ŷ������

“�� Де ви, панно, сьогодні гуляли? �� спитав він.
�� Розважалася, �� сказала вона. �� З козаками.
�� І як?
�� Добре. Усі живі. Я бачила Ангела.
�� З крилами?
�� Ні, замість крил у нього за плечима була рушниця.”
― Василь Шкляр, Маруся

“Тільки пам’ята��, синку, мою науку: якщо сі доведе мати діло з москалем, ніколи-ніколи йому не вір. Особливо сі стережи його, коли в тебе свято, коли похорон, коли ти найменше очікуєш його нападу. Найдужче пильнуй �� коли москаль пропонує замирення. Тоді не дрімай, тоді він нападе неодмінно...”
― Василь Шкляр, Маруся

“�� Чує моє серце, що наближається прогар.
�� Не слухай його.
�� Кого?
�� Серця. Якщо воно заяче, краще його не слухати, �� сказала Маруся. �� Краще вирвати його із грудей.”
― Василь Шкляр, Маруся

“Ви думаєте, мені подобається проливати кров? Я вчителька. І брати мої були вчителями. Ми не збиралися убивати. Але прийшов завойовник, і тут уже одна правда: або він тебе, або ти його. Інакше не буває.”
― Василь Шкляр, Маруся

“Втрати в боротьбі завжди будуть меншими за ті, яких ми зазнаємо в покорі.”
― Василь Шкляр, Маруся

“Прокляніть смиренність тих, хто, сидячі на печі, вигріває рабську сподіванку, що біда обійде його стороною.”
― Василь Шкляр, Маруся

“І кожен думав лише про те, як узяти за своє життя якомога дорожчу плату.”
― Василь Шкляр, Маруся

“Кінь не такий витривалий, як людина. І коли його вчасно не нагодуєш, не даси відпочити, тоді не сідай у сідло. Бо згубиш і його, і себе.
- Чоловік витриваліший за коня?
- Авжеж, - сказала вона. - Людина дивовижна, а кінь - істота ніжна й вибаглива. Так, він сильний, прудкий, розумний, але потребує уваги і любові. Без любові кінь стає шкапою.
- А людина?
- Людина твердіша.”
― Василь Шкляр, Маруся

“�� А то правда, пані отаманшо, що в селі Брицькому ви зарубали сімдесятьох продармійців? �� спитав він.
�� Не я, �� сказала Маруся. �� Ми з козаками.
�� Так, але ж зарубали?
�� А що, треба було постригти? �� гостро глянула вона на Бугая. �� Я не цирульник.
�� Така юна й любиш�� проливати кров? �� спитав ображений П’ят��.
�� А що �� на війні є інше заняття? �� здивувалася Маруся. �� Чи, може, ви підкажете мені інший спосіб, як боротися з окупантом?
�� Окупанта можна прогнати.
�� Мітлою? �� з її грудей вирвався глухий сміх, а лице було незворушним. �� Чи дубцем?
�� Ну, чому ж дубцем? �� невпевнено мовив П’ят��.
�� Тоді поясніть мені як �� і я подарую вам свою зброю, �� сказала Маруся. �� Ви думаєте, мені подобається проливати кров? Я вчителька. І брати мої були вчителями. Ми не збиралися убивати. Але прийшов завойовник, і тут уже є одна правда: або він тебе, або ти його. Інакше не буває.”
― Василь Шкляр, Маруся

“�� Ми програли війну. Цю війну ми програли. Нас не вистачило на чотири фронти...
�� Війну, може, й так, �� сказала вона. Але не боротьбу. Боротьба не має кінця без осягнення мети.”
― Василь Шкляр, Маруся

“Багато є таких, що безоглядно стають на бік сильнішого. Такий у них інстинкт самозбереження. Тому ми повинні показати людям, передовсім нашим затурканим селянам, що ми сильні. Що ми взяли зброю не для того, щоб стригти заблукалих овець.”
― Василь Шкляр, Маруся