What do you think?
Rate this book
Герой поневолі #1
Герой поневолі, том 1
«Степан Калинович був канцеляристом при львівській державній бухгалтерії. Двадцять літ числив він скарбові доходи й видатки. Двадцять найкращих літ життя провів у отсій темній канцелярії, живучи з дня на день правильно і точно, мов добре накручений годинник, не думаючи про ніякі зміни, про інше життя. Треба було аж бурі 1848 року, щоб у те тихе, самітне життя внести деякий неспокій і заколот», - розповідає про головного героя Іван Франко. Степан Калинович � українець, який не звик до самостійних дій, і чия доля кардинально змінилася, коли він, поневолі, опинився у вуличних боях і пережив неймовірні пригоди на барикадах революції «Весна народів» у 1848р.
64 pages, Hardcover
First published January 1, 2014
62 people want to read
About the author
Іван Франко
182books59followersІван Якович Франко � видатний український прозаїк, поет, драматург, публіцист, перекладач, науковець, фольклорист, громадський і політичний діяч, видавець. Народився 27 серпня 1856 у селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської обл.) в родині сільського коваля. Рано осиротівши (батько помер коли Івану було 9 років, а в 1872 році померла мати) Франко спромігся здобути грунтовну освіту. У 1862�64 роках він навчався у початковій школі сусіднього села Ясениця-Сільна, в 1864�1867 рр. � у школі отців-василіан в Дрогобичі, а в 1867�1875 рр. � у гімназії в тому ж Дрогобичі. В гімназійні роки почав перекладати твори античних авторів (Софокла, Еврипіда), збирати фольклор, писати вірші і прозу.
По закінченні гімназії у 1875 році Франко вступає на філософський факультет Львівського університету і поринає у суспільно-політичне життя краю. Разом із М.Павликом видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін» і «Молот» (усі 1878), з І.Белеєм журнал «Світ» (1881�1882); співпрацював у виданні кількох журналів та альманахів, зокрема: «Товариш» (1888), «Зоря» (у 1883�1886), «Правда» (1888), газети «Діло» (1883�1886) та інших. Був одним із засновників 1890 року першої української політичної партії � Русько-української радикальної партії (РУРП). 1893 року у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії.
Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості. Одначе дружиною письменника стала киянка Ольга Хоружинська, шлюб із якою він узяв у травні 1886. В їх родині з’явилос� четверо дітей. Разом із дружиною видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово» (1894-1897). Упродовж 1887-1897 працював у редакції польської газети «Kurjer Lwowski». З 1899 року, відійшовши від громадсько-політичних справ, повністю присвятив себе літературній і науковій праці � став членом Наукового товариства ім.Шевченка (НТШ), очолював філологічну секцію (1898�1901; 1903�1912) та етнографічну комісію (1898�1900; 1908�1913) НТШ; був співредактором журналу «Літературно-науковий вістник» (1898�1907; спільно з М. Грушевським та В. Гнатюком). За життя чотири рази був ув'язнений австрійською владою (у 1877, 1880, 1889 і 1892). Починаючи з 1908 року стан здоров'я погіршується. Невважаючи на хворобу Франко продовжував літературну й наукову працю до самої смерті. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.
Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург), перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений � літературо-, мово- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, філософ. Його творчий доробок за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів.
По закінченні гімназії у 1875 році Франко вступає на філософський факультет Львівського університету і поринає у суспільно-політичне життя краю. Разом із М.Павликом видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін» і «Молот» (усі 1878), з І.Белеєм журнал «Світ» (1881�1882); співпрацював у виданні кількох журналів та альманахів, зокрема: «Товариш» (1888), «Зоря» (у 1883�1886), «Правда» (1888), газети «Діло» (1883�1886) та інших. Був одним із засновників 1890 року першої української політичної партії � Русько-української радикальної партії (РУРП). 1893 року у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії.
Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості. Одначе дружиною письменника стала киянка Ольга Хоружинська, шлюб із якою він узяв у травні 1886. В їх родині з’явилос� четверо дітей. Разом із дружиною видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово» (1894-1897). Упродовж 1887-1897 працював у редакції польської газети «Kurjer Lwowski». З 1899 року, відійшовши від громадсько-політичних справ, повністю присвятив себе літературній і науковій праці � став членом Наукового товариства ім.Шевченка (НТШ), очолював філологічну секцію (1898�1901; 1903�1912) та етнографічну комісію (1898�1900; 1908�1913) НТШ; був співредактором журналу «Літературно-науковий вістник» (1898�1907; спільно з М. Грушевським та В. Гнатюком). За життя чотири рази був ув'язнений австрійською владою (у 1877, 1880, 1889 і 1892). Починаючи з 1908 року стан здоров'я погіршується. Невважаючи на хворобу Франко продовжував літературну й наукову працю до самої смерті. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.
Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург), перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений � літературо-, мово- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, філософ. Його творчий доробок за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
December 31, 2019
Ідея чудова! Класика в коміксах � це тренд на Заході, тож радію, що у нас взялися за цей проект. Львів ХІХ століття зачаровує! Навіть річка намальована, як на старих листівках. За це велике дякую!
Але в першому томі цієї повісті Франка занадто мало дії, як на мальовану історію. Сподіваюся, що другий том буде динамічнішим.
Але в першому томі цієї повісті Франка занадто мало дії, як на мальовану історію. Сподіваюся, що другий том буде динамічнішим.
Read
October 22, 2018По-перше, це дуже круто, що з’являютьс� сучасні репліки на класичні тексти! Будь-які тексти взагалі живуть рівно доти, доки ми підтримуємо з ними діалог, тож будь-які переосмислення/переклади мовою іншого медіуму/перекази абощо � це дуже-дуже круто. Тим паче, актуалізується жизнєнне таке оповідання про маленьку людину, глибоко аполітичного кабінетного щурика, який би собі радо й далі займався своєю паперовою роботою, але ж історичні зсуви змушують поставити непрості питання про свою ідентичність і своє місце в історії.
Мені, можливо, хотілося б активнішої роботи із, власне, текстом, тому що � бодай у першому томі � графіка і текст існують мовби паралельно, дублюючи один одного. Окремо є оповідання, окремо є ілюстрації, вони можуть існувати й одне без одного. Але графіка безмежно гарна � любовно виписані львівські краєвиди, у обличчях вдалий баланс між мультяшністю й реалізмом, зворушливий візуально головний герой, панорами, як на листівочках, і таке інше.
Мені, можливо, хотілося б активнішої роботи із, власне, текстом, тому що � бодай у першому томі � графіка і текст існують мовби паралельно, дублюючи один одного. Окремо є оповідання, окремо є ілюстрації, вони можуть існувати й одне без одного. Але графіка безмежно гарна � любовно виписані львівські краєвиди, у обличчях вдалий баланс між мультяшністю й реалізмом, зворушливий візуально головний герой, панорами, як на листівочках, і таке інше.
March 14, 2021
львів у «герої поневолі» абсолютно гарнючий, але такою красою запрошеної на корпоратив зірки, яка знає, що одної її присутності клієнтам достатньо для яскравих спогадів і тривалих вихвалянь, а тому не дуже старається забезпечувати будь-що, крім, власне, присутності, зафіксованої на фотографіях. ясно, що коміксова форма, особливо з такими хорошими малюнками, привабить до франкового тексту нових читачів; шкода, що ці читачі отримають скоріш умовні ілюстрації до фрагментів із повісті, ніж справжній мальопис.
January 28, 2016
Перш за все, я рада, що в нас узялися за такий проект, як популяризація класики. Я з першого погляду закохалася у мальовку і маю сказати, що всередині вона ще гарніша. Вражають деталізовані краєвиди Львова, його мешканців та організація фреймів.
На жаль, не можу того ж сказати про сюжет. Я не читала цей твір Франка, але підозрюю, що в нього оповідь ведеться дуже описово. Для графічного роману це неприпустимо, оскільки він має бути динамічним, більш зосередженим на героях. На мою думку, не той твір Франка було обрано для такої мети. Або ж треба було інтерпретувати його якось цікавіше. По суті, у першому томі майже нічого не відбувається, читач встигає тільки познайомитися з ситуацією і протагоністом. Сподіваюся, другий том буде насиченішим подіями.
Що ж до збереження оригінальної мови, це цікаво. Але помилки у банальній пунктуації дратували. Краще було б дати вичитати коректору перед виданням.
4 зірочки ставлю за ідею, чудову мальовку та композиційність. Так тримати, з нетерпінням очікую на другий том!
На жаль, не можу того ж сказати про сюжет. Я не читала цей твір Франка, але підозрюю, що в нього оповідь ведеться дуже описово. Для графічного роману це неприпустимо, оскільки він має бути динамічним, більш зосередженим на героях. На мою думку, не той твір Франка було обрано для такої мети. Або ж треба було інтерпретувати його якось цікавіше. По суті, у першому томі майже нічого не відбувається, читач встигає тільки познайомитися з ситуацією і протагоністом. Сподіваюся, другий том буде насиченішим подіями.
Що ж до збереження оригінальної мови, це цікаво. Але помилки у банальній пунктуації дратували. Краще було б дати вичитати коректору перед виданням.
4 зірочки ставлю за ідею, чудову мальовку та композиційність. Так тримати, з нетерпінням очікую на другий том!
September 15, 2022
Не будучи фантом ні коміксів, ні Франка в далекому 2017 купила цей графічний роман на Книжковому Арсеналі. Купила й тоді так і не прочитала.
Лише зараз дала йому шанс. І зовсім не жалкую, прочитала перший том за один вечір. Дуже сподобалося, хоч і почати було важко (все таки комікси не мій формат).
"Калинович знав що він українець. Про се говорила його метрика, його урядовий декрет. Але в житті се не мало для нього ніякого практичного значення."
Лише зараз дала йому шанс. І зовсім не жалкую, прочитала перший том за один вечір. Дуже сподобалося, хоч і почати було важко (все таки комікси не мій формат).
"Калинович знав що він українець. Про се говорила його метрика, його урядовий декрет. Але в житті се не мало для нього ніякого практичного значення."
December 15, 2024
Перша частина ілюстрованої адаптації твору Франка. Трохи складно слідкувати за самою оповіддю. Але малюнки дуже гарні, стилізовані, у форматі урбаністичного скетчу. Гарно намальований і дуже впізнаваний центр Львова
July 24, 2020
Читнув 2 томи Героя поневолі. Пригоди виборця зеленського у Львові під час Весни народів.
Малюнок нереально крутий, з українського нового я нічого крутіше не бачив. Розврроти - це просто один величезний естетичний оргазм.
Твір як ніколи актуальний для України. Франко геній, бачив той український народ наскрізь.
Хто сумнівався чи ще не читав, то прям дуже раджу.
Малюнок нереально крутий, з українського нового я нічого крутіше не бачив. Розврроти - це просто один величезний естетичний оргазм.
Твір як ніколи актуальний для України. Франко геній, бачив той український народ наскрізь.
Хто сумнівався чи ще не читав, то прям дуже раджу.
January 30, 2025
“З� повістю Івана Франка�. Маленька ремарка, яка у свій час прикувала мою увагу до себе і змусила купити свій перший мальопис на далекому Книжковому Арсеналі 16 року. Як зараз пам’ята�, що ті 100 грн були відкладені на обід, але в результаті витратились на дещо набагато цінніше. Та якось так вийшло, що свого часу в мене на поличці він чекав надто довго�
1848 рік. Революція. Весна народів. Львів, Лемберг, знаходиться у складі Австрійської імперії. Наш герой поневолі Степан Калинович - це та сама маленька людина, яка просто пливе за течією. Суть революції, поняття нації й необхідність свободи для нього незрозумілі та байдужі. Але, повертаючись з роботи у державній бухгалтерії, він опиняється просто у вирі вуличних боїв посеред барикад�
“Щ� сталося тим людям? Чого вони хочуть, за що б’ютьс�, на що надіються? Він ніколи не розумів революційного запалу, а тепер найменше чув лише, що для нього нема виходу, що він тут немов у клітці.�
"Калинович знав що він українець. Про се говорила його метрика, його урядовий декрет. Але в житті се не мало для нього ніякого практичного значення."
Українська класика у форматі графічного роману. Геніальний здавалось би задум, який, на превеликий жаль, на час публікації не отримав достатньої кількості визнання і похвал.
Кирило Горішний та Міхай Тимошенко проробили просто титанічну роботу над своїм творінням у кооперації з істориками, щоб кожна місцина, будівля та навіть вивіски на магазинах були передані максимально схоже на тогочасні.
Неймовірна деталізація, яка вдалася на славу, і є родзинкою цього мальопису.
Чорно-біла картинка коміксу, яка просто оживає перед очима та по-справжньому занурює у буремну атмосферу тодішнього Львова. Кожен кадр це просто ода архітектурі та духу міста.
Звісно, формат мальопису рідко дозволяє передати оригінальний текст у повному обсязі. Але оригінальна мова була автора збережена повністю.
З мінусів можу назвати тільки те, що історія в першому томі обривається доволі різко, неочікувано, так і не дійшовши до якихось ключових подій. Здається, що ти тільки-тільки почав читати, але ось вже перегортаєш останню сторінку� Тому необхідно, щоб для читання у вас були одразу обидва томи☝️
В кінці мальопису додана біографія Івана Франка, яка звісно також прикрашена прекрасними ілюстраціями.
10/10
Українська класика у форматі графічного роману, мальопису, коміксу чи банд-десіне - називайте, як хочете - це неймовірно. Це те, що допомогло б залучити більше дітей, підлітків та дорослих до читання саме класики української літератури. Показати її сучасно та цікаво. Дуже сподіваюсь, що хтось з наших видавців колись візьметься за це та зможе вивести у тренди.
1848 рік. Революція. Весна народів. Львів, Лемберг, знаходиться у складі Австрійської імперії. Наш герой поневолі Степан Калинович - це та сама маленька людина, яка просто пливе за течією. Суть революції, поняття нації й необхідність свободи для нього незрозумілі та байдужі. Але, повертаючись з роботи у державній бухгалтерії, він опиняється просто у вирі вуличних боїв посеред барикад�
“Щ� сталося тим людям? Чого вони хочуть, за що б’ютьс�, на що надіються? Він ніколи не розумів революційного запалу, а тепер найменше чув лише, що для нього нема виходу, що він тут немов у клітці.�
"Калинович знав що він українець. Про се говорила його метрика, його урядовий декрет. Але в житті се не мало для нього ніякого практичного значення."
Українська класика у форматі графічного роману. Геніальний здавалось би задум, який, на превеликий жаль, на час публікації не отримав достатньої кількості визнання і похвал.
Кирило Горішний та Міхай Тимошенко проробили просто титанічну роботу над своїм творінням у кооперації з істориками, щоб кожна місцина, будівля та навіть вивіски на магазинах були передані максимально схоже на тогочасні.
Неймовірна деталізація, яка вдалася на славу, і є родзинкою цього мальопису.
Чорно-біла картинка коміксу, яка просто оживає перед очима та по-справжньому занурює у буремну атмосферу тодішнього Львова. Кожен кадр це просто ода архітектурі та духу міста.
Звісно, формат мальопису рідко дозволяє передати оригінальний текст у повному обсязі. Але оригінальна мова була автора збережена повністю.
З мінусів можу назвати тільки те, що історія в першому томі обривається доволі різко, неочікувано, так і не дійшовши до якихось ключових подій. Здається, що ти тільки-тільки почав читати, але ось вже перегортаєш останню сторінку� Тому необхідно, щоб для читання у вас були одразу обидва томи☝️
В кінці мальопису додана біографія Івана Франка, яка звісно також прикрашена прекрасними ілюстраціями.
10/10
Українська класика у форматі графічного роману, мальопису, коміксу чи банд-десіне - називайте, як хочете - це неймовірно. Це те, що допомогло б залучити більше дітей, підлітків та дорослих до читання саме класики української літератури. Показати її сучасно та цікаво. Дуже сподіваюсь, що хтось з наших видавців колись візьметься за це та зможе вивести у тренди.
July 15, 2024
Так, як жоден з томів не є окремою історією, і їх не можна читати незалежно один від одного, відгуки будуть ідентичні. Одразу маю сказати, що оригінальну повість я не читала. Зазвичай я намагаюсь ознайомитись з оригіналом до мальописної адаптації, але чомусь, попри шалений попит на українську класику, спричинений повномасштабним вторгненням рускіх окупантів, саме цей твір Франка видавці поки що оминають увагою. Тому відгук суто на мальопис у вакуумі, я не можу сказати, чи достатньо він знайомить читоглядача з сюжетом і персонажами, чи не змінили автори в ньому щось, чи не змістили авторських акцентів і чи змогли передати загальну атмосферу.
Отже, спершу малюнок. Він тут чорно-білий, але дуже гарний і деталізований. Багато загальних планів і архітектурних деталей. Розкішно змальовані батальні сцени. З точки зору візуалу присікатись нема до чого, він прекрасний.
Сюжет. Головний герой Калинович - дрібний чиновник у Львові середини 19 сторіччя. За національністю він українець, однак це для нього більше факт із біографії, ніж його ідентичність. 1 листопада 1848 року застав його на службі у ратуші. Коли її почали обстрілювати, він намагався вибратись до свого дому на околиці, до відносної безпеки. Однак скоро виявив, що всі вулиці поруч з Площею Ринок забарикадовані, а австрійські військові почали застосовувати проти повстанців гармати та рушниці.
Персонажі. Я б сказала, що вони дещо пласкі, хоча, враховуючи невеликий обсяг історії, важко було очікувати на їхнє глибоке розкриття.
Найбільше мені сподобався фінал. Він одночасно неочікуваний і абсолютно логічний. Я тепер дуже хочу прочитати оригінальну повість. За мальопис ставлю найвищу оцінку.
Отже, спершу малюнок. Він тут чорно-білий, але дуже гарний і деталізований. Багато загальних планів і архітектурних деталей. Розкішно змальовані батальні сцени. З точки зору візуалу присікатись нема до чого, він прекрасний.
Сюжет. Головний герой Калинович - дрібний чиновник у Львові середини 19 сторіччя. За національністю він українець, однак це для нього більше факт із біографії, ніж його ідентичність. 1 листопада 1848 року застав його на службі у ратуші. Коли її почали обстрілювати, він намагався вибратись до свого дому на околиці, до відносної безпеки. Однак скоро виявив, що всі вулиці поруч з Площею Ринок забарикадовані, а австрійські військові почали застосовувати проти повстанців гармати та рушниці.
Персонажі. Я б сказала, що вони дещо пласкі, хоча, враховуючи невеликий обсяг історії, важко було очікувати на їхнє глибоке розкриття.
Найбільше мені сподобався фінал. Він одночасно неочікуваний і абсолютно логічний. Я тепер дуже хочу прочитати оригінальну повість. За мальопис ставлю найвищу оцінку.
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.