ŷ������

«�� Це ж на все життя. 

�� Але ж ти у себе теж на все життя �� це тебе не зупиняє?»



⬛️ «Катананхе» �� це «Чорний квадрат» Малевича у сучасній українській літературі, реакцію викликає ідентичну. Шукаючи у ньому сенс або сюжет, відірваний від контекстів епохи, творчого шляху авторки, не усвідомлюючи ірраціональності мистецтва, глядач не побачить нічого, крім форми. 


🏺«Катананхе» �� це футуристична опера, де дивовижний текст сам по собі �� це неймовірна музика, а те, що відбувається між рядків �� лібрето невідомою нам мовою (здається, давньогрецькою). 


Перш ніж розуміти твори мистецтва, варто навчитися їх відчувати. Я багато чого не зрозумів у «Катананхе»: це  дуже складний текст, в плані сенсів, переспівів міфів і метафор, тут нічого додатково не пояснять. Дивовижну рецензію Ганни Улюри я прочитав, як окремий твір, в захопленні від ерудиції обох: пані Ганни та пані Софії. Які у нас жінки!!! ♥️


😍 Але, повірте, я отримав величезне задоволення від цих 220 сторінок.

Повний відгук тут: