Том Мішкін безтурботно подорожує відкритим космосом, везучи різноманітні товари для поселення на планеті Дора-V, коли на його кораблі раптом трапляється аварія � виходить з ладу таємнича деталь із кодовою назвою L-1223A. Щоб вирішити проблему, йому доводиться здійснити посадку на загадковій планеті Гармонія, де розташований склад запчастин для космічних кораблів. Однак виявляється, що не все так просто і потрібна йому деталь зберігається не на складі, а в іншій частині планети. Разом із роботом-помічником Том Мішкін вирушає на завдання, яке дуже швидко перетворюється на подорож різноманітними світами, паралельними реальностями та сюжетними лініями. Написана у гротескному, постмодерному стилі, повість знаменитого американського фантаста Роберта Шеклі «Варіанти» з її насиченим гумором та сюрреалістичною образністю стане для читача справжньою поживою для розуму і неодмінною втіхою для серця.
One of science fiction's great humorists, Sheckley was a prolific short story writer beginning in 1952 with titles including "Specialist", "Pilgrimage to Earth", "Warm", "The Prize of Peril", and "Seventh Victim", collected in volumes from Untouched by Human Hands (1954) to Is That What People Do? (1984) and a five-volume set of Collected Stories (1991). His first novel, Immortality, Inc. (1958), was followed by The Status Civilization (1960), Journey Beyond Tomorrow (1962), Mindswap (1966), and several others. Sheckley served as fiction editor for Omni magazine from January 1980 through September 1981, and was named Author Emeritus by the Science Fiction and Fantasy Writers of America in 2001.
Дуже смішний початок і не менш феєричний кінець. Але посередині дратуюча плутанина - іноді складалось враження, що читаєш якийсь пазл, частинки якого переплутались з іншими пазлами, ти не знаєш де які, і онамаєш. Але потім вони прегарно складаються в картинку, якось так.
Ну ніяк не очікував наткнутися на черговий зразок абсурдистської літератури, коли вчергове брав з полиці книгу наугад. Ну не від фантаста Шеклі, але ось тобі - маєш!
Класична «пригода», якою мала би стати подорож головного персонажа Мішкіна, перетворюється на позбавлену логіки і змісту какафонію з усіма ознаками кислотного тріпу. Правда Шеклі чесно попереджає в початковій примітці: правила нормальності будуть тимчасово скасовані! А в заголовку першого розділу: «використання «простих засновків» названо хибним».
Взагалі новела своїм сюжетом нагадала мені «Сирени Титану» Воннегута і, здається, Шеклі свідомо перегукується з цим твором, бо ж і там і там головний герой приречено чекає коли йому доставлять потрібну деталь для космічного корабля, і там і тут вся «фішка» сюжету полягає в розвитку варіантів доставки цієї деталі. Але на відміну від Воннегута, який свій сюжет вибудував найкарколомнішим способом, Шеклі свій розриває на шматки ніби дитина яка псіхонула і порвала невдалий малюнок, а шмаття розкидала навколо і ще попутньо втрапила в манну кашу.
Доходить до того, шо Шеклі вводить в сюжет автора який вибачається, що у нього не вийшло порятувати героя, звертається до «басейну колективного несвідомого» з якого дістає «людину з тисячею облич» Джозефа Кембела, дістає Протея і тд. Наприкінці книги він вдається до останньої спроби вибудувати логічну історію і знову «невдалу», хоча по факту якраз вдалу…важк� пояснити. Треба читати.
Options is something of an absurd ramble that Sheckley crammed full of clever crazy cuteness and senseless silliness, but then forgot to add a comprehensible plot. He was a very successful humorist over the span of his career, but this one was somewhere under left field. There's a guy named Tom Mishkin who has to go get a part for his spaceship but melts into a dimension designed by Peter Max and scripted by R.A. Lafferty when they'd overdosed on Monty Python instead. It's a rather short novel but could've worked better with either a shorter edit or a little more logic and a little less loony.
This is such a zany book. Plot if you call making it impossible for a guy to get an auto part a plot then yea there is a plot. But it is a very loose plot. Development of characters and subplots just so that it can be completely discarded for absolutely no reason there is plenty of that. This book will not appeal to everybody. The Special Purpose Environmental Response robot is prolly my favorite robot since Marvin from HHGTTG. The writer is a character in the book. It makes about as much sense as this review. The ending is a complete and total cop out. It's like someone said Dude,you cant end a book like that. So Sheckley just threw a cliche together. Funny thing is, it works. It is a totally logical explanation to the insanity. Funnier thing is this book is for all its flaws is fantastically funny. A guy is stuck on a dangerous planet (autoshop) trying to get a part that is only a couple of miles away. He is ill equipped and optimistic. So instead of sending out a distress signal and waiting (months or years) for help, he has to go out and face a planet with nothing but a robot with settings for another planet. The SPER robot is supposed to alert the guy (Mishkin) to danger but the robot cant recognize danger because of its setting. From there it just gets weirder and weirder. It just gets gloriously absurd. Apparently is was Bob's first book after a long break and he was like WHATEVER! I had never read anything like this and I really enjoyed it. This book is a trip and some of the ideas inside push the envelope to breaking point. If its not you cuppa, no worries even the writer gave up!
Певно найдивніша книга, що я читала в житті. Карколомні переміщення з реальності в реальність збивають з пантелику. Добре, що вони настільки короткі, що встигаєш лише дивуватися, але часу на розуміння не вистачає. Шокова терапія в читанні.
Хочете чогось непередбачуваного, ніби нарізку кадрів з різних sci-fi фільмів, що в рандомну порядку укладено довкола одного персонажу - читайте її, це вона!
3,5⭐️ Початок історії про подорож на іншу планету абсурдний, веселий та іронічний, чимось схожий на «Футураму» ( Мішкін і його РДОЗ-робот наче прототипи Фрая та Бендера). Далі сюжет дуже просідає та перетворюється на калейдоскоп фрагментів галюцинацій. І хоча вони різні, у мене склалося враження, що я читаю одне й те саме по колу. Автор явно надихнувся книгою Кемпбелла «Тисячоликий герой»😏 І, можливо, 🚬кілька сторінок 🤨В ті часи вживання «стимулякрів»(назвемо це так) було популярним методом написання експериментальних творів. На щастя, Шеклі зміг феєрично закінчити цю місцями захопливу, а місцями - bad trip, космічну подорож. І хоча мені дуже подобаються оповідання Шеклі, але « Варіанти» - сюрреалістичний експеримент з реальністю та свідомістю, який хотілось кинути і не дочитувати саме через погано пропрацьовану основну частину книги
This entire review has been hidden because of spoilers.
Бувають книжки, про які мені важко написати щось доладне. Ця історія є однією з таких.
Протягом читання у мене дуже коливався настрій. Спочатку все подобалось, та потім щось сталось і вона почала здаватись мені нудною. Та в кінцевому підсумку після прочитання я ставлю їй 5/5 😅
Як на мене, то примітка чудово описує книжку. "Правила нормальності будуть тимчасово скасовані, поки розробляють нові правила. Нові правила можуть бути не такими, як старі. Годі навіть здогадатись, якими вони будуть."
Читати історію краще за раз. Я розділила її на два вечори і трохи жалію про це.
Після книги залишається відчуття, що Шеклі вирішив просто подразнити Філіпа Діка, бо ось це відчуття нереальності/фантасмагорії мов з Убіка. Чесно кажучи десь на половині книги я перестав взагалі розуміти, що відбувається і просто насолоджувався стилем та гумором Шеклі, який, як завжди, на висоті
Ось ця цитата дасть вам уявлення про що книга: «-Як довго триватимуть галюцинації? - спитав Мішкін. -Яеі галюцінації?» Я не знаю, чим «надихався» автор, коли писав цю книгу, але після її прочитання я відчуваю, що мені просто необхідно «заземлити» свій мозок!
Я розумію, шо то все алюзії на гру деміурга зі своїм творінням, але... Забагато абсурду і нагромадження слів. Не мій тип дічі, а от традиційний Шеклі до душі.
перша порада: читати книгу варто за один, максимум, два рази. так набагато краще сприйматиметься уся історія і легше буде в голові прокручувати події, що відбулися. тим паче, читається доволі легко, та й просто.
десь на середині, в голові починає постійно крутитися черв'ячок "WTF! до чого це все?!", але щойно минувши 2/3 подій книги починаєш відчувати неймовірне задоволення від того, як ж просто розплутався клубок подій.
"� Що таке реальність? � Одна з багатьох можливих ілюзій."
Another mixed review. On the one hand, I burned through this book due to its short chapters, and my desire to figure out what is happening. On the other hand, it's extremely surreal, and I feel like I'm missing the humor. (Is there any besides the snarky robot?) Keeping in the collection for the time being because it looks like it could be a first paperback edition. Only recommend reading if you like Philip K. Dick.
What a pile of pretentious toss. I wish I had the... option of going back in time to tell myself not to read it. Loved Dimension of Miracles. This was terrible in my opinion.
Роман про приничинно-наслідкові зв'язки або, ймовірну, їх відсутність. Адже поміж причиною та наслідкамком існує незліченна кількість подій, які впливають, або ж, навпаки на результат. Так би мовити, в періоді між подією та результатом, в гру втручається теорія ймовірності зі всіма її множинами випадків, або варіацій, чи "Варіантів", в ролі яких в романі виступає сам автор, він же "Чоловік з тисячею подоб". Книга однозначно для "підготовленого" читача. Адже якщо Ви звикли до класичної наукової фантастики, лінійної прози, романів, де кожен введений автором герой зазвичай виконує якусь роль, то тут все навпаки. Впевнена, що доволі великий відсоток читачів, вже на сотій сторінці вигукне: "Маячня!". Тому для мене аж ніяк не дивина така велика кількість низьких оцінок, меньше з тим, мені дуже сподобалось, як автор грає з текстом, з головним героєм ( в одній з глав він, навіть, має бажання замінити його:)) та , головне, з читачем. Друга частина просто неймовірно сильна. Глибока філософсько-психологічна складова, а монолог купця Аліда про смертьм - це просто діамант книги. Якби весь роман було написано в стилістиці другої частити, від мене однозначно було б 5 зірок. А так лишились в мене до автора деякі запитання, тому тверда четвірка.
Sheckley is so underrated - and this is prime Sheckley. Completely mad, knowingly ridiculous and inventive through the whole thing. The main character is exhausted with the plot twists and meanderings of the author, as the book takes directions the reader or the characters didn't expect. If you like your novels unhinged, read this one.
A quite silly meander through a shifting reality; might read better if you're coming down from an interesting trip yourself. Not a keeper. I liked the magician, cutting the girl in half with surgical team stitching up behind him as he went along.
Outstanding. Whacky, witty and wise without ever taking itself too seriously. Douglas Adams should have borrowed some of the better bits. Ok, so it's a bit hippy-trippy in parts, but it's terrific fun and a smart deconstruction of SF and, er, life. We are Mishikin. Robot, let's go...