ŷ������

Скляні бджоли

Ернст Юнгер

⭐️⭐️⭐️⭐️

Остання прочитана книга в 2023 році - done.

Відразу хочу зізнатись, що обирав її не керуючись бажаннями. Просто зайшов на сайт @knyharnia_ye у розділ "Класичної зарубіжної прози". Чому так? Сам не знаю.

Але як не дивно, прочитане мені зайшло. Тепер трошки детальніше.

Фантастичний роман охоплює всього декілька днів життя відставного кавалериста Ріхарда. Головний герой після відставки так і не знайшов себе у світі, що невпинно змінюється. Відсутність роботи та злидні гублять його, але ж ось новий шанс - можливість влаштуватися у відому корпорацію, яка займається виробництвом роботів. І проходити співбесіду йому доведеться не з HR-менеджером чи рекрутером, а з власником та двигуном процесу - великим Цаппароні...

Трошки про манеру написаного. Оповідь складається з невпинного потоку спогадів та думок ГГ, розбавлених подіями та діалогами. Але читати це не нудно. Лише під кінець хотілося більше, ніж раніше, відволікатися від тексту чи перепочити.

Автор піднімає важливі питання не лише для 50-тих років минулого століття - актуальність цих проблем не відійде на задній план, допоки існує людство. Невпинний науково-технічний, культурний та соціальний прогрес призводить до того, що люди просто не встигають за ним і залишаються заручниками спогадів. Це призводить до того, що вони просто губляться та зникають.

З іншого боку, як мені здалося, автор натякає, що забувати коріння та звичаї, традиції поколінь - величезна помилка. Треба заохочувати розвиток, але при цьому не забувати про історичні надбання та здобутки, поважати їх.

Не полишала мене думка про незмінність ветеранського питання. Колишнім військовим дуже важко себе знайти в
суспільстві. Головний герой - тому приклад.

В цілому, книга непогана, змусила подумати та задуматись.