Збірка кількох творів, наповнених різними сенсами та сюжетами, для яких спільним є теми смерті, самотності та розчарування. Головна зірка - повість "СЗбірка кількох творів, наповнених різними сенсами та сюжетами, для яких спільним є теми смерті, самотності та розчарування. Головна зірка - повість "Сателіти". Питомо постмодерністичний текст, наповнений безліччю алюзій: від Тарантінівського "Від заходу до світанку", завершуючи "Алісою в Країні Див". Очікувано, після прочитання відчуваєш повне спустошення і як останній цвях в домовину, книга завершується передсмертною запискою автора. Вихід. Навіки учасник клубу 27....more
Дитя відьми та опиря, врятоване вовками та взяте під опіку купцем з Добромиля, власне, який також почасти кровосіся. Навіть після смерті власного рятіДитя відьми та опиря, врятоване вовками та взяте під опіку купцем з Добромиля, власне, який також почасти кровосіся. Навіть після смерті власного рятівника, він залишається його слугою. Історію вірності довжиною у 800 років, герой звіряє наче сповідь перед загадковим лікарем, який має прямий стосунок до подій минулого, не віддаючи про це.
Хоч це історія про боротьбу добра зі злом, але тут перш за все мова про гуманність. В центрі світогляду завжди є звичайна собі людина, і жоден князько, пан, чи директор не повинен вирішувати її долю. Тут вже справа читача, чи приставати на бік авторки, чи ні, але для мене в деяких моментах вчинки героя були дивними, особливо ближче до завершення історії, коли фінальна сцена в наших реаліях виглядає явно дивною. І виникає потім питання, а ж задля чого боролись наші предки� Тим не менш, перша частина книги дуже хороша, вона знайомить нас із нечистю краю, даючи відмінний погляд на історію вампірів, образ яких у нас закладений західним каноном. І цій книзі вампір, чи правильніше сказати опир не боїться сонця, не цурається Світлої сторони, і не потребує щоденної порції крові. Кров скоріше слугує для нього крайнім заходом, щоб відновити життя чи втрачену енергію. А у своїй суті ці істоти скоріше ближчі до ворожбитів, з власним суспільним устроєм, друзями, ворогами та зрадниками. Я вперше зустрічаю такий погляд і це збіса цікаво. Окрім того, авторка охоплює великий шмат часу, розповідаючи про окремі події минулого: починаючи з правління князя Лева, завершуючи комуністичним післявоєнним терором.
Хоч кінцівка книги дещо спотворює загальне враження, але загалом мандрівка була захопливою. ...more
Два невеликі тексти, які стилістично дуже схожі, але в той же час фабульно кардинально відмінні. Перший текст про козаків нагадало тематичні казки з дДва невеликі тексти, які стилістично дуже схожі, але в той же час фабульно кардинально відмінні. Перший текст про козаків нагадало тематичні казки з дитинства. Наступний текст про шляхтича та зниклий Лебедин акурат зрілий текст, наповнений візіями та магією позамежжя. Магічний реалізм по-українськи. Як для першого знайомства це досить симпатична книжка. Наступний Слуга з Добромиля....more
Скільки то було розмов, а на ділі виявилось геть іншим ніж очікувалось.
Якщо ви сподіваєтесь на цікаве дослідження походження Єви та Марії із надгробкаСкільки то було розмов, а на ділі виявилось геть іншим ніж очікувалось.
Якщо ви сподіваєтесь на цікаве дослідження походження Єви та Марії із надгробка в Централії - його тут дрібка. Як вказує сам автор: "Якби я починав свої пошуки Єви Ориняк 2024 року, цієї книжки, можливо, взагалі не було б. Максимум � стаття для журналу�" Основна частина тексту, яка зацікавить читача займає близько третини книги. Решту � це такі собі записки зі щоденника автора: багацько про ковід, трохи про початок війни, та подекуди вікіпедійні вставки про історію містечка Централія, чи стан гірництва на початку 20 ст. в регіоні. Безліч води, щоб залити необхідний пласт відсутнього тексту про саме дослідження. І ще одна влучна цитата від автора, про те, на що власне перетворилась книга: "Вибачте, ця книжка перетворилася на щоденник пандемії COVID-19, але я вважаю, що це добре."
Можливо, комусь зайде, та з моєї сторони це було розчаруванням....more
Яким ми бачимо становлення режисера? Напевне, ця людина з дитинства носиться повсюди із камерою, намагаючись щось створити, скажімо, як у фільмі СпілбЯким ми бачимо становлення режисера? Напевне, ця людина з дитинства носиться повсюди із камерою, намагаючись щось створити, скажімо, як у фільмі Спілберга «Фабельмани» ? Можливо, днями та ночами переглядає кіно улюблених режисерів і на ґрунті вловлених образів, починає уявляти своє кіно, поетапно тестуючи свої ідеї? Історія Антоніо руйнує ці образи, адже до здачі ЗНО він і не замислювався над тим, щоб повʼязати себе із кіно. В нього був добре влаштований бізнес із продажу речей і дещо туманний погляд на те, куди йти навчатись. Все змінили слова матері, яка у відповідь на його стурбованість відповіла: «Ти вмієш організовувати людей � іди навчайся на кіно» Цей епізод із його життя дає чудовий приклад того, що своє покликання можна знайти в будь-який момент свого життя і, часом, це може бути випадковістю. Питання в тому, чи ти нею скористаєшся.
Але ця книга не про успішний успіх. Ця книга про слово, адже з нього починається кіно. Якщо ви очікуєте на монологи від режисера про його улюблені фільми, це не те на що варто розраховувати. Тут буде критичний розбір добре відомих сцен, але в рамках сценарної роботи. Але не подумайте, що ця книга суто для сценаристів, абсолютно ні. Отримані знання стануть у пригоді будь-кому, хто працює зі створенням різного роду контенту, чи для соцмереж, чи для друкованих видань, чи для ігрової індустрії, чи для реклами. Як мінімум, після прочитання ви краще зрозумієте, як працює магія кіно та що ж то бляха таке, триактна структура, про яку так часто згадують кінооглядачі.
І на завершення. Такою кількістю інсайдів про власне кіно Антоніо ще досі не ділився. Я і близько не міг подумати, скільки праці було закладено тільки в написання сценарію. Скільки разів він змінювався, часом, переписувався з нуля. Це могли бути кардинально інші фільми. Історія Вадим із «Мої думки тихі» було роуд муві про подорож зі своїм дідусем. І герой Вадима був звичайним собі хлопцям, а не 2-х метровою шпалою. В наступному фільмі не було ані Люксембургу, ані близнюків. І це лише дрібка з того, чим ділиться автор.
Одна з найкращих книг серед прочитаного цьогоріч. Щиро раджу!...more
Невеличка збірка оповідань, яку можна проковтнути за вечір. Розповіді про людей, яких зачепила війна напряму чи опосередковано. Письмо густе, діалоги Невеличка збірка оповідань, яку можна проковтнути за вечір. Розповіді про людей, яких зачепила війна напряму чи опосередковано. Письмо густе, діалоги лаконічні, все як ми любимо в Жадана. Власне, ці оповідання ідеально вписуються стилістично у вимір добре відомого «Інтернату». Можливо сюжети не надто вигадливі, але напрочуд правдиві і слугують знімком часу в якому ми зараз живемо. Раджу...more
Я щасливий, що потроху автори витягають на світло тему Криму, розповідаючи про дивовижної краси півострів, знайомлять із культурою та важкою історією Я щасливий, що потроху автори витягають на світло тему Криму, розповідаючи про дивовижної краси півострів, знайомлять із культурою та важкою історією киримли. Як для художньої книги, авторка досить ґрунтовно підійшла до цього питання, за це щира повага. Однак, що стосується власне художньої форми, персонажів тексту, та стилістики, тут починаються проблеми. Воно все якесь надто штучне та й пафосне нівроку. Історія життя головної героїні залишила мене байдужим. Я б хотів, щоб ця книга мені сподобалась, справді. Але часом так трапляється. Можливо, у репортажній формі воно б краще запрацювало.
Якщо вагаєтесь в тому, чи вартує книга вашої уваги, таки пораджу до прочитання. Як мінімум, можна почерпнути щось нове про Крим. Зокрема, можливо у вас краще складеться з історією Оксани ніж у мене....more
Loading...
