ŷ������

Незважаючи на певні деталі, історія виконала для мене свою ключову місію. Я хотіла знову відчути магію медицини, ту атмосферу, яка сниться тобі до вступу в медичний універ. А потім трішки побути в ній, наче в оточенні тих самих колб із формаліном, біля яких їла канапки на першому курсі. Я згадала всіх людей, жертви яких допомогли мені закріпитися на лікарському шляху. Вони ще тоді викликали в мене хаотичні емоції, що їх частково змогла відтворити авторка. За це їй найбільша подяка й обіцянка від мене прочитати продовження.

Також сподобалася схожість цієї історії до гри A Plague Tale: Innocence, де гравець стикається з чумою, приправленою алхімічними втручаннями. Виявилося, такий коктейль болячки плюс алхімії на фоні реальної історичної епохи дуже мені заходить. Рекомендую пограти.

У принципі, завдяки цій грі я можу також краще сформулювати, що мені не сподобалося в цій книзі.

По-перше, я чекала більшої жесті, а отримала настільки вилизану історію, що по ній одразу можна знімати кіно для масового глядача. Чекала більше лікарських тонкощів, більше розкриття складності наших помислів і тієї інтуїції, яку ми вмикаємо, коли ніяка теорія не може допомогти вилікувати пацієнта. Підозрюю, авторка просто не в темі цього й цілила на ширшу аудиторію, але вищеназваній грі це не помішало показати жах хвороби й смерті.

По-друге, Джек. Як мені сподобалася Гейзел, такий собі збірний образ жінок, які в усі часи рвалися в медицину, так мені не сподобався Джек. На її фоні він надто банальний. Мені вистачило одного трупа, щоби пускати анекдоти про смерть, і від нього я чекала типу як... відбитості. Я хотіла побачити типаж буйного воскресителя, який зробив собі на цьому кар’єру. Людину діла, філософа життя і смерті. Когось зрілішого за Гейзел. Чоловіка, що міг би стати ідеальним хірургом через такий досвід, але вибрав шлях викрадача. От як той лікар без ока в книжці. Змішати б ці два образи й мали би когось незабутнього.

А так історія проста, але все одно чіпляє. Мені сподобалося бути з персонажами. Дякую книжковому клубу Сурикат у Тернополі, що вибрали її, і своїй подрузі за позичену книжку. А ще є гарне інтерв'ю з авторкою у Ютубі, рекомендую.