ŷ������

"Томіе" - це концентрований боді-горор найвищого ґатунку. Не дарма Джюнджі Іто називають імператором жахів у манзі. Його історії - химерні, божевільні та дуже детальні. Кожна оповідь має цілісний сюжет, чудовий розвиток персонажів та ідеальний баланс у втіленні малюнку та реплік.

У другому томі неймовірно бридкі оповідання "Волосся" та "Моромі"🤢 Всі інші історії - терпимі по бридкості та здатності налякати, але теж небезпечні для психіки. Тож можна було б сказати, що другий том слабший за перший, але оці два названих оповідання настільки вражають, що це компенсує абсолютно все.

Загалом я б радила читати це або поціновувачам жанру з міцною психікою, або глянути на цю мангу, як на витвір мистецтва (бо ним він і є, хоч може це й буде недоступно геть усім читачам, бо високий рівень специфіки).