ŷ������

Більше дописів та інфи в моєму авторському блозі -

"Птахи та інші оповідання" Дафни Дю Мор'є - це збірка оповідань, яка мене зачепила, зацікавила цілком і повністю, стала гарним початком для того, щоб розпочати подорож короткою прозою.

Я не можу сказати, що всі оповідання мене цілком і повністю вразили.

"Птахи" - це повна і тотальна перемога. Реально моторошна, майже апокаліптична історія. Прочитав я її, не відриваючи очей від сторінок. Мені було реально страшно за героїв. Відкрита кінцівка залишила мені більше запитань, ніж відповідей. Як все закінчилось? Добре чи погано? Особисто я хочу вірити в краще.

"Монте-Верита" - найкраще для мене оповідання тут. Гіпнотичне, загадкове, часом шокуюче чтиво. Тут міфологія та легенди нитками прошиває всю оповідь. Я ніколи не був у горах, але описи стали для мене ледве не откровенням - я уявляв себе серед безмежного неба на такій висоті, куди не долетить кожна птаха.

Оповідка "Яблуня" теж здивувала насправді. Це більше, ніж містична історія. Автентичний вайб від неї віяв, коли читав. І промовиста оповідь вийшла - вибір партнера треба робити виважено, бо, як буває, він вже назавжди.

"Маленький фотограф" - найслабше, як на мене, оповідання. Але мораль має - жінкам не можна довірятись, тим більше незнайомим. І тим більше на курортах.

Останні оповідки "Поцілуй мене ще раз, незнайомцю" та "Старий" - найменші за об'ємом. Перша - проста за сюжетом, але за головною героя я реально хвилювався. Йому дуже пощастило. Друга - ємка, промовиста, з несподіваною кінцівкою.

Якщо узагальнити, досвід прочитання збірки "Птахи та інші оповідання" Дафни Дю Мор'є оцінюю, як позитивний. Треба звернути увагу на збірки інших авторів в жанрі детективу/трилеру/горору.