Дуже мила, літня, трішки хіпстерська книжка про одне літо. Дві Анни, один Маркіян, один Матвій, одна Стефанія та одна Анатолія. Чоловік з чайками, жінкаДуже мила, літня, трішки хіпстерська книжка про одне літо. Дві Анни, один Маркіян, один Матвій, одна Стефанія та одна Анатолія. Чоловік з чайками, жінка на візку, людина із кіноапаратом, море, закинутий маяк, драматична історія із хепі-ендом. Прочитати, наче кліпнути і згадати про тепле море. ...more
Чомусь, беручись за цей текст, була налаштована неоптимістично. Навіть не знаю, звідки воно взялось. Бо Букер та його шортліст мене переважно надихає.Чомусь, беручись за цей текст, була налаштована неоптимістично. Навіть не знаю, звідки воно взялось. Бо Букер та його шортліст мене переважно надихає. Власне, британці - це моя затишна хатинка, куди я тікаю від усіх невдалих читацьких спроб. Цього разу втеча була успішною. Із першої сторінки текст зачіпив. Іспанія. Недовідпустка. Мати та донька приїжджають на лікування. Донька мені добряче нагадує Ханну із Дівчат (не можу дочекатись, щоб почитати книжку Ліни Данем, яка не так давно вийшла в укрперекладі), мати - іпохондричка (нагадує брата Сола із Better call Saul). А трішки ця вся історія нагадує і "Мене звати Люсі Бартон", хоча у порівнянні, тут конфлікт у живому вигляді, тут ще можна щось зробити. Софія (та, що нагадує Ханну) дуже прив'язана до матері, бо має за нею постійно доглядати. У самої недописана докторська, робота баристою в кафе, та повна невизначеність. Це така собі сторі про пошуки себе, але дуже реалістична. Із соціалкою, безробіттям в Іспанії, кризою в Греції, змішаними ідентичностями, та міфічними алюзіями (тут із цим, як на мене, все ок). Сторі чіпляє гарними образами, добряче болючими проблемами, та якоюсь такою будденністю, дуже знайомою усім нам. А ще Леві - драматургиня, і це здається дуже класно видно. Докупи складу усі думки в блозі....more