив поліцейським, але не вбив), і в кінці його життя він вирішив врятувати Девіда та Софі, які застрягли в печері. Ну, і розчарування цієї книжки Софі, яка протягом усього часу знала хто справжній вбивця, але вирішила промовчати.
This entire review has been hidden because of spoilers.
January 27, 2019
Eigentlich gut, atmosphärisch stimmts.
David Hunter ist ein spezieller Typ und mit die sympathischste Hauptfigur in einer Thriller-Reihe. Die forensische Anthropologie, die immer interessant rübergebracht wird, das düstere Setting und der Stil ergänzen das und machen eine meiner Lieblings-Reihen daraus.
Aber das Besondere - vor allem sein Job - was die Reihe sonst ausmacht, fehlt hier. Deshalb ist das der wohl schwächste Teil bisher.
Super fand ich den Einblick in die Zeit vorher, die noch vor "Chemie des Todes" spielt. Der damalige Fall mit der Leiche im Moor, dem verurteilten Monk und der Ermittlung war ein super Einstieg. War mal eine Abwechslung und man lernt Hunter nochmal besser kennen.
Jahre später, als dem Killer die Flucht gelingt, und Hunter zurückkehrt war unterhaltsam und oft spannend. Aber stellenweise sinkt die Spannung auch komplett. Und die - nicht unerwartete, aber - überraschende Wendung, macht das Ganze am Ende stimmig.
Deshalb auch 4 Sterne
David Hunter ist ein spezieller Typ und mit die sympathischste Hauptfigur in einer Thriller-Reihe. Die forensische Anthropologie, die immer interessant rübergebracht wird, das düstere Setting und der Stil ergänzen das und machen eine meiner Lieblings-Reihen daraus.
Aber das Besondere - vor allem sein Job - was die Reihe sonst ausmacht, fehlt hier. Deshalb ist das der wohl schwächste Teil bisher.
Super fand ich den Einblick in die Zeit vorher, die noch vor "Chemie des Todes" spielt. Der damalige Fall mit der Leiche im Moor, dem verurteilten Monk und der Ermittlung war ein super Einstieg. War mal eine Abwechslung und man lernt Hunter nochmal besser kennen.
Jahre später, als dem Killer die Flucht gelingt, und Hunter zurückkehrt war unterhaltsam und oft spannend. Aber stellenweise sinkt die Spannung auch komplett. Und die - nicht unerwartete, aber - überraschende Wendung, macht das Ganze am Ende stimmig.
Deshalb auch 4 Sterne
August 19, 2024
В този роман има ретроспекция към миналото на д-р Хънтър - случай започнал десет години преди събитията в предните три книги и останал донякъде нерешен.
Нивото е прилично, но детайлите куцат малко. Както никога се досетих кой е убиеца, може би защото ми стана неприятен от самото начало.
Нивото е прилично, но детайлите куцат малко. Както никога се досетих кой е убиеца, може би защото ми стана неприятен от самото начало.
October 24, 2024
З трилерами Бекетта у мене наче по синусоїді виходить.
От зараз знову вниз.
От зараз знову вниз.
August 10, 2014
I loved the first two books in the David Hunter series, and , giving them both 4.5 stars, although I felt the third lost some of it's edge, giving it 3.5.
This fourth one fell even further away. The detailed forensic elements that made the first books so interesting were reduced to a couple of lines here and there, and despite the action being centred around the moors, the atmospheric qualities of the earlier books were also missing. It became bland and generalised, and nothing like a David Hunter tale; it could have been any old run-of-the-mill crime story.
I’m massively disappointed :-(
This fourth one fell even further away. The detailed forensic elements that made the first books so interesting were reduced to a couple of lines here and there, and despite the action being centred around the moors, the atmospheric qualities of the earlier books were also missing. It became bland and generalised, and nothing like a David Hunter tale; it could have been any old run-of-the-mill crime story.
I’m massively disappointed :-(
May 31, 2017
Ein weiterer guter Thriller aus der Reihe um David Hunter, der mich diesmal nicht hundert Prozent überzeugen konnte.
Das Buch startet mit einem Rückblick, der sich zeitlich vor dem ersten Band "Die Chemie des Todes" abspielt. Es wird eine Leiche im Moor entdeckt und David Hunter begibt sich mit einem Team auf die Suche nach weiteren Leichen, welche ein Serienmörder dort vergraben haben solle. Doch die Mission scheitert... nach 8 Jahren gelingt dem damaligen Serienmörder die Flucht aus dem Gefängnis und David Hunter wird erneut in diesen Fall reingezogen...
Es war ein solider guter Thriller, aber er konnte mich vom Spannungsgrad nicht ganz überzeugen. Es hat mir das David-Hunter-typische gefehlt. Seine ganz persönliche Art kam in diesem Thriller für mich einfach nicht durch. Es hätte auch jeder andere Thriller-Protagonist sein können. Leider kann ich das nicht sooo gut beschreiben.
Dennoch habe ich den Thriller gerne gelesen und freue mich jetzt schon auf "Totenfang"
Das Buch startet mit einem Rückblick, der sich zeitlich vor dem ersten Band "Die Chemie des Todes" abspielt. Es wird eine Leiche im Moor entdeckt und David Hunter begibt sich mit einem Team auf die Suche nach weiteren Leichen, welche ein Serienmörder dort vergraben haben solle. Doch die Mission scheitert... nach 8 Jahren gelingt dem damaligen Serienmörder die Flucht aus dem Gefängnis und David Hunter wird erneut in diesen Fall reingezogen...
Es war ein solider guter Thriller, aber er konnte mich vom Spannungsgrad nicht ganz überzeugen. Es hat mir das David-Hunter-typische gefehlt. Seine ganz persönliche Art kam in diesem Thriller für mich einfach nicht durch. Es hätte auch jeder andere Thriller-Protagonist sein können. Leider kann ich das nicht sooo gut beschreiben.
Dennoch habe ich den Thriller gerne gelesen und freue mich jetzt schon auf "Totenfang"
December 11, 2023
Ši knyga, kiek lėtesnė negu kitos dalys, bet vis tiek man patiko. Džiaugiuosi atradusi Simon Beckett. 😉
"Vienas. Du. Aštuoni. Irimą apibūdinantys skaičiai. Tai santykinis greitis, kuriuo irsta visi organizmai, dideli ir maži - ore, vandenyje ir žemėje. Vienodomis klimato sąlygomis į vandenį panardintas kūnas suirs per dvigubai ilgesnį laiką negu paliktas ore. Po žeme - per aštuonias kartus ilgesnį laiką. "
"Vienas. Du. Aštuoni. Irimą apibūdinantys skaičiai. Tai santykinis greitis, kuriuo irsta visi organizmai, dideli ir maži - ore, vandenyje ir žemėje. Vienodomis klimato sąlygomis į vandenį panardintas kūnas suirs per dvigubai ilgesnį laiką negu paliktas ore. Po žeme - per aštuonias kartus ilgesnį laiką. "
January 28, 2023
3.75/5
Ties ketvirta serijos dalimi, absoliučiai normalu ir suprantama, Beckettas imasi ieškoti naujų istorijos pasakojimo būdų. Ir jam pavyksta � kodėl turėtų nepasisekti? Visgi, tai, kas buvo jo išsikirtinumu pirmosiose knygose, šį kartą jam pakiša koją � buvo šiek tiek per lengva nuspėti kaip gi autorius viską pasuks. O ir veikėjai, įprastai turintys savo aiškias roles, šį kartą Becketto irgi bene prašėsi pergalvojimo � jau per lengva buvo numatyti kas ką slepia, kas su kuo miega ir kas ko bijo. Vis dėlto, praeities ir dabarties motyvas suveikia įtikinamai, knyga skaitosi taip greitai, kad net nespėji gaudytis, o Beckettas ir vėl pasiūlo kinematografišką, kriminologiškai teisingą, į Hunterio darbo smulkmeniškumą leidžiantį pažvelgti darbą. Ir šiuo atveju to smulkmeniškumo lieka bene mažiausiai � Beckettas apstato pagrindinį veikėją herojais, kurie leidžia pamatyti dar platesnį darbo prie nusikaltimo/su nusikaltėliu paveikslą, o tai atperka visokius minusus, su kuriais susiduria įmesdamas Hunterį į dar vieną bylos sprendimą, kai veikėjas jau pažįstamas pakankamai, kad žinotume kas jis, koks jis ir kaip veiks stresinėse situacijose.
Tiesa, man šiek tiek apmaudu, kad visada pas Beckettą atsiranda damsel in distress istorija, kai tenka jam gelbėti kokią moteriškę, o dar pakeliui ir su ja apturėti kokį romanėlį ar bent jau seksualinę įtampą pajausti. Bet gal tai bus išgyvendinta kitose dalyse � tikiuosi. Nepaisant menkų minusų, vis tiek užtikrintai imu Becketto knygas, kai noriu kokybiško, greito, galvos neapkraunančio pabėgimo nuo realybės. Tiesa, vertimas, nors ir neblogas, na visiškai prie policininkų kalbėjimo stiliaus nedera. Kodėl visi sako „rupūs miltai� ir teigia, kad serijinis prievartautojas, žudikas maniakas „prikrėtė eibių�? Žodžiu, reikėtų priderinti vertimą prie 2022-ųjų metų, būtiniausiai.
Ties ketvirta serijos dalimi, absoliučiai normalu ir suprantama, Beckettas imasi ieškoti naujų istorijos pasakojimo būdų. Ir jam pavyksta � kodėl turėtų nepasisekti? Visgi, tai, kas buvo jo išsikirtinumu pirmosiose knygose, šį kartą jam pakiša koją � buvo šiek tiek per lengva nuspėti kaip gi autorius viską pasuks. O ir veikėjai, įprastai turintys savo aiškias roles, šį kartą Becketto irgi bene prašėsi pergalvojimo � jau per lengva buvo numatyti kas ką slepia, kas su kuo miega ir kas ko bijo. Vis dėlto, praeities ir dabarties motyvas suveikia įtikinamai, knyga skaitosi taip greitai, kad net nespėji gaudytis, o Beckettas ir vėl pasiūlo kinematografišką, kriminologiškai teisingą, į Hunterio darbo smulkmeniškumą leidžiantį pažvelgti darbą. Ir šiuo atveju to smulkmeniškumo lieka bene mažiausiai � Beckettas apstato pagrindinį veikėją herojais, kurie leidžia pamatyti dar platesnį darbo prie nusikaltimo/su nusikaltėliu paveikslą, o tai atperka visokius minusus, su kuriais susiduria įmesdamas Hunterį į dar vieną bylos sprendimą, kai veikėjas jau pažįstamas pakankamai, kad žinotume kas jis, koks jis ir kaip veiks stresinėse situacijose.
Tiesa, man šiek tiek apmaudu, kad visada pas Beckettą atsiranda damsel in distress istorija, kai tenka jam gelbėti kokią moteriškę, o dar pakeliui ir su ja apturėti kokį romanėlį ar bent jau seksualinę įtampą pajausti. Bet gal tai bus išgyvendinta kitose dalyse � tikiuosi. Nepaisant menkų minusų, vis tiek užtikrintai imu Becketto knygas, kai noriu kokybiško, greito, galvos neapkraunančio pabėgimo nuo realybės. Tiesa, vertimas, nors ir neblogas, na visiškai prie policininkų kalbėjimo stiliaus nedera. Kodėl visi sako „rupūs miltai� ir teigia, kad serijinis prievartautojas, žudikas maniakas „prikrėtė eibių�? Žodžiu, reikėtų priderinti vertimą prie 2022-ųjų metų, būtiniausiai.
October 24, 2024
3⭐️
Найслабша з чотирьох книг для мене, чуть більше як за 100 стор до кінця було зрозуміло хто ж таки вбивав, але якби читав уважніше - певно зрозумів би швидше (не завжди люблю шукати вбивць, це робота автора гарно написати). Але як Гг Гантер може бути, поки ще цікаво читати його розслідування, і воно тут без детальних описів розкладених тіл, мух і всієї тої деталізованої фігні :)
Найслабша з чотирьох книг для мене, чуть більше як за 100 стор до кінця було зрозуміло хто ж таки вбивав, але якби читав уважніше - певно зрозумів би швидше (не завжди люблю шукати вбивць, це робота автора гарно написати). Але як Гг Гантер може бути, поки ще цікаво читати його розслідування, і воно тут без детальних описів розкладених тіл, мух і всієї тої деталізованої фігні :)
April 3, 2022
The Calling of the Grave (David Hunter, #4) by Simon Beckett.
This story begins with Dr. Hunter's past life when his wife and daughter were still alive. It was eight years ago when the body of a murdered teenager was discovered buried on the moor. There were two other victims of this mad monstrosity of a man named Monk. The digging to find them seemed futile, but continued until all hope to find them was lost.
Now eight years later Monk has escaped. It seems Monk has a vendetta against the members of that search team. Sophie Keller played an important member of that team and was the first member to be attacked in her home. Members of the team and the police force were on the alert for where Monk might make his next assault.
This was another Dr. David Hunter book worth the read. It held my interest throughout and kept me on my toes with clues as well as red herrings. A substantial mystery series.
This story begins with Dr. Hunter's past life when his wife and daughter were still alive. It was eight years ago when the body of a murdered teenager was discovered buried on the moor. There were two other victims of this mad monstrosity of a man named Monk. The digging to find them seemed futile, but continued until all hope to find them was lost.
Now eight years later Monk has escaped. It seems Monk has a vendetta against the members of that search team. Sophie Keller played an important member of that team and was the first member to be attacked in her home. Members of the team and the police force were on the alert for where Monk might make his next assault.
This was another Dr. David Hunter book worth the read. It held my interest throughout and kept me on my toes with clues as well as red herrings. A substantial mystery series.
September 22, 2019
Hat mir wieder gut gefallen. Aber was ist das für ein Ende?! Da muss man ja sofort weiter machen 🙈
August 9, 2024
English version below
***
Ich habe die David Hunter-Reihe von Simon Beckett in der Vergangenheit mit großer Begeisterung gelesen. Aber nun weiß ich nicht so recht, was ich zu diesem Buch sagen soll. Entweder dieser Band 4 der Reihe ist extrem schwach ausgefallen oder mein Geschmack hat sich ganz grundlegend geändert. Oder vielleicht habe ich auch in der letzten Dekade so viele andere, bessere Thriller gelesen, dass David Hunter einfach nicht mehr mithalten kann.
Was hat mich nun so sehr gestört?
Der Antagonist wird als wahres Monstrum dargestellt, im Sinne einer Kreatur aus einer Monstrositätenshow. Jede Menschlichkeit wird ihm abgesprochen. Er mag ein psychopathischer Serienkiller und optisch nicht wirklich attraktiv sein, aber er ist dennoch ein Mensch.
Dann der Blick auf Frauen. Entweder David Hunter ist nach dem Willen des Autors ein echter Chauvi (man stelle sich vor, er hat seiner Frau sogar erlaubt teilzeit zu arbeiten 🙄 und kam sich damit fortschrittlich vor) oder Simon Beckett hat für diese Zeit selbst einen sehr merkwürdigen Blick auf Frauen und hat seinen Protagonisten deshalb in der Mitte des letzten Jahrhunderts vergessen.
Am allermeisten genervt hat mich aber die weibliche Protagonistin. Diese doofe Trulla hat sich ständig so verhalten wie die dämliche Blondine aus dem Teenie-Horrofilm, die alleine in den dunklen Keller geht. Sie ist Psychologin und war Polizeiberaterin, aber sie ist ganz offensichtlich emotional vollkommen instabil und erfreut ihre Umwelt durch häufige hysterische Anfälle. Zudem ist sie auch noch ein manipulatives Miststück. Also nicht gerade mein Lieblingscharakter aus diesem Buch.
Alles in Allem waren meinen Erwartungen an den Roman völlig andere und wurden nicht mal ansatzweise erfüllt.
2 Sterne, und das ist schon großzügig.
---------------------
I have read the David Hunter series by Simon Beckett with great enthusiasm in the past. But now I don't really know what to say about this book. Either this volume 4 of the series is extremely weak or my taste has changed fundamentally. Or maybe I've read so many other, better thrillers in the last decade that David Hunter simply can't keep up.
So what bothered me so much?
The antagonist is portrayed as a true monster, in the sense of a creature from a monstrosity show. He is denied any humanity. He may be a psychopathic serial killer and not really visually attractive, but he's still human.
Then there's the view of women. Either David Hunter is a real chauvinist according to the author (imagine that he even allowed his wife to work part-time 🙄 and thus felt progressive) or Simon Beckett himself has a very peculiar view of women for the time and has therefore forgotten his protagonist in the middle of the last century.
But what annoyed me the most was the female protagonist. This dumb wench constantly behaved like the daft blonde from the teen horror film who goes into the dark cellar on her own. She's a psychologist and was a police counsellor, but she's obviously completely emotionally unstable and delights those around her with frequent hysterical outbursts. She's also a manipulative bitch. So not exactly my favourite character from this book.
All in all, my expectations of the novel were completely different and were not even remotely fulfilled.
2 stars, and that's already generous.
***
Ich habe die David Hunter-Reihe von Simon Beckett in der Vergangenheit mit großer Begeisterung gelesen. Aber nun weiß ich nicht so recht, was ich zu diesem Buch sagen soll. Entweder dieser Band 4 der Reihe ist extrem schwach ausgefallen oder mein Geschmack hat sich ganz grundlegend geändert. Oder vielleicht habe ich auch in der letzten Dekade so viele andere, bessere Thriller gelesen, dass David Hunter einfach nicht mehr mithalten kann.
Was hat mich nun so sehr gestört?
Der Antagonist wird als wahres Monstrum dargestellt, im Sinne einer Kreatur aus einer Monstrositätenshow. Jede Menschlichkeit wird ihm abgesprochen. Er mag ein psychopathischer Serienkiller und optisch nicht wirklich attraktiv sein, aber er ist dennoch ein Mensch.
Dann der Blick auf Frauen. Entweder David Hunter ist nach dem Willen des Autors ein echter Chauvi (man stelle sich vor, er hat seiner Frau sogar erlaubt teilzeit zu arbeiten 🙄 und kam sich damit fortschrittlich vor) oder Simon Beckett hat für diese Zeit selbst einen sehr merkwürdigen Blick auf Frauen und hat seinen Protagonisten deshalb in der Mitte des letzten Jahrhunderts vergessen.
Am allermeisten genervt hat mich aber die weibliche Protagonistin. Diese doofe Trulla hat sich ständig so verhalten wie die dämliche Blondine aus dem Teenie-Horrofilm, die alleine in den dunklen Keller geht. Sie ist Psychologin und war Polizeiberaterin, aber sie ist ganz offensichtlich emotional vollkommen instabil und erfreut ihre Umwelt durch häufige hysterische Anfälle. Zudem ist sie auch noch ein manipulatives Miststück. Also nicht gerade mein Lieblingscharakter aus diesem Buch.
Alles in Allem waren meinen Erwartungen an den Roman völlig andere und wurden nicht mal ansatzweise erfüllt.
2 Sterne, und das ist schon großzügig.
---------------------
I have read the David Hunter series by Simon Beckett with great enthusiasm in the past. But now I don't really know what to say about this book. Either this volume 4 of the series is extremely weak or my taste has changed fundamentally. Or maybe I've read so many other, better thrillers in the last decade that David Hunter simply can't keep up.
So what bothered me so much?
The antagonist is portrayed as a true monster, in the sense of a creature from a monstrosity show. He is denied any humanity. He may be a psychopathic serial killer and not really visually attractive, but he's still human.
Then there's the view of women. Either David Hunter is a real chauvinist according to the author (imagine that he even allowed his wife to work part-time 🙄 and thus felt progressive) or Simon Beckett himself has a very peculiar view of women for the time and has therefore forgotten his protagonist in the middle of the last century.
But what annoyed me the most was the female protagonist. This dumb wench constantly behaved like the daft blonde from the teen horror film who goes into the dark cellar on her own. She's a psychologist and was a police counsellor, but she's obviously completely emotionally unstable and delights those around her with frequent hysterical outbursts. She's also a manipulative bitch. So not exactly my favourite character from this book.
All in all, my expectations of the novel were completely different and were not even remotely fulfilled.
2 stars, and that's already generous.
April 30, 2019
Toch heeft David Hunter een soort van magische aantrekkingskracht op mij en kunnen zijn avonturen me steeds verrassen door de vlotte schrijfstijl en de onverwachte ontknoping. Nu rest er mij slechts 1 deel nog van deze leuke reeks. Met weemoed zal ik dan terug denken aan David Hunter en blijf ik hopen op een zesde vervolgdeel!
November 23, 2017
Für mich der schwächste Teil der Reihe. Hunter agiert überhaupt nicht in seiner Rolle als forensischer Anthropologe, was die Reihe ja eigentlich ausmacht. Der Kriminalfall war auch durchschnittlich.
September 10, 2018
Es war einfach großartig!
September 14, 2021
Nicht ganz so spektakulär wie die Bände davor aber trotzdem spannend. Ich fühl mich einfach wohl mit David Hunter und mag seine Geschichten.
October 31, 2024
Чим більше читаю про Давіда Гантера, тим ще більше хочу читати про Девіда Гантера 🤭
Інтрига та динаміка були присутні протягом всієї книги.
Сподобалось, що тут було дві лінії минулого та теперішнього, це шось новеньке в цій серії книг.
Багато не напише, бо буде спойлером)
Люблю цю серію, однозначно буду продовжувати читати її❤️
Інтрига та динаміка були присутні протягом всієї книги.
Сподобалось, що тут було дві лінії минулого та теперішнього, це шось новеньке в цій серії книг.
Багато не напише, бо буде спойлером)
Люблю цю серію, однозначно буду продовжувати читати її❤️
March 25, 2022
Un caso más de David Hunter, que en la línea de los anteriores, entretiene y sorprende con sus giros.
Me ha gustado, pero echo en falta unas cuantas larvas y moscardas, que siempre son un plus.
Me ha gustado, pero echo en falta unas cuantas larvas y moscardas, que siempre son un plus.
December 27, 2023
3/5⭐️
Tai ketvirtoji dalis apie teismo medicinos ekspertą Deividą Hanterį. Ir nors šis veikėjas lyg kultinio serialo ,,CSI kriminalistai" veikėjas, bylos, nusikaltimai gniaužią kvapą, tačiau ši dalis kiek kitokia.
Šioje dalyje su autorius pagalba grįžtame į praeitį, kuomet buvo tiriamas kraupus nusikaltimas, o Deividas dar turėjo šeimą ir laimingai gyveno. Nusikaltėlis buvo sulaikytas, tačiau pritrūko aukų kūnų.
Po aštuonių metų buvę kolegos pradeda lysti iš užmašties lyg šešėliai ir Hanteriui primena ne tik buvusią bylą, bet ir tai ko neteko. Ši byla labiau lyg katės ir pelės žaidimai, nes nusikaltėlis aiškus, pabėgęs žiaurus nusikaltėlis, tik lieka neaišku kokie jo nauji motyvai. Nejau yra tikimybė, kad ir Deividas negali jaustis saugus.
Ši dalis kitokia ne tik savo byla, bet ir visu įvykių lėtumu, eiga. Dažniausiai autoriui apsukti protą skaitytojui nebūdavo sunku, šį kart nuojauta kuždėjo, kad autorius mažiau įdėjo pastangų ir viskas daug akivaizdžiau nei ankstesnėse dalyse. Na ir žinoma ši dalis mažiau suks skrandį. Baisybių, pūvančių lavonų ir vaizdžių metaforų pasigesite arba ne. Labai tikiuosi, kad tolimesnės dalys grįš prie pirminės (daugumos jau pamėgtos) tematikos.
Tai ketvirtoji dalis apie teismo medicinos ekspertą Deividą Hanterį. Ir nors šis veikėjas lyg kultinio serialo ,,CSI kriminalistai" veikėjas, bylos, nusikaltimai gniaužią kvapą, tačiau ši dalis kiek kitokia.
Šioje dalyje su autorius pagalba grįžtame į praeitį, kuomet buvo tiriamas kraupus nusikaltimas, o Deividas dar turėjo šeimą ir laimingai gyveno. Nusikaltėlis buvo sulaikytas, tačiau pritrūko aukų kūnų.
Po aštuonių metų buvę kolegos pradeda lysti iš užmašties lyg šešėliai ir Hanteriui primena ne tik buvusią bylą, bet ir tai ko neteko. Ši byla labiau lyg katės ir pelės žaidimai, nes nusikaltėlis aiškus, pabėgęs žiaurus nusikaltėlis, tik lieka neaišku kokie jo nauji motyvai. Nejau yra tikimybė, kad ir Deividas negali jaustis saugus.
Ši dalis kitokia ne tik savo byla, bet ir visu įvykių lėtumu, eiga. Dažniausiai autoriui apsukti protą skaitytojui nebūdavo sunku, šį kart nuojauta kuždėjo, kad autorius mažiau įdėjo pastangų ir viskas daug akivaizdžiau nei ankstesnėse dalyse. Na ir žinoma ši dalis mažiau suks skrandį. Baisybių, pūvančių lavonų ir vaizdžių metaforų pasigesite arba ne. Labai tikiuosi, kad tolimesnės dalys grįš prie pirminės (daugumos jau pamėgtos) tematikos.
July 12, 2023
Pirmieji trys Simono Becketto trileriai, kuriuose pagrindinį vaidmenį atlieka teismo medicinos antropologas Deividas Hanteris, gniaužia kvapą, o apie mirtį ir kūno įrimą sužinosite daugiau, nei kada nors norėjote žinoti. Bet kokiu atveju, kiekvienas puslapis sukelia liguistą smalsumą, o siužetinės linijos vingiai išlaiko skaitytoją prilipusį iki pat knygos pabaigos.
To paties tikėdamasi iš naujojo Becketto romano „Kapo šauksmas� gerokai nusivyliau. Siužetas skaidrus jau nuo pat pradžių, o skaitytojas viską sužino per daug greitai. Likusioje knygos dalyje pateikiami paaiškinimai to, ką jau ir taip žinome.
Sąžiningai, tikėjausi supuvusių lavonų ir sunkaus Hanterio darbo. O gavau lengvą trilerį apie pabėgusį kalinį ir Hanterio praeitį.
Nors knyga nesibaigia sukrečiančiu siužeto vingiu, istorijos pabaiga vis tiek verčia susimąstyti, kokia bus kita Hanterio byla
To paties tikėdamasi iš naujojo Becketto romano „Kapo šauksmas� gerokai nusivyliau. Siužetas skaidrus jau nuo pat pradžių, o skaitytojas viską sužino per daug greitai. Likusioje knygos dalyje pateikiami paaiškinimai to, ką jau ir taip žinome.
Sąžiningai, tikėjausi supuvusių lavonų ir sunkaus Hanterio darbo. O gavau lengvą trilerį apie pabėgusį kalinį ir Hanterio praeitį.
Nors knyga nesibaigia sukrečiančiu siužeto vingiu, istorijos pabaiga vis tiek verčia susimąstyti, kokia bus kita Hanterio byla
February 2, 2017
I'm a bit disappointed by the book. As I am a huge fan David Hunter and I really enjoyed the first 3 books, I was expecting to be dazzled by this one but it seemed a bit off, very different from the others and not in a good way. The thrilling sensation wasn't there, the characters left me cold ... so I hope the next one will be much better.
November 27, 2024
поклик з могили - саймон бекетт
сюжет: головний герой, вже нам знайомий - Девід Гантер. і це історія, яка пов'язує його минуле і теперішнє.. коли справа, яку 8 років тому не змогли довести до кінця - повертається і починає розкриватися по новому..
жанр: трилер
мої враження: це було в стилі бекетта - трилер з елементами детективного розслідування. з попередніх книг ми вже знайомі з головним героєм, і знаємо, що він авантюрист ще той, і завжди йде туди, де його чекає новий злочин.
ця історія досить цікава, але не настільки, щоб було вау (до прикладу, перша книга серії - найкраща, для мене. там було дійсно складно відірватись). хоча тут досить цікаво пов'язали минуле і теперішнє, і нарешті ми дізнались, що трапилось з його дружною та донькою.
але все ж був один момент, який мене дуже в цій історії напрягав. і це - слово ОК. воно було просто всюди, чесно 😇
щодо того, чи вгадала я злочинця - ні, хоча це було очевидно. а коли щось занадто очевидно - то я думаю, що все не може бути так просто 🤨
4/5
February 15, 2025
А я казала, що вона тупе стерво😅
Відгук згодом
Відгук згодом
October 19, 2024
Я скучила за цією серією! Прочитала за день, сподобалось дуже!
Влаштувало все: логічність, твісти, як автор «подав» антагоніста. Все шикарно!!!
Влаштувало все: логічність, твісти, як автор «подав» антагоніста. Все шикарно!!!
April 1, 2024
Не стала я очікувати на український переклад, почала читати далі самостійно четверту книгу про Хантера. Книга визвала у мене змішані почуття. Початок мені не сподобався. Він нагадав мені сильно першу книжку. Плюс до цього якось так швидко перечислили інформацію про Монка. Мені хотілося б більше деталей, я б хотіла більше зосередитись на цій людині.
Середина була більш-менш. Тут була динаміка, нові герої, нові злочини, переплетіння подій минулого та теперішнього.
Кінець мені не сподобався, вбивця не сподобався. Вся ситуація визвала певну огиду. Було виділено так багато часу на гонитву за привидами, що вбивці залишили на сповідь всього нічого. І знову я вгадала хто вбивця, бо той хто вбивав більше трьох людей не може зупинитись, не може вже так легко приховувати свою сутність.
Окрема тема - тупа любовна лінія. Нагадайте мені, яка вона в цього героя на рахунку? Можливо потрібно зупинитися та перестати прописувати кончених героїнь? Можливо досить очіма Хантера описувати всіх жінок як ласий шматочок? Особливо, коли він був ще одружений 🙁
Якщо чесно за моїм відгуком там повинно бути 1/5, але чомусь серце хоче 4/5 😯
October 11, 2024
Мені дуже сподобалася ця частина, і вже з нетерпінням чекаю на наступну частину.
Бо в кінці ця інтрига просто не дає спокою😅
Бо в кінці ця інтрига просто не дає спокою😅
March 11, 2012
An okay read. Nearly ditched it halfway because the characters were just so unlikeable! Not half as good as the earlier David Hunter books I've read.
November 22, 2022
3,5⭐️
Ach man. Das war wieder mal eine coole Ausgangslage, tolle Idee und gutes Ende, das mich ganz zum Schluss doch etwas überrascht hat.
Glaub, ich hab das schon mal zu einem der Bücher gesagt: Dialoge sind nicht des Autors Stärke. Die Charaktere sind süße Schablonen, wie Marionetten, damit Hunter, unser Held, im besten Lichte glänzt. Das ist stilistisch alles zu grobschlächtig umgesetzt.
Unterhält trotzdem 🙂
Ach man. Das war wieder mal eine coole Ausgangslage, tolle Idee und gutes Ende, das mich ganz zum Schluss doch etwas überrascht hat.
Glaub, ich hab das schon mal zu einem der Bücher gesagt: Dialoge sind nicht des Autors Stärke. Die Charaktere sind süße Schablonen, wie Marionetten, damit Hunter, unser Held, im besten Lichte glänzt. Das ist stilistisch alles zu grobschlächtig umgesetzt.
Unterhält trotzdem 🙂
Displaying 1 - 30 of 687 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.