ŷ������

Пам'ятав, що у школі мені "Перехресні стежки" сподобалися, але й уявити не міг, наскільки сподобаються зараз.

Книга сильна не стільки самою історією, скільки її начасністю. Через 120 років триває та сама марна боротьба за просвіту, а суди так само вирішуються під килимом.

Франко питає: "Які вибори ви переведете з людьми, для котрих шматок ковбаси або миска дриглів - лакома річ і при тім більше зрозуміла від усіх ваших соймів і державних рад?" А мудрий вкраїнський нарід дав відповідь на це питання торік.

Все дуже кепсько. І тоді, і зараз. Щоправда, масштаби кепськості вже інші все-таки. Рафалович був у незрівнянно гірших умовах, аніж ми нині. На тому і стоїмо. Може, ще за 120 років у нас нарешті буде повносправна власна держава.