ŷ������

Важко читається, але тим не менше мені протягом усієї книжки було весело, бо головний герой (чи, може, автор) трохи драма квін і мені постійно було з нього смішно.

Окремої згадки (не в плані смішного) заслуговує ще оця цитата, де він розносить шароварщину в кіно:

Ти, може, взагалі проти цього фільму? Ти, може, думаєш завше одягати наших людей у драні свитки й вишивані сорочки? Страждання, злидні, соловейко й постійні мандри зі своєї землі �� на землі інші, у каторгу, в ярмо, в перевертні? Ти думаєш, що ми не можемо підняти якір свого корабля й поставити паруси? Що ми не сильні духом і ділами для того, щоб заспівати веселої пісні про далекі краї, про блакитні високості неба, про бадьорі химери оновленого духу? Так ти думаєш?

Ну, і звісно хочеться додати, що твір досить незвичний для класичної української літератури, бо тут про екзотичні краї, трошки про пригоди в них, я не пам'ятаю чогось схожого у шкільній програмі. А ще автор моментами пробував у фемінізм, навіть якщо зовсім трошки. Тому загалом я задоволена.