ŷ������

“Дивно: прочитаєш книгу і шкода з нею розлучатися. За наступну братися навіть не хочеться.”
― Григір Тютюнник

“Читати - найдешевше і найкорисніше задоволення на Землі.”
― Григір Тютюнник

“..спогади їй не щемлять і не болять - вони закам'яніли”
― Григір Тютюнник, Три зозулі з поклоном

“Пізньої осені, як листя в садах уже опало й зосталося тільки на бузку та на вершечках тополь, а далеко над голими полями часом засинювало хмари, мов на сніг....”
― Григір Тютюнник, Оддавали Катрю

“...а хто вже був геть п'яний та тонкий на сльозу, той плакав, згадавши свої обиди чи від жалю хтозна й до кого”
― Григір Тютюнник, Оддавали Катрю

“У горі... ні на кого серця немає. Саме горе”
― Григір Тютюнник, Три зозулі з поклоном

“Сердяться слабкі душі, сильні - ненавидять або прощають.”
― Григір Тютюнник, Афоризми відомих українців

“...волосся умирає раніше, ніж людина”
― Григір Тютюнник, Три зозулі з поклоном

“Так за клопотами забулася й журба”
― Григір Тютюнник, Оддавали Катрю

“З-за садка, здавалося, одразу за ним, підіймалася супроти полуденного сонця велика, у півнеба, синя хмара, забув холодний вітер, і незабаром рушив густий навкісний сніг, лапастий і мокрий �� перший сніг”
― Григір Тютюнник, Оддавали Катрю

“Мені навіть шкода його, по-людському жаль, бо ж він не знає, як легко дається людині щастя, якщо вона не вигадує його сама собі, не пнеться до нього з останніх сил, а ласує ним вільно, як повітрям і водою.”
― Григір Тютюнник, День мій суботній

“Ранньої весни, коли в степу на сході сонця по всіх ярах та виярочках вилежуються сонні тумани, а трави ще тільки сходять на пагорбах зеленими табунцями...”
― Григір Тютюнник, Степова казка

“А степ уже вгортався у прозелень, сонно зітхав утомлений за день вітрисько, і з-за стовпів на шляху сходив круглісінький червоний місяць.

Небезпечний приятель”
― Григір Тютюнник, Степова казка

“А вдалині край степу, за селом, біліє вузенька смужечка поміж хатами й садами �� то повертається із своєї мандрівки по всіх усюдах на землі новий ранок.

Небезпечний приятель”
― Григір Тютюнник, Степова казка

“Тут треба занести людину, як двигун, і послухати, як той двигун працює.”
― Григір Тютюнник, День мій суботній

“Мліє степ у малинових променях передвечірнього сонця. Мліє і сходить до неба степова імла �� теж малинова. А тумани вже давно щезли: розвіяли їх сині та теплі вітри й вітерці

Небезпечний приятель”
― Григір Тютюнник, Степова казка

“Як схоти �� так і зробиться! (Кріт)


Небезпечний приятель”
― Григір Тютюнник, Степова казка

“Тут треба завести людину, як двигун, і послухати, як той двигун працює.”
― Григір Тютюнник

“Після війни перепочинок, доки діти виростуть у солдатів; після перепочинку �� війна. Тоді людство видається мені нічним школярем: ледве встигнувши збагнути свої помилки, відмирає старе покоління, на зміну йому приходить молоде і починає ті помилки спочатку.”
― Григір Тютюнник, День мій суботній

“��..бо сім'я �� це маленька держава, �� вперто провадив я далі. �� Очолювати державу мені не хочеться, а ставати під чиюсь правицю �� принизливо.”
― Григір Тютюнник, День мій суботній