ŷ������

Щаслива нарешті прочитати книжечку від Наталії Матолінець, письменниці, яка привернула мою увагу спершу обкладинкою "Гессі", потім познайомила з українським - виявляється - янг-адалтом у літературі, а тоді ще й зарекомендувала себе як цікавий і магічний бренд. І до всього виявилася дуже приємною та дружньою в спілкуванні. І для мене Наталя була гарним прикладом того, що все можливо й мрії здійснюються.
.
Так само мрії здійснюються в її "Академії Аматерасу" на 600 сторінок, яку я таки доперла зі Львова до Афін і сьогодні зранку дочитувала останні сторінки, на годину спізнюючись на роботу.
.
Буду чесною, я люблю міфологію, непогано в ній орієнтуюся, тож навала богів і героїв із різних пантеонів і легенд трохи дошкулила моєму внутрішньому науковцеві. А потім я сказала собі: це ж казка! І, прогнавши свого сноба, я продовжила читати про магічні та любовні пригоди юних богів академії. Ну а потім виявилося, що все продумано й дуже хитро заміксовано, тож Амон Діоніс - це не просто набір слів. І взагалі усе не просто так ;)
.
Гарна любовна лінія, подекуди хотілося перечитувати місця з побаченнями та сварками головних героїв. Трошки заважали поцілунки Хамсіна, але лишимо цю особливість світу вітрів. Тепер зранку в голові пісня "Мельницы": "Как ко мне посватался ветер..."