ŷ������

Коли читаю українську класику - завжди до останнього сподіваюсь на щасливе завершення історії. Та навіть зважаючи на те, що кількість прочитаних мною книг вітчизняних письменників перевалила за кілька десятків, не можу згадати жодного геппі енду. На жаль.

Ця книга також не стала виключенням.

В основі сюжету знаходиться перпективний адвокат. Чесний чоловік, не кар'єрист, але працює багато. Допомагає простим селянем без жодної вигоди для себе, такий собі Робін Гуд у правовій сфері. Намагається забрати пасовиська у панів, та передати їх громаді.

Та у кожного своє історія. У нашого добродія колись була кохана, яка безслідно зникла. І ось у новому місті на Галичині він зустрічає спочатку давнього знайомого (на мою думку моральну потвору та психопата). Вони згадують минуле, та цей виродок розповідає як намагається провчити свою дружину. Та морально знущається над нею вже 10 років. Аб'юз чистої води.

Тогочасне суспільство складається з кількох верств, простих людей (селян та міщан) і звичайно еліти. Про те, з часом нічого не змінюється.

Високопосадовці хочуть прибрати до рук кредитну кассу простаків. Ось тут наш герой і намагається завадити, скличаючи народне віче.

Книга багата на колоритних персонажів та кількість подій.

Завершення роману взагалі нагадує легенький триллер. Когось вбивають, а хтось йде з життя по власній волі.

Цікава історія. Перша половина книги промайнула миттю, друга ж вимагала більше часу, через значний об'єм інформації який варто було зрозуміти, а не тільки пробігтись очима по написанному.