ŷ������

Автор книги, Володимир Куліш, був сином українського письменника, драматурга, режисера Миколи Куліша - яскравого та неповторного представника Розстріляного відродження.

До арешту батька родина жила в харківському будинку "Слово". Свої дитячі спогади про своїх сусідів - письменників, літераторів, мистців та їхні родини вже в дорослому віці Володимир Куліш надрукував та випустив в Канаді. Цінність цих мемуарів в тому, що вони багаті на побутові деталі, які навряд чи зустрінеш не сторінках академічних видань.

З моїх улюблених цитат:
"Михайло Биковець був відомий не з своєї літературної творчости, а з того, що був директором бібліотеки ім. Василя Блакитного на Каплунівській вулиці. Це була не велика, але, можна сказати, чудова бібліотека, в якій були зібрані унікати світової літератури, тут були майже всі, а може й усі переклади на українську мову чужих авторів. А найцікавіше те, що Биковець просто викидав російські книжки, або російські переклади. Зайво говорити, що українська література була тут заступлена майже всеціло".

"Хвильовий повторяв те, що я часто чув від тата. Книжки варто читати оригінальні, а коли не знаєш мови оригіналу, то лише в українському перекладі".

Книга (видання 1966 року) є на сайті діаспоріани.