ŷ������

для мене видатна майстерність Агатенгела Кримського �� в тому, щоби прописати настільки всебічно бридотних персонажів. динаміка між Андрієм і Володимиром змушувала мене в певні моменти по-дідовському крехтіти, бо нема сил.

не знаю, наскільки це роман про гомосексуальність. для мене він більше про нарцисів, які підживлюють свої травми спілкуванням одне з одним, і про шлях до примирення з цією травмою.

чоловічі персонажі тут зображені поза стереотипами маскулінності �� це правда, і це взагалі інший рівень глибини закопування в персонажа. а от рівень близькості �� вже малює ваша фантазія.