ŷ������

(promo)

Кращі нотатки з книги:

“Ц�� книжка написана для того, дорогі читачки й читачі, щоб поділитися з вами тим, що я знаю і думаю про мову. Ітиметься передусім про українську, та майже кожна сторінка мерехтить прикладами з інших мов, адже вони повʼязані між собою. Бодай тому, що мають спільних предків.��

“Н�� тільки ми говоримо мовою, а й наша мова говорить про нас. Мова - це і є ми.��

“Давньогрецький філософ Сократ, який жив близько двадцяти пʼяти століть тому, просив співрозмовника: «ЗАГОВОРИ, ЩОБ Я ТЕБЕ ПОБАЧИВ». Не почув, а саме побачив, бо мова показує людину.��

“�� ж хотіла звернути увагу на ту, яку звичайно ставлять на останнє місце. Називають її - фатична (від давньогрецького фатикос �� ствердний, позитивний). Це функція, метою якої є встановлення контакту. Якщо ми вітаємося з людиною та ввічливо запитуємо, як справи, то тут мова має для нас фатичну функцію.��

“«Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали» (упорядники Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська; за редакцією Лариси Масенко. - К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. - 399 с.)��

“Пейоративи (від латинського pejorare - погіршувати) - це слова та словосполучення, які показують негативну оцінку чогось - іронію, зневагу, осуд. Як-от слово жерти.��

“пейоративи - це ще не лайка, і всі ці слова належать до нормативних, літературних��

“Д�� слова їсти словники синонімів пропонують понад тридцять схожих за значенням слів��

“Синонім�� - це слова, близькі за значенням, але вони ніколи не дорівнюють одне одному, якщо тільки це не абсолютні синоніми.��

“Кол�� слова цілковито дорівнюють одне одному своїм значенням, їх називають абсолютними синонімами, або лексичними дублетами (бо наче дублюють одне одного). Наприклад, райдуга і веселка.��

“�� ще один стиль або підстиль епістолярний, ним користуються у листуванні, і в ньому є свої родзинки - тут сильне авторське «я», певна композиція: привітання, прощання, наприкінці буває ще й P.S., себто post scriptum - з латини це означає після написаного. Щоправда, нині епістолярний стиль поступається (стилю інтернет-спілкування,��

“читанн��, особливо художньої літератури, добре розвиває вміння і мислити, і уявляти, і висловлюватись так, щоб тебе зрозуміли.��

“Художн�� літературу ще часом називають красним письменством. Красний у нашій мові - це синонім до красивий, гарний, тільки це слово дещо застаріле і звучить по-народнопоетичному. До речі, у французькій мові художня література - це теж «красиві (красні) літери»: belles lettres. Звідси, до речі, походить і слово белетристика.��

“Жаргон і сленг часто вживають як синоніми, хоча мо-вознавці розрізняють: жаргон це слова для обмеженої групи людей, поєднаних певною професією, захопленнями (наприклад, рибалки) чи досвідом (вій-ськові, студенти). А сленг - те, що із закритої групи перейшло в загальний вжиток, але не є літературною нормою.��

“Науковц�� ділять мову на наріччя, наріччя - на говори а говори - на говірки. Вважають, що в нас є три наріччя: північне (або поліське), південно-західне та південно-східне, а в їхніх межах - 15 говорів і багато всіляких говірок.��

“Говори північного наріччя 1 / Західнополіський 2 / Середньополіський 3 / Східнополіський��

“Говори південно-східного наріччя 4 / Наддніпрянський 5 / Слобожанський 6 / Степовий��

“Говори південно-західного наріччя 7 / Волинський 8 / Подільський 9 / Наддністрянський 10 / Надсянський 11 / Покутсько-буковинський 12 / Гуцульський 13 / Бойківський 14 / Закарпатський 15 / Лемківський��

“Літературна мова - це тільки невеличечка частинка мови. Це лише крига на річці, а під кригою існує величезна ріка - зі своїми витоками, прито ками, плесами, перекатами, фарватерами й підводними течіями. Якби не було річки, то не було б і криги - так само й діалект живить літературну мову, тому діалектом нехтувати не варто, а надто зневажати його. Скільки цікавезних речей про історію своєї мови можна довідатися завдяки діалектам! І які багаті синонімічні ряди виходять! Є літературне лелека, а є ще чорногуз, боцюн, гайстер і бусол, бузьок (ніжно називають бусько, бузько),��

“Наприклад, ліжник. Це ж не просто ковдра! Це ковдра вовняна, кусюча, тепла, зазвичай з візерунком, яку виготовляють переважно в Карпатах з овечої вовни (і там же її називають ліжником). Це етнографізми - дiaлектизми, до яких у літературній мові немає відповідників, бо вони позначають явища, характерні тільки для певного регіону.��

“Олен�� Пчілка, мати Лесі Українки й рідна сестра Драгоманова,��

“Дитяч�� письменниця й засновниця простору дитячої книги «БараБука» Таня Стус��

“Фразеологізми - це висловлення образами! По суті, це гра з мовою. І фразеологія свідчить про мовне багатство та про придатність мови до ігор із нею.��

“Серед фразеологізмів бувають іще й афоризми (від давньогрецького афоріонс - означення, вислів) короткі, але дуже влучні фрази, які доречно вживати в певних ситуаціях і які вперше виголосив конкретний письменник, державний діяч тощо.��

“Білінгвіз�� - це 1) ситуація, коли в одній спільноті говорять двома мовами; 2) здатність людини говорити почергово двома мовами як рідними.��

“мов�� - це не просто мова, а це ми.��

“�� приклади і штучних мов. Найвідоміша з них, либонь, есперанто, що її створив у 1887 році поляк єврейського походження Людвік Заменгоф. Есперанто з цієї мови можна перекласти як той, що сподівається.��

“Есперантисти кажуть, що їхня мета - це створення рівних умов для всіх: ні для кого мова не є рідною, а отже, ніхто ні перед ким не має переваг.��

“Науковц�� довели, що люди, які володіють іноземними мовами, зберігають ясний розум до старості. Бо коли людина вивчає мову, то більшає кількість звʼязків між нейронами мозку, а це означає гнучкість та швидкість мислення, здатність опрацьовувати великі обʼєми інформації і у старості гальмує атеросклероз та деменцію.��

“кожн�� мова, що виникла природним шляхом, не штучна, - несе в собі досвід багатьох поколінь, відображає картину світу кожного народу��

“Українською мовою говорять близько 45 мільйонів людей у світі. Для 37 мільйонів вона рідна, для інших �� вивчена, засвоєна.��

��(Корінними народами) в Україні є такі: українці, кримські татари, караїми, кримчаки, гагаузи. Корінні - це ті, що сформувались як окремий народ саме на цій території.��

(promo)