ŷ������

** spoiler alert ** Я прямо сама собі здивована відносно низькою онцікою, яку поставила цій книзі, тому що загалом вона досить хороша. Такий соціальний трилер, з гарною атмосферою постійної напруги і страху: під час дитинства героїні на Донеччині у бандитські 90-ті, у 2000-ні на її напівлегальній роботі у фірмі, що займалася донорством яйцеклітин, і зараз, після її втечі від олігархічно-мафіозних клієнтів, одного з яких вона нібито вбила.
Втім, це не стільки триллер, скільки інтроспекція - бо сюжет крутиться не навколо подій, а навколо того, як героїня їх переживає, чого боїться, чого хоче. Через це оповіді бракує повноти (і тут я почну переходити до того, що мені не зайшло). Дуже багато питань лишається без відповіді (власне, і головне з них також - хто і чому вбив того олігарха, від звинуваченні у вбивстві якого героїня тікає)?
Персонаж_ки, крім власне головної і може ще її матері, якісь напів порожні, незрозуміло, чому вони роблять те, що роблять, вони ніби голоси і образи в голові Олени (що, знов-таки, додає до відчуття, що це історія з точки зору однієї людини, неповна, рвана - але водночас дуже ускладнює читання).
Врешті, ти лишається із купою питань: чого хотіла від життя героїня? Чому вона втекла? Чому не зізналася своєму партнеру? Хто вбив того олігарха? Чого хоче Дарія? Чи Олена і Дарія - це часом не одна людина? Може, вся ця параноя і манія переслідування - просто результат того, що героїня двинулась?
Одним словом, віддаю належне увазі авторки до українського контексту і вмінню створити атмосферу, але мабуть, я чекаю від книг більше ясності)