What do you think?
Rate this book
Шафа
У кожному з трьох оповідань збірки Ольга Токарчук досліджує світ речей. Уважно вивчає готельні кімнати з блискучими лазничками і пухнастими халатами. Заглядає у дзеркало старої шафи, в якому можна побачити дещо дивовижне. Спостерігає за тим, як розгортаються події у незвичній комп’ютерній грі. Її герої проростають у світ речей, а не панують над ними, між людиною і створеним нею обирають останнє. А одного разу остаточно залишають звичне, аби зробити крок у невідоме.
72 pages, Hardcover
First published January 1, 1997
49 people are currently reading
2,679 people want to read
About the author
Olga Tokarczuk
72books7,529followersOlga Nawoja Tokarczuk is a Polish writer, activist, and public intellectual. She is one of the most critically acclaimed and successful authors of her generation in Poland. She was awarded the 2018 Nobel Prize in Literature as the first Polish female prose writer for "a narrative imagination that with encyclopedic passion represents the crossing of boundaries as a form of life".
For her novel Flights, Tokarczuk was awarded the 2018 Man Booker International Prize. For Flights and The Books of Jacob, she won the Nike Awards, Poland's top literary prize, among other accolades; she won the Nike audience award five times.
Her works have been translated into almost 40 languages, making her one of the most translated contemporary Polish writers. The Books of Jacob, regarded as her magnum opus, was released in the UK in November 2021 after seven years of translation work, followed by release in the US in February 2022. In March that year, the novel was shortlisted for the 2022 International Booker Prize.
Source:
Photo: Łukasz Giza
For her novel Flights, Tokarczuk was awarded the 2018 Man Booker International Prize. For Flights and The Books of Jacob, she won the Nike Awards, Poland's top literary prize, among other accolades; she won the Nike audience award five times.
Her works have been translated into almost 40 languages, making her one of the most translated contemporary Polish writers. The Books of Jacob, regarded as her magnum opus, was released in the UK in November 2021 after seven years of translation work, followed by release in the US in February 2022. In March that year, the novel was shortlisted for the 2022 International Booker Prize.
Source:
Photo: Łukasz Giza
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 534 reviews
June 1, 2022
Mów do mnie tak, jak gdyby miał się skończyć czas, a tak tylko potrafi mówić Olga Tokarczuk.
Prawie zapomniałem, że można opowiadać z taką czułością o rzeczach i ludziach. Zaprawdę, Olga jest czułą narratorką.
Prawie zapomniałem, że można opowiadać z taką czułością o rzeczach i ludziach. Zaprawdę, Olga jest czułą narratorką.
August 5, 2023
4,5�
Niezwykła uczta literacka, zbiór trzech krótkich opowiadań, które łączy (nie)banalna ludzka codzienność. „Szafa� - czułe, alegoryczne opowiadanie o krainie utopijnej rzeczywistości, o przestrzeni w nas samych, do której można uciec, by milczeć. By oddychać. By być. Lub nie być w ogóle. „Numery� są najbardziej rozległym z opowiadań i przy tym także najbardziej drobiazgowym, detalicznym, zmysłowym i kojącym - w sposób szczery, enigmatyczny. Natomiast „Deus ex� jest kwintesencją ludzkości. Przedstawia zmetaforyzowane miliony nierealnych rzeczywistości, wykreowane, by uciec od wyrazistości istnienia.
Wszystkie razem dają nadzieję na znalezienie w sobie przestrzeni na własną szafę, na czułość, na, tak po prostu, życie.
Niezwykła uczta literacka, zbiór trzech krótkich opowiadań, które łączy (nie)banalna ludzka codzienność. „Szafa� - czułe, alegoryczne opowiadanie o krainie utopijnej rzeczywistości, o przestrzeni w nas samych, do której można uciec, by milczeć. By oddychać. By być. Lub nie być w ogóle. „Numery� są najbardziej rozległym z opowiadań i przy tym także najbardziej drobiazgowym, detalicznym, zmysłowym i kojącym - w sposób szczery, enigmatyczny. Natomiast „Deus ex� jest kwintesencją ludzkości. Przedstawia zmetaforyzowane miliony nierealnych rzeczywistości, wykreowane, by uciec od wyrazistości istnienia.
Wszystkie razem dają nadzieję na znalezienie w sobie przestrzeni na własną szafę, na czułość, na, tak po prostu, życie.
January 27, 2025
Drugie i trzecie opowiadanie totalnie mnie pochłonęły!
May 3, 2024
Токарчук, як завжди, створює світ, за яким цікаво спостерігати. ти читаєш і знаєш, що це твій світ і цей світ, сповнений деталей: іноді прихованих, іноді таємничих, іноді занадто особистих.
оповідання звичайні у своїй незвичності і незвичні у тому наскільки же звичайні.
оповідання звичайні у своїй незвичності і незвичні у тому наскільки же звичайні.
July 3, 2022
Czemu to jest tak krótkie!
April 11, 2024
"Шафа" Ольги Токарчук - це невеличкий збірник оповідань на 70 сторінок, який ідеально підходить для знайомства з творчістю польської письменниці.
Всього у збірку входить 3 оповідання:
▪️ Шафа. Розповідь про звичним всім нам домашній атрибут, у якого є всі шансі стати не тільки місцем зберігання речей, а чимось набагато більшим. Рефлективна манера оповіді заворожує.
▪️ Готель. Я з назвав цю оповідь анатомією готелю, його Біблією та енциклопедією, розказаною звичайною покоївкою. Працівниця любить свою роботу, а тому бачить її зовсім під іншим кутом - не просто "помий-прибери". Авторка під мікроскопом сканує та розглядає готельне життя - і це все за 30 сторінок.
▪️ DEUS EX. Головний герой D. - програміст-віртуоз, який самостійно проектує віртуальні світі. Він є там творцем та Богом, будуючи та руйнуючи. Токарчук піднімає тут важливе питання нашої ролі в цьому буремному світі та "Богів", які як і D. "одним кліком" можуть перевернути все з ніг на голову.
Текст просто казковий - настільки класно Токарчук грає зі словами, ніби жонглює ними.
Я отримав тільки позитивні емоції від знайомства. Хочеться більшого, тому в найближчому майбутньому я обов'язково виділю час, щоб прочитати роман авторки.
Всього у збірку входить 3 оповідання:
▪️ Шафа. Розповідь про звичним всім нам домашній атрибут, у якого є всі шансі стати не тільки місцем зберігання речей, а чимось набагато більшим. Рефлективна манера оповіді заворожує.
▪️ Готель. Я з назвав цю оповідь анатомією готелю, його Біблією та енциклопедією, розказаною звичайною покоївкою. Працівниця любить свою роботу, а тому бачить її зовсім під іншим кутом - не просто "помий-прибери". Авторка під мікроскопом сканує та розглядає готельне життя - і це все за 30 сторінок.
▪️ DEUS EX. Головний герой D. - програміст-віртуоз, який самостійно проектує віртуальні світі. Він є там творцем та Богом, будуючи та руйнуючи. Токарчук піднімає тут важливе питання нашої ролі в цьому буремному світі та "Богів", які як і D. "одним кліком" можуть перевернути все з ніг на голову.
Текст просто казковий - настільки класно Токарчук грає зі словами, ніби жонглює ними.
Я отримав тільки позитивні емоції від знайомства. Хочеться більшого, тому в найближчому майбутньому я обов'язково виділю час, щоб прочитати роман авторки.
August 16, 2021
Olga Tokarczuk is a master of short form what was already visible in 'House of Day, House of Night', 'Flights' and 'Bizarre stories'. Three detached short stories composing this brief volume depict how Olga can create from something as ordinary as being a housekeeper in a hotel something transcendent and extra-ordinary. The language is where everything happens, the focused, brief methaphors that communicate much more that could be seen from their length, the detailed descriptions of the characters and their surroundings, the subtle word plays and the mindful attention to the direction of each of these peculiar stories.
I hope the volume will get translated into English soon but for the ones curious here is the first short story 'The Wardrobe' which can give you an indication of what to expect from Olga's exquisite writing: .
I hope the volume will get translated into English soon but for the ones curious here is the first short story 'The Wardrobe' which can give you an indication of what to expect from Olga's exquisite writing: .
April 6, 2023
Колись я собі вигадала, що моїм обовʼязковим весняним ритуалом буде читання Ольги Токарчук. Лише тому, що мені подобається авторка. А її книжок й перекладів українською мені стане на кілька років.
«Шафа» Ольги Токарчук � 50-сторінкова збірка оповідань на вечір. Якщо ви досі не читали Токарчук, то починати варто саме з цих текстів. Три оповідання про важливі для героїв речі, про речі, які оточують і виконують надфункцію, про речі, які герої люблять по-справжньому, до яких вони прихильні, які вони цінують.
«Шафа» � обʼєкт, який придбали для нового житла, елемент інтерʼєру, місце, де збергіють речі. Але в одну мить навіть звичайна шафа може стати чимось більшим: щойно ти вперше у ній заховаєшся, закриєшся, ізолюєшся.
«Колись я прокинулася вночі з якогось сну, важкого, як задушне повітря, і жадала Шафи, як мужчини».
«Готель» � оповідання про те, що готельна покоївка насправді володіє цілим всесвітом. Вона знає все про кожен із номерів, з одного погляду розуміє все про побут, статус і звички постояльців � чистота майже відсутніх японців й балаган молодих американців, вона фантазує й аналізує, вона не просто прибирає у номерах, вона повертає їм їхню сутність, її робота � важлива місія.
«Рештки залишеної тут особистості попереднього гостя треба здолати власною безособовістю. Для цього існує Перетворення. Я повинна не тільки стерти ганчіркою залишки відбиття того обличчя у дзеркалі, а й заповнити дзеркало власною біло-рожевою безликістю. Той запах, залишений внаслідок неуважності й поспіху, я мушу заглушити своїм браком запаху. Для цього я тут як особа офіційна, а тому взагалі не надто конкретна».
Світ речей у оповіданні «Deus ex» виникає у світі компʼютерної реальності, але чи залишається там?
«Ал� чи можна казати хоч про якісь межі, коли твориш світи?»
Як каже літературознавиця Богдана Романцова: «проза Токарчук чуттєва і чутлива». Проза Токарчук про деталі, у яких хочеться розчинитися.
«Шафа» Ольги Токарчук � 50-сторінкова збірка оповідань на вечір. Якщо ви досі не читали Токарчук, то починати варто саме з цих текстів. Три оповідання про важливі для героїв речі, про речі, які оточують і виконують надфункцію, про речі, які герої люблять по-справжньому, до яких вони прихильні, які вони цінують.
«Шафа» � обʼєкт, який придбали для нового житла, елемент інтерʼєру, місце, де збергіють речі. Але в одну мить навіть звичайна шафа може стати чимось більшим: щойно ти вперше у ній заховаєшся, закриєшся, ізолюєшся.
«Колись я прокинулася вночі з якогось сну, важкого, як задушне повітря, і жадала Шафи, як мужчини».
«Готель» � оповідання про те, що готельна покоївка насправді володіє цілим всесвітом. Вона знає все про кожен із номерів, з одного погляду розуміє все про побут, статус і звички постояльців � чистота майже відсутніх японців й балаган молодих американців, вона фантазує й аналізує, вона не просто прибирає у номерах, вона повертає їм їхню сутність, її робота � важлива місія.
«Рештки залишеної тут особистості попереднього гостя треба здолати власною безособовістю. Для цього існує Перетворення. Я повинна не тільки стерти ганчіркою залишки відбиття того обличчя у дзеркалі, а й заповнити дзеркало власною біло-рожевою безликістю. Той запах, залишений внаслідок неуважності й поспіху, я мушу заглушити своїм браком запаху. Для цього я тут як особа офіційна, а тому взагалі не надто конкретна».
Світ речей у оповіданні «Deus ex» виникає у світі компʼютерної реальності, але чи залишається там?
«Ал� чи можна казати хоч про якісь межі, коли твориш світи?»
Як каже літературознавиця Богдана Романцова: «проза Токарчук чуттєва і чутлива». Проза Токарчук про деталі, у яких хочеться розчинитися.
October 23, 2022
jestem pod wrażeniem
March 16, 2023
Вероятно не бях готова за подобно четиво: дълбочината му изискваше повече време, повече усилие, повече съзерцание в това кои сме и какво означаваме.
Разказите на Олга Токарчук представят един свят, в който обектите са и съдържащи, и съдържими. Съдържат нас, но и се съдържат в нас � преки носители са на качества, които притежаваме. Същевременно обаче те превземат фантазиите ни и се превръщат в основни пунктове на идентичността: „гардеробът�, в който избираме да се настаним, всъщност сме самите ние. Сенките му са нашите собствени сенки, а дрехите � бариерата между външния и вътрешния ни свят, която ясно си поставяме, щом излезем от него.
„Гардеробите� ни обаче понякога са прашни, „старомодни� според настоящето, пряко свързани с вкопчилото се в нас минало, от което старателно се опитваме да се отървем; стараем се да бъдем далеч, да поставим граници, да отделим личното от „чуждото� (онова, което не желаем да бъдем), като преместим „мръсния гардероб� в коридора, далеч от покоите си, далеч от себе си. Подминаваме го с месеци, с години... преструваме се, че не съществува. Вкопчваме се в друга част от интериора, докато не претърпим промени. Докато все пак не решим да се вгледаме смело в себе си и да се погрижим за този „гардероб� � да избършем напластилата се прах, да го пребоядисаме. Да му дадем разбиране и да заявим, че (въпреки всичко) той все още има място тук. Само тогава именно в този „гардероб� съществува място за обичане. Вече има място за двама.
Разказите на Олга Токарчук представят един свят, в който обектите са и съдържащи, и съдържими. Съдържат нас, но и се съдържат в нас � преки носители са на качества, които притежаваме. Същевременно обаче те превземат фантазиите ни и се превръщат в основни пунктове на идентичността: „гардеробът�, в който избираме да се настаним, всъщност сме самите ние. Сенките му са нашите собствени сенки, а дрехите � бариерата между външния и вътрешния ни свят, която ясно си поставяме, щом излезем от него.
„Гардеробите� ни обаче понякога са прашни, „старомодни� според настоящето, пряко свързани с вкопчилото се в нас минало, от което старателно се опитваме да се отървем; стараем се да бъдем далеч, да поставим граници, да отделим личното от „чуждото� (онова, което не желаем да бъдем), като преместим „мръсния гардероб� в коридора, далеч от покоите си, далеч от себе си. Подминаваме го с месеци, с години... преструваме се, че не съществува. Вкопчваме се в друга част от интериора, докато не претърпим промени. Докато все пак не решим да се вгледаме смело в себе си и да се погрижим за този „гардероб� � да избършем напластилата се прах, да го пребоядисаме. Да му дадем разбиране и да заявим, че (въпреки всичко) той все още има място тук. Само тогава именно в този „гардероб� съществува място за обичане. Вече има място за двама.
April 11, 2022
Zdecydowanie wolę Tokarczuk w dłuższej formie, co nie zmienia faktu, że te opowiadania były bardzo dobre, tylko niestety bardzo krótkie.
October 9, 2023
najbardziej zafascynowało mnie opowiadanie "numery". było bardzo zmysłowe. nie spotkałem się w literaturze od dłuższego czasu z kimś, kto w tak barwny sposób opisywał tak proste i przyziemne czynności. pozostałe dwa opowiadania nie urzekły mnie niestety do tego samego stopnia.
April 18, 2022
4,25 Pani Olgo, kocham Panią.
December 31, 2022
"I zobaczył D.,że nic nie był dobre, więc wstał i wyjrzał przez okno, gdzie usychający z pragnienia świat czekał na deszcz."
May 30, 2024
4.75/
bardzo intrygujaxa.
1 i 2 opowiadania wywołały u mnie wiele uczuć i dały wiele przemyslen
chciałam dac jej takie czyste 5 gwiazdek ale 3 opowiadanie nie podobało mi się aż tak jak 2 pierwsze
bardzo intrygujaxa.
1 i 2 opowiadania wywołały u mnie wiele uczuć i dały wiele przemyslen
chciałam dac jej takie czyste 5 gwiazdek ale 3 opowiadanie nie podobało mi się aż tak jak 2 pierwsze
April 8, 2023
4,75
to było i jest piękne
to było i jest piękne
April 16, 2022
nie spodziewałam się tego, ale jestem zachwycona, językowo strasznie satysfakcjonujące opowiadania (zwłaszcza „Szafa� i „Numery�) i napakowana materiałem do przemyśleń
September 29, 2024
таке собі чтиво, мені було відверто нудно 🥱 бракнуло глибини та емоційності, якось все так плоско було, аж занадто.
November 17, 2019
Od teraz z czystym sumieniem mogę powiedzieć:
Tak, czytałam coś Olgi Tokarczuk.
Nie jest istotne, że to coś liczyło zaledwie czterdzieści sześć stron.
Jakie są moje wrażenia? Jestem zauroczona stylem pisania autorki. Dobór słów, zwracanie uwagi na pozornie nic nieznaczące detale i taka ogólna zabawa treścią - mnie to kupiło. Ale, ale! Niestety nie spodobało mi się to, w jaki sposób nasza noblistka zakończyła poszczególne opowiadania. Może to kwestia krótkiej formy a może nie tego po prostu oczekiwałam? Tak czy siak, na pewno sięgnę po coś jeszcze Olgi Tokarczuk. Co polecacie?
Ja polecam opowiadanie pt.: Numery. Genialne! Pięć na pięć gwiazdek. Pierwsze opowiadanie to takie 4/5 a trzecie 3/5, co daje średnią 4/5 gwiazdek.
"Że rozpadamy się z każdą chwilą. Żyjąc umieramy." - normalnie idealny cytat na nagrobek ;)
Tak, czytałam coś Olgi Tokarczuk.
Nie jest istotne, że to coś liczyło zaledwie czterdzieści sześć stron.
Jakie są moje wrażenia? Jestem zauroczona stylem pisania autorki. Dobór słów, zwracanie uwagi na pozornie nic nieznaczące detale i taka ogólna zabawa treścią - mnie to kupiło. Ale, ale! Niestety nie spodobało mi się to, w jaki sposób nasza noblistka zakończyła poszczególne opowiadania. Może to kwestia krótkiej formy a może nie tego po prostu oczekiwałam? Tak czy siak, na pewno sięgnę po coś jeszcze Olgi Tokarczuk. Co polecacie?
Ja polecam opowiadanie pt.: Numery. Genialne! Pięć na pięć gwiazdek. Pierwsze opowiadanie to takie 4/5 a trzecie 3/5, co daje średnią 4/5 gwiazdek.
"Że rozpadamy się z każdą chwilą. Żyjąc umieramy." - normalnie idealny cytat na nagrobek ;)
June 16, 2024
«Позаяк для чоловіків світ завжди більше базар, аніж театр. Вони воліють за все заплатити, навіть про запас. Тільки тоді вільні, коли платять».
Несподівано, мені дуже-дуже сподобалась ця книжка на 70 сторінок. Це такий концентрат літератури, де кожен знайде свої сенси і зрозуміє натяки й алюзії авторки. Але не шукайте тут сюжетів та інтриг!
🤓 Взагалі, мені здається, що це ідеальна збірка, аби полюбити коротку прозу, або зрозуміти її красу. Вона складається з трьох оповідань. Титульне оповідання «Шафа», наприклад, це 5 сторінок, які група на нашому читальному клубі обговорювала 2 години і враження та думки кожного були дуже індивідуальними. Деякі роздуми від учасників клубу мене вразили не менше, ніж саме читання � стільки у творі прихованих сенсів.
Відгук повністю тут:
Несподівано, мені дуже-дуже сподобалась ця книжка на 70 сторінок. Це такий концентрат літератури, де кожен знайде свої сенси і зрозуміє натяки й алюзії авторки. Але не шукайте тут сюжетів та інтриг!
🤓 Взагалі, мені здається, що це ідеальна збірка, аби полюбити коротку прозу, або зрозуміти її красу. Вона складається з трьох оповідань. Титульне оповідання «Шафа», наприклад, це 5 сторінок, які група на нашому читальному клубі обговорювала 2 години і враження та думки кожного були дуже індивідуальними. Деякі роздуми від учасників клубу мене вразили не менше, ніж саме читання � стільки у творі прихованих сенсів.
Відгук повністю тут:
May 5, 2022
Za jakis czas przeczytam to ponownie i może w tedy będę wiedziała bardziej co moge o tej książce powiedzieć. Nie odbieram tej książce nic z jej wielkości, wspaniałości i wysokiego poziomu. Cieszę się że zrozumiałam chociaż to co było tam napisane!
June 26, 2022
to było tak komfortowe...
pozytywnie zaskoczyłam się stylem pisania pani Olgi, nie spodziewałam się ze tak mocno do mnie trafi;
te opowiadania są takie otulające, niesamowicie przemyślane, skłaniające do refleksji
coś pięknego
pozytywnie zaskoczyłam się stylem pisania pani Olgi, nie spodziewałam się ze tak mocno do mnie trafi;
te opowiadania są takie otulające, niesamowicie przemyślane, skłaniające do refleksji
coś pięknego
November 5, 2023
Сумувала за такою любов’� до світу, як в цих коротких оповіданнях.
Згадала, яким зворушливим буває життя і речі в ньому.
Це моє перше знайомство з творчістю Ольги Токарчук, і пройшло воно краще ніж я могла сподіватись :)
Згадала, яким зворушливим буває життя і речі в ньому.
Це моє перше знайомство з творчістю Ольги Токарчук, і пройшло воно краще ніж я могла сподіватись :)
April 2, 2022
jestem absolutnie zafascynowana stylem
June 8, 2023
3.75 buja
February 20, 2023
niezwykle komfortowe doświadczenie
September 10, 2022
"Szafa" Olgi Tokarczuk składa się z trzech opowiadań - tytułowe, Numery oraz Deus ex. Są one na tyle krótkie, że nie będę się na ich temat rozpisywać.
Jakie mam wrażenia? Po pierwsze, jeśli ktoś chce zacząć przygodę z Tokarczuk to śmiało może spróbować tę pozycję. Język jest prosty, zrozumiały oraz budzi wyobraźnię. Po drugie, te trzy opowiadania charakteryzuje to, że wybrzmiewa z nich ogromna wrażliwość, czułość i wiele ciepłych emocji na przedmioty czy pomieszczenia, o których nie myślałam, że można w taki sposób pisać. Po trzecie, właśnie zaskakujące jest to jak pięknie zostały opisane tak przyziemne sprawy jak chociażby sprzątanie pokoju hotelowego. Wymaga to olbrzymiej wrażliwości, empatii i wyobraźni.
Te opowiadania są warte uwagi, aż szkoda, że były tak krótkie.
Jakie mam wrażenia? Po pierwsze, jeśli ktoś chce zacząć przygodę z Tokarczuk to śmiało może spróbować tę pozycję. Język jest prosty, zrozumiały oraz budzi wyobraźnię. Po drugie, te trzy opowiadania charakteryzuje to, że wybrzmiewa z nich ogromna wrażliwość, czułość i wiele ciepłych emocji na przedmioty czy pomieszczenia, o których nie myślałam, że można w taki sposób pisać. Po trzecie, właśnie zaskakujące jest to jak pięknie zostały opisane tak przyziemne sprawy jak chociażby sprzątanie pokoju hotelowego. Wymaga to olbrzymiej wrażliwości, empatii i wyobraźni.
Te opowiadania są warte uwagi, aż szkoda, że były tak krótkie.
October 2, 2021
Jakie to było smaczne, otulające, jakbym mościła swoje ciało w wygodnych ramionach fotela a swoją duszę w słowach żyjących w tej cienkiej ale jakże bogatej w treść książce.
Trzy opowiadania, trzy różne charaktery ale wspólny mianownik to emocje, które krzyczą miękko z tej książki do czytelnika. Wołają i zapraszają aby usiąść, wyłączyć się i przeżywać. Przeżywać życie.
Tak dobrze mi się robiło gdy mogłam razem z autorką skraść chwilę swojego życia i dać się ponieść jej wyobraźni języka, pisanego słowa, które stworzyło świat.
Chce się napisać "czytajcie bo warto" banalny to slogan ale bardzo prawdziwy i na miejscu. Czytajcie.
Trzy opowiadania, trzy różne charaktery ale wspólny mianownik to emocje, które krzyczą miękko z tej książki do czytelnika. Wołają i zapraszają aby usiąść, wyłączyć się i przeżywać. Przeżywać życie.
Tak dobrze mi się robiło gdy mogłam razem z autorką skraść chwilę swojego życia i dać się ponieść jej wyobraźni języka, pisanego słowa, które stworzyło świat.
Chce się napisać "czytajcie bo warto" banalny to slogan ale bardzo prawdziwy i na miejscu. Czytajcie.
Displaying 1 - 30 of 534 reviews
Can't find what you're looking for?
Get help and learn more about the design.